Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/4934/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2019. Зареєстровано: 05.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/1320/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/1320/19 Справа № 216/4934/16-ц   Суддя у 1-й інстанції - Онопченко Ю.В. Доповідач - Макаров М. О.
		Категорія 27 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2019 року                                                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого - судді Макарова М.О.         
		суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
		 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнив і обґрунтовував тим, що він тривалий час є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк». З метою отримання заробітної плати та особистого користування ним було укладено договір про надання в особисте користування платіжні карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Пізніше він додатково отримав валютну платіжну картку для розрахунків у мережі Інтернет. 21.09.2016 року на його номер телефону надійшло смс-повідомлення про те, що з його платіжної картки за № НОМЕР_1 були перераховані кошти від послуги «Скарбничка» в розмірі 509,08 грн. та з основного рахунку в розмірі 184,12 грн. на іншу, сторонню банківську картку. Загальна сума переказу становила 693,20 грн. Одразу після цього він звернувся до представників ПАТ КБ «ПриватБанк», де йому було повідомлено про те, що в його користуванні знаходиться інша платіжна картка, з якої 21.09.2016 року було здійснено ряд банківських операцій. Серед таких операцій було замовлення кредитного ліміту в розмірі 8000,00 грн. та їх зняття разом з власними переведеними з його платіжної картки на іншу коштами в різних місцях розміщення банкоматного обладнання. 
		Позивач наполягав на тому, що жодних банківських операцій ним не проводилося, додаткову платіжну картку він не отримував і жодних документів не підписував, проте на всі його заперечення щодо існування додаткової картки працівники банку не реагували та повідомили про його новий зареєстрований номер мобільного оператору Київстар, з якого й проводились операції з перерахунку коштів за допомогою виходу в сервіс «Приват 24» із використанням паролів та інших дзвінків. 
		Позивач звернувся до салону «Київстар», де йому повідомили, що на його ім'я був зареєстрований номер мобільного оператору, але яким чином це було здійснено працівники «Київстар» пояснити не змогли. Після отриманої інформації він звернувся до працівників поліції з заявою про порушення закону в формі шахрайських дій з боку сторонніх осіб. На теперішній час представники ПАТ КБ «ПриватБанк» вимагають з позивача погашення боргу з банківської картки, яка нібито зареєстрована на його ім'я та насправді до якої він не має причетності. Станом на 15.11.2017 року борг відповідно до документів про рух коштів по рахункам з урахуванням штрафних санкцій складав 32332,33 грн. та щодня збільшується через нарахування штрафних санкцій. Також позивач просив врахувати, що хоча його картки були майже відразу заблоковані, однак відповідно до роздруківок про рух коштів на заблокованих рахунках видно, що за весь час після блокування з них було здійснено ряд оплат із зазначенням у графі «деталі операції»: «покупка товару» на загальну суму 5831,96 грн. Вказані вище обставини завдали йому чимало клопоту, він втратив чималу суму кредитних коштів, яка в порівнянні з його заробітною платою є вагомою, при цьому позивач зазнав тиску з боку відповідача, що призвело до моральних страждань.
		Посилаючись на викладене, позивач просив: стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 8 693,20 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. та 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування заборгованості, у тому числі й неустойки, у період після 21.09.2016 року, тобто після здійснення несанкціонової операції зі списання коштів з його рахунку.
		Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги позивача про незаконність дій відповідача та стягнення з нього коштів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому в задоволенні цих вимог слід відмовити за їх недоведеністю. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційний скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
		Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
		Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
		Так, судом встановлено, що між сторонами в справі було укладено договір № SAMDNWFC00012384009 про надання банківських послуг, який складається з заяви, пам'ятки клієнта, Умов і правил надання банківських послуг. У зв'язку з цим позивачеві було надано в особисте користування платіжні карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. 05.11.2015 року за карткою № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 2500,010 грн. 21.09.2016 року кредитний ліміт за карткою збільшено до 10000,00 грн., що підтверджується листом ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 87-89).
		21 вересня 2016 року відбулося зарахування суми вкладу з «Скарбнички» на банківський рахунок № НОМЕР_3. 
