Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/4331/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2019.
Дата набрання законної сили: 13.02.2019
Номер судового провадження: 61-10355ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		13 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 752/4331/15-ц
		провадження № 61-10355св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ПророкаВ. В., Фаловської І. М.,      Штелик С. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представник позивача - ОСОБА_5,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року у складі судді Мирошниченко О. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2016 року в складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Лапчевської О. Ф., Мазурик О. Ф.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - ТОВ «ЕКО») про стягнення компенсації за порушення авторського права.
		Позовна заява мотивована тим, що у 1979 році позивач створила літературний твір та літературно-художній образ «ІНФОРМАЦІЯ_1», в титрах анімаційних фільмів від 1979 року та від 1989 року зазначена автором сценарію.
		11 травня 2004 року отримала свідоцтво НОМЕР_1 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Відповідач відтворив оригінальну назву літературного твору, виготовив та розповсюдив без дозволу позивача контрафактну продукцію - печиво під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у супермаркеті «ЕКО маркет» у місті Рівному та Києві, однак позивач не надавала згоди відповідачу на виготовлення і розповсюдження товару під такою назвою.
		Факт виготовлення і розповсюдження вказаного товару підтверджується фіскальними чеками, відео фіксацією порушення авторського права, показаннями свідків.
		Посилаючись на вищевказане та статтю 437 ЦК України, статтю 9, частини другу, п'яту статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», просила стягнути із відповідача на користь позивача 50 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, замість відшкодування збитків та стягнення доходу та 10 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі компенсації за порушення виключних майнових авторських прав за фактом розповсюдження без дозволу позивача оригінальної назви літературного твору («ІНФОРМАЦІЯ_1») на упаковках печива власного виробництва, судові витрати. 
		У квітні 2015 року позивач звернулась із позовом на обґрунтування якого зазначила, що є автором твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідач виготовив та розповсюдив без дозволу позивача контрафактну продукцію - печиво під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у супермаркеті «ЕКО маркет» у місті Києві, однак позивач не надавала згоди відповідачу на виготовлення і розповсюдження товару під такою назвою.
		Факт виготовлення і розповсюдження вказаного товару підтверджується фіскальними чеками, відео фіксацією порушення авторського права, показаннями свідків.
		Посилаючись на вищевказане та статтю 437 ЦК України, статтю 9, частини другу, п'яту статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», просила стягнути із відповідача на користь позивача 10 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, замість відшкодування збитків та стягнення доходу, та 10 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі компенсації за порушення виключних майнових авторських прав за фактом розповсюдження без дозволу позивача оригінальної назви літературного твору («ІНФОРМАЦІЯ_1») на упаковках печива власного виробництва, судові витрати покласти на відповідача.
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2015 року цивільні справи за позовами ОСОБА_4 об'єднані в одне провадження.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року позов задоволено.
		Стягнуто з ТОВ «ЕКО» на користь ОСОБА_4 компенсацію за порушення авторського права у розмірі 87 120,00 грн, 2 251,20 грн витрат на проведення експертизи та 852,60 грн сплаченого судового збору, а всього 90 223,80 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив авторське право позивача, а тому вимога про виплату компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат є обґрунтованою.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначений судом першої інстанції розмір 60 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, компенсації замість відшкодування збитків та стягнення доходу, відповідає фактичним обставинам у справі, засадам розумності та справедливості, тому колегія суддів з ним погодилась.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «ЕКО» посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та закрити провадження у справі.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що є рішення суду, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суд установив, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію авторських прав та оригінальними малюнками (ескізами) позивачкою ОСОБА_4 підтверджений обсяг авторських прав на літературний твір та графічне зображення літературно-художнього образу «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т. 1 а. с. 7-17, 35-98, 205-206)
		Відповідач відтворив оригінальну назву літературного твору, виготовив та розповсюдив без дозволу позивача контрафактну продукцію - печиво під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у супермаркеті «ЕКО маркет» у місті Рівному та Києві, однак позивач не надавала згоди відповідачу на виготовлення і розповсюдження товару під такою назвою.
		Факт виготовлення і розповсюдження вказаного товару підтверджується фіскальними чеками, відео фіксацією порушення авторського права. (т. 1 а. с.17-21, 207-208)
		Згідно з висновком № 15п судового експерта Одеського НДЕКЦ МВС України від 04 березня 2016 року, дохід (упущена вигода), який правовласник об'єкта інтелектуальної власності міг би реально одержати за звичайних обставин за надання права на відтворення (використання) словесного позначення (оригінальної назви твору) «ІНФОРМАЦІЯ_1» для маркування товару (печива) в період з січня до жовтня 2014 року та його розповсюдження у супермаркеті «ЕКО Маркет», що належить ТОВ «ЕКО» в період з січня 2014 року до квітня 2015 року складає 80 000,00 грн. (т. 2 а. с. 53-69)
		Уточнивши позов, ОСОБА_4 просила суд за вчинення порушення майнових авторських прав та незаконне використання об`єктів інтелектуальної власності стягнути з відповідача компенсацію за відтворення об`єкта авторських прав «ІНФОРМАЦІЯ_1» та розповсюдження у трьох супермаркетах «ЕКО Маркет», що належать ТОВ «ЕКО» у загальному розмірі, що становить 60 мінімальних заробітних плат, та складає 87 120,00 грн.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
		Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за яке згідно з пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		У той же час право суб'єкта авторського права, передбачене пунктом «г» частини першої статті 52 Закону подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій, як альтернативні способи захисту своїх прав відповідають праву суду, передбаченому пунктом «г» частини другої цієї ж статті винести рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
		Таким чином, стягнення компенсації хоча і є самостійним способом захисту авторського права, однак за своєю суттю воно фактично замінює право на стягнення доходу, отриманого порушником, або на відшкодування збитків і має бути співмірним.
		У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» (далі - Постанова № 5) роз'яснено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав. 
		У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону «Про авторське право і суміжні права»); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. 
		Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК України, стаття 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. 
		Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК України). 
		Відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. 
		При вирішенні таких спорів слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні (пункт 42 Постанови № 5).
		Відповідно до пункту «б» статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами (пункт 44 Постанови № 5).
		Встановивши, що відповідач відтворив оригінальну назву літературного твору, виготовив та розповсюдив без дозволу позивача контрафактну продукцію - печиво під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у супермаркеті «ЕКО маркет» у місті Рівному та Києві, однак позивач не надавала згоди відповідачу на виготовлення і розповсюдження товару під такою назвою, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Доводи касаційної скарги про те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не знайшли свого підтвердження з таких підстав.
		Так, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі № 760/8059/15-ц за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Симпатик», ТОВ «ЕКО» про стягнення компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору, позов задоволено та стягнуто з ТОВ «ЕКО» на користь ОСОБА_4 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав за фактом відтворення без дозволу позивача оригінальної назви літературного твору на упаковках печива власного виробництва.
		У цій справі позивач просила суд стягнути компенсацію за порушення авторських прав позивача шляхом розповсюдження примірників творів та публічного показу примірника твору без дозволу автора оригінальної назви літературного твору на упаковках печива власного виробництва.
		Таким чином, підстав для закриття провадження у справі немає.
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
		При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2016 року зупинено виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання (дію) цього рішення.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» залишити без задоволення.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2016 року залишити без змін.
		Поновити виконання (дію) рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  Головуючий    В. С. Висоцька   Судді:  С. Ю. Мартєв      В. В. Пророк     І. М. Фаловська     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...