Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/17768/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2019. Зареєстровано: 31.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 22.04.2021
Результат оскарження 22.04.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 2/755/134/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" січня 2019 р. 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 755/17768/18
		 
		провадження № 2/755/134/19
		 
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А., 
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить:
		-визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка поширена ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 06 годині 11 хвилин на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_4
		-зобов'язати ОСОБА_2 протягом трьох днів, з моменту набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 06 годині 11 хвилин на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом опублікування на персональній сторінці ОСОБА_2 в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» (ІНФОРМАЦІЯ_5) інформації наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_6.»;
		-Зобов'язати ОСОБА_2, протягом трьох днів, з моменту набрання рішенням законної сили, видалити недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 06 годині 11 хвилин на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5/ІНФОРМАЦІЯ_7
		-Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка поширена Партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ІНФОРМАЦІЯ_8 року на веб-сайті відеохостингу «ІНФОРМАЦІЯ_9), на YouTube - каналі партії: ІНФОРМАЦІЯ_10, за «URL» адресою(посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_11, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_12»;
		-Зобов'язати Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом трьох днів, з моменту набрання рішення законної сили, спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 року на веб-сайті відеохостингу «ІНФОРМАЦІЯ_9), на YouTube - каналі партії: ІНФОРМАЦІЯ_10, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_11, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_12», шляхом        розміщення на YouTube -каналі        партії: ІНФОРМАЦІЯ_10 відео-заяви від імені партії із спростуванням зазначеної інформації, а саме резолютивної частини рішення суду у цій справі з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13»;
		-Зобов'язати Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом трьох днів, з моменту набрання рішенням законної сили, видалити з YouTube-каналу партії: ІНФОРМАЦІЯ_10, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_11, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_14» зазначений відео-запис;
		-Стягнути з ОСОБА_2 та ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКО «СОЛІДАРНІСТЬ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору в розмірі 4 228,80 (чотири тисячі двісті двадцять вісім гривень 80 копійок) гривень. 
		 
		Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_15 року о 06 годині 11 хвилин в мережі Інтернет на персональній сторінці профілю користувача соціальної мережі «Facebook» - ОСОБА_5 розміщено інформацію наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_15». Зазначена інформація розміщена у відкритому доступі та є доступною для перегляду необмеженим колом осіб, в незалежності від того, чи є вони зареєстрованими користувачами соціальної мережі «Facebook», за наступними «URL» адресами (посиланнями): ІНФОРМАЦІЯ_5;ІНФОРМАЦІЯ_16
		 
		Станом на 14.11.2018 року публікація, яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_15 о 06 год. 11 хв. на персональній сторінці профілю користувача соціальної мережі «Facebook» - ОСОБА_6, має 357 відміток «подобається», 37 коментарів та 721 раз була переопублікована іншими користувачами соціальної мережі «Facebook».
		 
		Крім того, у відкритому доступі в мережі Інтернет на веб-сайті відеохостингу «ІНФОРМАЦІЯ_9), на YouTube-каналі: ІНФОРМАЦІЯ_10, який згідно опису є офіційним каналом партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», ІНФОРМАЦІЯ_8 за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_11 опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_14». На вищезазначеному відеозаписі, особа, яка схожа на українського політика - ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні Верховної Ради України, надала інтерв'ю, в якому повідомила інформацію наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_16 ».
		 
		Станом на 14.11.2018 року, відповідно інформації наявної на веб-сторінці за «URL» адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, вищезазначений відеозапис переглянуло 67 (шістдесят сім) осіб.
		 