		Також 21 вересня 2016 року з рахунку № НОМЕР_3 відбулося зняття готівки в банкоматі: магазин «Comfy», м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 33, в сумі у валюті картки 4 160,00 грн; та в банкоматі: ТЦ «Victory Plaza», м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37, в сумі у валюті картки 4160,00 грн.
		Про те, що зазначені операції дійсно мали місце свідчить виписки з банківського рахунку № НОМЕР_3 про рух коштів (а.с. 25-27).
		Також вбачається, що вказаний вище банківський рахунок № НОМЕР_3 відкритий за Угодою № SAMDNWFC00012384009 та є додатковим рахунком.
		Зі змісту відповіді, наданої начальником слідчого відділу Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 29.11.2017 року (а.с. 67), вбачається, що 22.09.2016 року до Журналу єдиного обліку Центрально-Міського ВП Криворізького ВП за № 13216 зареєстровано заяву ОСОБА_1 за фактом крадіжки в період часу з 13.00 год. до 14.00 год. 21.09.2016 року невідомою особою грошових коштів у розмірі 8711,00 грн. з платіжної картки № НОМЕР_3. 
		23.09.2016 року слідчим відділенням Центрально-Міського ВП Криворізького ВП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040770002438 за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 19.12.2016 року, після реорганізації Центрально-Міського ВП Криворізького ВП, подальше проведення досудового розслідування проводилось Криворізьким ВП ГУНП в Дніпропетровській області. 
		14.04.2017 року слідчим СВ Криворізького ВП ОСОБА_3 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016040770002438 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Постанова про закриття кримінального провадження відповідним прокурором не скасована та в судовому порядку не оскаржена.
		Позивач неодноразово зверталася із заявами до керівництва ПАТ КБ «ПриватБанк», однак листом від 24.10.2016 року (а.с.87-89) відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, зауваживши на необхідності сумлінного виконання Клієнтом умов зберігання та використання інформації з каналу зв'язку, посилаючись на внутрішні «Умови і правила надання банківських послуг».
		Позивач заявляє вимоги щодо визнання дій відповідача з приводу нарахування заборгованості, у тому числі й неустойки, у період після 21.09.2016 року, тобто після здійснення несанкціонованої операції зі списання коштів з його рахунку, чим фактично визнав той факт, що рахунок належить саме йому.
		Жодних документів, на підставі яких було укладено договір № SAMDNWFC00012384009 про надання банківських послуг, зокрема: заявки, пам'ятки клієнта, Умов і правил надання банківських послуг, а також заяви щодо вимоги заблокувати всі наявні рахунки, до суду позивачем не надано, клопотань про необхідність витребування доказів до суду не надходило. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правомірність дій відповідача щодо підстав надання четвертої платіжної банківської картки, збільшення кредитного ліміту, незаконного надання особистих даних, що знаходяться у конференційній таємниці банку стороннім особам, та бездіяльність відповідача щодо необхідності блокування карткових рахунків.
		Крім того, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зняття готівки в банкоматах було здійснено незаконними діями інших осіб, що можуть підтвердити записи відеокамер, проте зазначених доказів суду не надано, клопотань про їх витребування позивачем не заявлялось.
		Також суд звертає увагу на те, що позивач у своєму позові вказує про наявність в нього трьох банківських рахунків, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк», зазначаючи при цьому лише два з них: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Доказів про кількість всіх відкритих рахунків на ім'я позивача до суду сторонами не надано, тому перевірити вказані обставини в суду також можливості не має.
		Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт порушення його прав як споживача банківських послуг з боку відповідача. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача відносно того, що позивач оспорювані транзакції не здійснював, колегія суддів не може прийняти до уваги оскільки в матеріалах справи відсутні докази того щодо цих посилань.
		Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було досліджено які слідчі дії було проведено по кримінальному провадженню за його заявою за фактом крадіжки в період часу з 13.00 год. до 14.00 год. 21.09.2016 року невідомою особою грошових коштів у розмірі 8711,00 грн. з платіжної картки № НОМЕР_3, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дії або бездіяльність органів Національної поліції ОСОБА_1 оскаржені не були, як і не була оскаржена постанова про закриття кримінального провадження.
		Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року    -  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		Головуючий суддя М.О. Макаров
		 
		Судді Е.Л. Демченко
		 
		Т.Р. Куценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...