Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/10164/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2019. Зареєстровано: 04.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2019.

Номер судового провадження: 2/755/4666/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/10164/18
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"30" листопада 2018 р.                                                                  м. Київ
		Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро Українипро стягнення регламентної виплати,- 
		В С Т А Н О В И В :
		09 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) за змістом заявлених вимог просила: «стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь позивача ОСОБА_1регламентну виплату в розмірі 54 636, 42 грн.».
		Обгрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилається на наступне, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «SkodaFabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 05 листопада 2017 року в м. Дніпро по вул. Тітова, 29, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «DaewooLanos», державний реєстраційний номерНОМЕР_2, на світлофорі виконував маневр розвороту та не переконався в тому, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та небезпеки, чим здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. При цьому водій ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. 06 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до МТСБУ з повідомленням про настання страхового випадку та просить виплатити їй страхове відшкодування. З метою оцінки завданих матеріальних збитків позивач звернулася до судового експерта Цаберябого Віктора Миколайовича (свідоцтво НОМЕР_4 від 26 жовтня 2001 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України). Згідно висновку №097/17 від 22 листопада 2017 року експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SkodaFabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 97 692, 21 грн. Після чого, позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просить надати на ознайомлення документ на підставі якого було здійснено розрахунок матеріального збитку. Згодом позивачу було надано для ознайомлення Звіт № 63/11/17 від 23.12.2017 року, про вартість матеріального збитку завданої власнику колісного транспортного засобу, який був виконаний - СПД-ФО ОСОБА_5 Згідно вказаного звіту № 63/11/17 розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП склав 155 055, 79 грн., що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу, таким чином відповідач визнав транспортний засіб позивача фізично знищеним.
		18 червня 2018 року відповідач МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 43 055,79 грн., однак позивач не погодилася з розрахунковим розміром страхового відшкодування, оскільки сума відшкодування була значно нижче вартості відновлюваного ремонту.Позивач вважає таку відмову безпідставною та незаконною, тому змушений звернутися з цим позовом до суду та просить стягнути з МТСБУ 54 636, 42 грн. 
		       20 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позов, який долучений до метіралів справи.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 12 липня 2018 року відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с.76-77)
		Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
		Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
		У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач скористався своїм правом та направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст.279 ЦПК України.
		Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмовідокази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. 
		Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
		Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
		Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого майнового права та інтересу.
		Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Застосування цього способу захисту здійснюється і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
		Згідно ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.  
		Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
		Судом встановлено, що власником автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.6)
		Як вбачається з матеріалів справи, що на підставі постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340,00 грн. (а.с.8-9)
		Як встановлено у мотивувальній частині постанови суду,05 листопада 2017 року в м. Дніпро по вул. Тітова, 29, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «DaewooLanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на світлофорі виконував маневр розворот та не переконався в тому, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та небезпеки, чим здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. При цьому водій ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП (а.с.8-9).
		Частиною 3 ст.12 та частиною 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).
		Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Основнимизавданнями МТСБУ, серед іншого, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом. 
		Відповідно до п. 41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
		Як убачається з матеріалів справи, на момент зазначеної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, а транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не був забезпечений відповідно до умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		ОСОБА_2 надав посвідчення учасника бойових дій, відповідно до п. 13.1. ст.13 учасники бойових дій, постраждалі учасники РеволюціїГідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, щокерують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. 
		Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. 
		Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
		У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		ОСОБА_1 звернулась до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про настання страхового випадку, який мав місце 05 листопада 2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу - «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, та транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3
		18 червня 2018 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивачки ОСОБА_1 у розмірі 43 055,79 грн., однак з вона не погодилась з розрахунковим розміром страхового відшкодування, оскільки сума відшкодування була нижчою вартості відновлюваного ремонту, розрахована двома станціями технічного обслуговування.