		Проаналізувавши зміст вищезазначеної інформації, позивач вважає, що інформація, поширена відповідачем ОСОБА_2 на його персональній сторінці в соціальній Інтернет - мережі «Facebook» за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_17, та інформація надана відповідачем ОСОБА_5 в інтерв'ю, відеозапис якого розміщено та поширено відповідачем партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» у мережі Інтернет, на веб- сайті https://www.youtube.com, відеохостингу YouTube, на YouTube - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_10 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 є недостовірною, негативною інформацією та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
		 
		04 грудня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог. (Том 1 а.с. 166-168)
		 
		19 грудня 2018 року представником позивача ОСОБА_8 подано до суду заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої представником змінено предмет позову в частині всіх вимог до відповідача Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», та представник позивача просить суд:
		- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка поширена Партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ІНФОРМАЦІЯ_8 року на веб-сайті: http://solydarnist.org/, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20», наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_21»;
		- зобов'язати Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом трьох днів, з моменту набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 року на веб-сайті http://solydamist.org/,        за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20», наступного змісту:
		«ІНФОРМАЦІЯ_21», шляхом розміщення на веб-сайті партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»: http://solydamist.org/ відео-заяви від імені партії із спростуванням зазначеної інформації, а саме резолютивної частини рішення суду у цій справі з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13»;
		-зобов'язати Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність», протягом трьох днів, з моменту набрання рішення законної сили, видалити з веб-сайту http://solydamist.org/, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20» зазначений відеозапис. (Том 2 а.с. 14-19)
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року письмові клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_8 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, про допит відповідачів в якості свідків про виклик експерта, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, залишено без задоволення. (Том 2 а.с. 76-77)
		 
		Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 04 грудня 2018 року строк; конверт, що містив копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2018 року повернуто на адресу суду у зв'язку з неможливістю вручення конверта адресату. (Том 2 а.с. 61)
		 
		Представник відповідача Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_9 у встановлений судом строк подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовну заяву необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, додатково зауважив, що відповідач Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» не є автором спірного інтерв'ю, оскільки не є особою, яка його бере, не є власником веб-сайту https://www.youtube.com., не розміщував відеозапис інтерв'ю з відповідачем ОСОБА_10, не створював та не міг створювати технічні можливості для розміщення інформації на веб-сайті https://www.youtube.com, оскільки він не керує зазначеним сайтом і не є його власником, тому, відповідно, Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» не є належним відповідачем по справі. Крім того, представником зауважено, що відповідач ОСОБА_2 у інтерв'ю від ІНФОРМАЦІЯ_15 року у приміщенні Верховної Ради України повідомив журналісту телеканалу «112 Україна» про отримання протягом 2004-2017 років інформації про продаж майна Збройних Сил України протягом 2004-2017 років, тобто інтерв'ю є висловленням відповідачем ОСОБА_2 стосовно роботи Тимчасової слідчої комісії, членом якої він являється, і є висловленням останнього у парламенті та його органах, що виключає юридичну відповідальність відповідача як народного депутата України в порядку статті 80 Конституції України. Крім того, представником зауважено, що станом на 14.11.2018 року оспорюваний позивачем відеозапис на веб-сайті https://www.youtube.com має 67 переглядів, тому факт порушення прав позивача внаслідок перегляду вищезазначеного інтерв'ю третіми особами є недоведеним, а дана цивільна справа віднесена до категорії малозначних. (Том 2 а.с. 50-56)
		 
		19.01.2019 року представником позивача ОСОБА_8 подано до суду письмову відповідь на відзив представника відповідача, відповідно до якої представник спростовує твердження представника відповідача Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_9 щодо відсутності підстав для задоволення позову, підтримавши позовні вимоги відповідно до змісту позовної заяви, з урахуванням змін до предмету позову. (Том 2 а.с. 62-69)
		 
		 
		 
		Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		 
		Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
		 
		Ці ідеї відображені й у Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України), кожен має право на повагу до його гідності (ч. 1 ст. 28 Конституції України).
		 
		Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Основний Закон України заклав серйозне підґрунтя для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. В Конституції України відображається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. 
		 
		На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.
		 
		Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 07 червня 2018 року утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки. Метою Тимчасової слідчої комісії є перевірка відомостей про нецільове використання коштів, спрямованих на фінансування Збройних Сил України, незаконний продаж військового майна протягом 2004-2017 років з метою підтвердження або спростування зазначених фактів. Постановою встановлено кількісний склад Тимчасової слідчої комісії - 12 осіб, членом якої, зокрема, є народний депутат України ОСОБА_2 фракція Партії «Блок Петра Порошенка». 
		 
