Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/328/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2019. Зареєстровано: 16.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2019.
Дата набрання законної сили: 18.05.2021 (частково)
Результат оскарження 18.05.2021 Волинський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/559/17/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016180180001179

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 570/328/17 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі: 
		головуючої судді             ОСОБА_1 , 
		секретарів судового засідання      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальне провадження №12016180180001179 від 21.07.2016 про обвинувачення:
		- ОСОБА_7 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, судимого, працює водієм-експедитором, одруженого, який має на утриманні 2 малолітніх дітей і дружину;
		- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Горлівка Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, не судимого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працює водієм-експедитором;
		- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Горлівка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, із середньою освітою, не судимого, не одруженого, працює експедитором, сирота дитинства і внутрішньо переміщена особа, - 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі КК України),
		з участю сторін: обвинувачення  прокурори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; захисту  обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_12 , обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_13 ; обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_14 ; потерпілі та цивільні позивачі: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , потерпілі: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Суд визнає доведеним, що 03 вересня 2016 року, приблизно о 03 годині 05 хвилин, ОСОБА_7 будучи раніше судимим, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи спільний умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, на автомобілі марки «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , приїхали на прилеглу територію до кафе «Чайка», яке знаходиться по вул. Об`їзна, 1, в с. Корнин, Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля «Skoda superB» двигун якого був у заведеному стані, залишився в автомобілі на місці водія з метою забезпечення швидкого відходу спільників після вчинення злочину, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, надягнувши капюшони, пішли на автостоянку прилеглої території вказаного вище кафе. ОСОБА_7 з метою недопущення їх переслідування особами, на яких ними здійснювались напади, взяв спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, а ОСОБА_8 спеціально пристосований предмет для пошкодження скла автомобілів. Оглянувши транспортні засоби на автостоянці ОСОБА_7 використовуючи спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, прорізав ліву передню шину автомобіля марки «Mitsubishi L200» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , а ОСОБА_8 , використовуючи предмет для розбиття скла, розбив скло правих передніх дверцят того ж автомобіля та просунувши руку всередину автомобіля, де перебував ОСОБА_19 , та висловивши останньому погрозу застосування насильства «Сидеть пока целий», просунувши руку в автомобіль, відкрито викрав сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 400 гривень, 1 долар США (за курсом НБУ 26 грн.), особисті документи, GPS - навігатор марки «EXPLAY» вартістю 707,50 грн, мультитул. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до автомобіля «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , на якому зникли з місця злочину. Вказаними злочинними діями потерпілому ОСОБА_19 було завдано майнової шкоди на суму 1133,50 гривень. Суд визнає ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		 
		ІІ. Також ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було пред`явлено обвинувачення, яке суд визнає недоведеним, сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту:
		21.07.2016, приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 будучи раніше судимим, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи спільний умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, на автомобілі марки «Нісан Максіма» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , приїхали на прилеглу територію до «БРСМ-Нафта», яка знаходиться у Рівненській області, Дубенський район, село Молодаво Друге, вул. Широка, 36. ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля «Нісан Максіма», двигун якого перебував у заведеному стані, залишився в автомобілі на місці водія з метою забезпечення швидкого відходу спільників після вчинення злочину, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, та надягнувши капюшони пішли на автостоянку прилеглої території вказаної вище АЗС. ОСОБА_7 з метою недопущення їх переслідування особами, на яких ними здійснювались напади, взяв спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, а ОСОБА_8 спеціально пристосований предмет для пошкодження скла автомобілів. Оглянувши транспортні засоби на автостоянці ОСОБА_7 використовуючи спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, прорізав ліву передню шину автомобіля марки «Кіа Соренто» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , а ОСОБА_8 , використовуючи предмет для розбиття скла, розбив скло лівих задніх дверцят того ж автомобіля, де перебувала ОСОБА_15 та ОСОБА_15 , і простягнувши руку в салон автомобіля відкрито заволодів її сумкою, яка висіла на підголовнику сидіння, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 3500 доларів США (за курсом НБУ 86835 грн.) та 4000 гривень. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до автомобіля «Нісан Максіма» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , на якому зникли з місця злочину. Вказаними злочинними діями потерпілій ОСОБА_15 завдано майнової шкоди на суму 90 835 гривень. Дії кваліфіковано за ч.3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, що завдав значної шкоди.
		Крім того, 21.07.2016 року, приблизно о 03 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 будучи раніше судимим, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи спільний умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, повторно, на автомобілі марки «Нісан Максіма» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , приїхали до прилеглої території автостоянки АЗС «WOG», яка знаходиться в с. Біла Криниця, а/д Київ-Чоп 321км+600м., Рівненського району, Рівненської області та зупинились на автодорозі в напрямку м. Київ. ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля «Нісан Максіма», двигун якого перебував у заведеному стані, залишився в автомобілі на місці водія з метою забезпечення швидкого відходу спільників після вчинення злочину, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, та переступивши відбійник, пішли на автостоянку прилеглої території вказаної вище АЗС. Оглянувши автомобілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернулися до автомобіля «Нісан Максіма». ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 спеціально пристосований предмет для пошкодження скла автомобілів та останній одягнувши капюшон пішов до автостоянки. В подальшому ОСОБА_8 використовуючи спеціально пристосований предмет для пошкодження скла автомобілів, шляхом розбиття скла правих передніх дверцят автомобіля марки «Мерседес Спринтер» з державним реєстраційним номером НОМЕР_5 , що стояв на прилеглій автостоянці с. Біла Криниця, а/д Київ-Чоп 321км+600м., Рівненського району, Рівненської області, просунувши руку в салон якого, де перебував ОСОБА_16 , відкрито викрав барсетку, яка лежала на підлозі, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 5000 гривень та талони на дизельне пальне у кількості 300 літрів на загальну суму 5250 грн. та особисті документи. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до автомобіля «Нісан Максіма» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , на якому зникли з місця злочину. Вказаними злочинними діями потерпілому ОСОБА_16 було завдано майнової шкоди на суму 10250 гривень.
		Продовжуючи злочинну діяльність, 06.08.2016, приблизно о 02 годині 50 хвилин, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи спільний умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, повторно, на автомобілі марки «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , приїхали на прилеглу територію до заправки «БРСМ-Нафта», яка знаходиться по вул. Широка, 36, села Молодаво Друге, Дубенського району, Рівненської області. ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля «Skoda superB», двигун якого перебував у заведеному стані, залишився в автомобілі на місці водія з метою забезпечення швидкого відходу спільників після вчинення злочину, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, та надягнувши капюшони пішли на автостоянку прилеглої території вказаної вище АЗС. ОСОБА_7 з метою недопущення їх переслідування особами, на яких ними здійснювались напади, взяв спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, а ОСОБА_8 спеціально пристосований предмет для пошкодження скла автомобілів. Оглянувши транспортні засоби на автостоянці ОСОБА_7 використовуючи спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, прорізав ліву передню шину автомобіля марки «Мерседес Бенц» з державним реєстраційним номером НОМЕР_6 , а ОСОБА_8 , використовуючи предмет для розбиття скла, розбив скло правих передніх дверцят того ж автомобіля та просунувши руку всередину автомобіля, де перебував ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , відкрито викрав борсетку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 80 ЄВРО (за курсом НБУ 2204 грн.), його особисті документи та ключі до автомобіля. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до автомобіля «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , на якому зникли з місця злочину. Вказаними злочинними діями потерпілому ОСОБА_18 було завдано майнової шкоди на суму 2204 гривень.
		Крім того, 06.08.2016, приблизно о 04 годині 25 хвилин, ОСОБА_7 будучи раніше судимим, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи спільний умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, повторно, на автомобілі марки «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , приїхали на прилеглу територію до автозаправки «MARSHAL», яка знаходиться по вул. Шевченко, 2, с. Старий Корець, Корецького району, Рівненської області. ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля «Skoda superB», двигун якого перебував у заведеному стані, залишився в автомобілі на місці водія з метою забезпечення швидкого відходу спільників після вчинення злочину, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, та надягнувши капюшони пішли на автостоянку прилеглої території вказаної вище АЗС. ОСОБА_7 з метою недопущення їх переслідування особами, на яких ними здійснювались напади, взяв спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, а ОСОБА_8 спеціально пристосований предмет для пошкодження скла автомобілів. Оглянувши транспортні засоби на автостоянці ОСОБА_7 використовуючи спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, прорізав праву передню шину автомобіля марки «Фольксваген Пассат» з реєстраційним номером НОМЕР_7 , а ОСОБА_8 , використовуючи предмет для розбиття скла, розбив скло правих задніх дверцят того ж автомобіля та просунувши руку всередину автомобіля, де перебував ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , відкрито викрав шкіряну сумку, в якій знаходилися 7 каблучок із золота вагою 18 грам золота, 1 золотий кулон вагою 12 грам золота, золоті сережки вагою 4 грам золота (за курсом НБУ 36924 грн.) та ключ до автомобіля. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до автомобіля «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 на якому зникли з місця злочину. Вказаними злочинними діями потерпілому ОСОБА_17 було завдано майнової шкоди на суму 36924 гривень. Дії кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб.
		 
		ІІІ. Епізоди:
		1. Епізод 1 від 21.07.2016 на АЗС «БРСМ-Нафта», вул. Широка, 36, село Молодаво Друге, Дубенський район, Рівненській області. 
		1.1. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		Допитані обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вину не визнають, злочину не вчиняли, вважають, що їм намагаються додати чужий епізод. Цивільний позов не визнають.
		Потерпіла ОСОБА_15 звернулась до суду із заявою про розгляд кримінального провадження без її участі, цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить призначити максимальну міру покарання (а.с.17, 18, т. 2 ). 
		Свідок ОСОБА_24 надав суду показання, що працює помічником оператора на АЗС «БРСМ-Нафта» в с. Молодаво Дубенського району. Дати не пам`ятає, вийшов на вулицю, був сонний. Побачив що їде авто, низьке, чорне чи синє. Думав, заправлятися, але авто швидко заїхало по півкругу за заправку на її територію. Він пив каву на вулиці й через трошки почув розбиття скла, крик жінки і машина швидко поїхала. Жінка сказала, що їх пограбували, забрали гроші, нападник був лисий. Ту сторону, де стояло лише авто потерпілих, відеокамера не охоплює. З моменту заїзду невідомого авто зі сторони Рівного на заправку й виїзду в сторону Дубно пройшло секунд 20. Номер авто не бачив. Осіб, які були в авто не розгледів. Те авто, мабуть, і не глушилася, а що виїжджає почув по звуку, що додано газу.
		 