		В свою чергу, відповідачем - МТСБУ надано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону № 1961-ІУ.
		Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого: - це шкода, пов'язана : з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Згідно п.п. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
		У відповідності до частин 1 та 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Разом з тим, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (ч.ч.1, 2 ст.999 ЦК України).
		Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Пунктом 22.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено обов'язок страховика відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України)
		Пунктами 39.1, 39.2.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Основним завданням МТСБУ, серед іншого, є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом. 
		Позивач стверджупро те, що 18 червня 2018 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на його користь у розмірі 43 055,79 грн., однак з він не погодився з розрахунковим розміром страхового відшкодування, оскільки сума відшкодування була нижчою вартості відновлюваного ремонту, розрахована двома станціями технічного обслуговування.
		В свою чергу, відповідачем - МТСБУ надано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 правомірно пред'явлено вимоги до Моторно (транспортного) страхового бюро України про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) за страховим випадком, який мав місце 05 листопада 2017 року, при визначені розміру страхового відшкодування суд бере за основу дійсний розмір матеріальних збитків, який визначений на підставі Висновку експертного дослідження № 097/17 від 22 листопада 2017 року по визначенню вартості матеріального збитку, складеного судовим експертом Цаберябим В.М., та складає 97 692,21 грн.
		 Разом з тим, за змістом пункту 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, припиняється перебіг строку на прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплатити, а не припиняється розгляд справи в МТСБУ. 
		 В пункті 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
		Отже, враховуючи наявність в матеріалах даної справи належних, допустимих та достатніх доказів, на підставі яких суд прийшов до висновку, про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок недотримання водієм ОСОБА_2 10.1 Правил дорожнього руху України, тобто шкода позивачеві заподіяна неправомірними діями останнього при управлінні джерелом підвищеної небезпеки, а визначених статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для відмови у здійсненні регламентної виплати не встановлено, суд убачає вказані вище правові підстави для стягнення з МТСБУ регламентної виплати у визначеному законом розмірі.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
		У відповідності до положень цього Закону майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
		Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
		Згідно ст. 9 цього ж Закону, Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
		Оцінка майна проводиться на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції країни та Фондом державного майна України № 1074/8395 від 24.11.2003 року.
		Пунктом 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24.11.2003. № 142/52092, передбачено, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу. 
		Відповідно до Звіт № 63/11/17 від 23.12.2017 року, про вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, який був виконаний - СПД-ФО ОСОБА_5, внаслідок ДТП склав 155 055, 79 грн., що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу, таким чином відповідач визнав транспортний засіб позивача фізично знищеним, через те, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкові вартість транспортного засобу.(а.с. 42-64).
		В даному випадку, всупереч вимогам ст.ст. 22,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик визначив вартість транспортного засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, після дорожньо- транспортної пригоди не на підставі оцінки, а на підставі даних On-lineаукціону. Виходячи з зазначених документів Відповідач в порушення вимог чинного законодавства здійснив регламентну виплату на користь позивача.
		Посилання відповідача на п. 7.19 Мектодики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року є безпідставним, щодо розрахунку страхового відшкодування.
		Згідно положень пунктів 30.1., 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР) страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. 
		Згідно зі статтею 16 цього Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
		Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Отже, грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
		Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
		Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
		Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. 
		Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.
		При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.
		Однак, у відповідності до абзацу 2 пункту 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 
		Згідно п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. 
		Таким чином, з урахуванням положень наведених норм спеціального закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з МТСБУ 50000,00грн. регламентної виплати за шкоду, заподіяну майну позивача.
		З огляду на викладене, з урахуванням положень наведених норм спеціального закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з МТСБУ на користь позивача регламентної виплати в розмірі 54 636, 42 грн.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України)
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_6 до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		Враховуючи наведене та керуючись ст.999 Цивільного кодексу України, ст.ст.9, 22, 24, 30, 36, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		у х в а л и в :
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
		       Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України ( місцезнаходження - м.Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131), на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) регламентну виплату в сумі 54 636, 42 гривні.
		Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		 
		 
		    С у д д я

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...