Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/237/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2019. Зареєстровано: 21.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2019.
Дата набрання законної сили: 14.05.2019
Результат оскарження 14.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/620/245/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                      
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		20 лютого 2019 року                                          м. Чернігів                              Справа № 620/237/19
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		У С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (далі - Ніжинське ОУПФУ, відповідач) про зобов'язання відповідача негайно виплатити позивачу заборгованість за період з 01.06.2016 по 30.08.2018 протягом якого не виплачувалась пенсія. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є пенсіонером та особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, має фактичне місце проживання в Ніжині Чернігівської області, де у встановленому порядку взятий на облік до пенсійного фонду, як внутрішньо переміщена особа. З серпня 2018 року виплату пенсії відповідачем поновлено, однак заборгованість за період з 01.06.2016 по 31.07.2018 пенсійним фондом в порушення вимог чинного законодавства перед позивачем не погашена. 
		23.01.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.
		07.02.2019 на адресу суду від Ніжинського ОУПФУ, у встановлений судом строк, надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що 30.08.2018 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про проведення запиту пенсійної справи у зв'язку зі зміною місця проживання та надав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, електронна пенсійна справа взята на облік з іншої області (Покровське ОУПФУ Донецької області) та в супровідному листі зазначено, що пенсія позивачу за попереднім місцем проживання виплачена по 31.05.2016. Виплату пенсії за віком позивачу відновлено з 01.06.2016. Сума пенсії з 01.06.2016 по 31.07.2018 взята на облік як «відкладена» доплата, буде виплачена відповідно до окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.40-41). 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується матеріалами справи (а.с.17), та перебував в місцевій установі Пенсійного фонду України на обліку, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отримував пенсію.
		Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 з 03.09.2002 є пнсіонером за віком (а.с.18).
		Позивач є особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та має фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1, 16600, що підтверджується довідкою від 30.08.2018 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.19).
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ніжинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області як внутрішньо переміщена особа відповідно до довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради № НОМЕР_1 від 30.08.2018, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 
		Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача 10.09.2018 звернувся до Ніжинського ОУПФУ з заявою щодо підстав припинення виплати пенсії та виплати заборгованості за весь період, протягом якого пенсія ОСОБА_1 не виплачувалась (а.с.10-11).
		Листом від 19.11.2018 № 86/04/П-10 Ніжинськие ОУПФУ повідомило представника позивача, що згідно витягу з протоколу № 42 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2018 ОСОБА_1 відновлено виплату пенсії за віком відповідно до чинного законодавства, рішенням комісії від 31.10.2018 № 42 продовжено виплату пенсії ОСОБА_1 та відповідно до зазначеного рішення виплата пенсії ОСОБА_1 розпорядженням від 07.11.2018 поновлена з 01.06.2016. При цьому зазначено, що сума пенсії з 01.06.2016 по 31.07.2018 взята на облік як відкладена доплата, а пенсія за період з серпня 2018 року по листопад 2018 року буде включена до додаткових відомостей грудня 2018 року (а.с.12-14).
		Як вбачається з матеріалів справи пенсія позивачу в період з червня 2016 року по липень 2018 року нарахована, однак не виплачена (а.с.55).
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Частинами першою та третьою статті 4 цього Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених  статтею 12 цього Закону.  Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини другої статті 7 вищевказаного Закону Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
		Згідно частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
		Частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. 
		Частиною першою статті 47 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
		Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (стаття 49 Закону № 1058-IV).
		Пунктами 1, 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №  509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м.   Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
		Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»   (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509. 
		Поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №  365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок). Даний порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі, виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (п.2 Порядку).
		Пунктом 4 Порядку встановлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
		Відповідно до вимог п. 5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
		До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
		Пунктом 11 Порядку передбачено, що комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого подання.
		Відповідно до п. 12 Порядку за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
		Відповідно до п. 13 Порядку комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
		Згідно п. 14 Порядку у разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
		Пунктом 15 Порядку передбачено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
		Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
		У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.
		У цих рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
		При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що припинення виплати позивачу пенсії за віком було здійснено не у спосіб, передбачений Законом №  1058-IV, і відповідач, не здійснюючи таку виплату, допустив протиправну бездіяльність.
		Разом з тим, як вбачається з наданого суду протоколу позивачу поновлено нарахування пенсії з червня 2016 року, проте доказів її виплати за вказаний період суду не надано (а.с.66).
		Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості по пенсії за віком за період з 01.06.2016 по 31.07.2018 та зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату заборгованості по пенсії за віком за період з 01.06.2016 по 31.07.2018.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		Керуючись статтями 77,  90,  242-246,  263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії   задовольнити.
		Визнати протиправними дії  Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за віком за період з 01.06.2016 по 31.07.2018.
		Зобов'язати Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості по пенсії за віком за період з 01.06.2016 по 31.07.2018.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16600, РНОКПП НОМЕР_2);
		 
		Відповідач: Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Шевченка, 21-ж, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 37716087).
		 
		 
		 
		Повне судове рішення складено 20.02.2019.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                           О.М. Тихоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...