Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 342/618/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2019. Зареєстровано: 26.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/4808/279/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 342/618/18 
		Провадження № 22-ц/4808/279/19 
		Головуючий у 1 інстанції Калиновський  М. М. 
		Суддя-доповідач Максюта 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
		головуючого  (суддя-доповідач)  Максюти І.О.,
		суддів     Василишин Л.В., Матківського Р.Й.,
		секретаря               Турів О.В.,  
		з участю представника апелянта  ОСОБА_1, представника Івано-Франківського обласного центру зайнятості Клімової А.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якого діє представник-адвокат Вань Ірина Радиславівна, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, прокуратури Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України, Державної служби зайнятості в особі Івано-Франківської обласної служби зайнятості, приватного підприємства «Медіацентр «Край» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням, про зобов'язання виключити запис з реєстрації певної інформації щодо позивача із оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України про зобов'язання опублікувати судове рішення для спростування інформації проти позивача,за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Івано-Франківської області на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області про призначення судово-психологічної експертизи, постановлену суддею Калиновським М.М.27 грудня 2018 року у м. Снятин Івано-Франківської області, 
		в с т а н о в и в :
		У червні 2018 року представник ОСОБА_3  подала позов до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, прокуратури Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України, Державної служби зайнятості в особі Івано-Франківської обласної служби зайнятості, приватного підприємства «Медіацентр «Край», в якому просила зобов'язати Державну казначейську службу України в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням, списати з єдиного казначейського рахунку 1 232 227,40 грн  майнової шкоди (втраченого заробітку), 1 000 000 грн моральної шкоди; зобов'язати Управління національної поліції України в Івано-Франківський області вилучити та знищити матеріали, які вказують на  те, що ОСОБА_3 є особою, яка притягнута до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України;  зобов'язати газету «Край» приватного підприємства «Медіа центр «Край» надрукувати повний текст судової постанови від 26.04.2018 року колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду та рішення суду в даній справі для спростування опублікованих матеріалів щодо ОСОБА_3 (а.с.1-11).
		У підготовчому судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про призначення по даній справі експертного психологічного дослідження для визначення характеру і ступеню моральних страждань, завданих ОСОБА_3 незаконним кримінальним переслідуванням, на вирішення якої поставити такі питання: чи було спричинено позивачу ОСОБА_3 моральних (психологічних) страждань, завданих неправомірними діями органу досудового розслідування, прокуратури та суду, внаслідок несправедливого з'ясування обставин справи, пред'явлення необґрунтованого несправедливого обвинувачення та незаконного засудження за вбивство;  встановити орієнтовний розмір грошової компенсації;  провести таку експертизу за рахунок держави (а.с. 161-163). 
		Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 Вань І.Р. про призначення судової психологічної експертизи задоволено. Призначено в даній справі  судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Українському центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39). На вирішення експерту поставлено питання: чи була психотравмуючою для ОСОБА_3 ситуація щодо його утримання під вартою та неправомірним засудженням;  якщо так, то чи завдані ОСОБА_3 моральні страждання;  якщо ОСОБА_3 спричинені моральні страждання, то який орієнтовний розмір має становити грошова компенсація за заподіяну шкоду. Попередню оплату витрат за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №342/618/18 та кримінального провадження №342/538/14-к. На час проведення судово-психологічної експертизи провадження по справі зупинено (а.с.186).
		Не погодившись з ухвалою суду представник прокуратури Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, у якій зазначено, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється  Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається КМУ. У відповідності до Реєстру методик проведення судових експертиз, розміщеного на офіційному сайті Міністерства юстиції України, 29.01.2016 року прийнято рішення про припинення застосування Методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань (14. Психологічна експертиза  14.1. Психологічні дослідження код 14.1.04).
		Враховуючи відсутність атестованої та зареєстрованої Методики призначення такого роду експертизи та постановки на вирішення експерта запропонованих питань суперечить законодавству України про судову експертизу. Судова експертиза може бути призначена державній спеціалізованій установі або конкретному атестованому судовому експерту після перевірки його кваліфікаційного рівня з конкретної спеціальності. Оскаржуваною ухвалою проведення експертизи доручено Українському центру судових експертиз. Однак, установа з такою назвою не включена до переліку державних спеціалізованих установ, визначених ст. 7 Закону України «Про судову експертизу». В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ТзОВ «Український центр судових експертиз», яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку, аудиту та торгівлі нерухомістю. Враховуючи зазначене, український центр судових експертиз не може вважатися експертною установою в розумінні ст. 103 ЦПК України. 
		Крім того, доведення наявності заподіяної моральної шкоди, характеру та обсягу моральних страждань покладається на позивача і не вимагає наявності спеціальних знань. 
		Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.195-200).
		Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.2 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
		У судове засідання позивач та його представник не з'явилися,  про день місце та час розгляду справи повідомлені шляхом направлення судової повістки рекомендованою поштовою кореспонденцією за місцем реєстрації. 
		Вислухавши пояснення представника апелянта та думку представника Івано-Франківського обласного центру зайнятості, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
		Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3  подано позов до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, прокуратури Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України, Державної служби зайнятості в особі Івано-Франківської обласної служби зайнятості, приватного підприємства «Медіацентр «Край» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням, про зобов'язання виключити запис з реєстрації певної інформації щодо позивача із оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України про зобов'язання опублікувати судове рішення для спростування інформації проти позивача.
