Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/9107/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2019. Зареєстровано: 19.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2019.
Дата набрання законної сили: 16.04.2019
Результат оскарження 16.04.2019 Апеляційний суд Черкаської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/712/231/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 712/9107/18
		Провадження № 2/712/231/19 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 лютого 2019 року м. Черкаси
		Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого судді Романенко В.А.
		за участю секретаря    Таран А.І., Дядюри І.С.
		розглянувши в спрощеному судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, посилаючись на те, що вона тривалий час є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» і в її користуванні є карта № НОМЕР_5. Її фінансовий номер, прив'язаний до картки: НОМЕР_3
		 
		22.03.2018 року у вечірній час у неї перестав працювати вищевказаний номер телефону. Наступного дня, 23.03.2018 року від своєї дочки ОСОБА_2 стало відомо, що відбулося заволодіння грошовими коштами з її карт «Приватбанку», у неї також 22.03.2018 року не працював номер оператора стільникового зв'язку «Lifecell», тому вона порекомендувала з'ясувати, чи не зникли кошти з її карткового рахунку.
		 
		Після цього вона одразу звернулася до відділення ПАТ КБ «Приватбанк» по вул. Університетській, 33/1 у м. Черкаси, розташованого біля її місця роботи, там порекомендували звернутися до відділення «Дніпро» по вул. Б. Вишневецького, 36-38, у службу безпеки. Там їй повідомили про факт переказу коштів з її карткового рахунку, вона одразу зателефонувала на номер клієнтської підтримки 3700, повідомила про несанкціоноване списання коштів з її рахунку, пізніше неодноразово дзвонила на номер 3700, з'ясовуючи подробиці. Так, з'ясувала, що в ніч з 22 на 23.03.2018 року декілька разів з її карткового рахунку на картку № НОМЕР_4 - як з'ясувалося, це карта, пере випущена шахраями 22.03.2018 року на ім'я її дочки ОСОБА_2 через програму «Приват24».
		 
		Також невідомим їй чином було взято на її ім'я кредит MoneyWeo, ці кошти були зараховані на її карту і також в подальшому переказані на картку, пере випущену на ім'я її дочки, з якої в подальшому всі ці кошти були зняті. Загалом шахрайським шляхом з її карткового рахунку було списано грошові кошти на суму 12977 гривень 12 копійок.
		 
		Також у відділенні оператора мобільного зв'язку «Lifecell» за адресою вул. Смілянська, 36 у м. Черкаси вона дізналася, що її фінансовий номер дійсно був заблокований 22.03.2018 року у зв'язку зі зверненням сторонньої особи щодо заміни sim-карти.
		 
		Вона неодноразово зверталася із листами до ПАТ КБ «Приватбанк», зокрема, із вимогою повернути на її картковий рахунок не санкціоновано списані та зняті грошові кошти та сплатити пеню, проте позитивної відповіді не отримала.
		 
		Вважаю, що ПАТ КБ «Приватбанк» як суб'єкт, що надає банківські послуг, порушив її права як споживача банківських послуг.
		 
		Позивач розпорядження про списання коштів не давала, будь-яких дій, що могли б призвести до списання та зняття грошових коштів не вчиняла, будь-яких платіжних доручень не складала та не скеровувала їх відповідачеві ні в паперовому вигляді, ні у електронному з використанням електронної системи «Приват24», або будь-якої іншої клієнтської системи банку, операції з зняття грошових коштів через мережу банкоматів з використанням картки чи без її використання не виконувала, звернулася за телефоном клієнтської підтримки 3700 з вимогою заблокувати картки, відкриті на її ім'я, та повідомила про несанкціоноване списання та зняття коштів, а також повідомила про злочин правоохоронні органи.
		 