		1.2.Докази, на які посилається сторона обвинувачення:
		-протокол огляду місця події від 21.07.2016  автомобіля марки «Kia Sorento»;
		-протокол огляду предметів від 17.08.2016 із фототаблицею та DVD-R диском до нього від 17.08.2016 із записом камер відео спостереження автомобільної заправки «БРСМ» в с. Молодаво, Дубенського району за 21.07.2018, на якому зафіксовано рух автомобіля о 03 год. 11 хв;
		-постановою про визнання вказаного диску речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 05.09.2016.
		-дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій від 21.07.2016;
		-запитом та відповіддю на запит та диском із автоматизованої інформаційної системи «Відеоконтроль-рубіж» щодо перетину рубежів автомобілем НОМЕР_3 .
		 
		   2. Епізод 2 від 21.07.2016 на АЗС «WOG», а/д Київ-Чоп 321км+600м., с. Біла Криниця, Рівненського району, Рівненської області.
		2.1. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		Допитані обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вину не визнають, злочину не вчиняли, це чужий епізод. Цивільний позов не визнають.
		Допитаний всудовому засіданніпотерпілий ОСОБА_16 : 21.07.2016 десь о 03 год. він їхав у м. Рівне. На заправці в с. Біла Криниця став відпочити. Розбили в машині бокове пасажирське скло з того боку, де він лежав, витягнули барсетку. Поки відкрив машину й вийшов, то побачив як невідомий сів у машину й поїхав. Його авто «Мерседес Спринтер», д.р.н. НОМЕР_8 . В барсетці були гроші, командировочні - 5000 грн., монети старовинні, бо він ними займається (дві копійки: 1814 року й ще якась), талони на пальне  літрів на 300 «WOG», техпаспорт, посвідчення водія, картки банківські на його ім`я «ПриватБанку» в портмоне. Скло розбили пасажирське, барсетка лежала внизу під панеллю. Хто розбивав не бачив, бо спав, а коли розбили, то скло засипало очі й поки він розтер їх, то зловмисник втік. Машина в тих осіб була темна, седан, біг один, а в машині може ще хтось був. Кричав: «Стій, віддай!». Цивільний позов підтримує на 12000 грн. Доказів, що поновлював посвідчення водія на 1000 грн. не має. Моральну шкоду за отриманий стрес оцінює в 1000 грн. Нічого не повернене, банківські картки заблокував. Описати тих осіб не може. В тому авто відкрили двері, коли сідав той хто втікав, тому бачив у салоні силуети ще, оскільки від заправки було світло й в авто при відкритті дверцят засвітилося. Марку авто, в яке сіла особа, не бачив. У нього в «Мерсі» скло не затемнене. Чоловік, який втікав, сів на переднє сидіння. Його авто стояло задом до заправки і передом до дороги, а те авто стояло на трасі за метрів 30, був відбійник. Коли те авто втекло, то за ним поїхала поліція, яка чергувала на стоянці за 40 м. від авто нападників, а він із заправки викликав поліцію. Потім поліцейська машина повернулась десь за 10 хв. й розмовляли з поліцейськими, що теж вже приїхали. 
		Свідок  ОСОБА_25 старший оперуповноважений УКР ГУНП в Рівненській області, в суді пояснив, що по службі займався кримінальною справою по факту скоєння в області ряду крадіжок з автомобілів на заправках, коли люди спали: вибивали скло й викрадали речі. Приблизно в двадцятих числах липня 2016 року вони з напарником ОСОБА_26 чергували на АЗС «WOG» на а/д Київ-Чоп біля с. Біла Криниця в Рівненському районі. Десь приблизно о 3-4 год. біля АЗС на трасі зупинився автомобіль темного кольору - іномарка, але не на заправці, а біля траси навпроти. З нього вийшов, як потім стало відомо, ОСОБА_27 . Постояв, перейшов через огорожу і пішов в сторону заправки, де стояли автомобілі, на нього не дуже звернули увагу. Через трохи він повернувся й ще хтось до нього вийшов з авто, стояли розмовляли, як потім стало відомо з ОСОБА_7 , між їхніми авто була відстань десь 50-70 м., точно не пам`ятає. Потім ОСОБА_27 , який був у капюшоні, знову переліз через ту огорожу. Через кілька хвилин вони почули як розбилося скло десь через 2-3 авто й цей чоловік побіг до автомобіля, який став рухатися в сторону Києва. Не бачив чи було в нього в руках щось, але лома чи молотка точно не було. ОСОБА_27 сів ззаду в авто, а ОСОБА_28 - спереду на пасажирське сидіння. Хто за кермом був не бачив, бо він не виходив. Вони втікали на авто темного кольору «Ніссан Максіма», можливо зі швидкістю 160 км/год. Стали доганяти їх в сторону ОСОБА_29 , але в них був слабший автомобіль  1.6 л «ВАЗ», а ті втікали на двохлітровому авто, тому не догнали. Потім їх у вересні затримали колеги і надійшов дзвінок, що в Рівненському районі в кафе біля ОСОБА_30 скоєно злочин. Тоді вночі обличчя не бачив, бо особа була у капюшоні, хто то йому стало відомо пізніше під час проведення НСРД. ОСОБА_31 інформації назвати не може. Обличчя людей в той вечір не бачив, лише статури. На сьогоднішній день може ствердити, що то були ОСОБА_27 і ОСОБА_28 . Коли доганяли їх на авто, то бачили номерний знак, який не пам`ятає, дзвонили своїм колегам, що в їх напрямку рухається такий-то автомобіль, але чому вони пропустили їх не знає. 
		Свідок ОСОБА_26 в судідав показання,що він старший оперуповноважений УКР ГУНП в Рівненській області, 21.07.2016 разом з ОСОБА_25 був на відпрацюванні з 01 год. до 04 чи 05 год. на а/д Київ Чоп, покази дав аналогічні свідку ОСОБА_25 . Лише не пам`ятає на яке сидіння сів нападник, що біг, в руках щось схоже на фонарик і сумка. Уточнив, що білий бус потерпілого стояв навпроти авто зловмисників передом до дороги. Впевнений, що їх автомобіль це «Ніссан Максима». Він же був за кермом «ВАЗ 2110» і з технічних причин не могли наздогнати, дуже близько не наближалися до «Ніссана». Один з нападників був менший в кепці і капюшоні, а другий плотніший і більший, обидва в спортивному одязі. 21.07.2016 облич тих людей не бачив. На даний час знає, що то були ОСОБА_28 і ОСОБА_27 . Такий висновок зробив, бо був потім присутній при їх затриманні 03.09.2016, коли встановлювали анкетні дані, впізнав по статурі. Прізвища ОСОБА_27 та ОСОБА_28 стали відомі з оперативної інформації, мабуть і до 21.07.2016. ОРС не було, всі дії проводилися в межах кримінального провадження. На огляд місця події до буса потерпілого не повертався, там були слідчі.
		Свідок ОСОБА_32 в суді дав показання, що на той час працював слідчим СВ Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, по епізоду на АЗС «WOG» в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області складав протокол огляду місця події, а потім фото таблицю по приїзді. Це був рефрижератор, вибили бокове скло зі сторони пасажира. Далі кримінальне провадження у складі СОГ не розслідував. 
		 
		2.2. Докази, на які посилається сторона обвинувачення.
		-протокол огляду місця події від 21.07.2016 - автозаправки АЗС «WOG» та автомобіля «Мерседес Спринтер» р.н. НОМЕР_8 ;
		-протокол огляду від 17.08.2016 та 05.09.2016 CD-R диска із відеозаписом камер відео спостереження, наданим представником АЗС «WOG» в с. Біла Криниця;
		-постанова про приєднання речового доказу до матеріалів кримінального провадження від 05.09.2016 - CD-R диском із відеозаписом камер відео спостереження АЗС «WOG» в с. Біла Криниця;
		-запитом та відповіддю на запит та диском із автоматизованої інформаційної системи «Відеоконтроль-рубіж» щодо перетину рубежів автомобілем НОМЕР_3 ; 
		-довідками про вартість викраденого майна від 09.07.2016.
		 
		3. Епізод 3 від 06.08.2016 на АЗС «БРСМ-Нафта», вул. Широка, 36, село Молодаво Друге, Дубенський район, Рівненській області. 
		3.1. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		Допитані обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вину не визнають, злочину не вчиняли, це чужий епізод. 
		Потерпілий ОСОБА_18 подав до суду заяву, згідно якої судовий розгляд просить проводити без його участі. Претензій до обвинувачених ні морального, ні матеріального характеру не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду (а.с. 1-3, 146-147, т.2).
		3.2. Докази, на які посилається сторона обвинувачення.
		Протокол огляду місця події від 06.08.2016  території автозаправної станції БРСМ що в с. Молодаво Дубенського району Рівненської області, на якій виявлено автомобіль марки «Мерседес Бенц» р.н. НОМЕР_6 із пошкодженим лівим переднім колесом.
		 