		Постановою Верховної Ради України від 06 грудня 2018 року попередній Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки взято до відома. Продовжено роботу Тимчасової слідчої комісії на шість місяців з дня прийняття цієї Постанови. Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії опубліковано в газеті «Голос України», а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. (Том 2 а.с. 57; 58)
		 
		Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 06.11 год. в мережі Інтернет на персональній сторінці профілю користувача мережі «Facebook» - «ІНФОРМАЦІЯ_5» розміщено інформацію наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_22».
		 
		Крім того, у відкритому доступі в мережі Інтернет на веб-сайті відеохостингу «ІНФОРМАЦІЯ_9), на YouTube-каналі: ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_11 опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_14». На вищезазначеному відеозаписі, особа, яка схожа на українського політика - ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні Верховної Ради України, надала інтерв'ю, в якому повідомила інформацію наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_22 ».
		 
		Станом на 14.11.2018 року, відповідно інформації наявної на веб-сторінці за «URL» адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, вищезазначений відеозапис переглянуло 67 (шістдесят сім) разів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		 
		Так, відповідно до матеріалів справи відео-змісту доданих до позовної заяви дисків, дійсно депутатом Верховної Ради України ОСОБА_2 у інтерв'ю журналісту телеканалу «112 Україна» у приміщенні Верховної Ради України повідомлено вищезазначену інформацію, що є інформацією загального доступу, та дана інформація підтверджена у письмовому відзиві на позовну заяву (Том 2 а.с. 54), за відсутності у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
		 
		Відповідно до положення статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		 
		Згідно Листа Генеральної прокуратури України від 26.09.2018 року № 27/1-520вих-12, за результатами опрацювання масиву даних Реєстру кримінальні провадження, відомості про 
		Притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до кримінальної відповідальності в якості підозрюваного, обвинуваченого - не встановлені. (Том 1 а.с. 43)
		 
		За даними Висновку експерта № 056/373, складеного 30.11.2018 року експертом Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України ОСОБА_13, текстовий матеріал, наданий для проведення лінгвістичної експертизи, містить негативну інформацію про колишнього міністра оборони України ОСОБА_1 в інтерв'ю, оприлюдненому в мережі Інернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19. Зокрема: зміст негативної інформації про ОСОБА_1: «ІНФОРМАЦІЯ_23 Зазначені текстові матеріали виражено у формі фактологічного твердження, однак у висловленні: «ІНФОРМАЦІЯ_24» - містяться висловлювання у формі оціночного судження. 
		 
		Так, згідно Висновку експерта № 056/373, складеного 30.11.2018 року, текстові матеріали, надані для лінгвістичної експертизи, містять інформацію про колишнього міністра оборони України ОСОБА_1, яка може завдати шкоди його честі, гідності й діловій репутації. (Том 1 а.с. 70-100)
		 
		За даними Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 30.11.2018 року № 279/2018-ЕВ-ЦК, складеного директором Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» ОСОБА_14, проведено перевірку веб-сайту http://solydarnist.org, що включає досліджувану сторінку за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_19, експертом встановлено наступне: веб-сайт має доступ для публічного використання у мережі Інтернет; доменне ім'я зареєстровано 28.08.2014 року, внесено останні зміни - 03.08.2018 року, строк завершення реєстрації доменного імені - 28.08.2019 року, наведено DNS серверів. Інформація про реєстратора: найменування - ТОВ «Інтернет Інвест», ідентифікаційний код 32493292, місцезнаходження: м. Київ, Залізничне шосе, б. 47, фактична адреса (офіс) м. Київ, вул. Гайдара, б. 50. Інформація про реєстранта доменного імені в службі WHOIS - відомості скриті; адреса місцезнаходження, електронної пошти, отофони - відомості скриті.Інформація про хостинг-провайдера: OVH SAS, 2 rueKellermann, 59100 Roubaix, France, веб-сайт: http://www.ovh.com, адреса електронної пошти: abuse@ovh.net, номери телефонів: НОМЕР_2, сервер перебуває у загальному доступі. (Том 1 а.с. 114-121)
		 
		За даними Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, складеної директором Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» ОСОБА_14 від 30.11.2018 року № 291/2018-Д-ЦК, за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту http://solydarnist.org/ встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». (Том 1 ас. 144-150)
		 
