Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/6218/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 61-22284ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України        
		 
		23 січня 2019 року                                                                        
		м. Київ                                                                   
		 
		справа № 750/6218/16-ц
		провадження № 61-22284св18 
		                                                                                                                           
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), 
		суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В.,  
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2, Приватне підприємство «Автопрофсервіс АТР»,
		третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»), ОСОБА_2, Приватного підприємства «Автопрофсервіс АТР» (далі - ПП «Автопрофсервіс АТР»), третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 21 липня             2014 року на вулиці  77-ї Гвардійської Армії у місті Чернігові за участю автомобіля марки «Заз-Деу», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_4, яким керувала вона, та автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої належний їй на праві власності автомобіль НОМЕР_2, зазнав механічних пошкоджень, а їй було завдано легких тілесних ушкоджень. Постановою слідчого відділу Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 22 серпня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                            № 12014270010003542, від 21 липня 2014 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами). Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9979421. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу         від 24 жовтня 2014 року № 339 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, складає 43 928 грн 86 коп. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило їй вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля у розмірі 43 928 грн 86 коп. та 2 721 грн 77 коп. - на лікування. Після проведення відновлювального ремонту вона виявила, що не всі пошкодження, які утворилися в результаті ДТП були усунені, у зв'язку з чим на її замовлення було проведено автотоварознавче дослідження колісного транспортного засобу, згідно з яким вартість відновлювального ремонту належного їй на праві власності автомобіля, необхідного для усунення пошкоджень, складає 4 102 грн 65 коп. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути на свою користь завдану майнову шкоду: із страхової компанії та ПП «Автопрофсервіс АТР» - в розмірі 4 102 грн 65 коп., з ОСОБА_2- в розмірі 300 грн (витрати на транспортування) та відшкодувати моральну шкоду: із страхової компанії - в розмірі 136 грн 09 коп., з ОСОБА_2 - в розмірі 19 863 грн 91 коп., а також стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 3 тис. грн.
		Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2016 року у складі судді Карапута Л. В. позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Автопрофсервіс АТР» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі               4 102 грн 65 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 734 грн 93 коп., всього -              4 837 грн 58 коп. Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь               ОСОБА_1 витрати на послуги евакуатора в розмірі 300 грн, моральну шкоду в розмірі 136 грн 09 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 734 грн. 93 коп., всього - 1 171 грн 02 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн, витрати на правову допомогу в розмірі 734 грн 93 коп., всього - 1 734 грн 93 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення місцевого суду мотивоване тим, що під час проведення відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, не було усунено всіх пошкоджень, яких він зазнав у результаті ДТП. Також позивачем було витрачено грошові кошти на евакуацію належного їй на праві власності автомобіля  з майданчика після ДТП до ПП «Автопрофсервіс АТР» для здійснення відновлювального ремонту. Стягуючи на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував глибину і тривалість душевних страждань позивача, яких вона зазнала у результаті ДТП, принципи розумності, об'єктивності  та справедливості. 
		Рішення суду першої інстанції оскаржувалося в апеляційному порядку                              ПП «Автопрофсервіс АТР» лише в частині стягнення з нього на користь                   ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 4 102 грн 65 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 734 грн 93 коп., тому переглядалося апеляційним судом тільки в цій частині.
		Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року апеляційну скаргу ПП «Автопрофсервіс АТР» задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2016 року в частині стягнення з ПП «Автопрофсервіс АТР» майнової шкоди в розмірі 4 102 грн 65 коп., судових витрат в розмірі 551 грн 20 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 734 грн 93 коп.скасовано.В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Автопрофсервіс АТР» судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги в сумі 1 212 грн 64 коп.
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не врахував відсутність передбачених законом підстав для відшкодування майнової шкоди, оскільки не доведено, що при проведенні відновлювального ремонту автомобіля саме з вини  ПП «Автопрофсервіс АТР»  не було усунено пошкоджень, завданих у ДТП. Матеріали справи не містять доказів перерахування на рахунок ПП «Автопрофсервіс АТР»  49 784 грн 58 коп., які були необхідні для проведення відновлювального ремонту автомобіля позивача. Після проведення ремонту автомобіля ОСОБА_1 не заявляла жодних претензій до виконавця робіт. Висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 16 квітня     2015 року № 111 не є належним доказом, оскільки цим висновком не встановлено, що з перерахованих страховою компанією 43 9128 грн 86 коп. на проведення відновлювального ремонту ПП «Автопрофсервіс АТР» не було здійснено ремонт автомобіля на суму 4 102 грн 65 коп.  
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
		 
		У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення на її користь з ПП «Автопрофсервіс АТР» майнової шкоди в розмірі 4 102 грн 65 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 734  грн 93 коп.  
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення апеляційного суду не ґрунтується на повному і всебічному з'ясуванню обставин справи. Суд не дав належної правової оцінки поданим нею доказам. Відповідач ПП «Автопрофсервіс АТР» не надав доказів, які б давали суду підстави приймати таке рішення.  
		 
