Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/442/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2019.
Дата набрання законної сили: 15.01.2019
Номер судового провадження: 51-7731км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015040370002783

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		15 січня 2019 року
		м. Київ
		справа № 185/442/16-к
		провадження № 51-7731 км 18
		Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , прокурора   ОСОБА_5 ,  
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_6 та першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040370002783, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, котра народилася та зареєстрована на АДРЕСА_1 , проживає на АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		ОСОБА_6 обвинувачувалась у тому, що вона 28 вересня 2015 року приблизно о 07.30, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , в ході сварки умисно нанесла ОСОБА_8 декілька ударів кулаком по голові та тулубу, заподіявши потерпілій легких тілесних ушкоджень.
		Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК, а кримінальне провадження закрито на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на її користь 1 344,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду щодо неї скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що можливість вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні при звільненні особи від кримінальної відповідальності процесуальним законом не передбачена, а тому апеляційний суд безпідставно залишив ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині без зміни.
		У касаційні скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвали судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 змінити, виключивши з них рішення в частині вирішення цивільного позову. Вказує, що звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закривши кримінальне провадження, місцевий суд безпідставно прийняв рішення про задоволення цивільного позову потерпілої. Натомість вважає, що такий позов підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.В порушення вимог ст. 419 КПК вказані доводи не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який за результатами апеляційного розгляду необґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду у відповідній частині без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		У письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_8 вказала на законність і обґрунтованість ухвал місцевого й апеляційного судів та просила залишити їх без зміни. 
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора та не заперечував проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 .
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Проте, переглядаючи ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.
		Так, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали. 
		Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності. 
		При цьому за змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , будучи особою, звільненою на підставі ст. 49 КК від кримінальної відповідальності, просила ухвалу місцевого суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, залишивши цивільний позов без розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначила в апеляційній скарзі відповідні доводи. 
		Однак вказані доводи залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який правильної оцінки їм не дав, належних підстав визнання апеляційної скарги необґрунтованою в ухвалі не зазначив, чим порушив вимоги ст. 419 КПК. Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд послався на те, що за результатами судового розгляду ОСОБА_6 була звільнена від призначеного їй покарання, що не відповідає ні формі, ні змісту прийнятого судом першої інстанції рішення, оскільки ухвалою місцевого суду ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності була звільнена від кримінальної відповідальності. 
		Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення. 
		За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, касаційна скарга прокурора  частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
		Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...