Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 355/1394/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: 61-3892ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		21 лютого 2019 року
		м. Київ
		справа №355/1394/16-ц
		провадження №61-3892св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ»,
		третя особа - ОСОБА_5, 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю 
		«УБА-АГРОСВІТ» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року у складі судді Литвиненко О. Л. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Білоконь О. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
		ВСТАНОВИВ :
		У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ» (далі - ТОВ «УБА-АГРОСВІТ»), третя особа - ОСОБА_5, в якому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) у розмірі 293 227,65 грн та 2000 грн за виконання звіту авто товарознавчого дослідження.
		Позов мотивовано тим, що 09 травня 2016 року, ОСОБА_5, керуючи в нетверезому стані транспортним засобом  - трактором «МТЗ-82.1.26», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом оприскувачем «ОПШ», власником якого є ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», здійснюючи маневр розвороту ліворуч на 63 км  а/д Київ-Харків, не надав перевагу в русі автомобілю «OPEL MOVANO», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням                  ОСОБА_6, який рухався в зустрічному напрямку руху, внаслідок чого трапилась ДТП.
		Постановою Баришівського районного суду Київської області від 14 липня 2016 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2016 року, ОСОБА_5 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху України  та скоєнні даного ДТП. 
		ОСОБА_5 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ». 
		Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобіля, розмір заподіяної шкоди складає 293 227,65 грн, яку, разом із витратами на складання звіту позивач просила стягнути з роботодавця винної у ДТП особи. 
		Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 31 травня              2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року, позов задоволено частково.
		Стягнуто з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоди, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 269 178,74 грн, витрати за виконання звіту у розмірі 2 000 грн, судовий збір у розмірі  
		2 691,79 грн,  всього 273 870,53 грн.
		Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що завдані позивачу збитки працівником ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» під час виконання ним трудових обов'язків мають бути відшкодовані роботодавцем винної у ДТП особи на підставі частини другої статті 1187, статті 1172 ЦК України. 
		У касаційній скарзі, ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.  
		Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_5 вчинив ДТП під час керування ним службового автомобіля не у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків, поза робочим часом, унетверезому стані, а тому відповідати за заподіяну шкоду позивачу повинен сам водій транспортного засобу, а не власник автомобіля - ТОВ «УБА- Агросвіт».
		Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		За загальними правилом частини 2 статті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
		З аналізу змісту глави 82 ЦК Українивбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
		Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
		Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
		Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК Українисвідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
		Суди, встановивши, що шкоду завдано внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_5, який керував транспортним засобом, належним на праві власності ТОВ «Універ ЛТД», дійшли правильного висновку про її відшкодування саме товариством.
		Доводи касаційної скарги про те, що на момент виникнення ДТП ОСОБА_5 не виконував трудові обов'язки, висновків судів не спростовують та на їх правильність не впливають, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
		Крім того, доводи відповідача щодо невиконання трудових обов'язків ОСОБА_5 під час скоєння ДТП перевірялась апеляційним судом, який дав належну оцінку тим обставинам, що відповідно до подорожнього листа, виданого 09 травня 2016 року ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», водій ОСОБА_5, виїхав з гаража о 8 годині ранку на тракторі «МТЗ-82.1.26», державний номерний знак НОМЕР_1 з метою виконання завдання - на полі № 1 Волошинівка-Селичівка вносити гербіциди, виїзд дозволений, що скріплено підписом механіка. 
		При цьому, доказів того, що ОСОБА_5 повернув транспорт в гараж після закінчення робочого часу о 17 годині, або про те, що останній неправомірно заволодів транспортним засобом, матеріали справи не містять.
		За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, визначивши суму матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, та який підлягає стягненню з роботодавця винної у ДТП особи, на підставі висновку від 23 березня 2017 року, проведеної у справі автотоварознавчої експертизи у розмірі 269 178,74 грн.
		Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		                                                                ПОСТАНОВИВ :                         
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ» залишити без задоволення.
		Рішення Баришівського районного суду Київської області від 31 травня                  2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 листопада  2017 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                        В. С. Висоцька
		        В. М. Сімоненко
		        І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...