Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/19311/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2019
Номер судового провадження: 61-43668ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		09 січня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 234/19311/17
		провадження № 61-43668св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., КурилоВ.П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідач - Обласний центр медико-соціальної експертизи,
		третя особа - Мирноградське міське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 травня 2018 року у складі судді Нейло І. М. та постанову апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Жданової В. С., Папоян В. В., Тимченко О. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - ОЦ МСЕК), третя особа - Мирноградське міське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про скасування акту огляду та зобов'язання вчинити певні дії.
		 
		Вимоги обґрунтовував тим, що13 травня 1980 року під час виконання професійних обов'язків на шахті імені Стаханова у місті Димитров Донецької області з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого були травмовані голова та плече.
		 
		У 1983 році висновком Лікарсько-трудової експертної комісії (далі - ЛТЕК) він визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи (трудове каліцтво). 
		 
		12 травня 1985 року при черговому огляді ЛТЕК міста Димитров Донецької області не визнала його особою з інвалідністю (трудове каліцтво).
		 
		Йому стало відомо про те, що при визначенні ступеню інвалідності 12 травня 1985 року ЛТЕК повинна була застосовувати Інструкцію щодо визначення груп інвалідності, затверджену наказом МОЗ України від 01 серпня 1956 року та ВЦРПС від 02 серпня 1956 року.
		 
		З листа Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації від 12 жовтня 2017 року він дізнався, що під час визначення йому групи інвалідності 12 травня 1985 року ЛТЕК керувалась Інструкцією Міністерства фінансів СРСР від 18 травня 1960 року № 153 «О порядке врачебного освидетельствования страхователей».
		 
		Вважаючи такі дії ЛТЕК неправомірними, 06 листопада 2017 року він звернувся до відповідача з вимогою про встановлення йому втрати працездатності з 12 травня 1985 року та визнання його особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково, у задоволенні якої йому було відмовлено.
		 
		Ураховуючи наведене, просив скасувати акт огляду ЛТЕК від 12 травня 1985 року № 678, зобов'язати відповідача провести повторний огляд щодо встановлення йому втрати професійної працездатності станом на 01 лютого 1985 року та визнати його особою з інвалідністю з 01 лютого 1985 року безстроково.
		 
		Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
		 
		Суди зробили висновок про те, що позивач не довів, що під час огляду 12 травня 1985 року та наданні висновку № 678 дії членів ЛТЕК, які полягали в застосуванні Інструкції Міністерства фінансів СРСР від 18 травня 1960 року № 153, були неправомірними і саме вони призвели до неправильного висновку щодо визначення розміру відсотків втрати працездатності та невизнання його особою з інвалідністю.
		 
		До суду касаційної інстанції від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, в якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
		 
		Зазначає, що суди не в повному обсязі з'ясували всі обставини справи, зокрема, належним чином не дослідили його медичну справу та наявні в ній документи. 
		 
		Оскільки ЛТЕК у 1985 році неправомірно застосувала нормативно-правовий акт, який не підлягав застосуванню, він був позбавлений статусу особи з інвалідністю, що є порушенням його прав і законних інтересів. 
		 
		Суди на вказане уваги не звернули, внаслідок чого зробили необґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Від ОЦ МСЕК надійшов відзив, у якому його представник, вважаючи оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Суди встановили, що 03 травня 1980 року під час виконання трудових обов'язків із ОСОБА_3 стався нещасний випадок у шахті імені А. Г. Стаханова в місті Димитров Донецької області, внаслідок чого він отримав травму голови та плеча.
		 
		18 січня 1983 року позивач уперше був оглянутий у ЛТЕК 18 січня 1983 року та йому встановлено 50 % втрати працездатності.
		 
		12 травня 1985 року при черговому огляді ЛТЕК відсоток втрати працездатності визначений 40 %, інвалідність не встановлена.
		 
		ОСОБА_3 із результатами огляду ЛТЕК 12 травня 1985 року був ознайомлений, з таким висновком погодився та не оскаржував його.
		 
		Вважаючи дії ЛТЕК неправомірними щодо застосування під час його огляду Інструкції Міністерства фінансів СРСР від 18 травня 1960 року № 153 «О порядке врачебного освидетельствования страхователей» замість Інструкції щодо визначення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 01 серпня 1956 року та ВЦРПС від 02 серпня 1956 року, він подав до суду даний позов.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову суди зробили висновок про те, що позивач не довів належними і допустимими доказами тих обставин, що при огляді у ЛТЕК 12 травня 1985 року та наданні висновку № 678 дії членів комісії були неправомірними і це призвело до неправильного висновку щодо визначення розміру відсотків втрати працездатності та невизнання його особою з інвалідністю.
		 
		Колегія суддів не погоджується із висновками судів з таких підстав.
		 
		Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		 
		Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Відповідно до абзацу першого пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення) медико-соціальну експертизу проводять МСЕК, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
		 
		Медико-соціальна експертиза проводиться з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
		 
		Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності (пункт 6 Положення).
		 
		Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку (пункт 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317).
		 
		Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, МОЗ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		 
		Отже, у спірних правовідносинах відповідач, який перебуває у віданні МОЗ, у межах та у порядку, встановленому Положенням, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем його права на пенсійне забезпечення і мають обов'язковий характер для інших суб'єктів владних повноважень.
		 
		З огляду на вказане спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності МСЕК є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. 
		 
		Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 14-509цс18.
		 
		У справі, що переглядається, ОСОБА_3 подав позов до ОЦ МСЕК, у якому просив скасувати акт огляду ЛТЕК від 12 травня 1985 року № 678, зобов'язати відповідача провести повторний огляд стосовно встановлення йому втрати професійної працездатності станом на 01 лютого 1985 року та визнати його особою з інвалідністю з 01 лютого 1985 року безстроково.
		 
		За таких обставин спір у цій справі про скасування акту огляду та зобов'язання відповідача вчинити певні дії є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
		 
		Тому судам необхідно було закрити провадження у справі, оскільки цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного, а повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).
		 
		За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені рішення підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.
		 
		Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		 
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року скасувати.
		 
		Провадження у справі № 234/19311/17 за позовом ОСОБА_3 до Обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа - Мирноградське міське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про скасування акту огляду та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
		 
		Повідомити ОСОБА_3, що розгляд його справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.
		 
		З моменту прийняття постанови рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 травня 2018 року та постанова апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    М. Є. Червинська
		 
		 
		Судді:                                                                                                Н. О. Антоненко
		 
		 
		                                                                                                            В.І. Журавель
		 
		 
		                                                                                                            В.І. Крат
		 
		 
		                                                                                                            В.П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...