		4. Епізод 4 від 06.08.2016 на АЗС ««MARSHAL», вул. Шевченко, 2, с. Старий Корець Корецького району Рівненської області.
		4.1. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		Допитані обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вину не визнають, злочину не вчиняли, це чужий епізод. Цивільний позов не визнають.
		Потерпілий ОСОБА_17 надав суду показання, це було 06.08.2016, він їхав автомобілем «Фольксваген Пассат», з р.н. НОМЕР_9 із Закарпаття в м. Суми з дружиною ОСОБА_21 , донькою дружини ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Зупинилися відпочити на АЗС в «Маршал» у с. Корець. Це було десь над ранок, донька підняла хаос, що в машині чоловік вибив скло  праве ззаду, де сиділа ОСОБА_33 . Він вискочив з машини, інший свідок вказала куди побіг той чоловік. Невідомий вскочив у машину, яка стояла за 150-200 м., чорну чи темно - сіру тоновану й звук в неї був як перероблений глушник. Коли глянув на свою машину, то побачив, що резина права передня порізана, тому доганяти не міг. Звук того авто був тюнінгований: як вирізана частина каталізатора, щоб вона мала більше сил, йшла «на злет», але все одно потужність в нього була не дуже, бо авто важко розганялось. Ствердно сказати який тип кузова був  не може. Було темно, а якби світліше, то розпізнав би ту машину. На звук потужність двигуна того авто була 1,8 турбо або 2.0. Добре пам`ятає звук машини і розумів, що його автомобіль «Пассат» з 2-х літровим чіпованим мотором був потужніший і він міг би догнати, якби не колесо. Говорив слідчому, що міг впізнати по звуку автомобіль, на якому поїхав зловмисник, бо знається на цьому. В той день поліція оглянула його автомобіль, одразу виявив зникнення барсетки. Описав приблизно, що там було викраденого. Слідчий його не викликав більше. Вдома з адвокатом склали позовну заяву із точнішим описом викраденого, який відрізняється від того, що в обвинувальному акті. Лише коли писали позов, то забув про сережки. Підтверджуючих документів на придбання золота немає, бо вони в Чехії. Викрадено було шкіряну сумку з позначкою «Батя» чеського виробництва, в якій знаходилось 7 каблучок дружини із золота, 1 золотий кулон вагою 12 г, золоті сережки, та ключ до автомобіля, телефон «Нокія». На п`ять каблучок, які куплені в Чехії, є чеки, остання з них із білого золота з діамантом придбана в березні 2016 року, решта каблучок були з жовтого золота. Кулон  знак зодіак квадратної форми теж у Чехії придбаний, в цивільному позові правильно вказано збитки. Ті золоті речі опинилися в одній сумці, бо все трапилося відразу після весілля ОСОБА_34 , подзвонила теща, що при смерті, щоб якнайшвидше приїхали переписати хату. Вони й відразу поїхали. Скло, резина, робота оцінені в 10000 грн., але чеків він не брав, бо йому головне було зробити машину. На місці події він писав заяву й там вказана сума збитків приблизна, бо вони всі були в шоці й точно не знали її, але сам питав у кого що пропало. Речі викрадені всі дружини й вона краще знає. Це він дружині дарував золото. Хоче забрати свій цивільний позов, щоб його не розглядали, бо можливо ці люди не винні. 
		Згідно заяви просить цивільний позов залишити без розгляду, наслідки розуміє. Подальший розгляд кримінального провадження проводити без його участі. В разі доведеності вини обвинувачених щодо міри покарання - покладається на розсуд суду (а.с. 78-80, 105 т.2).
		Свідок ОСОБА_35 дала показаннясуду,що працюєінспектором УППм.Житомир ДПП, заступила на нічне чергування, о 05 год. 06.08.2016 на автодорозі Київ-Чоп 186 км+500м зупинили автомобіль «Шкоду Супер Б», зареєстровану на ОСОБА_36 . Водій ОСОБА_8 оплатив постанову, дав анкетні дані. Підтвердила, що у протоколі впізнання її підпис, впізнання відбувалося на стаціонарному посту на 176 км. Свідок пояснила, що особа в протоколі розписалась особисто, впевнена, що саме відносно ОСОБА_8 складала постанову.
		 
		4.2 Докази, на які посилається сторона обвинувачення.
		-протокол огляду місця події від 06.08.2016  території АЗС «Маршал» в с. Старий Корець, на якій виявлено автомобіль «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_10 ;
		-протокол огляду місця події від 16.08.2016, згідно якого вилучено диск із камер відеоспостереження АЗС «Маршал» в с. Старий Корець за період з 04 по 05.00 06.08.2018 та диском; 
		-протоколом огляду зазначеного диску від 18.11.2016;
		-постановою про визнання вказаного диску речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 18.11.2016;
		-протоколом огляду місця події від 16.08.2016, у ході якого вилучено інформацію із інформаційної системи «Відеоконтроль-рубіж» на стаціонарному посту патрульної поліції «Корець» за 06.08.2016 у період з 03.00 по 05.00 год. на CD-R диску; 
		-протоколом огляду зазначеного диску від 18.11.2016, у ході якого виявлено фотозображення автомобілю з р.н. НОМЕР_1 .;
		-постановою про визнання вказаного диску речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 18.11.2016.;
		-дорученням від 29.08.2016 на проведення слідчих дій  вилучення інформації у операторів зв`язку; 
		-копією постанови про адмінправопорушення, вчинене ОСОБА_8 06.08.2016 на автодорозі Київ-Чоп 186 км. + 500 м. та диском із відеозаписом до нього; протоколом огляду диску від 12.09.2016, постановою про визнання вказаного диску речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 12.09.2016.
		Також сторона обвинувачення посилається на докази для всіх епізодів в цілому  речові докази автомобілі марки «Нісан Максіма», р.н. НОМЕР_3 ; «Skoda superB», р.н. НОМЕР_1 ; інформацію, вилучену в операторів мобільного зв`язку, а також довідкою про її аналіз від 18.11.2016. Протокол огляду CD-R дисків, вилучених у операторів мобільного зв`язку, згідного якого оглянуто інформацію та співставлено із маршрутом руху обвинувачених 21.07.2016 та 03.09.2016. (а.с. 183-187 т.9). Постановою від 24.11.2016 про приєднання до матеріалів кримінального провадження дисків, на яких містяться трафіки з`єднань мобільних операторів. 
		 
		5. Сторона захисту по Епізодам 1-4 просить визнати докази недопустимими. Кваліфікуюча ознака по епізоду від 21.07.2016 на АЗС «БРСМ-Нафта» завдання значноїшкоди обґрунтовуєтьсявиключно показаннямипотерпілої ОСОБА_15 ,наданими неюслідчому,а всудовому засіданнівони неюне підтверджені.Ні вона,ні свідокЗавістовський задва рокидо судутак іне з`явились,при чомупояснюють працівникамполіції,що знаходятьсяза кордономі немають коштівна дорогу.Спосіб ізнаряддя вчиненнякримінального правопорушення,які самедії уньому вчинявбезпосередньо кожен із обвинувачених, - не доведені жодним доказом. Вважають, що вина обвинувачених не доведена.
		 
