Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/811/217/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2019. Зареєстровано: 20.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		19 лютого 2019 року 
		справа №П/811/217/17
		адміністративне провадження №К/9901/38084/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
		на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у складі судді Момонт Г.М. 
		та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у складі колегії суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В., Добродняк І.Ю. 
		у справі №   П/811/217/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Толлінг»      
		до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Толлінг» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2016 року №0001001404, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 752 680,00 грн, у тому числі 9402144,00 грн основного платежу та 2350536,00 грн штрафних (фінансових) санкцій, з мотивів безпідставності його прийняття.        
		 
		28 квітня 2017 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2016 року №0001001404.            
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановили правомірність формування позивачем за липень 2016 року податкового кредиту за господарськими операціями з Товариствами з обмеженою відповідальністю "ПК «Сяйво» та «Мідастрейдінг» на підставі відповідних первинних документів та податкових накладних, а також встановили зв'язок господарських операцій з цими контрагентами з господарською діяльністю Товариства.
		 
		У серпні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі. 
		В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Доводи касаційної скарги зводяться до непогодження відповідача з оцінкою наданою судами попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, нереальність господарських операцій податковий орган доводить неможливістю їх здійснення контрагентами контрагентів позивача по ланцюгу постачання з посиланням на відсутність у них трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів, технологічних можливостей тощо, на що вказує податкова інформація наявна в базах податкового органу.
		 
		12 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків на виконання вимог ухвали цього суду від 08 серпня 2017 року, справа №П/811/217/17 витребувана з суду першої інстанції.
		 
		24 жовтня 2017 року Товариством подано заперечення на касаційну скаргу податкового органу, доводи якого спростовують висновки касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		10 січня 2018 року справа №П/811/217/17 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
		 
		14 березня 2018 року справа №П/811/217/17 разом із матеріалами касаційного провадження № К/9901/38084/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що в період з 02 грудня 2016 року по 12 грудня 2016 року посадовими особами податкового органу на підставі направлень №1209, 1210 від 02 грудня 2016 року та наказу №1376 від 02 грудня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Толлінг» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Сяйво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідастрейдінг» за липень 2016 року, за результатами якої складено акт №67/11-23-14-04/40102199 від 19 грудня 2016 року (далі - акт перевірки).
		 
		Перевіркою встановлено порушення Товариством пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 9 402 144,00 грн. 
		 
		27 грудня 2016 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення №0001001404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 752 680,00 грн, у тому числі 9 402 144,00 грн основного платежу та 2 350 536,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.
		 
		Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю «ПК «Сяйво» та «Мідастрейдінг», за результатами яких Товариством включено до складу податкового кредиту за липень 2016 року суму податку на додану вартість в розмірі 9 402 144,00 грн, не підтвердження здійснення операцій належними первинними документами бухгалтерського обліку, наявністю податкової інформації по контрагентам позивача, яка свідчить про неможливість здійснення поставки придбаного позивачем товару.
		 
		Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору поставки №С-55 від 05 липня 2016 року Товариством у липні 2016 року придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Сяйво» насіння соняшнику на суму 28 308 162,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 4 718 027,00 грн, що підтверджується видатковими та податковими накладними.
		 
		Оплату вартості придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Сяйво» в сумі 19 976 683,00 грн. здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями та банківською випискою, залишок - 8331479,00 грн за договором про переведення боргу №ПБ-С-55 від 10 жовтня 2016 року переведено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна олійна жирова компанія».
		 
		Транспортування товару здійснювалося контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Сяйво», що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.
		 
		За вказаними господарськими операціями Товариством задекларовано податковий кредит за липень 2016 року в сумі 4 718 027,00 грн. 
		 
		Щодо взаємовідносин Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідастрейдінг», суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до договорів поставки №С-20/05 від 20 травня 2016 року та №2/06 від 02 червня 2016 року Товариством (позивачем у справі) в липні 2016 року придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідастрейдінг» насіння соняшнику на суму 28104702,60 грн, в тому числі податок на додану вартість - 4 684 117,10 грн, що підтверджується видатковими та податковими накладними.
		 
		Оплату вартості придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідастрейдінг» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.
		 
		Транспортування товару здійснювалося контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідастрейдінг», що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.
		 
		За вказаними господарськими операціями Товариством задекларовано податковий кредит за липень 2016 року в сумі 4 684 117,10 грн
		 
		Судами попередніх інстанцій досліджені податкові накладні, виписані контрагентами позивача, які за висновком судів відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України.
		 
		Аналізуючи положення частини першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та застосовуючи ці норми до спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій у охопленому перевіркою періоді Товариством з його контрагентами та дійшли висновку про правомірність віднесення позивачем податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського обліку та належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних.
		 
		Судами попередніх інстанцій також встановлено подальше використання придбаних товарів, виконаних робіт у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
		Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство здійснює діяльність з оптової торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.
		З огляду на договір №2 на переробку давальницької сировини від 01 лютого 2016 року придбане у контрагентів насіння соняшнику постачалося на виробничі потужності Приватного акціонерного товариства «Креатив», де перероблялося в олію соняшникову, що підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) №18 від 31 липня 2016 року, яким підтверджено надання ПрАТ «Креатив» послуг з переробки насіння соняшнику, платіжні доручення на підтвердження оплати наданих послуг, акт приймання-передачі сировини в переробку, видаткові накладні (давальницька продукція), довідки про залишки та рух сировини, готової продукції, відходів, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Толлінг», витяги з реєстрів надходження сировини та відвантаження готової продукції.
		 
		Відповідно до інформаційної довідки встановлено, що під час приймання насіння соняшника в липні 2016 року були присутні представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Толлінг» та Приватного акціонерного товариства «Креатив». В судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача пояснив, що реєстри про надходження насіння щоденно до 10:00 год. електронною поштою надсилалися Приватним акціонерним товариством «Креатив» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толлінг», а звіти про рух сировини та готової продукції - до 11:00 год.
		 
		У подальшому олію соняшникову Товариство постачало Товариствам з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», «Альвар», «Паритет-Агро».
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлена наявність у позивача трудових ресурсів для здійснення господарської операції, зокрема зі звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за липень 2016 року вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників Товариства складає 36 осіб.
		 
		Реальність операцій з поставки товарів, за наслідками яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентом та свідчать про безпідставність збільшення податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
		 
		Відсутність підстав збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.
		 
		Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. 
		 
		Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
		 
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		У цій справі реальність господарських операцій позивача із контрагентом встановлена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій.
		 
		Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено.
		 
		Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № П/811/217/17 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф. Ханова
		 
		Судді:                                                                                                     І.А. Гончарова
		 
		                                                                                                    І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...