Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/478/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2019. Зареєстровано: 01.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/227/75/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016050000000669

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		28.02.2019 
		242/478/17 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 лютого 2019 року                                    м. Добропілля
		Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 ,
		за участю
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		розглянувши під час підготовчого судового провадження в судовому засіданні в м. Добропілля кримінальне провадження, зареєстроване у єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42016050000000669 від 27.07.2016 року, по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки Донецької області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -
		                    ВСТАНОВИВ:
		в провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України.
		Обвинувачений ОСОБА_8 у судові засідання призначені на 13.12.2017 року, 22.01.2018 року, 26.02.2018 року, 28.03.2018 року, 04.06.2018 року, 10.07.2018 року, 03.09.2018 року,01.10.2018 року, 23.10.2018 року, 16.11.2018 року, 17.01.2019 року, 28.02.2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином, шляхом публікації відповідних оголошень у газетах «Урядовий Кур`єр», «Донеччина» та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільськогоміськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua.
		У підготовчому судовому засіданні, прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , обґрунтовуючи його тим, що в ході досудового розслідування 13.10.2016 року останньому було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. У зв`язку з переховуванням від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності 19.10.2016 року підозрюваного оголошено у розшук. Розшук ОСОБА_8 здійснюється ВКР ГУНП України в Донецькій області в рамках заведеної оперативно-розшукової справи категорії «Розшук». Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_8 перебуває на тимчасово окупованій території в м. Донецьк Донецької області. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.01.2017 року надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_8 будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у підготовче судове засідання не з`явився, що свідчить про подальший його намір переховуватись від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, достовірно встановлено, що на теперішній час ОСОБА_8 є членом терористичної організації «ДНР» та переховується від суду у м. Донецьк, у зв`язку із чим здійснювати судовий розгляд даного кримінального провадження у загальному порядку не вбачається можливим.
		Захисники обвинуваченого заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважають його необґрунтованим, оскільки з підзахисним не було фізичної зустрічі та не було узгоджено правової позиції щодо його захисту.
		Вислухавши думку прокурора та захисників, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора і необхідності оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у розшук, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (далі за текстом  Закон), ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченомуКримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
		Суд підкреслює, що право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованогост. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»1950 року. Крім того, «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права» 1966 року передбачає, що кожний має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому обвинувачення на ряд гарантій на основі повної рівності й, зокрема, бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.
		Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантованийст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»1950 р., відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».
		Процедури «іn absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому, суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
		Так, у рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.
		Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.
		Так, у справі «Сейдович проти Італії» суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. В даній справі суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред`явлені йому обвинувачення. З цих підстав неможна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.
		У справі «Колоцца проти Італії» суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття "справедливий розгляд у суді" (див. рішення у справі «Годди проти Італії» від 9 квітня 1984 р. Серія А, т.76, с.11, п.28). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.
		Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з`явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети.
		Більш того, як зазначено ЄСПЛ в рішенні «Колоцца проти Італії» підпункти (с), (d) та (е) п.3 гарантують кожній людині, якій пред`явлено кримінальне обвинувачення, право "захищати себе особисто", "допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані", "користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові", і важко уявити собі, як обвинувачений може здійснювати ці права, не будучи присутнім. В даному випадку Суду не доводиться встановлювати, відмовився і за яких обставин обвинувачений від здійснення свого права бути присутнім при розгляді справи, оскільки в будь-якому випадку, відповідно до усталеної прецедентної практики суду, відмова від здійснення права, гарантованого Конвенцією, повинна бути встановлена недвозначним чином (див. рішення у справі Неймастера» від 7 травня 1974 року Серія А, т. 17, с. 16, п. 36).
		Отже, в даному кримінальному провадженні колегія суддів дійшла висновку, що проведення судового розгляду без участі обвинуваченого ОСОБА_8 не забезпечить дотримання гарантованих Конвенцією основоположних прав. Крім того, сторона обвинувачення не надала суду беззаперечних доказів, з яких можна зробити висновок, що обвинувачений намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання, оскільки доказів його повідомлення належним чином у розумінні практики ЄСПЛ про наявність кримінального провадження відносно нього суду не надано. 
		Суд підкреслює, що у відповідності до норм ч. 1 ст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» проведення спеціального судового провадження можливе за наявності відомостей про те, що особа перебуває в районі проведення антитерористичної операції та її оголошено у розшук.
		На теперішній час немає даних, про те, що ОСОБА_8 перебуває в районі проведення антитерористичної операції або на непідконтрольній Україні території, фактично його місце знаходження невідоме.
		Відповідно дост. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
		Обвинувачений ОСОБА_8 у судові засідання не з`являється тривалий час, причини його неявки суду невідомі, місцезнаходження обвинуваченого суду теж не відомо, прокурором не доведено того, що обвинувачений знає про існування обвинувачення проти нього, а також не надано доказів перебування обвинуваченого в районі проведення антитерористичної операції, що передбачено вищевказаною нормою Закону, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості переконатися в тому, що обвинувачений дійсно обізнаний про день та час розгляду справи та ухиляється від явки у судові засідання.
		Враховуючи те, що відповідно до положень частини 2 статті 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та даних щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_8 від явки у судові засідання, колегія суддів вважає необхідним на підставі положеньст. 335 КПК України зупинити судове провадження відносно ОСОБА_8 та оголосити його у розшук.
		Керуючись ст. ст. 323,335,372 КПК України, суд, -
		                       ПОСТАНОВИВ:
		у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні за № 42016050000000669 від 27.07.2016року,за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,  відмовити.
		Оголосити у розшук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки Донецької області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Зупинити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 242/478/17, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000000669від 27.07.2016року,за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, на час розшуку обвинуваченого.
		В разі розшуку обвинуваченого ОСОБА_8 доставити його до Добропільського міськрайонного суду Донецької області для можливості призначення і розгляду справи по суті.
		Копії ухвали надіслати для виконання розшуку начальнику 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій області та Луганській областях та для контролю прокурору другого відділу процесуального керівництва слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_5 .
		Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
		 
		Головуюча суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...