		6. Висновки суду по епізодам 1-4.
		Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч.3 ст. 62 Конституції України вказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Клопотання сторони захисту про визнання недопустимими витягів з ЄРДР по даному кримінальному провадженні через відсутність в них часу внесення відомостей, - задоволенню не підлягає. Відповідно до ч.5 ст. 214 КПК України у Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Тобто, витяг формується автоматично і реєстратор фізично не може впливати на час і дату внесення. Всі відомості згідно ч.5 ст. 214 КПК України у витягах з ЄРДР наявні (а.с. 1-4, 41, 102, 108, 159, 196 т.7). 
		Клопотання про визнання недопустимими доказами протоколів огляду місця події, що включало огляд автомобіля, через відсутність понятих, або не роз`яснення понятим прав і обов`язків, через підписані фото таблиці лише слідчим, - задоволенню не підлягає. Огляди місця події, в тому числі автомобілів на предмет пошкодження, проведено поверхово з дозволу потерпілих, власників і за їх участі, завдяки чому зафіксовано події злочинів, нічого не вилучалось. В тих випадках, коли залучались поняті, в протоколах зазначено про роз`яснення прав і обов`язків, усі протоколи підписані понятими (а.с. 52-56, 115-116,170-173, 207-211 т.7). Проведення слідчих дій відбувалось безпосередньо після вчинення кримінальних правопорушень. Вказане підтверджує, що в кожному випадку проводився саме огляд місця події, а не транспортного засобу, який здійснюється інакше. Аналогічний висновок зроблено Верховним судом в постанові від 01.02.2018 у справі № 752/17016/16-к. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 105 КПК України фото таблиця є додатком до протоколу, і згідно ч.5 ст. 105 КПК України засвідчується підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків та/або у їх вилученні. Очевидно, фото таблиця не вилучається з місця події, а виготовляється пізніше слідчим, прокурором чи спеціалістом, потерпіла ж особа не виготовляє фото таблицю, а тому і не повинна її підписувати згідно вимог КПК України.
		Судом встановлено, що події злочинів мали місце. 
		6.1. За епізодом1 допитаний свідок не запам`ятав авто  лише колір чорний чи синій. Речовий доказ «Ніссан Максима» - темно-зелений. Та при штучному освітленні в нічну пору доби можна сплутати. Свідок посилається на слова потерпілої про те, що нападник був лисий. Потерпіла ж в судові засідання жодного разу не прибула, оскільки знаходиться за межами України (а.с. 97, 103-104 т.3, 119, 163, 168-169, 247 т.4, а.с. 74, 137 т.5). Серед обвинувачених немає лисих осіб, не були вони лисими і в момент затримання, ніхто з них не голив голову впродовж майже двох років, що відбувається судовий розгляд. З наданого протоколу огляду предметів від 17.08.2016 з додатком фото таблицею і відеозаписом з АЗС «БРСМ» не встановлено марку і номер авто, а також кількість осіб в середині, лише час та дату від`їзду темного автомобіля типу седан  21.07.2016 о 03 год. 11 хв. 11 сек. до 03 год. 11 хв. 14 сек. (а.с. 76-82, т.7). Більше доказів немає. Цього очевидно не достатньо для визнання винними у грабежі за попередньою змовою групою осіб і засудження трьох обвинувачених.
		6.2. За епізодом2 потерпілий не бачив хто здійснив викрадення, лише силует одного чоловіка, який біг і сів на переднє сидіння автомобіля. Свідок ОСОБА_25 , вказує, що цей чоловік сів на заднє сидіння автомобіля, а свідок ОСОБА_26 не пам`ятає куди. Ніхто не бачив облич. При цьому через 44 дні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_25 упізнали в нападниках по статурі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що викликає у суду серйозні сумніви, адже в межах кримінального провадження зі свідками ОСОБА_25 та ОСОБА_26 впізнання осіб наочно чи за фотознімками в порядку ст. 228 КПК України не проводилось. В судовому засіданні свідки підтвердили, що вважають винними саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через оперативну інформацію. Свідки номер авто, яке не наздогнали, назвати не змогли, що є нормальним, оскільки минув час. Проте, сторона обвинувачення не надала суду доказів, коли і кому ці свідки повідомили номер авто, щоб з`ясувати що це за номер насправді.
		Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 є оперуповноваженими УКР ГУНП в Рівненській області, брали участь у розкритті вказаних злочинів, очікували в складі мобільної групи в засідці на автозаправці (а.с. 179-184 т.4), були зацікавленими в розкритті, в силу своєї роботи мали доступ до інформації по кримінальному провадженні. Більше того, 03.09.2016 їх допитали як свідків у даному кримінальному провадженні, а 09.09.2016 вони на підставі ухвали слідчого судді за дорученням слідчого проводили обшук за місцем проживання сім`ї ОСОБА_7 на той час в м. Одесі, вилучали телефони та інші речі (а.с. 190-193 т.8), та по справі проводили інші слідчі дії. Що суперечить КПК України. Адже свідок відповідно до п.25 ч.1 ст. 3, ст. 65 КПК України - це учасник кримінального провадження, фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Відповідно ж до ч.2 ст. 41 КПК України під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого, тобто в системному аналізі з ч.1-2 ст.38 КПК України виконує функцію досудового розслідування і згідно п.19 ч.1 ст. 3 КПК України за фактом є стороною обвинувачення. Тобто свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 є одночасно тими, хто бачив частину події, але при цьому продовжували розслідувати злочин в межах даного кримінального провадження і уособлюють обвинувачення. Відповідно і суд їх покази оцінює дуже критично. Вони не бачили обличь осіб 21.07.2016, але стверджують хто це, називаючи імена, роблячи висновки не як свідки, а як обвинувачі. Хоч згідно ч.5 ст. 95 КПК України особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто. А у передбачений ч.4 ст. 99 КПК України спосіб матеріали, які би містили відповідні фактичні данні, зібрані в межах Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідали вимогам КПК України  суду не надані і свідки не повідомили, що ж це за оперативні дані, з яких їм стали відомі імена.
		Згідно обвинувальногоакту відпограбованого автомобіля« ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли доавтомобіля «НісанМаксіма»,з державнимреєстраційним номером НОМЕР_3 ,на якомузникли змісця злочину».Але фактичні обставини не відповідають викладеним у обвинувальному акті. З показань потерпілого, свідків, протоколу додаткового огляду предметів від 05.09.2018 CD-R диску із даними відео нагляду АЗС «WOG» в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, дослідженими в судовому засіданні  від місця події о 03.39 год. 21.07.2016 бігла одна невідома особа до авто, при цьому видно лише силует, який упізнати неможливо. Авто поїхало в напрямку м. Києва, марки та номерного знаку транспортного засобу не видно, оскільки зображено лише край правого переднього колеса і капоту (а.с. 136-141, т. 7). Протокол огляду предмета цього ж CD-R диску від 17.08.2016 є недопустимим доказом, оскільки процесуальну дію здійснив слідчий ОСОБА_37 , який не входить у групу слідчих в даному кримінальному провадженні, відомості про нього як слідчого відсутні і у витягах з ЄРДР (а.с. 1-4, 15-17, 108, 132-135, т.7), а отже не є уповноваженою особою для проведення слідчих дій згідно ст. 38-40 КПК України.
		Щодо протоколу слідчого експерименту від 07.10.2016 з оперуповноваженими ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (а.с. 152-157 т.8), то суд до викладених вище зауважень двоєдиного статусу цих свідків-уповноважених розслідувати злочин додає, що його проведено одночасно з обома працівниками поліції, відстань вимірювалась кроками. Від місця, де сиділи оперуповноважені, до осіб, яких вони бачили, а також відстань від камери до місця, де стояли невідомі особи, по крокам приблизно однакова і становить біля 30 м. При цьому на фото навіть з лупою при заданому освітленні неможливо роздивитись облич осіб, а їх силуети ледь вловимі (що підтверджується і дослідженими судом відеозаписами з камери спостереження, про що зазначалось вище). Проте, даний протокол слідчого експерименту не відповідає вимогам КПК України: 1) відповідно до ч.6 ст. 240 КПК України про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу; згідно ч.2 ст. 104 КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Додатком до протоколу є фото таблиця, але в самому протоколі не зазначено про застосування будь-яких технічних засобів фіксації; 2) відповідно до ч.3 ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Натомість, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 зазначені як «старші о/у УКР ГУНП в Рівненській області», а роз`яснено їм положення ч.1,2 ст.56, ст. 57 КПК України, що регулюють права та обов`язки потерпілих. ОСОБА_25 та ОСОБА_26 очевидно не є потерпілими. Слідчий експеримент потрібно було проводити як зі свідками, але при цьому роз`яснювати відповідні права та обов`язки і попереджати про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та відмову свідка від давання показань без поважних причин, що передбачена ст. 384 і ст. 385 КК України, чого зроблено не було. За таких умов відомості, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 07.10.2016 суд визнає недопустимим доказом.
		Також суд погоджується із стороною захисту, що відомості, які містяться у довідках ФОП про вартість майна (а.с. 154-158, т.7), на кшталт «станом на 09.07.2016 вартість сумочки жіночої з натуральної шкіри становить 700 грн.»  всупереч ч.1 ст. 85 КПК України не є належними доказами вартості викраденого, оскільки невідомо яких же предметів вони стосуються. Також ці довідки і недопустимий доказ, оскільки відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України слідчий чи прокурор для визначення розміру матеріальних збитків зобов`язаний звернутись до експерта для проведення експертизи (в редакції статті на момент досудового розслідування), в даному випаду  товарознавчої.
		Протокол пред`явлення для впізнання від 09.09.2016, у ході якого за твердженням сторони обвинувачення свідок ОСОБА_38 вказав на ОСОБА_7 , як на особу, якій він ремонтував автомобіль «Ніссан Максіма» в м. Одеса, суд до уваги не бере. Сторона обвинувачення не клопотала про його допит як свідка в судовому засіданні, суд не сприймав його показання безпосередньо згідно ст.23 КПК України, тому доказ відповідно до ч.2 ст. 23 КПК України недопустимий. Особливо зважаючи на інцидент із впізнанням допитаними судом свідками ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , що буде описано нижче.
		Із відповіді на запит щодо даних з автоматизованої інформаційної системи «Відеоконтроль-рубіж» щодо перетину рубежів автомобілем НОМЕР_3 , встановлено, що автомобіль зафіксовано 21.07.2016 о 00.29 год. на посту в с. Великосілки Львівської області (камера зі Львова) та о 05.59 год. на посту в смт. Маневичі Волинської області (камера з Ковеля) (а.с.150-152 т.7). 
		Між с. Великосілки Львівської області та с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області приблизно 187-200 км. в залежності від маршруту. Між с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області та смт. Маневичі у Волинській області приблизно 140 км. Між с. Великосілки Львівської області та смт. Маневичі Волинської області в залежності від маршруту від 202 км до 244 км., дорогами, що проходять не через с. Біла Криниця Рівненської області. Якщо проміжною точкою є с. Молодаво Дубенського району (1 епізод) та с. Біла Криниця Рівненської області (2 епізод), то маршрут становить приблизно 335 км. (якщо авто повертається в напрямку м. Рівне, якщо ж в напрямку м. Київ, то ще більше в залежності від обраного маршруту). 
		Дані відео контролю рубіж  єдиний побічний доказ того, що автомобіль з номерним знаком НОМЕР_3 перебував у кількох годинах їзди 21.07.2016 від місця подій за 1 і 2 епізодами. При цьому, згідно даних трафіків мобільних телефонів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_41 під час усіх епізодів їх телефони не перебували в зоні дії базових станцій в момент події злочину. 21.07.2016 телефон ОСОБА_7 увімкнувся о 06.56 год., телефон ОСОБА_8 о 07.01 год. в зоні дії базових станцій операторів мобільного зв`язку в с. Старики Рокитнівського району Рівненської області (за 122 км. від с. Маневичі Волинської області, де автомобіль зафіксований системою відео-контролю Рубіж, а ОСОБА_9 о 07:54 в с. Кисоричі Рокитнівського району Рівненської області (а.с. 153-199, т.9). Суду добре відомі місця, де сталась подія злочинів, а також місця, де зафіксовано мобільні телефони обвинувачених, вони знаходяться в протилежних сторонах із місцем, де зафіксовано авто по Рубежу, на карті все виглядає трикутником: місця злочинів 21.07.2016 знизу, дані по Рубежу  зліва на північний захід, дані по мобільним телефонам справа на північний схід. І автомобілі, і телефони обвинувачених фіксувались в кількох годинах їзди від місць вчинення злочину, що визнає і прокурор. А, наприклад, по двом епізодам від 06.08.2016 телефону ОСОБА_9 навіть в сусідніх областях із місцем подій не зафіксовано з 29.07.2016 до 06.08.2016 включно. Враховуючи велику кількість доріг, висновок слідчого в протоколі огляду, що маршрут співпадає з місцями, де було вчинено злочин і всі троє щоразу діяли спільно, - є нічим іншим, ніж припущенням.
		Враховуючи наявну різноманітність автомобільних доріг, відсутність даних, за допомогою яких можна би було ідентифікувати осіб або хоча би їх точну кількість, відсутність даних про марку і номер автомобілів, які зафіксовані на камерах відео нагляду автозаправок, при цьому транспортних засобів темного кольору типу седан може бути величезна кількість на автодорозі міжнародного значення Київ-Чоп, як і осіб в спортивному одязі, а всі сумніви згідно ст. 62 Конституції України суд тлумачить на користь осіб, яких притягають до відповідальності, доказів очевидно недостатньо, щоб констатувати стандарт доведеності вини у вчинені чотирьох грабежів за попередньою змовою групою осіб «поза розумним сумнівом».
		 
		6.3. Заепізодом 3 підтверджено лише подію злочину. Більше доказів суду не надано. З яких джерел сторона обвинувачення з`ясувала кількісний склад осіб, розподіл ролей, механізм вчинення злочину, його знаряддя  невідомо.
		 