		11 липня 2017 року ПП  «Автопрофсервіс АТР» подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не зазначено, які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені апеляційним судом. Позивач не довела обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.
		 
		12 липня 2017 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, посилаючись на те, що                  ОСОБА_1 не спростовано висновків апеляційного суду, а доводи скарги зводяться виключно до переоцінки доказів. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 08 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України               від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		27 квітня 2018 року справу № 750/6218/16-ц  Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
		 
		Позиція Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		 
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		 
		Судами встановлено, що 21 липня 2014 року о 10 годині 00 хвилин на вулиці 77-ї Гвардійської дивізії у місті Чернігові з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_3, сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль НОМЕР_2.
		 
		Постановою слідчого відділу Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області  від 22 серпня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                            № 12014270010003542, від 21 липня 2014 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України. 
		 
		Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня                   2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
		 
		На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів                № АС/9979421.
		 
		Згідно з цим договором страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 100 тис. грн, за шкоду, заподіяну майну, - 50 тис. грн, розмір франшизи - 0 грн.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
		 
		Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		 
		Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
		 
		Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		 
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
		 
		Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24 жовтня 2014 року № 339, складеним судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, завданих у ДТП 21 липня 2014 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на час проведення дослідження, з урахуванням суми ПДВ 20 % - 1 210 грн 30 коп. у вартості ремонтних матеріалів, з урахуванням суми ПДВ 20 % - 3 460 грн 20 коп. у вартості складників, становить 43 928 грн 86 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, завданих у ДТП 21 липня 2014 року, з урахуванням суми ПДВ 20 % - 1 210 грн 30 коп. у вартості ремонтних матеріалів, з урахуванням ПДВ 20 % - 4 436 грн 15 коп. у вартості складників (запасних частин), становить 49 784 грн 58 коп.
		 
		03 грудня 2014 року для відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ПП «Автопрофсервіс АТР» страхове відшкодування в розмірі 43 928 грн 86 коп. 
		 
		ПП «Автопрофсервіс АТР» як організацією, що здійснювала ремонт автомобіля НОМЕР_2,  після ДТП, були виконані роботи на суму 43 928 грн        86 коп., що підтверджується актом виконаних робіт, списання матеріалів, запасних частин та паливно-мастильних матеріалів від 03 грудня 2014 року № ОУ-0000277, складеним ПП «Автопрофсервіс АТР» і підписаним ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» як замовником. 
		 
		Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що після проведення ремонту автомобіля вона виявила, що ПП «Автопрофсервіс АТР» не усунуло всіх пошкоджень, завданих транспортному засобу в результаті ДТП, на підтвердження чого надала висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 16 квітня 2015 року № 111, складений судовим експертом-автотоварознавцем  ОСОБА_5, згідно з яким вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, завданих у ДТП 21 липня 2014 року, не усунутих при проведенні ремонту автомобіля станом на 31 березня 2015 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на час проведення дослідження без урахування ПДВ у вартості ремонтних робіт, з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості ремонтних матеріалів - 116 грн 67 коп., з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості складників - 439 грн 31 коп., становить     4 102 грн 65 коп.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 10, частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - ЦПК України 2004 року), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
		 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України 2004 року).
		 
		Скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення з ПП «Автопрофсервіс АТР» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 4 102 грн 65 коп., судових витрат в розмірі 551 грн 20 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 734 грн 93 коп., апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем того, що при проведенні відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля ПП «Автопрофсервіс АТР» не усунуло всіх пошкоджень, завданих у ДТП, на суму коштів, наданих цьому підприємству страховою компанією. В матеріалах справи відсутні докази того, що на рахунок ПП «Автопрофсервіс АТР» були перераховані 49 784 грн   58 коп., необхідні для проведення відновлювального ремонту автомобіля позивача. Висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 16 квітня 2015 року № 111не встановлено, що перераховані страховою компанією ПП «Автопрофсервіс АТР» грошові кошти на ремонт автомобіля в розмірі 43 928 грн 86 коп. не були повністю витрачені на цей ремонт. 
		 
		Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд з додержанням вимог статей 303, 304 ЦПК України 2004 рокуперевірив доводи апеляційної скарги та навів відповідні висновки, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статті 316 цього Кодексу.
		 
		Обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суд дотримався встановленого статтею 212 ЦПК України 2004 року принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін. 
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		                                               
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		                                           
		ГоловуючийВ. А. Стрільчук  Судді:С. О. Карпенко   В. О. Кузнєцов   С. О. Погрібний   О. В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...