Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/5604/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2019. Зареєстровано: 10.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2019.
Дата набрання законної сили: 11.02.2019
Номер судового провадження: 2-о/279/25/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		провадження №2-о/279/25/19 
		Справа № 279/5604/18
		                                                             Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" січня 2019 р.
		    Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
		судді Коваленко В.П.
		за участю секретаря Петрук О.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України Російська Федерація (Посольство Російської Федерації в Україні) про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
		                                               ВСТАНОВИВ:
		Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме : що їх вимушене переселення у липні 2014 року з окупованої території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 року в с. Єкатеринівка, Москаленського району, Омської області, Росія. 15.05.2013 року одружилася з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем смт. Новий Світ, Старобешівського району, Донецької області. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, були зареєстровані та проживали у АДРЕСА_3         У липні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вимешені переміститись з місця постійного проживання на тимчасово окупованій території Донецької області до м. Миргород, Полтавської області, аби ОСОБА_1 в безпеці могла народити дитину. Згодом були вимушені змінити місце проживання і переїхати до АДРЕСА_1, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, де й проживають на даний час. 
		       В судове засідання заявники не з"явилися , надали заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги підтримують, просили встановити вищевказаний факт.
		       В судове засідання представники заінтересованих осіб Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в Україні не з'явились. Про день, місце та час розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали.
		За таких обставин судл вважає за можливе розглянути дану справу без фіксації технічними засобами. 
		       Дослідивши матеріали справи та письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заява є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.
		Відповідно до статті 4 Конвенції про захист цивільного населення під час війни особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Згідно з ч.1ст.1 Закону України від 20 жовтня 2014 року "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутирішньо переміщеною особою є громадянин України , іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що підставами внутрішнього переміщення осіб на території України у тому числі може бути : збройний конфлікт, тимчасова окупація, повсюдні прояви насильства та надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
		У ч.1 ст.4, ч.1ст.5 Закону Українип "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
		Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" затверджено порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Встановлена форма довідки не передбачає внесення відомостей про причину переміщення особи з місця свого постійного проживання.
		Положеннями Закону України " Про заблезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" порядок підтвердження і встановлення факту наявності збройного конфлікту або тимчасової окупації території України не передбачено, проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення, якщо від цього юридичного факту у цієї особи виникають, змінюються або припиняються певні правовідносини.
		Ч.4ст.2 Закону Укураїни від 18 січня 2018 року "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. при цьому, відповідно до абзацу 6 преамбули вказаного Закону датою початку окупації частини території України, зокрема Авнономної Республіки Крим та міста Севастополя є дата, визначена Законом України від 15 квітня 2014 року "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме 20 лютого 2014 року. Отже, вказаний Закон і передбачає, які права можуть виникнути в особи, щодо якої встановлено юридичний факт, про який просять заявники.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		       Судом встановлено, що заявники по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується копіями паспортів (а.с.15,16 ).
		У липні 2014 року заявники були вимушені переміститися з місця постійного проживання на тимчасово окупованій території за вищевказаною адресою до м. Миргород Полтавської області. В даний час вони проживають в АДРЕСА_2. Наведене не спростовується і підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 18.10.2017 №0000369926 та від 04.04.2017 № НОМЕР_1.
		Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Зі змісту вказаних статей, а також роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
		За змістом частини третьої статті 5 Закону України " Про забезпечення прав і свобюод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відповідальність за порушення визначених Конституцією та Законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу - окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення факту, що має юридичне значення щодо вимушеного переселення заявників з території окупованої території Донецької області, відбулося унаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області, можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв"язку між переселенням із зони проведення бойових дій на сході України та військовою агресією Російської Федерації.
		Враховуючи викладене, а також те, що заявники переселилися з території Донецької області задля уникнення загрози життю, здоров'ю, свободи в результаті збройної агресії Російської Федерації, та те, що встановити даний юридичний факт їм необхідно для визначення їх статусу як осіб, які перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 р. (жертви - потерпілого від міжнародного збройного конфлікту), що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права, а тому, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263, 315 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд,-
		 
		                                                       В И Р І Ш И В:
		 
		Заяву задоволити.
		Встановити факт, що вимушене переселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки села Єкатеринівка Москаленського району Омської області, з окупованої території Донецької області України у липні 2014 року відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
		Встановити факт, що вимушене переселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, з окупованої території Донецької області України у липні 2014 року відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя В.П. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...