		Згідно п. 32.3.2 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунку платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
		 
		У відповідності до п. 31.3.2 цього Закону банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожен день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет процентна ставка по короткострокових кредитах ПАТ КБ «ПриватБанк» складає 34,22 річних. Тобто розмір пені, що нараховується за безпідставне списання грошових коштів з рахунків позивача за період з 22.03.2018 р. по 27.07.2018 р. складає: 12977,12 х (0,3422/365*136) = 1654,58, де 12977,12 - сума не санкціоновано списаних та знятих грошових коштів; 0,3422 - відсоткова ставка за короткостроковими кредитами; 365 - кількість днів у році; 136 - кількість днів, за які вимагається пеня).
		 
		Оскільки чинне законодавство передбачає також відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав як споживача послуг, то вона також бажає заявити вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка полягає у значному шоку та нервовому потрясінні, які перенесла протягом не одного дня, порушенні її сну, виникнення напруженості у сімейних відносинах. Виходячи із критеріїв ст. 23 ЦК України вважає розумним і справедливим розміром грошового відшкодування моральної шкоди 10000 гривень. Свої моральні страждання може підтвердити, зокрема, своїми показаннями як свідка, що передбачено ст. 234 ЦПК України.
		 
		Просить стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 12977 гривень 12 копійок не санкціоновано списаних та знятих з її карткових рахунків грошових коштів, а також 1654 гривень 58 коп. пені, а всього 14631 гривня 70 копійок.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 10000 гри відшкодування моральної шкоди.
		 
		В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задоволити.
		 
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, та просив суд в позові відмовити. У відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність вини банку щодо порушення правил розрахункових операцій передбачених ст. 1092 ЦК України, тому можливо зробити висновок про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
		 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
		 
		У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		 
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
		 
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		 
		Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		 
		За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» та в її користуванні знаходиться карта № НОМЕР_5. Її фінансовий номер, прив'язаний до картки: НОМЕР_3
		 
		Як вбачається з позовної заяви та пояснення позивача та її представника, в ніч з 22 на 23.03.2018 року декілька разів з карткового рахунку № НОМЕР_5, яким користується ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_4 - як з'ясувалося, це карта, пере випущена шахраями 22.03.2018 року на ім'я її дочки ОСОБА_2 через програму «Приват24» відбулося списання грошових коштів.
		 
		Загалом шахрайським шляхом з карткового рахунку позивача було списано грошові кошти на суму 12977 гривень 12 копійок.
		 
		Також у відділенні оператора мобільного зв'язку «Lifecell» за адресою вул. Смілянська, 36 у м. Черкаси позивач дізналася, що її фінансовий номер дійсно був заблокований 22.03.2018 року у зв'язку зі зверненням сторонньої особи щодо заміни sim-карти.
		 
		Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.  Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		 
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Частина 3 статті 1092 УК України передбачає, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		 
		Відповідно до п. 39.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України. 
		 
		У відповідності п. 32.3.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших
		помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		 
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		 
		Відповідно до п. 8 розділу VІ Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		 
		Пунктами 5,6,9 розділу 6 постанови Правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» визначено, що користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		 
		В даному випадку з вимогою про повернення не санкціоновано списаних та знятих коштів та сплати пені ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» лише 11 липня 2018 року, а не невідкладно, як зазначено в Положенні «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням».
		 
		В судовому засіданні ні позивачем, ні її представником не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що кошти з рахунку позивача були списані без законних на те підстав, та банком були порушені правила розрахункових операцій. Крім того, кошти були перераховані на картку, яка належала доньки позивача - ОСОБА_2.
		 
		24.03.2018 року за заявою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010002117 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом, що 22.02.2018 року близько 17 год. 00 хв. невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 13853 грн. 00 коп. 
		 
