Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/4406/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2019. Зареєстровано: 20.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2019.
Дата набрання законної сили: 18.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/814/438/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/4406/17  Номер провадження 22-ц/814/438/19Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В.  Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 лютого 2019 року м. Полтава
		 
		 
		Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати  з розгляду цивільних справ:
		Головуючого - судді - доповідача   Дорош А.І.
		Суддів:   Лобова О.А., Триголова В.М.
		при секретарі Ачкасовій О.Н.
		учасники справи:
		прокурор Харенко В.М.
		представники заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3
		 
		переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Полтавської області Глушка А.М. в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		 
		на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2017 року ухвалену суддею Тімошенко Н.В., повний текст ухвали складено  - дати не вказано
		 
		у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спонукання у виконанні умов договору та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про спонукання у виконанні умов договору ,-
		В С Т А Н О В И В:
		         
		01 червня 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про спонукання у виконанні умов договору.
		Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг від 01.02.2017 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати послуги щодо впорядкування (приведення у відповідність чинному законодавству України) правовстановлюючої документації на нерухоме майно - виробничий будинок - шиномонтаж вантажного транспорту, що розташований за адресою АДРЕСА_2. Строк виконання договору зазначено до 01.05.2017 р., проте станом на час звернення до суду відповідач не виконала умови договору, чим порушила права ОСОБА_4
		21 червня 2017 року ОСОБА_5 звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про спонукання у виконанні умов договору.
		Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг від 01.02.2017 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати послуги щодо впорядкування (приведення у відповідність чинному законодавству України) правовстановлюючої документації на нерухоме майно громадський будинок - аптеку, що розміщується за адресою АДРЕСА_3. Строк виконання договору зазначено до 01.05.2017р., проте станом на дату звернення до суду відповідач не виконав умов договору, чим порушив права ОСОБА_5
		29 червня 2017 року позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 надали суду заяву про визнання мирової угоди, за якою ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4) отримує впорядковані правовстановлюючі документи шляхом визнання права власності на виробничий будинок - шиномонтаж вантажного транспорту, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2, літ. А-1, складається з коридору (1) площею 3,6 кв.м., приміщення персоналу (2) площею 6,9 кв.м., електрощитової (3) площею 3,5 кв.м., майстерня (4) площею 11,7 кв.м., загальною площею 25,7 кв.м. та не має жодних претензій до ОСОБА_5 за не виконання умов договору від 01.02.2017 року за первісним позовом, за зустрічним позовом ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) отримує впорядковані правовстановлюючі документи шляхом визнання права власності на громадський будинок аптеку, що розміщуються за адресою: АДРЕСА_3, літ. А-1, складається з торгівельна зала (1) площею 58,8 кв.м., складське приміщення (2) площею 17,6 кв.м., коридор (3) площею 4,1 кв.м., санвузол (4) площею 1,4 кв.м., приміщення персоналу (5) площею 11,4 кв.м., всього по будівлі 93,3 кв.м. не має жодних претензій до ОСОБА_4 за невиконання умов договрору від 01.02.2017 року. Просили суд визнати мирову угоду і закрити провадження у справі на підставі ст. 205 ЦПК України.
		Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2017 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 (сторона1) та ОСОБА_5 (сторона 2), за умовами якої: 1) Визнано за ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 право власності на виробничий будинок - шиномонтаж вантажного транспорту, що розміщуються за адресою: АДРЕСА_2, літ.А-1, складається з коридор (1) площею 36, кв.м., приміщення персоналу (2) площею 6,9 к.в.м., електрощитові (3) площею 3,5 кв.м., майстерня (4) площею 11, 7 кв.м., загальною площею 25,7 кв.м. 2) Сторона 1 відмовляється від будь-яких претензій до Сторони 2 у зв'язку з невиконанням умов договору про надання послуг від 01.02.2017 року. 3) Визнано за ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) право власності на громадський будинок аптеку, що розміщуються за адресою: АДРЕСА_3, літ. А-1, складається з торгівельна зала (1) площею 58,8 кв.м., складське приміщення (2) площею 17,6 кв.м., коридор (3) площею 4,1 кв.м., санвузол (4) площею 1,4 кв.м., приміщення персоналу (5) площею 11,4 кв.