		За даними Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 30.11.2018 року № 280/2018-ЕВ-ЦК, складеного директором Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» ОСОБА_14, проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок за адресами у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_25, та встановлено наступне: веб-сайт має доступ для публічного використання у мережі Інтернет; доменне ім'я facebook.com зареєстровано 29.03.1997 року, останні зміни внесено 23.07.2018 року, завершення строку реєстрації доменного імені - 30.03.2028 року, наведено DNS серверів. WHOIS Server: whois.registrarsafe.com. Інформація про реєстратора: найменування - RegistrarSEC, LLC/RegistrarSafe, LLC, місцезнаходження: 1601 Willow Road, Menlo Park, CA 94025, веб-сайт: http://registrarsafe.com. Інформація про реєстранта доменного імені в службі WHOIS - Facebook, Inc, адреса місцезнаходження: Street: 1601 Willow Road, City: Menlo Park, State/Province: CA Postal Code: 94025, Country: US; Інформація про хостинг-провайдера: Facebook Ireland Ltd, адреса місцезнаходження: 4 GRAND CANAL SQUARE, GRAND CANAL HARBOUR, D2, Dublin, Irelend, веб-сайт https://www.facebook.com/, перебуває у загальному доступі. (Том 1 а.с. 122-143)
		 
		За даними Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, складеної директором Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» ОСОБА_14 від 30.11.2018 року № 292/2018-Д-ЦК, за результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що інформаційна діяльність на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_26 здійснюється від імені ОСОБА_2. Власником веб-сайту: https://www:facebook.com/ є реєстр ант доменного імені facebook.com - компанія Facebook, Inc., якщо інше не визначене умовами договору. (Том 1 а.с. 153-159)
		 
		Згідно Висновку експерта № 297/18 за результатами проведення експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 12 грудня 2018 року, складеного експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності ОСОБА_15, ресурси/посилання http://solydarnist.org; ІНФОРМАЦІЯ_19, знаходяться на веб-сайті/ресурсі http://solydarnist.org, якому відповідає домен solydarnist.org, ресурси/посилання ІНФОРМАЦІЯ_27 знаходиться на веб-сайті/ресурсі https://www:facebook.com, якому відповідає домен facebook.com. Зазначені веб-сайти/ресурси складаються зі статичних елементів інформаційного наповнення, таких як графічні елементи, що складають оформлення веб-сторінки (меню навігації, графічні зображення), гіперпосилання на пов'язані матеріали, інформація у текстовому форматі тощо. Скріншоти інформаційного наповнення (вмісту) вказаних ресурсів/посилань наведено у Додатку 1. Окрім того, за результатами дослідження виявлено, що на ресурсі/посиланні ІНФОРМАЦІЯ_19 міститься електронний файл у форматі «*.mp4». Виявлені оригінальні електронні файли відтворено (скопійовано) на матеріальний носій типу DVD-диск. Водночас, на ресурсах/посиланнях ІНФОРМАЦІЯ_19;ІНФОРМАЦІЯ_28 виявлено відомості щодо розміщення публікацій/контенту (автор та дата розміщення). (Том 1 а.с. 174-250; Том 2 а.с. 1-13)
		 
		Частина 1 ст. 34 Конституції України визначає, що кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 80 Конституції України, народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
		 
		У такий: спосіб Конституція гарантує народному депутату право відстоювати свою позицію під час розгляду тих або інших питань у Верховній Раді чи її органах.
		 
		Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		 
		У законодавстві при цьому робиться чітке розмежування між інформацією фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, які не підлягають доведенню і спростуванню (ст. 30 Закону України «Про інформацію»).
		 
		Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		 
		При образі винний принижує честь і гідність особи шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням непристойних або насильницьких дій (жесту та ін.), або дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці особи у формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.
		 
		Основна різниця між образою і наклепом полягає в характері посягання на честь і гідність особи. При образі винний дає оцінку особистих якостей особи, його поведінки, причому це може відбуватися й віч-на-віч, тоді як при наклепі йдеться про поширення серед інших осіб вигаданих «фактів», які ганьблять особу. При образі обов'язковою ознакою є непристойність форми, тоді як при наклепі така ознака частіш за все відсутня.
		 