		Згідно умов та правил надання банківських послуг п. 1.1.5.5. банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
		 
		П. 1.1.5.13. клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
		 
		1.1.5.14. клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації. (п. 1.1.1 39 Умов ідентифікація клієнта в Приват24 є введення імені користувача і пароля)
		 
		1.2.16 клієнт зобов'язаний підтримувати в актуальному стані номер свого мобільного телефону та інші контактні дані, що є у розпорядженні банку. У разі їхньої зміни інформувати про це банк у термін не пізніше 15 днів з моменту їхньої зміни. 2.6.2.8. У разі втрати картки /ПІНа/постійного пароля/ одноразових паролів або виникнення у власника підозр, що картка /ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі могли бути загублені, або виникнення ризику несанкціонованого використання картки /ПІНа/постійного пароля/ одноразових паролів власник повинен негайно виконати одну з наступних дій: звернутися до банку за телефонами: +38(0562)390000, 0800500003 (безкоштовно); подати до банку письмову заяву про втрату картки (у разі втрати картки). Якщо картка підключена до послуги MobileBanking, виконати дії, необхідні для припинення дії картки відповідно до керівництва з використання системи MobileBanking.
		 
		Власник відповідає за усі операції з карткою, зроблені: по дату одержання банком усного повідомлення про втрату картки включно за умови подання до банку письмової заяви про втрату картки протягом трьох календарних днів з дати усного повідомлення; по дату одержання банком письмової заяви про втрату картки включно за відсутності усного повідомлення або у разі порушення строку подачі письмової заяви; по дату одержання банком повідомлення про втрату картки, відправленого відповідно до керівництва з використання системи MobileBanking, включно.
		 
		Крім того, зняття кредитних коштів з картки позивача іншою особою саме по собі не може свідчити про припинення договірних правовідносин між сторонами договору, що суперечило б приписам ст. 598 ЦК України стосовно підстав припинення зобов'язання та положенням договору, укладеного між сторонами справи.
		 
		Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки підлягають виконанню.
		 
		Позитивний висновок про наявність договірних правовідносин між сторонами договору за умови чинності відповідного правочину відображено у постанові ВСУ від 30.05.2018 у справі №191/5077/1б-ц.
		 
		Відповідно до пунктів 9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, - користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		 
		Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 13.05.2015 року по справі №6-71цс15, - не встановлення обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, свідчить про відсутність вини, як підстави цивільно-правової відповідальності.
		 
		Відповідно до наданої інформації ТОВ «Лайфселл» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси про витребування доказів від 27.11.2018 року, в час до 15:44 22.03.2018 абонентський номер НОМЕР_3 був закріплений за ідентифікаційною телекомунікаційною карткою (Sim-карткою) з власним номером [НОМЕР_6].
		 
		Тимчасове блокування абонентського номеру НОМЕР_3, блокування та заміну Sim-карти [НОМЕР_6] за абонентським номером НОМЕР_3 на іншу [НОМЕР_7], т. зв. «пере-випуск» Sim-картки») було здійснено 22.03.2018 за допомогою сервісу IVR за таких умов.
		 
		22.03.2018 о 15:42 на короткий номер 5433 (офіційний номер Контакт-центру оператора, призначений для приймання дзвінків від абонентів мережі lifecell) було здійснено дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_8.
		 
		Послуги за абонентським номером НОМЕР_8 (з якого здійснювалася ідентифікація за допомогою сервісу IVR, як зазначено нижче) надаються на умовах передоплати та знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору про надання телекомунікаційних послуг та реєстрації абонента в оператора.
		 
		Після встановлення з'єднання, користувачем абонентського номеру НОМЕР_8 було обрано пропозицію «перейти в голосове меню самообслуговування», шляхом натискання клавіші «1».
		 
		Після цього згаданим користувачем було обрано пункт голосового меню «операції з Sim-карткою», шляхом натискання клавіші «5». 
		 
		Після цього користувачем було обрано пункт голосового меню «блокування Sim-картки», шляхом натискання клавіші «1».
		 
		Після цього користувачу абонентського номеру НОМЕР_8 було запропоновано вказати абонентський номер, Sim-карту за яким є бажання заблокувати. Користувачем шляхом натискання клавіш на кінцевому пристрої було вказано абонентський номер НОМЕР_3.
		 