		6.4. За епізодом 4
		Потерпілий добре запам`ятав звук автомобіля, на якому поїхав невідомий із викраденою барсеткою. Він абсолютно впевнений, що мотор в тому авто був слабший, ніж в його власному Пассаті з двохлітровим чіпованим мотором. Очевидно було, що під час перехресного допиту потерпілий зрозумів, що обвинувачують осіб, які рухались на автомобілі Шкода-СуперБ з мотором 2,8 л. Для нього цього стало достатнім, щоб сумніватись у винності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інкримінованому злочині щодо нього настільки сильно, що він звернувся із заявою до суду і попросив не розглядати його позовну заяву, заради підтримання якої приїхав в судове засідання з Чехії.
		Оглянутий судом речовий доказ, арештований 05.09.2016 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області, автомобіль «Skoda superB», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить дружині ОСОБА_7  ОСОБА_42 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 має об`єм двигуна 2771, колір сірий (а.с. 25-26, 38-41 т.8, а.с. 35-36, 41-42, 81, т.5).
		Судом досліджено відеозапис із АЗС «Маршал», який вилучався 16.08.2016 і оглядався слідчим 18.11.2016, згідно якого встановлено, що 06.08.2016 о 04:39:09 год. автомобіль седан темного кольору із відкритим багажником на невеликій швидкості проїжджає автодорогою повз знак пішохідного переходу. Марка авто і його номерний знак невідомі. (а.с. 225-231 т.7).
		16.08.2016 вилучено диск з інформацією відеоконтролю «Рубіж» з посту патрульної поліції у м. Корець Рівненського області за 06.08.2016 період з 03.00 год. до 05.00 год. Згідно протоколу огляду, а також дослідженого в суді вмісту диску, серед інших наявне фотозображення автомобіля з номерним знаком « НОМЕР_1 ». У фототаблиці відсутній час, коли це авто зафіксовано (а.с. 232-237, т.7). За клопотанням сторони захисту 14.12.2018 суд витребував відповідну інформацію щодо даних ІС відеоконтролю «Рубіж», проте без пояснення причин поліцією не надано суду відповіді, захист в результаті відмовився від свого клопотання (а.с. 193, 195 т.5, а.с. 1 т.6).
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2016 (а.с. 160-161 т.8) за участю свідка працівника поліції ОСОБА_35 , яка 06.08.2016 складала протокол про адміністративне правопорушення, суд визнає недопустимим доказом, оскільки він не відповідає вимогам КПК України: всупереч ч.7 ст.228, ч.3 ст.231 КПК України в протоколі не зазначено кого пред`являли для впізнання, чиї це фото і кого саме впізнано. Крім того, в судовому засіданні свідок не змогла правильно впізнати жодного з обвинувачених як осіб, з якими вона спілкувалась при зупинці автомобіля Шкоди СуперБ, д.н.з. НОМЕР_1 , незважаючи на наявність запису її ж відео реєстратора. 
		Суд багато часу спостерігав за обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, і в результаті дослідження відеозапису з бодікамери свідка ОСОБА_35 встановлено за голосом і зовнішністю лише ОСОБА_7 . Також матеріалами кримінального провадження підтверджується і визнається стороною захисту, що штраф за порушення правил дорожнього руху сплачено з картки ОСОБА_7 . З дослідженого протоколу огляду предметів від 12.09.2016 з фото додатку ідентифікувати можна лише ОСОБА_7 , щодо двох інших осіб  є суттєві сумніви, оскільки форми носа, овал обличчя і зачіски відрізняються у обвинувачених і зображуваних (а.с. 169-178, т.8).
		Сторона обвинувачення наполягала, що на фото і відео саме ОСОБА_8 , бо він керував транспортним засобом Шкода СуперБ, д.н.з. НОМЕР_1 , і порушив правила дорожнього руху 06.08.2016 о 05.20 год. на 186 км+500м а/д Київ-Чоп., про що інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Житомир ДПП ОСОБА_35 було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №564232, де ОСОБА_8 розписався (а.с. 171 т.8). 
		Сторона захисту категорично проти цього заперечувала, обвинувачений ОСОБА_8 наполягав, що його там не було і постанову не підписував. 
		Судом задоволено клопотання сторони захисту і витребувано оригінал постанови. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30.07.2018. призначено судову почеркознавчу експертизу документа. Відповідно до висновку експерта № 1.1-269/18 від 14.11.2018 у категоричній формі встановлено, що підписи від імені ОСОБА_8 в графі «(підпис)» і в графі «(підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності)» в бланку постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №564232 виконані не ОСОБА_8 ,а іншоюособою ізнаслідуванням попам`яті йогоавтентичного підпису (а.с. 98-104 т.5).
		Свідок-поліцейська стверджує, що осіб було троє, це узгоджується із записом її відео реєстратора та протоколом його огляду. В сукупності з оригіналом постанови ПС2№564232і висновком експерта встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 не перебував в автомобілі ШкодаСуперБ, д.н.з. НОМЕР_1 06.08.2016 о 05.20 год на 186 км+500м а/д Київ-Чоп.
		Отже, і за даним епізодом на підтвердження вини осіб у вчиненні злочину надано лише докази перебування автомобіля ШкодаСуперБ, д.н.з. НОМЕР_1 , на одній трасі із місцем вчинення злочину в кількох годинах їзди. При цьому, відсутні докази які б дозволяли визначити осіб злочинців, їх винуватість, механізм вчинення злочину і участь кожного з обвинувачених у ньому. 
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 затримали 03.09.2016. Після чого слідство встановило механізм вчинення злочину за Епізодом 5 і перенесло його на подібні схожі випадки серед десятків інших - Епізоди 1-4, у яких злочини відбувались на АЗС в момент, коли люди спали, з прорізанням шини і розбиттям скла автомобіля. А обвинувальний вирок ухвалювати на припущеннях неможливо. 
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.
		Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. 
		Всупереч вищезазначеним нормам, вина ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 186 КК України за епізодами 1-4 від 21.07.2016 та 06.08.2016, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) за попередньою змовою групою осіб, а також такому, що завдав значної шкоди,  не доведена, тому їх належить виправдати.
		Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регулює ст. 129 КПК України, згідно ч.3 якої у разі виправдання обвинуваченого суд залишає цивільний позов без розгляду. Тому цивільні позови потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 (а.с. 65-69, т.7, 41-44 т.1, 14-15, 78-81 т.2) суд залишає без розгляду. 
		 
