Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/16475/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2019. Зареєстровано: 05.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2019.
Дата набрання законної сили: 25.01.2019
Номер судового провадження: 2/755/6403/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 755/16475/18
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"26" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		Головуючого - судді                                Астахової О.О.,
		при секретарі:                                           Якименко Т.С., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про захист прав споживачів, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивачі звернулись з позовом до суду в якому просять визнати протиправним зловживання відповідачем своїми правами по відношенню до них, зокрема щодо умисного введення в оману Дніпровського районного суду м. Києва з наміром отримати судовий наказ від 02.08.2018 року у справі № 755/11525/18. Зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» припинити зловживання своїми правами, а саме: пред'являти безпідставні вимоги до ОСОБА_2, щодо оплати ним електроенергії, яку спожив ОСОБА_1 Стягнути з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_1 7000,00 грн. моральної шкоди.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вони проживають за адресою: АДРЕСА_3 та являються співласниками вказаної квартири по 1/2 частині кожен.
		Оскільки ОСОБА_1 має численні претензії до енергопостачальника, то до їх вирішення за електроенергію він не сплачує. При цьому, інший співвласник оплачує вартість спожитих послуг з постачання електричної енергії. Тому 21.09.2017 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір про встановлення пропорцій споживання електричної енергії, холодної води та послуги з водовідведення, згідно якого ОСОБА_1 споживає 60 % електроенергії, а ОСОБА_2 відповідно 40 %.
		Вказаний договір було надіслано до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з проханням провести перерахунок спожитої електричної енергії відповідно до досягнутої між співвласниками домовленості. При цьому було зазначено, що не сплачує за електроенергію саме ОСОБА_1, а ОСОБА_2 сплачує за спожиті послуги вчасно та у повному обсязі.
		Зазначені обставини справи були встановлені рішенням Апеляційного суду м. Києва 10.09.2018 року у справі № 755/11267/18, а тому не підлягають доказуванню. 
		Незважаючи на це, відповідач систематично погрожував відключенням електроенергії. А потім, вводячи суд в оману, подав заяву про видачу судового наказу, внаслідок чого отримав судовий наказ від 02 серпня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу, утвореного ОСОБА_1
		Даний судовий наказ скасований ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року, при цьому суд скасовуючи наказ виходив з того, що дана обставина була відома ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», однак звернувся до суду про стягнення боргу саме з ОСОБА_2.». Тобто, рішенням суду встановлено, що відповідач діяв протиправно, зловживаючи своїми процесуальними правами.
		При цьому, відповідач, подаючи заяву про видачу судового наказу свідомо ввів суд в оману, щодо суттєвих обставин справи.
		ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не бажаючи надати ОСОБА_1 відповіді на підняті неодноразово питання в заявах щодо обґрунтованості та законності нарахування заборгованості щодо нього, зловживаючи своїми правами, вчиняє психологічні та юридичні атаки на співвласника квартири ОСОБА_2 з наміром домогтися протиправного впливу на другого співвласника житла. 
		При цьому відповідач грубо порушує права ОСОБА_1, як споживача на звернення для отримання інформації щодо надаваних послуг та умов такого надання, чим завдає моральної шкоди і шкоди здоров'ю, постійно тримаючи психіку в напруженні, в перманентному стресі, викликаному з поміж іншого систематичними протиправними, несправедливими діяннями відповідача. Розмір моральної шкоди позивачем оцінено у 7000,00 грн. 
		ОСОБА_1 з 2015 року систематично звертається до «Київенерго», однак так і не зміг отримати відповіді з питань що виникають у відносинах між ним та ПАТ «Київенерго», оскільки йому не вдається поспілкуватися з керівництвом товариства, а рядові менеджери та працівники центрів обслуговування клієнтів є некомпетентними вирішувати більшість з піднятих позивачем питань, а саме законності тарифів за електроенергію та тепло, законності відчуження ПАТ «Київенерго» з комунальної власності м. Києва.
		Права позивача ОСОБА_2 порушені тим, що відповідач, зловживаючи процесуальними правами, подає заяву про видачу судового наказу до ОСОБА_2, хоча останній оплачує в повному обсязі за надані та спожиті ним послуги. При цьому єдиною правомірною дією зі сторони відповідача в цьому випадку, було б подати позов особисто до ОСОБА_1, оскільки у відповідача є численні докази того, що неоплачену частку електроенергії спожив саме він. 
		Враховуючи викладене позивачі просять про задоволення позовних вимог.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. (а.с.22-23). 
		Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
		30.11.2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому у справі.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.12.2018 року відвід визнано необгрунтованим (а.с.26).
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.12.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючому (а.с.30-32).
		05 грудня 2018 року від відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до суду надійшов відзив на позов зі змісту якого убачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Мотивуючи тим, що доводи позивачів є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
		Відповідач здійснює господарську діяльність пов'язану з розподілом та постачанням електричної енергії, яка в свою чергу, регулюється чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії України», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Кодексом системи розподілу, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310 та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.
