Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 472/605/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2019. Зареєстровано: 12.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Результат оскарження 03.04.2019 Апеляційний суд Миколаївської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/472/20/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 472/605/18
		Провадження №2/472/20/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"29" січня 2019 р. смт. Веселинове 
		 
		                                               Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
		 
		головуючого судді                          Кучерявенка С.С.
		за участі: секретаря 
		судового засідання                          Чорної О.В.
		позивача                                  ОСОБА_2
		представника позивача                  ОСОБА_3
		представника відповідача                 Гусарова С. Д.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області про визнання неправомірною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про зобов'язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про зобов'язання вчинити дії.
		       В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори від 16 травня 2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
		       Як підставу для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що свідоцтва на право на спадщину за законом не можуть бути виданими, оскільки не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; відповідно п.4.1 гл. 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при видачі свідоцтва нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, п.4.2 гл 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. п.4.12 гл 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.п.4.14. гл 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
		На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
		          Вважає, що дана постанова державного нотаріуса не відповідає нормам матеріального права, належним чином не обгрунтована, а дії нотаріуса є неправомірними.
		       Ухвалою судді Веселинівського районного суду від 25.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.07.2018 року.
		       08 серпня 2018 року від відповідача - Веселинівської державної нотаріальної контори до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		       14 серпня 2018 року до суду від позивача ОСОБА_2 надано відповідь на відзив.
		       17 серпня 2018 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
		       У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги про визнання неправомірною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом, посилаючись на доводи позовної заяви.
		       Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що позовна заява надумана, необґрунтована та безпідставна, оскільки постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії винесена з дотриманням ст.49 Закону України "Про нотаріат". 
		       Крім того зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стали не подання передбачених Порядком документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме підтверджуючих підстав для закликання до спадкування за законом. Рішення суду від 12 квітня 2017 року про встановлення факту родинних відносин яке міститься у спадковій справі, не може бути доказом підстав закликання до спадкування, оскільки вчинення нотаріальних дій на підставі припущень чинним законодавством не допускається.
		       Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до преконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
		        В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивача ОСОБА_5 і після його смерті спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6, яка проживала разом з ним в АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивача ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого повторно від 10 жовтня 2017 року. 
		       Позивач звернувся до Державної державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 
		       Постановою державного нотаріуса Веселинівською державної нотаріальної контори Миколаївської області від 16 травня 2018 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,44 га, розташованих на території Покровської сільської ради Веселиніського району Миколаївської області, успадковані нею після смерті чоловіка ОСОБА_5
		Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що свідоцтва про право на спадщину за законом не можуть бути виданими, оскільки не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; відповідно п.4.1 гл. 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при видачі свідоцтва нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, п.4.2 гл 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, п.4.12 гл 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, п.4.14. гл 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Нотаріусом також роз"яснено можливість оскарження постанови до суду.
		       Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII від 2 вересня 1993 року.
		       Відповідно до ст. 1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		       Згідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
		       Статтею 49 Закону України«Про нотаріат» передбачено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 2 частини 1 цієї статті встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.         У п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в інших випадках, передбачених законом.
		       Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
		       Згідно ст. 50 Закону № 3425-XII нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
		       Як наголошується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на Постанову Пленуму ВССУ «Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року № 2 можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. 
		Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій
		       Главою 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, регламентується процедура видачі свідоцтв про право на спадщину.
		       Відповідно до підпункту 4.1 цієї глави, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
		       Згідно підпункту 4.12 свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
		Підпунктом 4.14 передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
		       Отже, Законом України «Про нотаріат» передбачено обов'язок нотаріуса сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, і право нотаріуса витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Неподання таких відомостей нотаріусу є однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
