Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/7906/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2019. Зареєстровано: 13.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 07.02.2019
Номер судового провадження: 11-кп/4823/148/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 750/7906/16-к Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/148/19  Категорія -  Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 лютого 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2018 року про залишення без задоволення заяв засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 06.06.2001 за нововиявленими обставинами,
		 
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_10 
		захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_6 
		засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 
		 
		 У С Т А Н О В И Л А: 
		 
		03.01.2017 засуджений ОСОБА_9 та 19.08.2016 засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на п.п. 1, 2 ч.2 ст.459, ч.4 ст.461 КПК України, звернулися до Деснянського районного суду міста Чернігова із заявами, додатковими заявами та доповненнями до заяв про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого пп. «б», «г», «е», «і» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) і призначено їм покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		 
		В поданих заявах засуджені посилалися на штучне створення доказів у справі, зловживання слідчих та суддів у кримінальній справі, неправильну кваліфікацію їх дій, що потягло за собою неправильне застосування кримінального закону і як наслідок більш жорстке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним злочину
		 
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2018 року заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 року залишено без задоволення. 
		 
		Своє рішення суд мотивував тим, що заяви, доповнення до заяв засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , про перегляд вироку, не містять нововиявлених обставин в розумінні ч.2 ст.459 КПК України, які не були відомі та не могли бути відомі суду та особами, які звертаються із заявами.
		 
		Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , звернулись з апеляційним скаргами та доповненнями до них, в яких просять повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, дослідити докази, які не досліджувались судом і скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.11.2018 та вирок Чернігівського обласного суду від 01.06.2001.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_9 , посилається на недоведеність в законному порядку його вини. Вважає, що вирок суду ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, зокрема явки з повинною, показів свідків, обвинуваченого, проведення слідчих дій та судово-медичних експертиз, а розгляд справи здійснювався незаконним складом суду у зв`язку, з чим його рішення є неправосудним. Судом також не було надано оцінку окремим ухвалам, якими були виявлені порушення вимог КПК під час досудового розслідування та стосовно фальсифікації експертних висновків, втрати висновку та наявність консультаційного висновку спеціалістів, які підтверджують фальсифікацію матеріалів експертиз та їх незаконність. Вважає, що наведені ним факти є новими, а виявлені недоліки у попередньому судовому розгляді вплинути на результат розгляду справи, а тому відповідно ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції можуть вважатися нововиявленими.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 , вказує, що висновки суду містять істотні суперечності. Так, суд не взяв до уваги та не дослідив у судовому засіданні докази і обставини, які могли істотно вплинути на його висновки та рішення, зокрема не досліджено та не проаналізовано результати журналістського розслідування, не задоволене клопотання про виклик свідків, не досліджений Консультативний висновок, який по іншому тлумачить виникнення у потерпілих тілесних ушкоджень і свідчить про незаконність висновків експертиз у кримінальній справі. Не надав правової оцінки іншим доказам, наданим стороною захисту щодо порушень КПК України під час досудового розслідування. Крім того, стверджує, що його заява була розглянута з порушення розумних строків.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.11.2018 та ухвалити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. В обґрунтування зазначає, що вказані у заявах засуджених обставини, є нововиявленими, зокрема неправильно встановлена тяжкість тілесних ушкоджень, завданих потерпілим та причина настання їх смерті та ступінь їх алкогольного сп`яніння. Вказує, що нововиявленими обставинами є правильні відповіді зафіксовані в Консультативному висновку спеціаліста щодо цих питань, проведеного за заявою сторони захисту у 2017 році. Вважає, що до нововиявлених обставин також відноситься штучне спотворення або підроблення одягу Калія, який був вилучений та направлений на проведення імунологічної експертизи і який не є тим одягом у якому був останній. Зазначає, що у 2001 році Чернігівському суду не були відомі всі обставини справи, суд неправильно кваліфікував злочин, в результаті чого неправильно призначив покарання. 
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.11.2018 та ухвалити новий вирок. В обґрунтування зазначає, що висновок суду про те, що зазначені в заяві засудженого обставин не є нововиявленими, є безпідставним в контексті ст.4 Протоколу 7 до Конвенції 1950 року та мали бути визнані нововиявленими з наданням правової оцінку, зокрема проведеним судово-криміналістичним експертизам речових доказів, судово-медичним експертизам та іншим порушенням кримінально-процесуального законодавства, допущеним під час досудового розслідування, які викладені в окремій ухвалі апеляційного суду та судового розгляду справи, у тому числі щодо розгляду справи незаконним складом колегії суду, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		 
		Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а також їх захисників, які просили задовольнити подані апеляційні скарги із наведених у них підстав, думку прокурора, який вважав апеляційні скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		 
		Провадження за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні здійснюється відповідно до глави 34 КПК України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
		При цьому, в ч. 2 ст. 459 КПК України міститься вичерпний перелік обставин, які слід вважати нововиявленими. 
		 
