Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19218/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2019. Зареєстровано: 12.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2019.
Дата набрання законної сили: 11.02.2019
Номер судового провадження: А/855/828/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19218/16                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  11 лютого 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:                      
		          головуючого - судді   Парінова А.Б., 
		          суддів:                         Беспалова О.О.
		                                  Губської О.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києві про визнання протиправними дій, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо не зазначення в попередженні про звільнення позивача, сформованого листом від 07.11.2016 № 8/39/13613 підстав невідповідності останнього займаній посаді.
		Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 адміністративний позов задоволено. 
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також належної перевірки наданих доказів просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року по справі № 826/19218/16, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
		Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.
		Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу  в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		За наведених обставин, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Як було встановлено судом та підстверджується наявними у справі доказами 
		Наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.09.2016         № 2019/03 ОСОБА_4 з 15.09.2016 призначено на посаду головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, як такого, що визнаний переможцем конкурсу на зайняття посад державної служби, з випробувальним терміном два місяці. 
		У зв'язку із встановленням протягом строку випробування невідповідності позивача займаній посаді, начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у м.Києві звернувся до Начальника ГТУЮ у м. Києві Куценка С.І. із поданням, відповідно до якого просив звільнити ОСОБА_4 з посади головного державного виконавця Святошинського районного управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві. 
		07.11.2016 відповідачем складено попередження про звільнення позивача, оформлене листом № 8/39/13613.
		          Наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.11.2016      № 2356/03 ОСОБА_4 звільнено з займаної посади 15.11.2016, у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
		Вважаючи невідповідність  попередження про звільнення позивача вимогам чинного законодавства, останній звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт невідповідності попередження відповідача про звільнення ОСОБА_4, сформованого листом від 07.11.2016 р. № 8/39/13613 вимогам ч.6 ст.35 Закону України "Про державну службу" вставлений постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 р. по справі № 826/19766/16.
		Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
		Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням та припиненням позивачем державної служби, які регулюються, зокрема, Законом України «Про державну службу» від   10.12.2015   №   889-VIII.
		Частиною 6 статті 35 вказаного Закону передбачено, що суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі   пункту 2   частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
		У свою чергу, пункту 2   частини першої статті 87 цього Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
		З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що письмове попередження про звільнення працівника засвідчує лише факт повідомлення державного службовця про підстави наступного звільнення, зокрема, причини невідповідності займаній посаді, а також дати звільнення.
		Така процедура має на меті виключення можливості спору з приводу як самого факту попередження про звільнення, так і дати його вручення та, а також змісту такого повідомлення. 
		Отже, попередження про звільнення є документом, який має інформативний характер та фіксує певні події та факти. Такий документ не створює юридичних наслідків та не має ознак рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України. 
		В силу вимог статті 35 Закону України №   889-VIII відповідач, як роботодавець, зобов'язаний попередити державного службовця про звільнення у письмовій формі та при цьому, вказане попередження не породжує жодних юридичних наслідків та відповідно не може порушити права, свободи та інтереси особи, якій воно адресовано, оскільки носить виключно інформаційний характер.
		Не направлення або не своєчасне направлення такого повідомлення, а також  невідповідність його змісту вимогам законодавства може свідчити лише про недотримання роботодавцем процедури звільнення працівника у той час, як аналіз правомірності звільнення працівника здійснюється саме в межах спору про незаконність звільнення і поновлення на роботі.
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 січня 2019 року по справі                   № 804/16509/15.
		Разом з цим, колегія суддів також враховує, що рішенням (постановою) Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 826/19766/16 позивача було скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.11.2016 №2356/03 «Про звільнення ОСОБА_4» та поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
		У свою чергу, судом встановлено, що під час розгляду вказаної справи судом надавалась правова оцінка в тому числі і змісту попередження відповідача про звільнення позивача оформленого листом від 07.11.2016 № 8/39/13613.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		В даному випадку судом не встановлено яким чином оскаржувані дії відповідача порушують права, свободи та інтереси позивача.
		За наведених обставин, та враховуючи, що оскаржувані дії суб'єкта владних повноважень самі по собі не несуть жодних правових наслідків для позивача та враховуючи, що вказаним діям вже було надано правової оцінки у рішенні суду, яке набрало законної сили, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Таким чином суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не вірно застосував норми матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись статтями 311, 313, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м.Києві задовольнити повністю.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя                                                                                                                         А.Б. ПаріновСудді                       О.О. Беспалов                       О.А. Губська 
		Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...