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного (презумпція добропорядності). (ч. 3 статті 277 Цивільного кодексу України)
		 
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. (абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, - далі Постанова)
		 
		Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.
		 
		Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності. 
		 
		При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. (абз. 1, 2 п. 15 Постанови)
		 
		За положенням ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		 
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію,  а  також  інші  особисті немайнові права,  вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 Цивільного кодексу України та відповідним  законодавством  правом  на відповідь,  а також на власне тлумачення справи (стаття 30 Закону України «Про інформацію») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 30  Закону України «Про інформацію» , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. 
		 
		Згідно абз.6 п. 3 рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003, згідно з яким проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
		 
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		 
		Як убачається з матеріалів справи, складову предмету спору становлять три вимоги представника позивача до відповідача ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 інформацію, яка поширена ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 06 годині 11 хвилин на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, наступного змісту: «ІІНФОРМАЦІЯ_28Крім того, складову предмету спору з урахуванням внесених змін становлять три вимоги представника позивача до відповідача Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 інформацію, яка поширена Партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ІНФОРМАЦІЯ_8 року на веб-сайті: http://solydarnist.org/, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20», наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_21»; зобов'язання Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом трьох днів, з моменту набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 року на веб-сайті http://solydamist.org/,за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20», наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_21», шляхом розміщення на веб-сайті партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»: http://solydamist.org/ відео-заяви від імені партії із спростуванням зазначеної інформації, а саме резолютивної частини рішення суду у цій справі з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13»; зобов'язання Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», протягом трьох днів, з моменту набрання рішення законної сили, видалити з веб-сайту http://solydamist.org/, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20» зазначений відеозапис. 
		 
		Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ  Конвенцію  про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини  як джерело права.
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.
		 
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  встановлено право кожного  на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		 
		Відповідно до  роз'яснень, які містяться в пунктах 15, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №1від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»,  однією  із  складових правопорушення, наявність якої  може бути підставою для задоволення позову,  є  поширення недостовірної інформації хоча б одній особі.
		 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		При поширенні  недостовірної інформації стосовно приватного життя  публічних осіб вирішення  справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої  особливості. Суди повинні  враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у  засобах масової інформації  (далі  -  Декларація), схваленої  12  лютого  2004  року  на  872-му  засіданні  Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції  1165  (1998)  Парламентської  Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		 
		Зокрема, у названій  Резолюції  зазначається,  що  публічними фігурами  є   особи,   які  обіймають  державні  посади  і  (або) користуються  державними ресурсами,  а також усі ті,  хто  відіграє певну  роль  у  суспільному  житті (у галузі політики,  економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		 
		У статтях  3, 4, 6 Декларації  вказується,   що   оскільки політичні  діячі та посадові особи,  які обіймають публічні посади або  здійснюють  публічну  владу  на   місцевому,   регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у  засобах  масової інформації з приводу того,  як вони виконували або виконують свої функції.  При цьому зазначені діячі та особи не повинні  мати  більшого  захисту  своєї  репутації  та  інших прав порівняно з іншими особами.
		 
		У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		 
		Згідно п. 18. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. 
		 
		Згідно роз'яснень п. 19. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		 
		Згідно роз'яснень п. 24. Постанови, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. 
		 
		Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи по суті позову, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 інформацію, висловлену відповідачем ОСОБА_2 та поширену шляхом надання інтерв'ю, наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_29», та суд вважає обґрунтованим спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 спростувати вказану інформацію у спосіб її поширення протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили, з огляду на наступне.
		 