		Розглядаючи заяви засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами та приймаючи рішення про залишення їх без задоволення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявниками не було наведено доказів на доведення існування визначених ч. 2 ст. 459 КПК України підстав, з яких вирок суду підлягає перегляду за такими обставинами. 
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, належним чином вмотивовані, відповідають вимогам кримінального процесуального закону і фактичним обставинам кримінального провадження.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції було досліджено матеріали справи та заслухано пояснення засуджених, крім цього, було перевірено і їх твердження щодо незаконного обвинувачення і засудження, однак такі доводи на переконання суду не знайшли свого підтвердження, з ними за встановлених в ході апеляційного розгляду підстав погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
		 
		Вироком Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було визнано винними та засуджено кожного за пп. «б», «г», «е», «і» ст. 93 КК України (в ред.1960) до довічного позбавлення волі та ухвалою Верховного Суду України від 09.10.2001 вказаний вирок суду був залишений без змін.
		 
		При розгляді даної кримінальної справи в суді першої інстанції та перегляді її в касаційному порядку судами перевірялись твердження ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо незаконного обвинувачення і засудження, призначеного судом покарання, але ці їх твердження не знайшли підтвердження і були мотивовано спростовані.
		 
		Що стосується посилань апеляційних скарг засуджених та їх захисників з приводу невірної кваліфікації їх дій, то ці доводи без наведення конкретних обставин, які не були відомі суду та учасникам провадження на момент розгляду справи та постановлення вироку (ухвали), в розумінні положень ст. 459 КПК України не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинам. 
		 
		Посилання апелянтів на висновки спеціалістів  медиків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які на відміну від висновків експертів у кримінальній справі, по іншому тлумачать механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілих, не були предметом дослідження в рамках проведення судового розгляду кримінальної справи, та не можуть бути досліджені в ході перегляду справи за нововиявленими обставинами. 
		 
		Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
		 
		Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
		 
		Тому посилання на невірну кваліфікацію дій колегія суддів вважає безпідставними, оскільки засуджені та їх захисники фактично вдаються до висловлення своєї незгоди із винесеним відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вироком.
		 
		Не може колегія суддів вдаватись і до аналізу доказів у справі, вирок суду який набрав законної сили, оскільки доводи апеляційних скарг останніх та їх захисників про недопустимість отриманих в цей час доказів, є нічим іншим як його незгодою з доведеністю вини у вчиненому, та в цілому з вироком суду за яким засуджені відбувають покарання.
		 
		Разом з тим, у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК України, штучне спотворення або підроблення доказів, неправильність пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, на що посилаються засуджені в заявах, повинні бути підтверджені вироком чи матеріалами розслідування, оскільки вищенаведене відповідно до кримінального закону є злочином.
		 
		Разом з тим, а ні суду першої інстанції та апеляційному суду доказів на підтвердження цих обставин заявниками та їх захисниками надано не було.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9  не навели належних підстав, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, щодо вирок суду підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, а наведені в заявах ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підстави фактично зводяться до оскарження самого вироку суду з питань його неправильності і неповноти та вирішення питання про повторне дослідження доказів і їх переоцінку, а тому доводи апеляційних скарги про неповноту судового розгляду, істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, правила дослідження доказів та про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, слід визнати безпідставними.
		Щодо тверджень засуджених та їх захисників про те, що нововиявленими обставинами слід вважати неврахування судом особистих характеристик засуджених при призначенні покарання, то з ними колегія суддів також не погоджується, оскільки вказані обставини були відомі на час винесення вироку засудженим, про існування окремої ухвали у справі було відомо сторонам судового розгляду на час оскарження вироку в касаційному порядку, а тому в розумінні ст. 459 КПК Українивони не можуть виступати як нововиявлені обставини.
		 
		Щодо тверджень апеляційних скарг про незаконний склад суду, то в розумінні Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992, колегія суддів мала всі необхідні повноваження для здійснення правосуддя та розгляду даної кримінальної справи та окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що жоден з учасників судового розгляду не скористався правом відводу відповідно до вимог КПК України (в ред. 1960).
		 
		При цьому колегія суддів у відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, в якому зокрема зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		 
		За таких обставин, оскаржувана ухвала суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, так як і підстав для задоволення вимог апеляційних скарг засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_9 та їх захисників.
		 
		Керуючись ст. ст. 404, 412, 415, 466, 467 УПК України  
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та їх захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2018 року про залишення без задоволення заяв засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 06.06.2001 за нововиявленими обставинами  без зміни.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою,  в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_4  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...