Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 126/3576/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 26.02.2019. Зареєстровано: 27.02.2019. Оприлюднено: 28.02.2019.
Дата набрання законної сили: 26.03.2019
Номер судового провадження: 2/126/390/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		Справа № 126/3576/18
		Провадження № 2/126/390/2019
		"21" лютого 2019 р. м. Бершадь
		Бершадський районний суд Вінницької області
		в складі головуючого судді Хмель Р. В. 
		секретар Дончик О. А., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Актив" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 
		ВСТАНОВИВ:
		Директор ТОВ "ФК "Преміум Актив" звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №3065618153-008313 від 08.06.2018 року в сумі 11154,25 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №3065618153-008313 від 08.06.2018 року про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору.
		ТОВ «Фінансова компанія є гроші» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 позику шляхом перерахування на її картковий рахунок грошових коштів в розмірі 2500 гривень з кінцевим терміном повернення не пізніше 23:00 08.07.2018 включно.
		Відповідно до умов договору сума процентів за користування позикою становить 159, 25 грн. за 31 день. Проценти становлять 1% за кожен день користування позикою, що становить 365 % річних.
		Відповідно до 7.1. договору у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково стягнути з позичальника пеню у розмірі 3% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.
		Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, станом на 01 жовтня 2018 року загальна заборгованість перед позивачем складає 11154,25 грн., де заборгованість за кредитом 2500 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 2284,25 грн., заборгованість за пенею 6370 грн
		Позивач зазначав, що 01 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» укладено договір про надання послуг факторингу, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по кредитних договорах, в тому числі і за даним договором від 08 червня 2018 року.
		Як на підстави задоволення позову, позивач посилається на положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">ЗУ «Про електронну комерцію»</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_11_15/pravo1/T161734.html?pravo=1" title="Про споживче кредитування; нормативно-правовий акт № 1734-VIII від 15.11.2016" target="_blank">ЗУ «Про споживче кредитування»</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ЦК України</a>.
		Дана позовна заява надійшла до суду 27.12.2018 року та відповідно до автоматизованої системи документообігу була передана для розгляду судді Хмель Р.В. 28.12.2018 року було направлено запит на уточнення місця реєстрації відповідача, відповідь на який надійшла до суду 16.11.2019. Ухвалою від 17.01.2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання на 21.02.2019 року.
		Відповідач відзив до суду не подав, однак, до початку розгляду справи по суті надав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та не заперечував проти часткового задоволення позову, просивши суд не стягувати заборгованість за процентами та пенею.
		Представник відповідача також надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та позовні вимоги просив задовольнити.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9033/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9033" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 223 ч.4 ЦПК України</a> у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
		Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9033/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9033" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 223 ЦПК України</a>, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
		Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9167/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9167" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 247 ЦПК України</a> фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		8 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №3065618153-008313 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого відповідачу було надано в позику грошові кошти в розмірі 2500 грн. з виплатою процентів в розмірі 1 % за кожний день користування позикою, строком повернення не пізніше 23:00 08.07.2018 включно.
		Між сторонами склались зобов'язальні правовідносини, які регулюються <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_11_15/pravo1/T161734.html?pravo=1" title="Про споживче кредитування; нормативно-правовий акт № 1734-VIII від 15.11.2016" target="_blank">Законами України «Про споживче кредитування»</a>, «<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">;Про електронну комерцію»</a>, а також загальними нормами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Цивільного кодексу</a> щодо зобов'язань.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843702/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843702" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 629 ЦК України</a>, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844138/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#844138" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 1046 ЦК України</a>, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844146/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#844146" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 1054 ЦК України</a>, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843595/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843595" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">526</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843596/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843596" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">527</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843599/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843599" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">530 ЦК України</a> зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843682/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843682" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 610 ЦК України</a>, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
		У відповідності з частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844140/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#844140" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 1048 ЦК</a> позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
		Відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843620/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843620" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 550 ЦК</a> право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
		Частинами першою, другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843621/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843621" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 551 ЦК</a> визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		В <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_161/ed_2016_11_15/pravo1/T161734.html?pravo=1#161" title="Про споживче кредитування; нормативно-правовий акт № 1734-VIII від 15.11.2016" target="_blank">ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»</a> зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_124/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1#124" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»</a> електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
		- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_172/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1#172" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">статтею 12 цього Закону</a>;
		- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_172/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1#172" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">статтею 12 цього Закону</a>;
		- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_172/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1#172" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»</a> регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
		Відповідно до п. 12 ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_22/ed_2017_03_23/pravo1/T150675.html?pravo=1#22" title="Про електронну комерцію; нормативно-правовий акт № 675-VIII від 03.09.2015" target="_blank">ст. 3 Закону «Про електронну комерцію»</a> одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 25).
