Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 473/3612/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2018. Зареєстровано: 04.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2019.
Дата набрання законної сили: 28.01.2019
Номер судового провадження: 1-кп/473/357/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018150190001505

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   Справа № 473/3612/18
		                               Номер провадження1-кп/473/357/2018
		ЄРДР № 12018150190001505.
		Категорія ч.2 ст.125 КК України
		ВИРОК
		іменем України
		 
		"26" грудня 2018 р.                     місто Вознесенськ 
		 
		Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна вища, не працює, має інвалідність другої групи за загальним захворюванням, сімейний стан  не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не мючого судимості відповідно до п.1 ст.89 КК України, 
		в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
		 
		Учасники судового провадження:
		 
		прокурор ОСОБА_5 , 
		потерпілий ОСОБА_6 , 
		цивільний позивач Комунальне підприємство «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, код ЄДРПОУ 01998443, 
		представник цивільного позивача Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради ОСОБА_7 , 
		захисник  адвокат ОСОБА_8 , 
		обвинувачений /цивільний відповідач/ ОСОБА_9 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		   
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним: 
		 
		07 серпня 2018 року біля 16 годин 00 хвилин в смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області на території подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_9 виник конфлікт на грунті особистих неприязних відносин.
		В ході виниклого конфлікту у обвинуваченого ОСОБА_9 виник злочинний умисел направлений на заподіяння умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 ..
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, обвинувачений ОСОБА_9 , умисно наніс один удар металевою кришкою від електричного водяного насосу в лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_6 , в результаті чого потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани в лобній ділянці голови, які відносться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Продовжуючи свою протиправну діяльність, маючи умисел на спричинення умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, обвинувачений ОСОБА_9 умисно наніс ще чотири удари дерев`яними милицями по правій та лівій руці потерпілому ОСОБА_6 , від чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синців правої та лівої верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. За таких обставин, обвинувачений ОСОБА_9 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_9 ..
		 