		7. Епізод 5 від 03.09.2016, прилегла територію до кафе «Чайка», вул. Об`їзна, 1, с. Корнин Рівненського району Рівненської області.
		7.1. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		Обвинувачений ОСОБА_7 за епізодом від 03.09.2016 вину визнає і щиро кається. Він з друзями і компаньйонами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 займався продажем автомобілів та агрегатів, тому часто були в дорозі, їздили Україною. В той вечір повертались додому через Рівне, заїхали в кафе, назви не пам`ятає. Визнає фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті за даним епізодом, окрім того, що викрадали навігатор, мультитул і картку на заміну масла «тиса», наполягає, що саме ці речі їм в автомобіль підкинули. Він дійсно був присутній як забрали сумку з машини потерпілого, цьому не заважав, приймав участь. Що там в сумці було  не згадає. Але сумку викинули дорогою і речей, які б належали потерпілому, в їх автомобілі не лишали. З потерпілим він не спілкувався. Усвідомив, що вчинив не правильно. У нього змінилось ставлення до життя, адже у них з дружиною народились двійнята, яким зараз по 9 місяців. Вони оселились в м. Рівне. Дружина зареєструвалась і має статус внутрішньо переміщеної особи. Повертатись їм нікуди. Після звільнення із СІЗО працює лише він, водієм-експедитором, дружина доглядає за дітьми. Також допомагає фінансово матері-пенсіонерці і її чоловіку-інваліду армії, які проживають на неконтрольованій Україною території. Батьки дружини теж там. Відношення до сепаратистської діяльності не має. Просить не позбавляти волі.
		Обвинувачений ОСОБА_8 визнає вину у вчиненні злочину 03.09.2016, за яким потерпілим є ОСОБА_43 . Щиро кається у вчиненому. Дає аналогічні покази як і обвинувачений ОСОБА_7 , фактичні обставини визнає в тому ж обсязі. Це він побачив сумку в пустому автомобілі, розбив скло, забрав її і побіг до автомобіля, яким приїхали. Їхали втрьох, втрьох їх і затримали. Проживає в неофіційному шлюбу, у них народилась дитина, який зараз 7 місяців. Після звільнення із СІЗО працює лише він, водієм-експедитором, займається продажем речей, які возить з базару в Одесі. Повертатись нікуди, бо сам з непідконтрольної Україні території. Оселився в м. Рівне. Висновки зробив, просить не позбавляти волі.
		Обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні даного злочину визнає повністю, щиро кається. Фактичні обставини визнає аналогічно як і ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вони займались покупкою-продажем автомобілів, повертались додому. Заїхали в кафе. ОСОБА_8 , і ОСОБА_7 вийшли, а він залишився за кермом Шкоди-СуперБ із заведеним мотором. Побачив, як повертаються назад із сумкою. Що саме було в сумці, не знає. Був за кермом і дивився за дорогою, вивіз їх. Він сирота дитинства, займається перепродажем речей з Одеси, живе з дівчиною, оселився в м. Дубно. Має статус внутрішньо переміщеної особи, повертатись нікуди. Просить суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_19 надав суду показання, що на початку вересня 2016 року, коли було ще тепло, повернувся з рейсу й заїхав до кафе «Чайка» на 329 км а/д Київ-Чоп, де до ранку працювала дружина. Вирішив її почекати й ліг у машині на задньому сидінні, там тоноване скло. Пам`ятає лише удар, й подумав, що машина машину вдарила. Вскочив на сидінні, а перед ним чоловік у капюшоні, який по груди через переднє праве скло був уже в машині, а ноги - ззовні. Невідомий йому на російській мові сказав, щоб «не смикався», точні слова не пам`ятає. Після цих слів він відчував страх за життя й здоров`я та шок. Вийшов, бо шипіло ліве переднє колесо у його авто «Мітсубіші Л200». Проріз був вузький 2-3 см. з боку. Того чоловіка не наздоганяв, бачив його зі спини, рук не бачив, той у капюшоні пішов від машини у напрямку Львова, за бус, який стояв біля обочини на трасі, було темно. Викликав поліцію, ще подзвонив у банк, щоб заблокувати картки на всякий випадок. Відразу й не помітив, що пропало. З авто зникла брезентова сумка сірого кольору, яка лежала на передньому сидінні справа, в якій було 300-400 грн., 1 долар США, мультитул (набір інструментів), особисті документи, які були в портмоне, квиток на Львів, картки. Зник навігатор, який лежав спереду біля сидіння на центральній консолі. Про картку на заміну масла не пам`ятає, але напередодні міняв масло. Вранці подзвонив на телефон дружини якийсь чоловік, сказав що він водій молоковоза і знайшов його сумку, документи. Номер дружини був серед документів. Всі документи були на місці, крім готівки. Заяви про відшкодування збитків не писав. Поліцію повідомив, що знайшлася сумка, той чоловік привіз її в поліцію, де він на той час був. Він з поліцейськими під`їхали до кафе «Чайки», того чоловіка теж слідчі допитували, їздили на місце, де знайшов сумку, ще з ними їздив криміналіст, дружина, а чи були поняті  не пам`ятає. Пояснив, що знайшов сумку на виїзді з ОСОБА_44 в напрямку м. Сарни. Слідчі разом з ним у кафе «Чайка», перевірили її вміст, робили опис, а саму сумку йому віддали через деякий час. Масло міняє через 15000 км. сам, але тоді не мав можливості поміняти і звернувся до «Тиси», в нього була їх візитівка. На його думку, кулаком скло авто не розіб`єш. Вікно в авто було все вибите. Нападник був нижчий і худіший за обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		Також просить подальший розгляд кримінального провадження проводити без його участі. Претензій до обвинувачених не має. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду (а.с. 106 т.2).
		Свідок ОСОБА_45  заступник начальника СВ Корецького РВП, в суді дав показання, що перебував у СОГ, приблизно о 03-04 год. ранку надійшло повідомлення, що на а/д Київ-Чоп затримано авто, був грабіж , їм до місця було їхати всього 10-15 хв., тому й виїхали з ОСОБА_46 . Його функція була зафіксувати всі сліди й речові докази. Оформляв огляд місця події, легковий сірий седан, вилучив речові докази. Затримані вже лежали в кайданках, одягнені, потім їх підняли. Авто з вибитим одним заднім склом справа, стояло у стороні в напрямку міста Київ справа чи по обочині, пояснювали опера, що вибили при затриманні. Він був, експерт ОСОБА_47 , двоє понятих, справа стояло багато працівники карного розшуку. Криміналіст ОСОБА_47 фотографував і друкував. Пам`ятає, що вилучали: з багажника молоток, викрутки, рукавички, було 5-6 одиниць металевих шпильок, якими малюють по металу, одна з них висіла на руці затриманого, він не заперечував належність «шпильки»; в салоні були дрібні гривні і їх не вилучили, вилучили ще карточку не банківську чи візитку, планшет, посвідчення водія чи паспорта. Не пам`ятає чи вилучали гаманці й банківські карточки. Телефони вилучав би точно. Сумки ще були з особистими речами, серед яких бритви. Авто вилучали й зідзвонювалися зі слідством, сказали, що доставлять на штраф майданчик. Приїхав інший слідчий з Рівненського РВП і він усе йому передав: і авто, і вилучені речі, які було поміщено в спец пакети. Автомобіль не опечатував. Той слідчий з понятими поїхав на штраф майданчик. 
		Свідок ОСОБА_47  старший інспектор-криміналіст Корецького ВП ГУНП в Рівненській області в суді дав показання, що 03.09.2016 виїжджав на місце затримання авто. Це сталося десь о 04 год. ранку: повідомили про затримання авто неподалік посту поліції. Авто стояло на правій крайній смузі за кількасот метрів до посту. Там ще був бус синій із спецпризначенцями й авто з оперативниками карного розшуку. Був грабіж десь у Рівненському районі. Затримані чоловіки спочатку лежали збоку, обличчям вниз в кайданках, а потім вже очікували в бусі. Осипи побитого скла були в салоні, а на дорозі - небагато. Він зі слідчим зупинили понятих і почали оглядати авто з розбитим склом. В багажнику були змінні номери, рукавички, металеві олівці «ручки» - «перко», якими пишуть по металу. Гаманець якийсь з карточками пакували, точно пам`ятає, гривні, 1 долар США, молдавська купюра, сумки були. В спец пакети упаковували все, що вважали причетним до грабежу. Коли вже завершували огляд, то приїхали слідчі з Рівненського району. Він упакував речдоки і пакети переклали в авто працівників Рівненського РВП. В авто сіли працівники карного розшуку для доставки його в Рівне. Фототаблицю виготовив одразу вранці, передав слідчим до протоколу огляду. Фототаблицю поняті не підписують. Відомості, внесені в протокол, відповідали фактичним обставинам. Вони виїжджали як СОГ, бо в них в районі ставались аналогічні грабежі й авто «Ауді» й «Шкода суперБ» були в орієнтуванні. 
		Свідок ОСОБА_48  слідчий СВ Рівненського РВП Рівненського ВП, в суді показав, що обвинувачених знає по службовій необхідності, бо проводив затримання. Все його знайомство й праця з даними особами в процесуальних документах, які складав. Перебував у складі СОГ, виїжджав в с. Корнин на трасу Київ-Чоп, де проведено огляд місця події, слід взуття виявлено поблизу авто потерпілого на території, де частина піску, щебеню, допитано потерпілого. Також затримував обвинувачених по ст.208 КПК України. Сам вносив відомості в ЄРДР. Потім визначили підслідність за ГУНП в Рівненській області. Не пам`ятає коли було затримано, вказано час фактичного затримання. Повідомив центр БВПД, коли побачив підозрюваних, саме він. Зустріч із захисником надано було до першого допиту. Він з ними не оговорював слідчі дії до прибуття адвоката. Свідок ОСОБА_49 не бачила грабежу, в протоколі можливо його помилка, але вона приймала участь в слідчій дії і підписувала все добровільно.
		Свідок ОСОБА_49  в суді надала показання, що вночі з 02 на 03 вересня 2016 після 02 год. ночі в кафе «Чайка», що на а/д Київ-Чоп в с. Корнин, де працює, вийшла в туалет для персоналу, коли через хвилин 5 поверталася, то бачила, особу, яка була недалеко від неї, - хлопця, який спитав її російською мові чи працює заклад. Вона відповіла, що так і пішла в середину. Освітлення там було від реклами. Цей чоловік був середнього зросту, десь 175см, спортивної тіло будови, у бейсі спортивно одягнений у чорне й чорні кросівки з білою підошвою, руки в карманах. Біля кафе постійно стоять автомобілі. Було і авто потерпілого «Мітцубіші». Слідчу дію впізнання особи за фотографіями пам`ятає: їй показували з 5 фото, але конкретно вона не впізнала нікого, бо обличчя не бачила, а лише статуру. Її допитували не відразу після події, а можливо через 3-4 тижні на вул. Пушкіна в м. Рівне. Серед присутніх в залі осіб вона не впізнає нікого, бо не бачила обличчя. Протокол слово в слово не читала, а так візуально. Того чоловіка вона не могла б впізнати й по голосу теж. Того хлопця не пов`язувала з тим, що сталося з авто потерпілого. Чому в протоколі вказано, що вона підозрює чоловіка у вчиненні злочину, їй невідомо. Права та обов`язки свідка не роз`яснювали в поліції, допитував чоловік. На листку був якийсь текст, пункти, й знизу фото. Фото були ксерокопіями на папері як на паспорт, вона нікого не впізнала і не могла впізнати, бо там обличчя. Понятих під час пред`явлення слідчим їй фото не було. В того хлопця, що зустріла, руки були в карманах. Коли була поліція на місці події, то вона спала, самої події злочину не бачила. Під час повторного допиту свідок підтвердила, що у протоколі впізнання її підписи, але категорично заперечили, що впізнала когось, не могла цього зробити, бо вночі не бачила обличчя, а лише статуру, не бачила події злочину. На неї ніхто не тис.
		 
		7.2 Докази, на які посилається сторона обвинувачення.
		- протокол огляду місця події від 03.09.2016, а саме: території поблизу кафе «Чайка», Рівненського району;
		- протокол огляду місця події від 03.09.2018, у ході якого оглянуто автомобіль «Skoda superB», д.р.н. НОМЕР_1 та вилучено три пари помаранчевих рукавичок, дві пари чорних рукавичок, два резинових молотка, п`ять рисувалок розмічальних, набір викруток, фігурна викрутка, планшет «Асус», навігатор «Explay» із кріпленням, три ліхтарики, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_50 , картка « ОСОБА_51 »; постановою про визнання вказаних предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 03.09.2016; клопотанням про проведення обшуку автомобіля «Skoda superB», ухвалою про надання дозволу на обшук;
		- протоколами затримання і огляду від 03.09.2016 ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у ході яких в тому числі зафіксовано одяг: ОСОБА_9 в кофті із капюшоном; у ОСОБА_8 у кишені кофти з капюшоном виявлено металевий предмет, загострений, який прив`язаний мотузкою до руки та викрутка «Монтеро»; клопотанням про накладення арешту на майно від 05.09.2016 та ухвалою про накладення арешту на зазначене майно від 07.09.2016; постановами про приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження; у ОСОБА_9 03.09.2016 вилучено кросівки, спортивні штани, футболка, кофта з капюшоном; у ОСОБА_8 03.09.2016 вилучено кросівки, спортивні штани, кофта з капюшоном, кепка;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2016 у ході якого ОСОБА_52 впізнала особу ОСОБА_8 як ту, яка пограбувала ОСОБА_53 ;
		- протоколом огляду предмету від 03.09.2016  сумки ОСОБА_53 , у який знаходився паспорт на його ім`я; - протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_54 від 03.09.2016, у ході якого останній показав де він знайшов сумку ОСОБА_53 ;
		- клопотанням про проведення обшуку автомобіля марки «Ніссан Максіма» р.н. НОМЕР_12 , ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 07.09.2016, протоколом обшуку від 09.09.2016, клопотанням про накладення арешту на майно, ухвалою слідчого судді про накладення арешту на зазначений автомобіль, постановою про приєднання речового доказу від 12.09.2018;
		- висновком судової товарознавчої експертизи № 3.2.-1128/16 від 04.10.2016 згідно якого вартість GPS-навігатора Explay PN-965 становить 707,5 грн.;
		- висновком судової трасологічної експертизи № 1.2-1116/16, згідно якого слід низу взуття, виявлений та вилучений фотографуванням 03.09.2016 під час огляду місця події вул. Обїзна, 1 с. Корнин міг бути залишений підошвою кросівка на праву ногу, вилученого під час затримання ОСОБА_8 ;
		- інформацією, вилученою у операторів мобільного зв`язку, а також довідкою про її аналіз від 18.11.2016, протоколом огляду CD-R дисків, вилучених у операторів мобільного зв`язку, постановою від 24.11.2016 про приєднання до матеріалів кримінального провадження, дисків на яких містяться трафіки з`єднань мобільних операторів; Інформацією із автоматизованої системи «Відеоконтроль-рубіж» (ця інформація аналізувалась судом вище, висновки є припущенням органу досудового розслідування);
		- дорученням на проведення НСРД  спостереження за річчю автомобілем «Skoda superB» з державним реєстраційним номером НОМЕР_13 ; протоколом про проведення НСРД від 13.10.2016; 
		- Речовими доказами: автомобіль марки «Skoda superB» р.н. НОМЕР_1 ; - два мобільні телефони «IPhone 5» (вилучені 03.09.2016 під час огляду); - кросівки, штани, кофта, кепка ОСОБА_8 (03.09.2016 вилучені у ОСОБА_8 ); - кросівки ОСОБА_9 (03.09.2016 вилучені під час його огляду у ході затримання 03.09.2016); - викрутки «Montero» зі шнурком та металевий загострений продовгуватий предмет зі шнурком (03.09.2016 проведено огляд ОСОБА_8 у ході якого вилучено); - мобільний телефон марки «IPhone 5S» ІМЕІ НОМЕР_14 (03.09.2016 вилучено в ході затримання та огляду ОСОБА_9 ); - три пари помаранчевих рукавичок, два резинових молотка, два паперових номерних знаки НОМЕР_15 , набір викруток та пасатижі, планшет «Asus», навігатор «Explay», три ліхтарики, флеш-карта 2 гб, картка «Тиса авто» на заміну мастила в автомобілі «Mitsubishi L200».
		 
