Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2065/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2019. Зареєстровано: 22.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2019.
Дата набрання законної сили: 17.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		17 січня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  905/2065/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,
		перевіривши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія"
		на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду у складі Мартюхіної Н.О. - головуючого, Гези Т.Д., Сгари Е.В. від 11 червня 2018 року 
		за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
		до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Донбассжилстрой", 4. товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд", 5. товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком" Інвест-Строй", 6. публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", 7. товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дан", 8. товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЭМ", 9. товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", 10. товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", 11. товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія", 12.  товариства з обмеженою відповідальністю "Будкоплект"
		про солідарне стягнення 290 055 270, 81 грн.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" (відповідач - 11) вже втретє звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року у даній справі. 
		Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.
		За приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
		Зміст поданої скарги по суті зводиться до висловлення незгоди з прийнятою ухвалою апеляційного господарського суду та цитування загальних норм національного законодавства, що звичайно ж Суд не може визнати належним виконанням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
		Разом з цим, в порушення пункту 7 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" не зазначено дати отримання копії оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду.
		Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
		За приписами статті 4 Закону України № 3674 - VI (в редакції чинній на час звернення з даною касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		За подання касаційної скарги на  ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення з касаційною скаргою складало 1 762 грн.
		До поданої касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, однак скаржником заявлено клопотання про відстрочення такої сплати. 
		Дане клопотання не може бути розглянуте Судом, оскільки за приписами частини 1 статті 8 Закону України № 3674 - VI (в редакції Закону чинній на день звернення з касаційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
		1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
		2) позивачами є:
		а) військовослужбовці;
		б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
		в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
		г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
		ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
		3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
		Таким чином аналіз наведеної норми свідчить про те, що її дія в даному випадку на скаржника не поширюється і клопотати перед Судом про відстрочення сплати судового збору він не може.
		Наведені обставини могли би стати підставою для повернення касаційної скарги без розгляду в силу положень статті 292 Господарського процесуального кодексу України, однак Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу з інших підстав, підстав передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме через те, що розцінює її подання зловживанням процесуальними правами і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.
		За приписами частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		Так Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" звернулося до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою, яка була повернута місцевим господарським судом ухвалою від 25 липня 2016 року на підставі пунктів 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу, чинній до 15 грудня 2017 року), а саме через те, що заявником до заяви не було додано доказів сплати судового збору та надсилання копій такої заяви іншим учасникам справи.
		В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25 липня 2016 року до Донецького апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03 серпня 2016 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
		Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду від 03 серпня 2016 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" тричі зверталося до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, однак результатом кожного такого звернення ставало прийняття касаційним судом ухвал про повернення касаційних скарг без розгляду.
		Так ухвалою від 12 жовтня 2016 року, Вищий господарський суд України повернув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу, чинній до 15 грудня 2017 року).
		Ухвалою від 17 листопада 2016 року, Вищий господарський суд України повернув касаційну скаргу на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу, чинній до 15 грудня 2017 року).
		Ухвалою від 23 січня 2017 року, Вищий господарський суд України відмовив товариству з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" у відновленні строку на подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03 серпня 2018 року у даній справі; касаційну скаргу повернув без розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу, чинній до 15 грудня 2017 року).
		У квітні 2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" знову звернулося до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою, яка ухвалою Господарського суду Донецької області від 20 квітня 2018 року залишена без руху, а ухвалою цього ж суду від 14 травня 2018 року повернута заявникові без розгляду, через те, що заявником не усунуто недоліки заяви, визначені ухвалою від 20 квітня 2018 року.
		Далі товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" оскаржило ухвалу Господарського суду Донецької області від 14 травня 2018 року до Донецького апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія", що подавалася з численною кількістю недоліків повернуто скаржникові без розгляду і крім цього, апеляційний господарський суд визнав подання такої апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами. 
		Результатом першого звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" із касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року стала ухвала Верховного Суду від 06 липня 2018 року про повернення касаційної скарги без розгляду. При цьому підставою такого повернення Судом визначено приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Суд визнав подання касаційної скарги зловживанням процесуальними правами.
		Цієї ж ухвалою Суд застосував до товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Повторно подана товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" касаційна скарга на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року також була повернута Судом скаржнику (ухвала Суду від 12 листопада 2018 року) з тих же підстав, що і попередня. За систематичне зловживання процесуальними правами на скаржника накладено штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Третє звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року так само є прикладом неодноразового зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
		Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
		Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду. 
		Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
		Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
		За приписами частини 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України  у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія", за неодноразове зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 76  840, 00 грн.
		За таких обставин, керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року у справі № 905/2065/16 разом з доданими матеріалами повернути скаржникові без розгляду. 
		2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" (83060, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 163, код ЄДРПОУ 32164774) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 76 840, 00 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок гривень).
		3. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її прийняття.  
		Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.
		 
		Головуючий                                                                                         Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                      Берднік І.С.                                                                                                                                                                            
		                                                                                                              Мачульський Г.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...