Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/2299/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2019. Зареєстровано: 12.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.

Номер судового провадження: 2/331/728/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		18.12.2018 
		Справа № 331/2299/2018
		Провадження 2/331/728/2018
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«18 » грудня 2018 р. м. Запоріжжя
		 
		Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді Антоненко М.В.          при секретарі - Андрієнко С.О. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, громадянина Австрійської Республіки з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставних набутих коштів. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.04.2012 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 1 500 000 євро в якості оплати за об'єкт нерухомого майна в Україні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. На підтвердження цього, ОСОБА_2 складено розписку.
		01.11.2012 ОСОБА_2 отримав ще раз від ОСОБА_1 750 000 євро в якості оплат за ремонт об'єкту по адресу: АДРЕСА_1, на підтвердження чого ОСОБА_2 склав відповідну розписку.
		Висновком експерта науково-дослідного експертно - криміналістичного центру ГУ МВС України в запорізькій області від 30.01.2014 р. Д/№-42 встановлено, що рукописний текст німецькою мовою, дата та підпис від імені ОСОБА_2 і розписці від 01.11.2012 виконані ОСОБА_2. Рукописний тексі німецькою мовою, дата та підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 25.04.2012 виконаний ОСОБА_2.
		Отже, вказані розписки дійсно складені ОСОБА_2 особисто, чим підтверджено факт отримання ним 2 250 000 євро.
		Разом з цим, ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 ніколи не володіли нерухомістю за адресою: АДРЕСА_1 чи АДРЕСА_2, отже, грошові кошти, отримані відповідачем від позивача без жодної правової підстави та повинні бути негайно повернуті ним позивачу в повному обсязі.
		Відповідно до ч.1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		За змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Станом на день подання позову, курс євро до гривні становить 33,97. Відтак, 2 250 000 євро становить 76 432 500 гривень (2 250 00 * 33,97). За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 76 432 500 гривень.
		Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3), на користь ОСОБА_1 (ОСОБА_1) РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_4 (АДРЕСА_4) 70 627 500 (сімдесят мільйонів шістсот двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог. 
		Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в т.ч шляхом оголошення на сайті Судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
		Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.         Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Цивільний позов ОСОБА_1 надійшов до суду 12.03.2018 р., слухання справи неодноразово відкладалось у зв'язку з не явкою відповідача. Враховуючи те, що відповідач не з'явився у судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, суд розцінює його дії як невиконання ним своїх процесуальних обов'язків.
		Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, приходить до наступних висновків.
		Фактичні обставини справи підтверджуються належним чином завіреними копіями письмових доказів, вивчених та оголошених в судовому засіданні: розпискою ОСОБА_2, складеної на німецькій мові від 01.11.2012; розпискою ОСОБА_2, складеної на німецькій мові від 25.04.2012; перекладом розписки ОСОБА_2 від 25.04.2012 на російську мову; перекладом розписки ОСОБА_2 від 01.11.2012 на російську мову; висновком експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Запорізькій області від 30.01.2014Д/М42;
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У відповідності з ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.
		За змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 
		Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.
		Виходячи з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позичкодавцем визначеної грошової суми.
		В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		За ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Статтями 76, 77 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 повинен, згідно наданих ним розписок від 01.11.2012 р. та 25.04.2012 р., повернути позивачу ОСОБА_1 майно набуте ним без достатньої правової підстави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 533, 1212 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3), на користь ОСОБА_1 (ОСОБА_1) РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_4 (АДРЕСА_4) 70 627 500 (сімдесят мільйонів шістсот двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:                                                 М.В. Антоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...