м., всього по будівлі 93,3 кв.м. 4) Сторона 2 відмовляється від будь-яких претензій до Сторони 1 у зв'язку з невиконанням умов договору про надання послуг від 01.02.2017 року. 5) Ця угода складена в трьох оригінальних примірниках, два з яких залишаються у Сторін по одному для кожної сторони, а третій примірник Мирової угоди подається для визнання в Октябрський районний суд м. Полтави та залучається до матеріалів цивільної справи № 554/4406/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спонукання у виконанні умов договору та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про спонукання у виконанні умов договору. 6) Ця угода набуває чинності з моменту її визнання Октябрським районним судом м. Полтави, про що виноситься відповідна ухвала. 7) Сторони дійшли згоди, що судові витрати, а також інші витрати, які зазнали сторони у зв'язку з розглядом справи покладаються на самі сторони та не підлягають відшкодуванню з боку іншої сторони.8) Сторонам відомі і зрозумілі наслідки укладення та визнання судом мирової угоди, передбачені ст. ст. 205, 206 ЦПК України, відповідно до яких суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
		Провадження по цивільній справі з позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спонукання у виконанні умов договору та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про спонукання у виконанні умов договору - закрито.
		В апеляційній скарзі перший заступника прокурора Полтавської області Глушко А.М. в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України просить рішення місцевого суду скасувати з підстав неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про затвердження мирової угоди. 
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що по справі вбачається, що ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не порушувались майнові права один одного, які б підлягали захисту у судовому порядку. Затверджуючи мирову угоду, сторони та суд вийшли за межі предмету та підстав позовних вимог. До участі у справі не залучено усіх осіб, на права і обов'язки яких може вплинути постановлене у справі рішення, зокрема Полтавську міську раду та Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Полтавська міська рада є уповноваженим органом по розпорядженню від імені територіальної громади землею міста Полтави. При постановленні ухвали суд першої інстанції не встановив на підставі яких документів сторони здійснили будівництво майна, якими документами підтверджується, що вони є власниками цього майна та чи мають вони в установленому порядку право власності або право користування земельними ділянками, на яких розміщені будівлі, у чому полягає порушення їх прав, чому їх захист підлягає у судовому порядку саме у такий спосіб. Із технічних паспортів на об»єкти нерухомого майна вбачається, шо вони збудовані самочинно та не прийняті в експлуатацію. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об»єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об»єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Сторонами по справі не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 376 ЦК України для визнання за ними права власності на «громадські споруди». Крім цього, згідно вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому КМ України, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Державна архітектурно-будівельна інспекція України є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури. У матеріалах справи відсутні докази щодо звернення сторін до територіального органу ДАБК про отримання дозволу про початок будівельних робіт, прийняття забудови в експлуатацію. Крім цього, по справі вбачається, що сторонами сплачено судовий збір як не за майнову вимогу, хоча фактично судом розглянуто спір майновий про визнання права власності на об»єкти нерухомого майна, що є порушенням вимог Закону України «Про судовий збір». Крім цього, порушено вимоги ч. 1 ст. 30 ЦПК України, яка передбачає, що позиви, що виникають із приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Будівля «Шиномонтажу» за адресою вул. Половка, 70 в м. Полтаві знаходиться на території Київського району, тому спір відносно неї підсудний суду цього району.
		 
		Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
		     До суду апеляційної інстанції втретє не з»явилися  ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представники. 
		Згідно ст. 128 ч. 11 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. 
		З офіційного веб-сайту судової влади України вбачається, що 06.02.2019 р. розміщено оголошення про виклик відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання Полтавського апеляційного суду, яке відбудеться 18.02.2019 р. об 11 год 20 хв., що вказує на те, що вказані особи вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
		Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 
		Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		       Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		      Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		 
		 