		Так, судом встановлено що вищенаведена спірна інформація є негативною інформацією, поширеною відносно позивача ОСОБА_1 як колишнього міністра оборони України, що підтверджено висновком лінгвістичної експертизи, долученим до матеріалів справи, та є недостовірною інформацією, оскільки вищезазначені твердження, висловлення та поширення яких шляхом надання інтерв'ю не спростовано відповідачами, містять факти причетності позивача до події, яка має ознаки кримінального правопорушення, однак такі факти не відповідають дійсності, з огляду на відсутність вироку суду, який набрав законної сили, щодо вказаних дій із встановленням вини позивача у їх вчиненні, тому зазначені відповідачем відомості є недостовірною інформацією, яка не відповідає дійсності, та є фактичним звинуваченням, що порушує презумпцію невинуватості, за відсутності доказів доведеності вини позивача у порядку, передбаченому законом. При цьому висновки Тимчасової слідчої комісії, щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки, на які посилається відповідач як на джерело висловленої ним інформації, не є належним доказом достовірності відомостей, зазначених відповідачем під час інтерв'ю, дослідженого в розрізі даного спору, тому така інформація підлягає спростуванню у спосіб, яким вона була поширена, та судом ураховано, що Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії, на який послався відповідач під час інтерв'ю у вересні 2018 року, однак оприлюднений у грудні 2018 року, не містить вищенаведених даних відносно позивача ОСОБА_18 
		 
		Разом з тим, суд визнає необґрунтованими вимоги представника позивача в частині поширення відповідачами спірної негативної інформації на веб-сторінках в мережі Інтернет та, відповідно, визнає необґрунтованими вимоги про зобов'язання відповідачів видалити з веб-сторінок мережі Інтернет, на яких розташована негативна інформація щодо позивача, та зобов'язання відповідачів спростувати в мережі Інтернет поширену щодо позивача інформацію, з огляду на наступні висновки.
		 
		 
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		 
		Власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, зобов'язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) 
		таку достовірну інформацію про себе. (ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»)
		 
		Відповідно до абз.1, 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. 
		 
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. (абз. 7 п. 15 Постанови)
		 
		Так, встановивши факт недостовірності спірної інформації, та визнавши її такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1, яка першочергово була поширена відповідачем ОСОБА_2 під час надання інтерв'ю, судом також встановлено факт подальшого поширення такої інформації в мережі Інтернет, зокрема, в соціальній мережі «Facebook» на веб-сторнці ІНФОРМАЦІЯ_5/, на якій інформаційна діяльність ведеться від імені «ОСОБА_2 (ОСОБА_2)» - що також підтверджено довідкою про власника веб-сайта (Том 1 а.с. 158) та на веб-сайті http://solydamist.org/, за «URL» адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_19, відео-хостингу «YouTube», де опубліковано відеозапис, що має назву: «ІНФОРМАЦІЯ_20», однак інформація про реєстранта доменного імені веб-сайту відсутня (Том 1 а.с. 145), при цьому інформаційне наповнення сайту не є законодавчим підтвердженням належності веб-сайту та/або веб-сторінки відповідачу, та суд не надає оцінку правильності інформації, зазначеної відповідачем Партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, оскільки така інформація не є предметом розгляду в розрізі даного спору.
		 
		Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів належності відповідачам веб-сайтів/веб-сторінок, на яких розміщено спірну недостовірну інформацію, у суду відсутні підстави встановлення факту поширення відповідачами такої інформації на зазначених представником позивача веб-сторінках у мережі Інтернет, тому, відповідно, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідачів видалити на веб-сайтах мережі Інтернет недостовірну інформацію відносно позивача та спростування на цих веб-сайтах такої інформації. 
		 
		Разом з тим, інформація, поширена в мережі Інтернет наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_29», - є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, тому підлягає спростуванню за даним рішенням суду, що відповідає роз'ясненням, наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, підлягає до часткового задоволення.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
		 
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України)
		 
		В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацією про свободу політичних дебатів у  засобах масової інформації , ст. ст. 3, 28, 34, 62, 64, 80 Конституції України, ст.ст. 269, 277, 297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.
		 
		Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, висловлену ОСОБА_2 та поширену шляхом надання інтерв'ю, наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_29», та зобов'язати ОСОБА_2 спростувати вказану інформацію у спосіб її поширення протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
		 
		Інформацію, поширену в мережі Інтернет наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_29», - спростувати як недостовірну. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.
		 
		В іншій частині позову - відмовити.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення. 
		 
		Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення суду складено 28 січня 2019 року.
		 
		Суддя:                                                                 В.І. Галаган

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...