Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 335/11793/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 14.01.2019. Зареєстровано: 15.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2019.
Дата набрання законної сили: 08.01.2019
Номер судового провадження: 11-сс/807/12/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018080000000295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 335/11793/18 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний №335/11793/18     Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження №11сс/807/12/19                 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2019 року                         місто Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018080000000295 від 07 жовтня 2018 pоку, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		представника власника арештованого майна  адвоката ОСОБА_7 , 
		особи, яка керувала арештованим автомобілем на час ДТП - ОСОБА_8 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		власник арештованого майна  ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є доказом вчинення кримінального правопорушення, та містить на собі сліди його вчинення, з позбавленням його власника права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
		Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на вказане у клопотанні майно має на меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
		В апеляційнійскарзі ОСОБА_9  просить зазначену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
		В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що лише той факт, що транспортний засіб є доказом вчинення кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для накладення арешту на нього. Більш того, ані слідчим у клопотанні, ані слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, не вказано, які сліди кримінального правопорушення зберіг на собі автомобіль, на який накладено арешт. Посилання слідчого у клопотанні про арешт майна та слідчого судді в оскаржуваній ухвалі, про те, що автомобіль є об`єктом дослідження і накладення на нього арешту необхідне для проведення судових експертиз, не є тією підставою, з якою КПК України допускає накладення арешту. Посилання слідчого у клопотанні на те, що зволікання накладення арешту на транспортний засіб може створити реальну загрозу зміни або знищення слідів кримінального правопорушення, є суб`єктивним висновком і не може вважатись доказом у розумінні ст. 84 КПК України. Лише наявність потреби досудового розслідування не виправдовує той ступінь втручання у права власника майна, які зазначені у відповідному клопотанні. Висновок слідчого судді, що застосований захід кримінального провадження  арешт, є виправданим та необхідним, без фактичного з`ясування слідчим суддею обставин провадження, не є обґрунтованим. Слідчим суддею взагалі не досліджувалась співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Також, апелянт звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено дату звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт транспортного засобу, а з урахуванням того, що термін подачі слідчим такого клопотання є 08 жовтня 2018 року, подання слідчим зазначеного клопотання після вказаної дати повинно стати підставою для відмови у задоволенні такого клопотання та негайному поверненню транспортного засобу. Крім того, апелянт зазначає про порушення слідчим суддею його права на захист, оскільки він не був повідомлений слідчим суддею про розгляд вищезазначеного клопотання слідчого.
		Згідно з ухвалою слідчого судді, слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018080000000295 від 07 жовтня 2018 pоку, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
		У клопотанні зазначив, що 06 жовтня 2018 року, приблизно о 19 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «RenaultMaster»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,рухаючись попроїзній частинівул.Північнешосе вм.Запоріжжіз бокувул.Скворцова внапрямку вул.Тепличної,в районіопори ЛЕП№409скоїв наїздна велосипедиста ОСОБА_10 ,який перетинавпроїзну частинузліва направоза напрямкомйого руху. Внаслідок даної ДТП велосипедист ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. 07 жовтня 2018 року, після завершення огляду місця ДТП, автомобіль «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тимчасово вилучено та поміщено для зберігання на територію спец майданчика Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пров. Кузнечний, 11.
		Заслухавши доповідь судді; думку представника власника арештованого майна-адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги; особи, яка керувала транспортним засобом на час ДТП - ОСОБА_8 , який також підтримав апеляційну скаргу, вказавши на те, що ним не порушено жодних правил дорожнього руху; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, і наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		На думку колегії суддів, слідчим суддею ці положення закону не в повній мірі враховані при розгляді клопотання. 
		Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів. 
		Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.
		В той же час, до клопотання додано лише протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схему до цього протоколу, з яких неможливо зробити висновок про наявність ознак злочину.
		В самому клопотанні об`єктивна сторона правопорушення з зазначенням його обов`язкових ознак також не описана.
		Таким чином, в клопотанні та в доданих до нього документах відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про те, що автомобіль «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, на що слідчий суддя уваги не звернув. 
		При апеляційному розгляді прокурор зазначив, що на цей час проведено судову автотехнічну експертизу, за висновками якої в діях водія автомобіля «RenaultMaster»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 невідповідностей Правилам дорожнього руху не встановлено. 
		Жодній особі у цьому проваджені про підозру не повідомлено, відповідно цивільні позови також відсутні. 
		З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вищезазначений автомобіль, як і самої доцільності такого арешту слідчим і прокурором не доведено.
		Отже доводи апеляційної скарги власника арештованого майна  ОСОБА_9 , викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, є слушними. 
		Як зазначено вище, слідчий суддя на недоліки клопотання та доданих до нього матеріалів уваги не звернув, всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не перевірив, та дійшов передчасного висновку про необхідність накладення арешту на все вилучене майно. 
		З врахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
		Керуючись ст.ст.407, 411, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		апеляційну скаргу власника арештованого майна  ОСОБА_9 задовольнити, а ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з позбавленням його власника права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, скасувати.
		У задоволенні клопотання старшого слідчого ВР ЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні №12018080000000295, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовити.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		                       Судді: 
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...