		       Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.
		       Доказами у справах щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (оригінали нотаріально посвідченого договору, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя, довіреності, інші документи, видані нотаріусами; документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника, тощо); постанова нотаріуса або відповідний акт посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити дану нотаріальну дію; документи, які заявник просив засвідчити або посвідчити.
		       З матеріалів справи вбачається, що нотаріусом було вчинено дії, передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, однак на час винесення постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом на думку суду не враховано рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області по справі 472/192/17 від 12.04.2017 року відповідно до якого встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, а саме, що ОСОБА_6, яка в свідоцтві про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданому 07 лютого 1956 року Прибужанівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області зазначена російською мовою "ОСОБА_6", в актовому записі про шлюб № 31 від 16 листопада 1948 року зазначена "ОСОБА_6", була матір`ю ОСОБА_2, а останній її сином.        
		       З даного рішення вбачається, що ОСОБА_6, яка згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища зазначена , як ОСОБА_6 була дружиною ОСОБА_5.
		       Відповідно довідки Покровської сільської ради №1037 від 17.11 2017 року покійний ОСОБА_5 1925 року народження був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_6.
		Згідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
		       Крім того, в резолютивній частині постанови про відмову в оформлені спадщини вказано, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 була його дружина ОСОБА_6, котра прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. 
		       Відповідно ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.
		П. 3 глави 13 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" передбачено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
		У постанові про відмову зазначаються:дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місце знаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місце знаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
		Отже постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є невмотивованою, оскільки в оскаржувальній постанові нотаріусом не конкретизовано який саме документ потрібно надати або які саме недоліки потрібно усунути, а тільки міститься посилання на чинне законодавство та на думку суду позивач не в змозі самостійно визначити конкретно причини відмови у вчинені нотаріальних дій та подальші дії для оформлення спадщини.
		На думку суду нотаріусу позивачем надані всі необхідні документи для оформлення спадщини, які були об'єктом дослідження, а відмова нотаріуса у видачі свідоцтва порушила право ОСОБА_2 на своєчасне оформлення спадщини. 
		       За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії підлягає задоволенню. 
		Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		       Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу і відповідно до ст. 4 ЦПК України зазначені права та інтереси можуть захищатися лише способом, передбачених законом або договором. 
		На думку суду положення цих статей не узгоджується зі ст. 55, 124 Конституції, норми яких поширюються на всі без винятку правовідносини, що виникають у державі, загальними принципами ст. 3 ЦК України про право на звернення до суду за захистом і не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язком для України. 
		За ст. 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушенного права та характеру правопорушення.
		       Відповідно до Пленуму Верховного суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» в резолютивній частині рішення, зокрема, повинно бути зазначено про задоволення скарги або про повне або часткове залишення її без задоволення. При задоволенні скарги на нотаріальні дії суд має їх скасувати, зазначивши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови (іншого відповідного акта) про це (з наведенням дати і органу, що її прийняв) і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.
		       Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		       Як вбачається із справи позивачем сплачено судовий в розмірі 1409,60 гривень, який відповідно до вимого ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
		       За змістом ст.133 ЦПК України склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі та окремо регулюється відповідним нормативно правовим актом.
		       На підтвердження цих обставин суду слід надавати договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
		Відповідно до абзацу 4 п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		       Суд приходить до висновку, що наданих позивачем документів недостатньо для підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу. 
		       Керуючись ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 46, 49, 50, 68 Закону України «Про нотаріат», главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов  ОСОБА_2 до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області про визнання неправомірною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобав"язання вчинити дії - задовольнити частково.
		       Визнати неправомірною та скасувати постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 16.05.2018 року винесену державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Євстратовою О.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
		       Зобов'язати Веселинівську державну нотаріальну контору Миколаївської області видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
		       Стягнути з Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1409,60 грн./ одна тисяча чотириста дев"ять грн 60 коп/ 
		В задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Позивач: ОСОБА_2, АДРЕСА_1 .ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
		 
		Відповідач :Весединівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, вул. Елеваторна,6 смт Веселинове, кодЄДРПОУ 02892735
		 
		       Повний текст рішення виготовлено 08 лютого 2019 року.
		 
		 
		 
		Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС.  С.  Кучерявенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...