		8. Висновки суду
		В матеріалах кримінального провадження наявна велика кількість результатів негласних слідчих розшукових дій (далі  НСРД), які суд досліджував. Розмови, які велись між чоловіками і жінками, стосувались різноманітних подій: про збір врожаю в Одеській області, про відпочинок жінок і чоловіків, про програні великі суми невідомими особами, хто чим хворіє і кому як важко (а.с. 206-230, т.9). Обвинувачений ОСОБА_7 вказує, що серед інших прослуховували ОСОБА_55 , який є однофамільцем його дружини і проживає на території Російської Федерації та до них відношення взагалі не має. Згідно відповіді першого заступника начальника УСБУ в Рівненській області від 06.10.2016 №5/5815 на виконання доручення у даному кримінальному провадженні від 21.07.2016, управлінням здійснено комплекс заходів щодо встановлення причетності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до створення, фінансування або участі у терористичних воєнізованих формуваннях. У результаті з`ясовано, що вказані особи не значаться в інформаційних базах та масивах СБУ і не є об`єктами оперативної зацікавленості служби, тому жодних ознак їх причетності до терористичної діяльності не встановлено (а.с. 208, т.11). Сторона обвинувачення не змогла пояснити суду хто такий ОСОБА_56 , яке відношення до подій даного кримінального провадження має масив інформації, знятий з каналів зв`язку. В судових дебатах сторона обвинувачення на усі ці докази не посилалась, а лише на постанову, доручення щодо проведення НСРД та протокол за результатами НСРД  спостереження за річчю (а.с. 219-222 т.9). Тому усі зібрані відомості в результаті НСРД, разом з дорученнями, протоколами та дисками-додатками, окрім тих, які стосувались спостереження за річчю, - суд визнає неналежними доказами, оскільки вони не відповідають критеріям, визначеним ч.1 ст. 85 та ст. 91 КПК України. Також згідно ч.1 ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. А такої ухвали слідчого судді апеляційного суду, яка би дозволяла втручання у приватне спілкування шляхом зняття інформації з каналів зв`язку, суду не надано. Тому ці докази є і недопустимими.
		Проведення НСРД спостереження за річчю було санкціоновано слідчим на підставі постанови від 12.08.2016, надано відповідне доручення (а.с. 217-219, т.9). Згідно протоколу щодо проведення НСРД  спостереження за річчю від 13.10.2016 та доданого диску (а.с. 219-223, т. 9), з`ясовано, що спостереження встановлено за автомобілем «Шкода СуперБ», д.н.з. НОМЕР_13 03.09.2016 о 01.48 год. автомобіль заїхав в м. Дубно Рівненської області зі сторони м. Львів, за кермом знаходився ОСОБА_9 , на пасажирських місцях ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . В 02.09 год. під`їхали на АЗС «ANP», що на автодорозі Київ-Чоп в с. Дібрівка Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_8 з ОСОБА_7 вийшли і оглянули припаркований автомобіль… повернулись і о 02.37 год. приїхали до кафе-бару «Чайка», що по автодорозі «Київ-Чоп» поблизу с. Корнин Рівненського району, де ОСОБА_8 з ОСОБА_7 прийшли до автомобіля «Мітсубісі L200», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Просвітивши даний автомобіль ліхтариком, ОСОБА_8 розбив молотком бокове скло автомобіля, з якого забрав чоловічу сумочку. Після чого швидко повернувся до автомобіля «Шкода СуперБ» та на великій швидкості поїхали в напрямку смт. Гоща Рівненської області по автодорозі «Київ-Чоп». В 03:24 спостережувані приїхали в с. Користь Корецького району, де були передані під затримання працівникам поліції. О 03.30 год. спостереження було перерване. Суд покладає протокол в основу вироку поряд з іншими доказами.
		Крім визнання вини усіма обвинуваченими, їх вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, доводиться сукупністю зібраних досудовим розслідуванням, досліджених і проаналізованих судом доказів: протоколами огляду місця події і затримання зафіксовано обстановку, вилучені з автомобіля Шкода суперБ численні речові докази, серед яких рукавички, резинові молотки та металеві «рисувалки», якими прорізають скло, одна з яких виявлена 03.09.2016 у ОСОБА_8 в кишені кофти із капюшоном, прив`язана мотузкою до руки, та викрутка «Монтеро», та всією сукупністю інших речових доказів, висновками експертів. Огляд автомобіля легалізований в подальшому ухвалою слідчого судді. Речі арештовані згідно ухвал слідчих суддів. Захисту були відкриті усі матеріали згідно ст. 290 КПК України, в тому числі зі встановленням строку ухвалами слідчих суддів Рівненського міського суду Рівненської області згідно ч. 10 ст. 290 КПК України. Посилання, що порушено право на захист, не заслуговує на увагу, осіб затримали о 04.00 год. 03.09.2016, після чого захисники зайняли активну і ефективну позицію під час досудового розслідування. Факт затримання і час також зафіксовано в ухвалах слідчих суддів Рівненського міського суду Рівненської області, які здійснювали постійний судовий контроль за досудовим розслідуванням, чому є підтвердженням десятки їх ухвал в матеріалах кримінального провадження (томи 10-12). 
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку,робить висновок,що зарезультатами даногосудового розгляду:1) вина ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 186 КК України за епізодами 1-4 від 21.07.2016 та 06.08.2016, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) за попередньою змовою групою осіб, а також такому, що завдав значної шкоди,  не доведена. Тому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні даних злочинів на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в їх діях є склад кримінальних правопорушень; 2) вина ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за епізодом 5 від 03.09.2016, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою осіб, - доведена, а тому вони мають бути покарані.
		В зв`язку з тим, що вину доведено по одному епізоду, а  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 раніше не визнано винними у вчинені злочинів, передбачених статтями 185, 186 та 189-191, 187, 262 КК України, тому відповідно до примітки 1 статті 185 КК України кваліфікувати їх дії як повторні  неможливо. Отже, ознаку повторності суд виключив із обвинувачення.
		 
		IV. Щодо покарання
		При призначенні обвинуваченим покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких; дані про осіб винних, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Суд враховує, що ОСОБА_7 судимий 20.08.2010 Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч.2 ст.121 КК України, покарання відбув, проте судимість непогашена (а.с. 129 т.11), копії судових рішень Слов`янський міськрайонний суд Донецької області відносно ОСОБА_7 не надав, оскільки з Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області кримінальне провадження не надходило, характеризується із СІЗО посередньо, також час від часу звертався зі скаргами до медчастини (а.с. 141, 160 т. 11), одружений, винаймають квартиру в м. Рівне, зареєстровані у м. Горлівка Донецької області, дружина на обліку у м. Рівне як внутрішньо переміщена особа (а.с. 12, т.2, а.с. 237-238, 241, т.5), у м. Горлівка Донецької області проживають їх батьки, у обвинуваченого матір-пенсіонерка та вітчим інвалід армії (а.с. 243-252, т.5), має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 239-240 т.5), працює водієм експедитором (а.с. 233-234, т.5), за місцем роботи характеризується винятково позитивно (а.с. 233, т.5), дільничний офіцер поліції за місцем поживання ОСОБА_7 характеризує також позитивно, оскільки скарг не надходило, проживає близько року з дружиною та малолітніми дітьми, до порушень громадського спокою та порядку не схильний, спиртними напоями не зловживає (а.с. 236 т.5). Згідно висновку Рівненського міськрайонного відділу з питань пробації ОСОБА_7 має високий ризик небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення, що зумовлено статичними факторами історії правопорушень. З бесіди та спостережень, в тому числі характеристики психолога, встановлено, що обвинувачений має конструктивні плани на майбутнє, переусвідомив свій спосіб життя, на перше місце ставить сім`ю та родинні стосунки, що є додатковим стримуючим фактором. Виконання покарання у суспільстві (без обмеження чи позбавлення волі) можливе у винятковому порядку за умови здійснення з органу пробації інтенсивного нагляду та застосування заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів (а.с. 137-141, т.2).
		Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає: 1) щире каяття; 2) наявність на утриманні дружини та двох малолітніх дітей. Згідно п.1 ч.1 ст. 67 КК України суд констатує наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_7 : рецидив злочинів, оскільки відповідно до ст. 34 КК України вчинено новий умисний злочин при непогашеній судимості за умисний злочин.
		Суд враховує, що ОСОБА_8 не судимий (а.с. 133, т. 11), характеристика із СІЗО посередня, звертався зі скаргами до медчастини (а.с. 140, 160 т. 11), працює водієм-експедитором (а.с. 42, т.4), має на утриманні малолітню дитину. Згідно висновку Рівненського міськрайонного відділу з питань пробації має середній ризик небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення, виправлення можливе без обмеження чи позбавлення волі (а.с. 142-145, т.2).
		Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_8 суд визнає: 1) щире каяття; 2) наявність на утриманні малолітньої дитини. Обставин, що обтяжують покарання  не встановлено.
		Суд враховує, що ОСОБА_9 не судимий (а.с. 131, т. 11), характеристика із СІЗО посередня, зі скаргами до медчастини не звертався (а.с. 140, 160 т. 11), працює експедитором, отримував пенсію як сирота, знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа (а.с. 34-38, т.4, а.с. 135, т.2). Згідно висновку Рівненського міськрайонного відділу з питань пробації має середній ризик небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення, виправлення можливе без обмеження чи позбавлення волі (а.с. 133-136, т.2).
		Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_9 суд визнає: 1) щире каяття; 2) статус внутрішньо переміщеної особи. Обставин, що обтяжують покарання  не встановлено.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_7 впродовж майже двох років проживає не в ізоляції, він працевлаштувався, оселився в м. Рівне, проживає з дружиною, утримує малолітніх дітей, дільничний офіцер поліції характеризує його позитивно, поведінка продемонстрована ОСОБА_7 дозволяє зробити висновок, що останній змінив свій спосіб життя та намагається виправитись. Його виправлення можливе і без ізоляції від суспільства, але під інтенсивним наглядом персоналу органу пробації. Тому суд призначає покарання в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України і з покладанням додаткових обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Аналогічно виправлення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також можливе без ізоляції від суспільства, а враховуючи наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд їм призначає менші терміни позбавлення волі, ніж ОСОБА_7 .
		Саме таке покарання буде справедливим і відповідатиме меті ст. 50 КК України, забезпечуватиме не лише кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Положення ч.5ст.72КК Українищодо правилзарахування попередньогоув`язненнядо строкупозбавлення волічи іншихвидів покарань,передбачених уч.1ст.72КК України,визначають «іншікримінально-правовінаслідки діяння»у розумінніч.2ст.4КК України.Обвинувачені вчинили злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), тому під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII), що відповідає правовій позиції Великої палати Верховного суду від 29.08.2018 у справі №663/537/17. Отже, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в строк відбування покарання врахувати термін попереднього ув`язнення, починаючи з моменту затримання о 04.00 год. 03.09.2016 (а.с. 1, 48, 89 т.11), і до зміни запобіжних заходів на більш м`які, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Залишити запобіжні заходи до набрання вироком законної сили. 
		 