		У підготовчому судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про призначення по даній справі експертного психологічного дослідження для визначення характеру і ступеню моральних страждань, завданих ОСОБА_3 незаконним кримінальним переслідуванням. Підставою для призначення експертизи є те, що для встановлення наявності факту моральної шкоди, визначення характеру і ступеню моральних страждань  позивача та розміру завданої шкоди є потреба у спеціальних знаннях, а отже і в призначенні та проведенні судової психологічної експертизи. Одночасно просила витрати за проведення даної експертизи віднести за рахунок державних коштів (а.с.161-163). 
		Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з положень статей 103, 252ЦПК України, встановивши, що спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним перебуванням під вартою та неправомірним засудженням, у зв'язку з чим виникла необхідність у визначенні розміру можливої грошової компенсації за причинені страждання, прийшов до висновку про задоволення заявленого клопотання.
		Такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та не суперечить завданням цивільного судочинства з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд  і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. 
		Частиною 1 статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
		Згідно розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
		У пункті 6.6. зазначеної Інструкції визначений орієнтовний перелік вирішуваних питань судовою психологічною експертизою, якими, зокрема, можуть бути: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи? Якщо так, то чи завдані особі  страждання (моральна шкода)?Чи спричинені особі  страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі  завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
		Аналізуючи зміст положень частин 5 і 6 статті 4 та частин 2 і 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів, досудового розслідування, прокуратури і суду», суд дійшов правильного висновку, що доказуванню підлягають наявність моральної шкоди та її розмір.
		Предметом доказування в межах цивільної справи є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю факту спричинення позивачу моральної шкоди, внаслідок незаконного кримінального переслідування, та розмір можливої грошової компенсації для відшкодування такої шкоди, що є оціночним поняттям, але їх детальне дослідження можливе лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області психології, що у свою чергу сприятиме повноті, всебічності та об'єктивності вирішення спору.
		Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		З огляду на положення ст. 81 ЦПК України, з метою забезпечення виконання позивачем свого процесуального обов'язку з доведення обставин, на які позивач посилається як підставу своїх вимог, суд дійшов правильного висновку про задоволення клопотання щодо призначення по справі судової психологічної експертизи.
		Доводи апеляційної скарги  про те, що розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню,  визначений законодавством, не приймаються судом, оскільки положеннями частини 3 статті 13 Закону  України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів, досудового розслідування, прокуратури і суду» визначена лише нижня межа такого відшкодування, тобто найменший розмір. Але  у разі якщо позивач претендує на більший розмір відшкодування, то тягар доказування у такому випадку покладений саме на нього.
		Позивачем заявлено клопотання про проведення судової психологічної експертизи. Належні докази може надати психологічне дослідження. Таке дослідження має бути фаховим, швидким, однозначним, а методи, за якими воно проводиться, уніфікованими, визнаними на офіційному рівні.
		Не може бути підставою для відмови у призначенні експертизи відсутність Методики проведення психологічних експертиз у зв'язку з її скасуванням, оскільки під час призначення експертиз суд керується положеннями  Наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року, яким затверджена Методика призначення експертиз. Використання ж відповідної методики, методичних рекомендацій та науково-практичної літератури, від якої залежить можливість проведення експертного дослідження, відноситься до компетенції експерта.
		Щодо посилань апелянта на те, що проведення експертизи доручено установі, яка не включена до переліку державних спеціалізованих установ, визначених ст. 7 Закон України «Про судову експертизу», слід зазначити наступне.
		Як встановлено з матеріалів справи,  Український центр судових експертиз 25.01.2019 року повернув матеріали цієї справи за позовом ОСОБА_3 суду першої інстанції без виконання ухвали про призначення судово-психологічної експертизи. У листі зазначено, що станом на даний час у експерта-психолога, який залучався УЦСЕ до проведення таких експертиз, закінчився термін дії свідоцтва судового експерта за спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження», до компетенції якої відноситься вирішення поставлених в ухвалі питань (а.с.188).
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність  здійснюють державні спеціалізовані  установи,  а  також  у  випадках  і   на умовах, визначених  цим  Законом,  судові експерти,  які не є працівниками зазначених установ.
		Призначаючи у справі психологічну експертизу, суд першої інстанції допустився помилки, призначивши її недержавній спеціалізованій експертній установі (юридичній особі приватного права), а не судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи і взагалі не визначив такого експерта. 
		Тому в цій частині апеляційна скарга є обгрунтованою, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення експертної установи. 
		Проведення експертизи слід доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Липинського, будинок 54).
		На підставі викладеного, керуючись ст.374,376, 381-384 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.
		Ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області про призначення судово-психологічної експертизи від 27 грудня 2018 року змінити в частині визначення експертної установи.
		Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Липинського, будинок 54).
		В решті ухвалу суду залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови  складено 25 лютого 2019 року.
		 
		 
		Головуючий:           І.О. Максюта
		Судді:                      Л.В.Василишин
		                                 Р.Й. Матківський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...