Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/4/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2019. Зареєстровано: 24.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2019.
Дата набрання законної сили: 11.03.2019
Номер судового провадження: 2/335/173/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 332/4/18  2/335/173/2019 
		                        РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 лютого 2019 року                         м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Мереуци М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічне акціонерного товариство Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 17.02.2011 року у розмірі 30187,04грн., що складається з заборгованості за кредитом - 144,91 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 23727,04 грн., заборгованості по пені  4401,42 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 1413,67 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, у відповідності до умов якого останній отримав кредит у розмірі 2000,00 грн., у вигляді встановлення кредитного ліміту з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов кредитного договору від 17.02.2011 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, не сплачував щомісячні платежі, в результаті чого має заборгованість у розмірі 30187,04 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 144,91 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 23727,04 грн., заборгованості по пені - 4401,42 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 1413,67 грн.
		Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Надав до суду заяву, в якій позов підтримав та просив розглядати справу за його відсутності.
		Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності. В раніше наданих суду відзиві, запереченнях та поясненнях просив суд застосувати передбачені законом наслідки спливу позовної давності.
		Згідно із ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
		Згідно зістаттею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
		Відповідно дост.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Приписами ч. 1ст. 530 ЦК Українивизначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		З вищевикладеного вбачається, що зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
		Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.
		Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		З матеріалів справи судом встановлено, що 17.02.2011 року ОСОБА_1 підписано анкету - заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 2000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту.
		Із змісту анкети - заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 17.02.2011 року вбачається, що відповідач згоден, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.
		Пунктом 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених вказаним кредитним договором.
		Відповідно до п. 2.1.1.5.6. умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
		Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що строки та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а також овердрафту, який виник за такими картками, наведено в Пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору, а також встановлюються даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за кредитом. У разі наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості; строк повернення овердрафту у повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; строк погашення процентів за овердрафтом - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа.
		Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», ОСОБА_1 була надана та відкрита 17.02.2011 року кредитна картка 5577212704320152, термін дії якої до 12.2014 року 
		Пунктом 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.
		У відповідності до пункту 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.
		Пунктом 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку згідно чинних тарифів.
		З довідки про рух коштів по картковому рахунку 5577212704320152 вбачається, що останнє погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 здійснено 04.10.2013 року.
		Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 31.10.2017 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 30187,04 грн., що складається з заборгованості за кредитом 144,91 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 23727,04 грн., пені 4401,42 грн., штрафу (фіксованої частини) 500,00 грн., штрафу (процентної складової) 1413,67 грн. 
		Статтею 256 ЦК Українивизначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно ч. 1ст. 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
		Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другоїстатті 258 ЦК України).
		Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
		Згідно із ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
		Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
		Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).
		Такий підхід відповідає правовій позиції, яка сформульована Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2018 року (справа за № 477/841/16-ц) та від 03 жовтня 2018 року (справа № 233/2056/17).
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 144,91 грн., сплив, в тому числі щодо останнього щомісячного платежу зі сплати процентів, оскільки останнє погашення заборгованості за кредитним договором здійснено відповідачем 04.10.2013 року, строк дії договору закінчився у грудні 2014 року, в той час як позивач звернувся із вказаним позовом до суду 27.11.2017 року, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
		Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.11.2013 року по 25.10.2017 року у розмірі 23727,04 грн., також задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
		За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
		Відтак, у межах строку кредитування до 12.2014 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 01.11.2013 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
		Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
		Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12.
		Що стосується застосування передбачених законом наслідків спливу позовної давності в частині даних позовних вимог, суд з цього приводу зазначає наступне.
		Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).
		З вищевикладеного випливає, що позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку кредитування у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги позивача про стягнення таких процентів позовна давність не може бути застосована.
		Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття610, пункт 3 частини першої статті611 ЦК України).
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина першастатті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
		З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.02.2011 року, станом на 27.11.2017 року, вбачається, що банком нарахована пеня у розмірі 4401,42 грн.
		У відповідності до пункту 1 частини другоїстатті 258 ЦК Українидо вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку можливо лише у межах спеціальної позовної давності.
		Згідно з частиною першоюстатті 260 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього кодексу.
		У постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей266і частини другої статті258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.
		Стаття 266 ЦК Українипередбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, зокрема, про стягнення неустойки.
		Позовна вимога про стягнення неустойки може бути додатковою як до вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, так і до вимоги про стягнення процентів за кредитом.
		Як вже було встановлено, позивачем щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом пропущений строк позовної давності, у зв'язку з чим, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося, то спливла і позовна давність за вимогою про сплату процентів за цим кредитом.
		Оскільки строк позовної давності до основної вимоги сплив до звернення позивача до суду, вважається, що строк позовної давності сплив і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені. Відтак, не може бути стягнута неустойка, нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.02.2011 року у розмірі 30187,04 грн. задоволенню не підлягає.
		Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст.259,264-265,268,273,352,354-355 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Дата складання повного тексту рішення:12.02.2019 року.
		 
		Суддя        Н.І. Рибалко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...