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_9 вину не визнав та пояснив, що 07 серпня 2018 року біля 16 годин 00 хвилин в смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області на території подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 між ним та потерпілим ОСОБА_6 , який є його дідом виник конфлікт, через те, що дід закриває літню кухню та ховає від нього продукти харчування. Потерпілий, його дід ОСОБА_10 , викликав свого сина ОСОБА_11 , який мешкає недалеко від них, також в смт Олександрівка по цій же АДРЕСА_3 . Коли прийшов ОСОБА_12 , то дід ОСОБА_10 почав скаржитися йому на нього /тобто на обвинуваченого ОСОБА_9 /, ОСОБА_12 не витримав та почав бити його /тобто обвинуваченого ОСОБА_9 /. ОСОБА_12 вирвав у нього із рук дерев`яні милиці, він же намагався їх утримувати при собі, так як має інвалідність другої групи. Одна із дерев`яних милиць при цьому розламалася, її фрагмент відлетів та попав в голову потерпілого ОСОБА_13 , внаслідок чого розбив йому голову та спричинив тілесне ушкодження. Вину не визнає, так як в судовому засіданні доводив, що він не наніс жодного удару потерпілому ОСОБА_6 , який є його дідом. 
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив факт вчинення злочину відносно нього обвинуваченим ОСОБА_9 , який є його рідним онуком, який мав місце 07 серпня 2018 року біля 16 години в смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області на території подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає він та обвинувачений ОСОБА_9 .. Між ними виник конфлікт на грунті особистих неприязних відносин, вони почали сваритися між собою. Був викликаний його син ОСОБА_12 , який є рідним дядьком обвинуваченого ОСОБА_9 , та який мешкає недалеко від них, також в смт Олександрівка по цій же АДРЕСА_3 . Ще до появлення на подвір`ї ОСОБА_14 , обвинувачений ОСОБА_9 , схопив із верстака, який знаходиться на подвір`ї металеву кришку від водіяного електронасоса та нею наніс йому один удар в голову, від чого розбив йому лоб. Він упав на землю, а обвинувачений ОСОБА_9 почав бити його дерев`яними милицями по правій та лівій верхнім кінцівкам, від чого він отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на правій та лівій руках. Саме в цей момент з`явився його син ОСОБА_12 , який зупинив його побиття. Була викликана машина швидкої допомоги, і він /тобто потерпілий ОСОБА_6 / був госпіталізований до районної лікарні. Після цього випадку він вигнав онука  обвинуваченого ОСОБА_9 із свого будинку, і він став мешкати у своєї тітки на АДРЕСА_2 .
		 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_9 , який є його рідним племінником, в серпні місяці 2018 року мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . В цьому ж будинку мешкають його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , яким обвинувачений ОСОБА_9 доводиться онуком. 07 серпня 2018 року біля 16 години йому зателефонувала матір  ОСОБА_16 та повідомила, що на території подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_6 виник конфлікт на грунті особистих неприязних відносин, вони почали сваритися між собою. Він пішов до них розбиратися з цією ситуацією. Коли він зайшов на подвір`я житлового будинку, де мешкають його батьки та племінник, він побачив, що обвинувачений ОСОБА_9 б`є дерев`яними милицями потерпілого ОСОБА_6 , який лежав на землі. У потерпілого ОСОБА_6 була розбита голова, з рани на голові текла кров. Він відштовхнув обвинуваченого ОСОБА_9 від потерпілого ОСОБА_6 , чим припинив побиття потерпілого, а крім цього забрав з рук обвинуваченого ОСОБА_9 дерев`яні милиці. Були викликані працівники поліції та автомобіль швидкої допомоги. Потерпілий ОСОБА_6 був госпіталізований до районної лікарні. При цьому потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_9 , схопивши з верстака, який знаходиться на подвір`ї металеву кришку від водіяного насоса та нею наніс йому один удар в голову, від чого розбив йому лоб. Дану металеву кришку від електричного водяного насосу та фрагмент розламаних дерев`яних милиць, вилучили працівники поліції .
		 
		Свідок ОСОБА_17 , в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_6 , є її свекром. В серпні місяці 2018 року в будинку де він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 також мешкав і його онук обвинувачений ОСОБА_9 .. 07 серпня 2018 року біля 16 години її чоловіку ОСОБА_18 зателефонувала її свекруха  ОСОБА_16 та повідомила, що на території подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_6 виник конфлікт на грунті особистих неприязних відносин. ОСОБА_12 та вона разом з ним побігли до них розбиратися, що там у них трапилось. Коли вона зайшла на подвір`я житлового будинку, де мешкають батьки її чоловіка ОСОБА_14 та його племінник  обвинувачений ОСОБА_9 , вона побачила, що обвинувачений ОСОБА_9 б`є дерев`яними милицями потерпілого ОСОБА_6 , який лежав на землі. У потерпілого ОСОБА_6 була розбита голова, з рани на голові текла кров. Її чоловік ОСОБА_12 відштовхнув обвинуваченого ОСОБА_9 від потерпілого ОСОБА_6 .. Були викликані працівники поліції та автомобіль швидкої допомоги. Потерпілий ОСОБА_6 був госпіталізований до районної лікарні. При цьому потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_9 , металевою кришкою від водіяного насоса наніс йому один удар в голову, від чого розбив йому голову. 
		 
		Підстав для сумнівів в показаннях потерпілого ОСОБА_6 та свідків у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними, допустимими та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 16 серпня 2018 року, з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області оглянуто територію подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 , та під час огляду з місця події вилучені дерев`яні фрагменти роламаної милиці, а такод металева кришка від центробіжного водяного насосу. /а.к.п. 36  39/.
		 