		Після цього користувачу абонентського номеру НОМЕР_8 було запропоновано пройти ідентифікацію за абонентським номером НОМЕР_3, тобто вказати певну інформацію, що стосується тільки абонентського номеру НОМЕР_3, шляхом введення такої інформації на кінцевому пристрої: номер, на який найчастіше дзвонили за останні 30 днів, суму, на яку останній раз поповнювався рахунок, місяць та рік останнього поповнення рахунку в чисельному вигляді, суму коштів, яка повинна бути на особовому рахунку.
		 
		Після введення користувачем абонентського номеру НОМЕР_8 відповідей на вищезазначені питання, такі відповіді було перевірено автоматизованою системою.
		 
		Відповіді на вищенаведені питання були ідентифіковані автоматизованою системою як вірні. Ідентифікація користувача за абонентським номером НОМЕР_3 була здійснена успішно, абонентський номер НОМЕР_3 було заблоковано.
		 
		На абонентський номер НОМЕР_8 (з якого проходила ідентифікація, як зазначено вище), за допомогою сервісу IVR було надіслане електронне повідомлення з номером (кодом) блокування (678774). Блокування абонентського номеру НОМЕР_3 та відправлення номеру (коду) блокування на номер НОМЕР_8 зафіксовано в базі даних ТОВ «лайфселл» 22.03.2018 о 15:44.
		 
		Користувачу абонентського номеру НОМЕР_8 за допомогою сервісу IVR було повідомлено, що абонентський номер НОМЕР_3 було заблоковано та запропоновано завітати до магазину lifecell, повідомивши номер блокування.
		 
		Цього ж дня, 22.03.2018, до магазину lifecell за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченко 207 звернулася особа, яка повідомила співробітникам магазину зазначений вище номер блокування для заміни Sim-картки. Заміну Sim-картки (тобто, присвоєння новій Sim-картці з власним номером [НОМЕР_7] абонентського номеру НОМЕР_3) зафіксовано в базі даних ТОВ «лайфселл» 22.03.2018 о 17:28.
		 
		Після заміни Sim-карти, як зазначено вище, розблокування абонентського номеру НОМЕР_3 (тобто, можливість отримання телекомунікаційних послуг за абонентським номером НОМЕР_3 в повному обсязі) сталося 22.03.2018 о 17:34.
		 
		Послуги за абонентським номером НОМЕР_3 надаються на умовах передоплати та знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору про надання телекомунікаційних послуг та реєстрації абонента в оператора. Відтак, відомості про особу, яка звернулася 22.03.2018 в магазин lifecell за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченко 207 за отриманням нової ідентифікаційної телекомунікаційної карти (Sim-картки) за абонентським номером НОМЕР_3 не фіксувалися.
		 
		Безпосередньо ТОВ «лайфселл» не проводиться відеоспостереження подій в магазині lifecell за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченко 207, та, відповідно, будь-які відеозаписи не зберігаються.
		 
		Відповідно до відповіді ПАТ КБ «Приватбанк» від 23.07.2018 року № 20.1.0.0.0/7-180716/1034, 23.03.2018 року за картковим рахунком ОСОБА_3 був здійснений переказ коштів. При здійсненні операції були конкретно введені номер картки ОСОБА_3, термін її дії та CVV2. Після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure, який надсилався на фінансовий телефон ОСОБА_3
		 
		Таким чином, суд вважає, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		 
		При розгляді справи судом не встановлено вини відповідача у несанкціонованому знятті грошових коштів з рахунку позивача та відповідно безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями та шкодою.
		 
		Відповідно до положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
		 
		Таким чином, всебічно оцінюючи надані сторонами докази дослідивши на підставі зібраних доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення не санкціоновано списаних та знятих з карткових рахунків грошових коштів не підлягають до задоволення, в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю, що виключає само по собі задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та моральної шкоди.
		 
		Керуючись ст.ст. 15, 16, 204, 1071, 1073, 1092 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 259, 265, 268, 352 ЦПК України, суд -
		        В И Р І Ш И В:
		 
		В позові  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах - відмовити.
		 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Черкаської області.  
		 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		 
		Головуючий:
		 
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлений 18.02.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...