Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 557/456/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2019. Зареєстровано: 31.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 24.01.2019
Номер судового провадження: 22-ц/4815/135/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 січня 2019 року
		м. Рівне
		 
		Справа № 557/456/18
		Провадження № 22-ц/4815/135/19
		Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Пацко Д.В.
		Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя: Боймиструк С.В., 
		судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
		секретар судового засідання : Тхоревський С.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи  Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення, - 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 20.06.2018 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 20.07.2015 року в м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою.
		Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що не відповідає законодавству.
		Вказує на те, що встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_3 (сина заявниці) при виконанні обов`язку військової служби 20 липня 2015 року в м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України породжує юридичні наслідки, а саме від цього залежить визначення його статусу як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях.
		Зазначає, що ОСОБА_1 , в межах діючого законодавства України, обрала прийнятний для себе спосіб судового захисту своїх цивільних прав та інтересів  встановлення факту, що має юридичне значення, який не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право. Чинним законодавством України не передбачено іншого порядку встановлення такого юридичного факту.
		З цих підстав просила скасувати ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 19.11.2018.
		23 січня 2019 року ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
		Інші учасники справи завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з`явились та причин неявки не повідомила, тому колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд за їх відсутності.
		За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме  просила встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 20.07.2015 року в м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Дане звернення обумовлене тим, що вона має на меті визначення статусу ОСОБА_2 , як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права.
		Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначено позасудовий порядок, який дає змогу особі встановити статус учасника бойових дій, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанціїзроблений на підставі не повного та не об`єктивного дослідженняобставин справи,наданих доказів таневідповідає вимогам процесуального права, з огляду на наступне.
		Так, згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи в тому числі про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
		Як вбачається з роз`яснень, викладених в п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
		Отже, юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи немайнових прав.
		Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов : факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер,тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки : виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.
		З матеріалів справи вбачається, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження з метою визначення статусу ОСОБА_2 (сина заявниці), як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, ратифікованої Україною 03 липня 1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією конвенцією та іншими нормами міжнародного права.
		Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.
		Відповідно до ст.13 даної Конвенції передбачено, що вона застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
		Суд першої інстанції вказаних положень не врахував, належним чином не перевірив заяву ОСОБА_1 , не з`ясував про встановлення якого саме юридичного факту ставить питання заявник, та чи підлягає її заява захистові у такій спосіб, не з`ясував наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, на які вона посилається, за наслідками встановлення яких можна дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для задоволення її вимог, що має визначальне значення для правильного вирішення справи, а тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі.
		Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, що згідно п.4 ч.1 ст.379ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду. 
		За таких обставин, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд
		П ОС Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		Повний текст постанови складено 24 січня 2019 року.
		 
		Головуючий: С.В. Боймиструк
		Судді: С.О. Гордійчук
		С.С. Шимків

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...