		Електропостачання квартири АДРЕСА_1, як об'єкта побутового споживача в розумінні пункту 1.1.2. ПРРЕЕ, здійснюється на підставі договору про користування електроенергією №10417020614 від 19.12.2009 року, укладеного між ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські електормережі», та ОСОБА_2 Виконання умов договору є обов'язковим для його сторін. При цьому ОСОБА_1 не є стороною даного договору.
		Оскільки, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались споживачем ОСОБА_2 не в повному обсязі, йому направлялись попередження про припинення постачання електричної енергії.
		Оскільки між сторонами спір не врегульовано, відповідач скористався своїм правом на звернення до суду щодо примусового стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, шляхом подання заяви про видачу судового наказу з вимогою стягнути заборгованість з ОСОБА_2, як сторони за договором про користування електричної енергії яка неналежним чином виконала свої зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії. В свою чергу, ОСОБА_2 не позбавлений права у регресному порядку стягнути відшкодовані ним збитки з ОСОБА_1 шляхом подання відповідного позову до суду, враховуючи укладений між ними «договір щодо встановлення пропорцій споживання електроенергії, холодної води та послуги з водовідведення».
		Отже, в діях відповідача відсутні ознаки введення будь-кого в оману або протиправних дій.
		Крім того, позивачем ОСОБА_1 не зазначено жодного доказу, який би підтверджував ступінь завданої моральної шкоди, «психофізичних» страждань та в чому саме полягають моральні переживання позивача 1 і його фізичні страждання в зв'язку з заподіяною шкодою.
		Зі змісту даної позовної заяви не вбачається в чому саме полягає моральна шкода заподіяна позивачу ОСОБА_1, якими доказами це підтверджується, а також розрахунок суми даної шкоди. Ні в Законі України «Про звернення громадян», ні в законодавстві в сфері електроенергетики не передбачено відшкодування моральної шкоди за направлення попереджень про припинення постачання електричної енергії, звернення до суду із заявами про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, тощо.
		З огляду на означене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Від позивача ОСОБА_1 21 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив зі змісту якої убачається, що єдиним правомірним способом реалізації своїх прав відповідачем в цьому випадку є звернення до суду з вимогами і обґрунтуваннями суми боргу саме до ОСОБА_1
		Те, що договір у відповідача укладений саме і лише з одним зі співвласників, не надає права відповідачу стягувати кошти з ОСОБА_2 за електроенергію, яку спожив інший співвласник житла, в тому числі і за правом регресу.
		ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із заявою про оформлення на нього особовового рахунку, однак відповідач необгрунтовано відмовляв у цьому. З цього питання є рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/11267/18, яким відповідача зобов'язано належним чином розглянути звернення щодо спірних питань між ОСОБА_1 та відповідачем.
		Також, відповідачу достеменно відомо, що спірна квартира, електропроводка і лічильник належить обом співвласникам, а не лише одному ОСОБА_2, з яким у нього укладений договір.
		ОСОБА_1 наголошує, що він не має жодного відношення до договору, укладеного відповідачем з ОСОБА_2, однак є співвласником квартири, яку придбав для проживання, в тому числі з електролічильником і електропроводкою.
		Навіть будучи обізнаним, що справа розглядається в суді відповідач продовжує залякувати ОСОБА_2 тим, що відключить світло, що підтверджується попередженням про припинення постачання електричної енергії № 103959 від 19.10.2018 року, що вручене позивачу 29.10.2018 року.
		Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що він не просить заборонити відповідачу «відключення від електропостачання спірної квартири», а лише заборонити відповідачу зловживати своїми правами, зокрема, використовувати їх як засіб протиправного тиску, а не шляхом звернення до суду з відповідним позовом до належного відповідача, зокрема до нього.
		В обґрунтування моральної шкоди ОСОБА_1 посилається, що в результаті неправомірних дій відповідача, його здоров'ю було завдано шкоди, що підтверджується копією виписки з амбулаторної карти від 13.11.2018 року в якій встановлено діагноз НЦД по гіпертонічному типу, антено-неврологічний синдром, гіпертонічна хвороба другого ступеня, з ризиком отримати першу ступінь.
		Оскільки вказане порушення здоров'я трапилося відразу ж після отримання інформації щодо судового наказу, то позивач убачає тут наявний причинно-наслідковий зв'язок суттєвого погіршення здоров'я через протиправні діяння відповідача. А тому він вважає, що сума моральної шкоди у розмірі 7000 грн. заявлена у позові є аргументованою та підлягає задоволенню.
		Позивач ОСОБА_2 також подав до суду відповідь на відзив, згідно якої убачається, що відповідач продовжує направляти вимоги сплатити борг за іншого співвласника квартири ОСОБА_1 Проте, вирішити це питання шляхом подачі відповідного позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відповідач не бажає, хоча всі документи, які підтверджують, що не платить саме ОСОБА_1 за електроенергію у відповідача наявні. 
		Відповідач у відзиві пропонує ОСОБА_4 звертатись з відповідним позовом до суду щодо стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 коштів за спожиту електричну енергію, однак через зайнятість та нестачу коштів він не має бажання цього робити.
		Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що електропостачання квартири АДРЕСА_2 здійснюється на підставі договору про користування електроенергією № 10417020614 укладеного 19.12.2009 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_2 (а.с. 44).
		Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов'язків, згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені частиною 13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії.
		02 серпня 2018 року Дніпровським районним  судом м. Києва задоволено заяву ПрАТ  «ДТЕК Київські електромережі» та видано судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 3 363 грн. 44 коп., 3% річних та інфляційну складову боргу у сумі 416 грн. 92 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 176 грн. 20 коп.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 та скасовано означений судовий наказ від 02.08.2018 року по справі № 755/11525/18.
		Позивачі вважають, що звертаючись із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, відповідач зловживає своїми правами по відношенню до них і умисно вводить суд в оману. А тому просять визнати протиправними такі зловживання. 
		Разом з тим, відповідно до ч. 1,3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.        
		Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
		За ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
		Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		А відтак, звернення до суду в порядку наказного провадження є правом сторони відповідача, визначеним вимогами цивільно-процесуального законодавства, яке ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» реалізував у спосіб визначений законом, шляхом звернення з відповідною заявою до суду. 
		19 жовтня 2018 року на адресу ОСОБА_2 направлено попередження про припинення постачання електричної енергії №103959, оскільки станом на 01.10.2018 року заборгованість за спожиту електроенергію становить 3465,05 грн.
		Позивач вважає, що відповідач зловживає своїми правами і просить суд зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» припинити такі зловживання, а саме щодо пред'явлення, безпідставних на його думку, вимог до ОСОБА_2, щодо оплати ним електроенергії, яку спожив ОСОБА_1 Зокрема, посилаючись на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року у цивільній справі №755/11267/18, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Зобов'язано ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» розглянути звернення ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року в присутності ОСОБА_1 з наданням можливості заявнику подати додаткові матеріали при розгляді звернення. У решті заявлених вимог відмовлено.
		Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що у означеному рішенні судом було встановлено, що відповідач відмовляється відкрити на його ім'я окремий особовий рахунок для оплати спожитої електроенергії. За погодженням із співвласником, який уклав договір електропостачання, ними визначено, що він сплачуватиме 60 %, сусід - 40 % вартості електроенергії. Свою частку по рахункам він оплачувати не буде доки на його звернення не нададуть обгрунтованої відповіді, у тому числі стосовно запроваджених тарифів.
		Крім того, судом встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» неналежним чином розглянуло звернення ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року. Тобто, рішенням суду встановлена протиправність діянь відповідача по відношенню до нього, що має преюдиціальне значення у даній справі і не підлягає доказуванню. 
		Надаючи оцінку даному доказу на який посилається позивач, слід зазначити, що на підставі ч.ч. 4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Разом з тим, станом на 26 грудня 2018 року означене рішення суду не набрало законної сили. А відтак, положення ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України у даному випадку не підлягають застосуванню. 
		При цьому, суд звертає увагу, що на підставі аналізу практики Європейського Суду з прав людини з'ясовано деякі аспекти інтерпретації ним зловживання правом. 
		Зловживання правом - це таке використання норм та принципів Конвенції, яке дає змогу державі, окремій особі чи групі осіб порушити права і свободи інших суб'єктів (або створити реальну загрозу такого порушення), що проявлятиметься у їх фактичному обмеженні чи скасуванні (або ж намірі їх обмежити чи скасувати) через послаблення чи знищення ідеалів та цінностей демократії (демократичного суспільства), які декларуються текстом і духом Конвенції.
		Суб'єктами відповідальності за порушення ст. 17 Конвенції можуть бути однаковою мірою окремі особи, їхні групи або держава; однак рішень, в яких остання визнавалась би порушником цієї статті, немає.
		Зловживанню підлягають не лише положення, закріплені у статтях Першого розділу Конвенції та Першого, Четвертого, Шостого, Сьомого і Дванадцятого протоколів до неї, але й принципи (цінності), задекларовані Преамбулою Конвенції, та такі, що випливають із її "духу".
		Ст. 17 Конвенції, що у техніко-юридичному аспекті залежить від інших статей Конвенції, водночас закріплює один із основоположних правових принципів, на яких базується сама Конвенція і завдяки дотриманню якого виконується одне з її основних завдань - захист демократії.
		 
		За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.
		В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Позивач не надав суду належни та допустимих доказів того, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» зловживав своїми правами по відношенню до позивачів, звертаючись до суду як із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2 так і з відповідними приписами і попередженнями про припинення постачання електричної енергії. 
		А відтак, вимоги позивачів щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» припинити зловживання своїми правами, пред'являючи вимоги до ОСОБА_2 щодо оплати ним електроенергії, яку спожив ОСОБА_1, суд вважає безпідставними, необгрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
		Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди, є похідною від основної - визнання дій відповідача протиправними у зловживанні своїми правами, та враховуючи відсутність правових підстав для її задоволення, то відсутні підстави і для стягнення із відповідача моральної шкоди.
		З огляду на викладене у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 77-82, 141, 258-259, 265, 268, 279, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 15,16, ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		С у д д я                                                                                                      О.О. Астахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...