		Висновком судової медичної експертизи №802 від 15 серпня 2018 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани в лобній ділянці голови, синці правої та лівої верхніх кінцівок, які утворилися від дії тупими твердими предметами. Дані тілесні пошкодження утворилися від не менш ніж чотирьох ударних дій тупими предметами, якими могли бути кулаки рук, ноги, металева кришка, дерев`яні милиці та інше, з давністю утворення біля восьми діб до часу огляду. По ступеню тяжкості рана на голові відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, синці на руках до легких тілесних ушкоджень. Утворення наявних тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину з висоти власного зросту малоймовірно. /а.к.п. 44  45/.
		 
		Відповідно до висновку судової медичної цитологічної експертизи №103/ц від 05 вересня 2018 року кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В ізосерологічної системи АВО /а.к.п. 54  56/.
		 
		Відповідно до висновку судової медичної цитологічної експертизи №102/ц від 12 вересня 2018 року кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В ізосерологічної системи АВО. На дерев`яних фрагментах опорних частин милиць, представлених для дослідження /об`єкти №1 та №2/ знайдена кров людини. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлені сліди крові походять від особи /осіб/ в групову характеристику якої /яких/ входить виявлений антиген, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 .. В об`єктах № 3  7 кров та епітеліальні клітини, придатні для цитологічного обліку не виявлені. /а.к.п. 63  67/.
		 
		Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 16 серпня 2018 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано чотири фрагмента від дерев`яних милиць та кришку від електричного водяного насосу. /а.к.п. 68/.
		 
		Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 23 серпня 2018 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано зразок крові потерпілого ОСОБА_6 , який відібрано на марлевий тампон та поміщено до паперового пакунку білого кольору. /а.к.п. 69/.
		 
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19 вересня 2018 року з фототаблицею до нього з участю потерпілого ОСОБА_6 , ним відтворені обставини вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_9 , коли 07 серпня 2018 року біля 16 годин 00 хвилин в смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області на території подвір`я житлового булинку за адресою: АДРЕСА_1 між ним та обвинуваченим ОСОБА_9 виник конфлікт на грунті особистих неприязних відносин. В ході виниклого конфлікту, обвинувачений ОСОБА_9 , наніс один удар металевою кришкою від електричного водяного насосу йому в лобну ділянку голови, від чого він упав на землю, а потерпілий ОСОБА_9 почав наносити йому ще удари дерев`яними милицями по правій та лівій рукам. /а.к.п. 71  75/ 
		 
		Дані докази за кримінальним провадженням суд знаходить належними та допустимими, так як вони підтверджують існування обставин, щодо вчинення даного злочину обвинуваченим ОСОБА_9 ..
		Аналіз та оцінка приведених належних та допустимих доказів за кримінальним провадженням в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_9 .. 
		 
		Спростування позиції обвинуваченого ОСОБА_9 при невизнанні ним вини.
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_9 не визнав свою вину та в судовому засіданні доводив, що тілесне ушкодження в лобній ділянці голови потерпілого ОСОБА_6 виникло внаслідок руйнування дерев`яної милиці, при якому один із її фрагментів відлетів та попав в голову потерпілого ОСОБА_6 , внаслідок чого розбив йому голову та спричинив тілесне ушкодження. Вину не визнає, так як в судовому засіданні доводив, що він не наніс жодного удару потерпілому ОСОБА_6 , який є його дідом. 
		Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_9 та вважає їх недостовірними, так як позиція обвинуваченого ОСОБА_9 повністю спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , показання яких в судовому засіданні були послідовними та логічними, і які суд може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням. Дані показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , об`єктивно підтверджені висновком судової медичної цитологічної експертизи №102/ц від 12 вересня 2018 року, відповідно до якого на дерев`яних фрагментах опорних частин милиць, представлених для дослідження /об`єкти №1 та №2/ знайдена кров людини. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлені сліди крові походять від особи /осіб/ в групову характеристику якої /яких/ входить виявлений антиген, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 /а.к.п. 63  67/. Даний висновок судової медичної цитологічної експертизи №102/ц від 12 вересня 2018 року, повністю підтверджує показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , в частині того, що обвинуваченим ОСОБА_9 були нанесені удари дерев`яними милицями потерпілому ОСОБА_6 , коли той лежав на землі подвір`я, а також повністю спростовуює показання обвинуваченого ОСОБА_9 в частині, що один із фрагментів дерев`яної милиці відлетів та попав в голову потерпілого ОСОБА_6 , внаслідок чого розбив йому голову та спричинив тілесне ушкодження. Також даним висновком судової медичної цитологічної експертизи №102/ц від 12 вересня 2018 року, спростовані показання обвинуваченого ОСОБА_9 в частині того, що ним не було нанесено жодного удару дерев`яними милицями потерпілому ОСОБА_6 , який є його дідом. Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_9 в частині того, що, він не причетний до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 за допомогою металевої кришки від центробіжного водяного електричного насосу та за допомогою дерв`яних милиць. Показання обвинуваченого ОСОБА_9 щодо відсутності його вини за ч.2 ст.125 КК України, дані ним в судовому засіданні суперечать всім іншим матеріалам кримінального провадження, і не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку. Невизнання в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини, суд вважає спробою обвинуваченого ОСОБА_9 уникнути кримінальної відповідальності саме за ч.2 ст.125 КК України, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_9 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати злочинну неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України відносно потерпілого ОСОБА_6 , який є його дідом. 
		 
		Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_9 ..
		 
		Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_9 , суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я .
		 
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		 
		Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , а також обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , судом не встановлено.
		Суд не може визнати обставиною, яка відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , щодо вчинення ним злочину відносно особи похилого віку, так як дана обставина не зазначена в обвинувальному акті. Визнання даної обставини за вироком суду, як обтяжуючої покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , приведе до збільшення обсягу обвинувачення та буде виходити за межі обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_9 ..
		 
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
		 
		При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд виходить з наступних обставин.
		При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості. Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.
		Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_9 , який задовільно характеризуються за місцем проживання, має інвалідність другої групи за загальним захворюванням, є особою, яка не має судимості відповідно до п.1 ст.89 КК України. /а.к.п. 76  84/.
		З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, його наслідки та інші обставини справи, за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого та його відносин з потерпілим ОСОБА_6 , який є його дідом, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді штрафу, відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.2 ст.125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , який буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.
		До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 
		Підстави для задоволення цивільного позову /відмови у ньому, або залишення його без розгляду/.
		 
		Вирішуючи питання, що стосується цивільного позову, пред`явленого в порядку ст.ст. 127  128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_9 Комунальним підприємством «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 /а.к.п. 9  11/, суд виходить з наступних обставин.
		Даний цивільний позов, який повністю в судовому засіданні підтриманий та розмір якого повністю доведений в судовому засіданні представником Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради підлягає повному задоволенню.
		Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 68, 69, 70/.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд    
		   
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_9 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання в виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.
		 
		Цивільний позов Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, код ЄДРПОУ 01998443, задовольнити повністю.
		Стягнути на користь Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, код ЄДРПОУ 01998443, банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р 35419076034236, з обвинуваченого ОСОБА_9  7338 /сім тисяч триста тридцять вісім/ гривень 10 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 . /а.к.п. 9  11/.
		 
		Речовий доказ за кримінальним провадженням: кришку від електричного водяного насосу, яка відповідно до квитанції №2/145 від 17 вересня 2018 року, зберігається в сейф  пакунку №4502230 в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області  повернути потерпілому ОСОБА_6 , як законному власнику даної речі. /а.к.п. 68, 70/.
		 
		Речові докази за кримінальним провадженням: чотири фрагмента від розламаних дерев`яних милиць, яка відповідно до квитанції №2/145 від 17 вересня 2018 року, зберігається в сейф  пакунку №4502230, а також зразок крові потерпілого ОСОБА_6 , який відібрано на марлевий тампон та поміщено до паперового пакунку білого кольору, і які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області  знищити. /а.к.п. 68, 69, 70/.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...