		 
		Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, вбачається, що 29.06.2017 р. сторони подали суду першої інстанції заяву про визнання мирової угоди, в якій просили визнати мирову угоду і закрити провадження у справі на підставі ст. 205 ЦПК України (а.с. 22, 23).
		Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, тому підлягає визнанню судом, а цивільна справа - закриттю.
		Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
		Згідно ч.ч.1-5 ст. 175 ЦПК України у ред. 2004 р. (яка була чинна на час постановлення ухвали) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
		По справі вбачається, що предметом позовних заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спонукання особи до виконання умов договорів від 01.02.2017 р. щодо впорядкування (приведення у відповідність чинному законодавству України) правовстановлюючої документації на нерухоме майно - виробничий будинок - шиномонтаж вантажного транспорту за адресою АДРЕСА_2 щодо ОСОБА_4 та відповідно правовстановлюючої документації на нерухоме майно - громадський будинок -аптеку за адресою АДРЕСА_3 щодо ОСОБА_5 (а.с. 3,15), тобто позивачами заявлялися вимоги, виходячи з того, що сторонами договорів не виконуються їх умови. Позивачі не змінювали та не уточнювали заявлені позовні вимоги.
		       Зі змісту мирової угоди, яку уклали сторони та просили суд її визнати, вбачається, що вони уклали мирову угоду щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_4 права власності на виробничий будинок - шиномонтаж вантажного транспорту за адресою АДРЕСА_2 та про визнання за ОСОБА_5 права власності на громадський будинок - аптеку за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 23).
		       Отже, вимоги, які вказані сторонами у мировій угоді, як позовні вимоги, ними у позовах не заявлялися, що судом при постановленні ухвали про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі було проігноровано, також вбачається, що суд першої інстанції вийшов за межі предмету та підстав позовних вимог. Фактично постановленням цієї ухвали відбулася незаконна легалізація самочинних об»єктів у спосіб, який не передбачений діючим законодавством, завдяки зміні позовних вимог, вбачається маніпуляція з боку сторін та зловживання ними процесуальними правами, зокрема щодо підміни заявлених позовних вимог іншими вимогами, несплати відповідного розміру судового збору, порушення правил виключної підсудності розгляду спору.
		Крім цього, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що за умовами мирової угоди фактично визнається право власності за кожним із позивачів на об»єкти нерухомого майна, які знаходяться на землі, яка перебуває у власності територіальних громад, позивачами не надано доказів того, земельні ділянки, на яких збудовані ці об»єкти, передані їм у власність чи перебувають їх у користуванні, із технічних паспортів на ці об»єкти вбачається, що вони збудовані самовільно та не прийняті в експлуатацію в департаменті ДАБІ (а.с. 63,93), позивачі не надали відповідної дозвільної документації на будівництво цих об»єктів, не надали доказів того, що саме ними створені ці об»єкти за рахунок їх коштів та праці, матеріали справи не містять доказів того, що позивачі зверталися до відповідних органів з питання оформлення права власності та отримали відмову цих органів.
		Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що по суті відсутній спір між сторонами, не встановив у чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем.
		Суд першої інстанції не врахував, що чинним законодавством передбачено спеціальну процедуру набуття особою права власності на новостворене майно. 
		Визнання права власності на нерухоме майно у такий спосіб, як  визнання судом мирової угоди, укладеної між сторонами, є порушенням діючого законодавства у сфері будівництва, містобудування, архітектури та вимог ЦК, ЦПК України, є порушенням прав Полтавської міської ради, як власника земель комунальної власності, та прав Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як органу контролю у сфері ведення будівельних робіт та дотримання забудовником вимог ДБН.
		Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Прокуратурою Полтавської області 07.11.2018 р. сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 920 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1726 від 07.11.2018 р. (а.с. 158). 
		 
		Згідно ст. 382 ч.1 п.4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. 
		 
		Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 920 грн., сплаченого при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, підлягають стягненню з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 порівну по 960 грн. з кожного на користь прокуратури Полтавської області.
		 
		Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		 
		Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п. 4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд  у складі колегії суддів судової палати з розгляду  цивільних справ, -  
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		           Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області  Глушка А.М. в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України -  задовольнити. 
		 
		Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2017 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		       Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь прокуратури Полтавської області судові витрати по справі (сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги) по 960 грн. з кожного.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		       
		Повний текст постанови складено 18 лютого 2019 року. 
		 
		Судді: Дорош А.І. Лобов О.А. Триголов В.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...