Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10932/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано судом: 08.01.2019. Зареєстровано: 08.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2019.
Дата набрання законної сили: 15.04.2019
Номер судового провадження: П/520/13874/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд   61022 м. Харків м.Свободи 6,  inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710   РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		місто  Харків  
		08.01.2019 р.                                                                                           справа №520/10932/18            
		          Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом
		 ОСОБА_1   до Зміївського ОУПФУ Харківської області   про1) зобов'язання здійснити перерахунок (збільшення) пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шляхом розрахунку відповідно до п.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 01.09.2018р. і в подальшому виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати, 2) скасування рішення від    18.09.2018р. №169466 , -встановив:
		          Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявник отримує пенсію, призначену у порядку ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (2-га категорія громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи). Позивач стверджував, що за процедурою п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на збільшення розміру пенсії на 1 процент заробітку (який був розрахований при визначенні розміру пенсії) за кожен рік роботи понад 15 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку. 
		Відповідач, Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, з поданим позовом не погодився.
		Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, відносно позивача і так застосовуються пільгові (значно зменшені порівняно із звичайними, загальними) показники як вікового цензу, так і цензу страхового стажу. Наголошував на безпідставності застосування правила збільшення розміру пенсії за рахунок перевищення фактичного страхового стажу особи над визначеним законом як мінімально необхідний до випадку призначення пенсії на пільгових умовах (тобто до випадку пільгових показників вікового цензу та цензу страхового стажу).
		Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
		За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_1 у якості пенсіонера перебуває на обліку в Зміївському ОУПФУ Харківської області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (особа другої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
		11.09.2018 позивач звернувся до райУПФУ із заявою про збільшення (перерахунок) розміру його пенсії відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
		Рішенням від 18.09.2018р. №169466 владний суб"єкт - Зміївський ОУПФУ відмовив у перерахунку пенсії.
		Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб'єкта суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян у формі пенсійного забезпечення унормовані насамперед приписами ст.46 Конституції України, приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як загальними нормами права, приписами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як спеціальними нормами права.
		З урахуванням положень ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" найбільш сприятливим для невладного суб'єкта варіантом тлумачення належних норм матеріального права є кваліфікація згаданих у ст.ст.55 і 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розрахункових величин для обрахунку пенсії (у тому числі і страхового стажу) одночасно як пільгових та базових показників обчислення пенсії.
		Так, ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» запроваджено правило, у силу якого право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
		Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладений у постанові від 17.10.2018 року по справі №610/3718/16-а (касаційне провадження К/9901/30442/18) і полягає у наявності права на збільшення розміру пенсії у чоловіків, належних до осіб другої  категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, із страховим стажем понад 20 років.
		Отже, оскаржена відмова райОУПФУ не узгоджується із законом, а відтак - підлягає скасуванню.
		Скасування оскарженої відмови зумовлює обтяження владного суб'єкта обов'язком вирішити по суті питання за заявою громадянина з приводу перерахунку пенсії, адже попередній результат реалізації управлінської функції визнаний судом протиправним.
		Водночас із цим, суд зауважує, що вимога про зобов'язання у подальшому виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати, спрямована на майбутнє, стосується правовідносин, котрі ще не склались, та у яких громадянин не має порушеного суб'єктивного права.
		Отже, ця вимога до задоволення не підлягає.
		          Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України України при вирішенні по суті заяви громадянина з приводу перерахунку (збільшення) пенсії.
		З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір». 
		          Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -
		вирішив:
		          Позов - задовольнити частково.
		          Визнати протиправним та скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 18.09.2018 року № 169466.
		Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області вирішити по суті заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний кодНОМЕР_1, 64200, АДРЕСА_1) з приводу перерахунку (збільшення) розміру пенсії у порядку ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Верховного Суду від 17.10.2018р. по справі №610/3718/16-а (касаційне провадження К/9901/30442/18).
		          У решті вимог позов - залишити без задоволення.
		          Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
		          Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                                                   (підпис)                                     Старосєльцева О.В.
		 
		З оригіналом згідно.
		 
		Секретар с/з                                                                                                           Кіт С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...