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свого обов'язку належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кошти не повернув.
		Зокрема, станом на 01 жовтня 2018 року загальна заборгованість відповідача перед ТОВ, розрахована за умовами укладеного 8 червня 2018 року договору, складає 11154 грн. 25 коп., з яких: 2500 заборгованість за кредитом, 2284 грн. 25 коп. заборгованість по процентам, 6370 грн. заборгованість за пенею (а.с.21-24).
		Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.
		01 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» та ТОВ «Фінансова компанія є гроші» укладено договір про надання послуг факторингу № 0110/1, за умовами якого позивачу передані права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли згідно договорів, в тому числі і договору №3065618153-008313 (а.с.10-11).
		Щодо невизнання відповідачем позовних вимог в частині сплати процентів за користування кредитом та пені, суд дійшов наступного висновку.
		Можливість зменшення розміру неустойки в судовому порядку передбачається низкою нормативно-правових актів цивільного законодавства.
		 Так, відповідно до ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843621/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843621" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 551 ЦК України</a> розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		 Згідно з ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843619/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843619" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.549 ЦК</a> пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 3.09.2014 у справі №6-100цс14, ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843621/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843621" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.551 ЦК</a> з урахуванням положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843034/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843034" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.3 ЦК</a> щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7442/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7442" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст.10 ЦПК</a> щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків ( <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК</a> в редакції станом на вересень 2014 року).
		Окрім цього, згідно з Рішенням КСУ №7-рп/2013 від 11.07.2013 року передбачається, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч.3ст. 509 та ч. 1, 2ст. 627 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ЦК України</a>, засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
		 Передбачається, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
		 Конституційний суд зауважує, що захист від цих зловживань має базуватись на положеннях законодавства, зокрема ч.3ст. 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів загальної юрисдикції України істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
		 Установивши, що розмір неустойки (6370 грн. 00 коп.) значно більший від розміру основного зобов'язання (2500 грн. 00 коп.), суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин норму частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843621/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843621" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 551 ЦК України</a>, тобто зменшити розмір пені до суми основного зобов'язання, що становить 2500,00 грн.
		 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість по кредиту на загальну суму 7284,25 грн., з яких: 2500 грн. - тіло кредиту; 2284,25 грн. - проценти за користування кредитом; 2500 грн. - неустойка у формі пені, яка зменшена до суми основного зобов'язання.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
		Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 141 ЦПК України</a> з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору та витрат на професійну правову допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2087,68 грн.
		На підставі наведеного та керуючись <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843697/ed_2019_02_04/pravo1/T030435.html?pravo=1#843697" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.625 ЦК України</a>, ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">141</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9297/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9297" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">259</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9356/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9356" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">265</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9402/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">268</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9456/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9456" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">273 ЦПК України</a>, суд, -
		 
		УХВАЛИВ :
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Актив" (м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66, а/с937, ЄДРПОУ 41797188) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)про стягнення заборгованості задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» заборгованість за договором №3065618153-008313 від 08.06.2018 року у розмірі 7284,25 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят чотири грн. 25 коп.) з яких 2500 грн. заборгованість за кредитом, 2284,25 грн. проценти за користування кредитом та 2500 грн. пеня.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» 2087, 68 грн. (дві тисячі вісімдесят сім грн. 68 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат. 
		В решті вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до п.15.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10987/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10987" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">перехідних положень ЦПК України</a>, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		Суддя Р. В. Хмель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...