		V. Щодо речових доказів, судових витрат.
		Суд вважає за необхідне наголосити стороні обвинувачення, що ситуація, яка має місце в даному кримінальному провадження зі збереженням речових доказів, потребує реагування. 
		Так,згідно протоколуогляду місця подіївід 03.09.2016на 268км+500ма/дКиїв-Чоп,з легковогоавтомобіля марки «SkodaSuperB»,металічного кольору,д.н.з. НОМЕР_1 ,вилучалась основначастина речовихдоказів,серед іншого,наступні:гаманець,в серединіякого знаходятьсябанківські карткита грошовікошти всумі 500грн.,електронна книга«Poke+Book»,які поміщеноу спецпакет№ 1700014;три ліхтарикиіз надписами«Роlice»,складний ніж«Лемминг»,які поміщеноу спеціальнийпакет №0013572(а.с.19-21,т.8).За текстомпротоколу оглядузнайдено вавтомобілі двагаманці,але слідчийописав вмісті вилучивлише одногоз них.Що булов іншомуі кудивін зник невідомо.Обвинувачений ОСОБА_7 пояснює,що тамзнаходилась значнасума вєвро,але судцього перевіритине може. Слідчийпосвідчив,що вилученепередав працівникамРівненського райвідділу,а іншелишилось вавтомобілі,за якийвідповідали оперативніпрацівники карногорозшуку.В цьомуйого підтримуєі криміналіст,який допомагавпроводити огляд. Суд виїжджав на місце утримання арештованих автомобілів і оглядав їх, - гаманця немає. 
		Під час огляду речових доказів у судовому засіданні, виявлено прорізи, заклеєні стрічкою: у спецпакеті № 1700014 - довжиною 13 см, відсутня електронна книга «Poke+Book»; у спецпакеті № 0013572 - розрізи 2 см та 4см., відсутній складний ніж «Лемминг»; спец пакет № 0001297 поміщено в спеціальний пакет №0013571, - проріз 14,5 см, відсутній планшет «АSUS». Згідно матеріалів кримінального провадження з`ясовано, що ніж направлявся на експертизу, а планшет направлено до іншого кримінального провадження.
		А от визнана речовим доказам і арештована згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області електронна книга «Poke+Book» фізично відсутня, за матеріалами кримінального провадження її долю простежити не вдалось, хоч згідно ч. 9 ст. 100 КПК України вона повинна зберігатись до набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до ч.2 ст. 106 КПК України до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. Якщо речі дістаються із упакованих сейф-пакетів, то не можна просто розрізати спец пакет, а потім клейкою стрічкою заклеїти назад, це не є належним упакуванням, що дає можливість перевірити результат процесуальної дії. 
		Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Судові витрати за проведення судових експертиз по Епізоду 5 відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, - стягнути солідарно з обвинувачених на користь держави. Витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи за епізодом 4  віднести на рахунок держави, оскільки суд стягує з обвинуваченого витрати лише у разі ухвалення обвинувального вироку. 
		На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст. 100, ч.2 ст.124,ст.129,ст.ст.368,373-376 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 визнати невинуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч.3 ст. 186 КК України за першим і другим епізодами від 21.07.2016, за третім і четвертим епізодами від 06.08.2016, та виправдати за недоведеністю в їх діях складу кримінальних правопорушень.
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки. 
		Відповідно до пп.1,2 ч.1, п.2,4 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з моменту затримання 03.09.2016. і до 09.02.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
		До вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 залишити запобіжний захід у виді застави. Після набрання вироком законної сили грошові кошти у розмірі 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн., внесені як застава за ОСОБА_7 , - повернути заставодавцю ОСОБА_12 . 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки. 
		Відповідно до пп.1,2 ч.1, п.2,4 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з моменту затримання 03.09.2016. і до 07.02.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
		До вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 залишити запобіжний захід у виді застави. Після набрання вироком законної сили грошові кошти у розмірі 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн., внесені як застава за ОСОБА_8 , - повернути заставодавцю. 
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки. 
		Відповідно до пп.1,2ч.1, п.2,4 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		Зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з моменту затримання 03.09.2016. і до 02.02.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
		До вступу вироку в законну силу ОСОБА_9 залишити запобіжний захід у виді особистої поруки. 
		Цивільні позови ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , - залишити без розгляду.
		Після набрання вироком законної сили скасувати арешти:
		- накладенийухвалою слідчогосудді Рівненськогоміського судуРівненської областівід 05.09.2016на трипари помаранчевихрукавичок,два резиновихмолотка,два паперовихномерних знаки НОМЕР_15 ,набір викрутокі пасатижі,гаманець,у серединіякого знаходятьсябанківські картки, кошти в сумі 500 грн., три мобільні телефони марки «ІPHONE», планшет «АSUS», навігатор «ЕХPLAY», три ліхтарики, флеш картку, об`ємом 2 Gb, закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_8 , закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_9 , закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_7 , картку «Тиса -Авто» на зміну мастила в автомобілі «Мітsubishi L200»;
		-накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06.09.2016 на майно ОСОБА_8 - автомобіль марки «Nissan Maxima», д.н.з. НОМЕР_3 ;
		-накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07.09.2016 на викрутку марки «Montero» зі шнурком та металевий загострений продовгуватий предмет зі шнурком, які були вилучені в ОСОБА_8 .
		Після набрання вироком законної сили речові докази:
		-DVD-R-диск із записом камер відео спостереження автозаправки «БРСМ» за 21.07.2016, CD-R диск із записом камер відео спостереження автозаправки «WOG» від 21.07.2016, диск із відеозаписом з камери спостереження АЗС «Маршал» №11, диск «VIDEX» із фотознімками з камери спостереження «Рубіж», CD-диск із записом відеореєстратора окремих інспекторів батальйону УПП у м. Житомирі ДПП та копію постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №564232 від 06.08.2016 , картку «Тиса - Авто» на зміну мастила в автомобілі «Мітsubishi L200», рух коштів за рахунком № НОМЕР_16 , що вилучений під час тимчасового доступу до речей і документів 03.11.2016 з ПАТ КБ «ПриватБанк», що відкритий ОСОБА_7 , диски, на яких містяться трафіки телефонних з`єднань мобільних телефонів операторів телефонного зв`язку «Київстар», «ЮМС» та «Лайфселл», - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		-слід взуття, викрутку марки «Montero» зі шнурком та металевий загострений продовгуватий предмет зі шнурком, які були вилучені в ОСОБА_8 , три пари помаранчевих рукавичок, два резинових молотка, набір викруток і пасатижі, два паперових номерних знаки НОМЕР_15 , кросівки чорного кольору, спортивні штани синього кольору, кофту темно-синього кольору та кепку чорного кольору, - знищити;
		-гаманець,у серединіякого знаходятьсябанківські картки, візитки та бонусні картки, закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_7 ,  повернути ОСОБА_7 , йому ж залишити посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 ;
		-закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8 , йому ж залишити посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 ;
		-закордонний паспорт, посвідчення про приписку до призовної дільниці, ксерокопію картки платника податків на ім`я ОСОБА_9 - повернути ОСОБА_9 ;
		-автомобіль марки «Skoda Super B», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_57 , коробку з- під мобільного телефону марки «ІPhone 5S», мобільний телефон марки «Номі І184», сім-картка мобільного оператора «Київстар» та сім-картку мобільного оператора «МТС», - залишити власнику ОСОБА_58 ;
		-автомобіль марки «Nissan Maxima», д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  повернути володільцю ОСОБА_8 ; 
		-кросівки чорного кольору з високою підошвою білого кольору та світловідбиваючими елементами та кросівки сіро-чорного кольору, вилучені працівниками Літинського ВП ГУНП у Вінницькій області, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12016020210000301; 
		-планшет фірми «АSUS», чорного кольору в чорному чохлі, вилучений 06.10.2016 старшим слідчим Жовківського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_59  залишити в матеріалах кримінального провадження № 12016140240001412;
		-400 гривень, 1 долар США, які зберігаються у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», навігатор «ЕХPLAY», повернути ОСОБА_19 , йому ж залишити сумку темно-сірого кольору;
		- три мобільні телефони марки «ІPHONE», три ліхтарики, флеш картку, об`ємом 2 Gb; кошти в сумі 100 грн., 3 долари США, 500 угорських форинтів, 50 українських копійок, 50 центів, 2 куне Хорватської республіки, які зберігаються у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», - конфіскувати;
		-оригінал постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №564232 від 06.08.2016 з чеком повернути УПП в Житомирській області ДПП для подальшого зберігання.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судові втрати в розмірі 1847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. 16 коп. в дохід держави.
		Судові витрати в розмірі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим і прокурору копія вирок вручається негайно після його проголошення. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...