Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/809/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2019. Зареєстровано: 01.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №825/809/16
		касаційне провадження №К/9901/6047/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін касаційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 (головуючий суддя - Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Ганечко О.М.) у справі №825/809/16 за позовом Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, 
		В С Т А Н О В И В:
		У квітні 2016 року Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Прокофєва Ольга Михайлівна звернулася до адміністративного суду з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, у якому, з урахування уточнених позовних вимог, просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 № Ф-0003671701 на суму 131534,94 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.04.2016 №0003661701 у сумі 12416,04 грн.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.05.2016: № 0004411701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510 грн., в т.ч., за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 510 грн.;  №0004421701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510 грн., в т.ч., за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 510 грн.;  №0004431701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 73093,76 грн., в т.ч., за основним платежем - 58475,02 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14618,74 грн.
		Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016, адміністративний позов задоволено.
		Судами попередніх інстанції у межах спірних правовідносин встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача складено акт від 08.04.2016 №73/17/НОМЕР_2. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пункту  178.3  статті  178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід в розмірі 383260,24 грн., в т.ч. за 2012 рік в сумі 84302,40 грн., за 2013 рік - 176347,26 грн., за 2014 рік - 122610,58 грн. Відповідно до пункту 167.1 статті 167, пункту 178.2 статті 178 податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 58475,02 грн., в т.ч. за 2012 рік в сумі 12645,36 грн., за 2013 рік -27438,04 грн., за 2014 рік - 18391,59 грн.; пунктів 5, 6  наказу Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», а саме: неправильне ведення книги обліку доходів і витрат; підпункту «б» пункту  176.2  статті  176  розділу  IV  та підпункту  49.18.2  пункту  49.18  статті  49 Податкового кодексу України, а саме: подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) (ф. № 1-ДФ); абзацу першого пункту 2 частини першої статті  7, пункту 11 статті 8, аункту 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 131534,94 грн., в т.ч. за 2012 рік - 27796,73 грн., за 2013 рік - 61192,44 грн., за 2014 рік - 42545,77грн.; пункту  44.6  статті  44., пункту 85.2  статті  85 Податкового кодексу України, а саме: не в повному обсязі надано документи для проведення перевірки. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем не в повному обсязі надано до перевірки документи для проведення перевірки, а саме: платником не надано виписку по рахунку НОМЕР_3, відкритому в AT «Ощадбанк», також документи, що підтверджують отримання доходів за перевіряємий період, які отримані в готівковій формі; з наданої до перевірки  довідки про рух коштів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 по рахунку НОМЕР_3 не можливо підтвердити дохід, саме від провадження певного виду незалежної професійної діяльності позивача.Таким чином, за висновком контролюючого органу, за відсутності первинних документів, які підтверджують отримання доходу від провадження незалежної професійної діяльності, не можливо віднести до складу валових витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, витрати які відображені в деклараціях про майновий стан і доходи за період 2012-2014 роки. Також контролюючий орган вказав на те, що позивачем книга обліку доходів і витрат заповнена з порушенням вимог законодавства, а саме не містить суми доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримано готівкою, суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Окрім того, перевіркою встановлено, що в 2012-2013 роках позивачем було перераховано ряду фізичних осіб-підприємців кошти за отримані товари, однак в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 4 квартал 2012 року та за 2 квартал 2013 року, 3 квартал 2013 року такі суми не відображені. Перевіркою також встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок на суму 379 063,64 грн., в т.ч. за 2012 рік - 80105,80 грн., за 2013 рік - 176347,26 грн., за 2014 рік - 122610,58 грн. На підставі акта перевірки та встановлених порушень відповідачем прийняті оспорювані у даній справі рішення.
		Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що при визначенні бази для нарахування єдиного соціального внеску шляхом ділення річного чистого доходу на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий, контролюючим органом порушені вимоги підпункт 2 пункту 1  статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме чистий оподатковуваний дохід, неправомірно завищений та не відповідає поданим податковим деклараціям про майновий стан і доходи приватного нотаріуса ОСОБА_1 за 2012-2014 роки; в підтвердження правильності визначення, нарахування та сплати самозайнятою особою загального оподаткованого доходу позивачем у повному обсязі надані документи; помилки при заповненні Книги обліку доходів і витрат не свідчать про не підтвердження сум доходів отриманих позивачем у перевіряємому періоді, відповідальність за порушення особами встановленого законом порядку ведення податкового обліку передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення; щодо неподання до перевірки виписки по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадбанк», то суд вказав на те, що запит контролюючого органу не містив вимоги подати таку виписку; в спростування висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України суди вказали на те, що позивач не виступала у відношенні до фізичних осіб-підприємців податковим агентом.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що за перевіряємий період платником не надані будь-які документи на підтвердження отриманих доходів, що пов'язані із здійсненнях незалежної професійної діяльності; Книга обліку доходів і витрат ведеться позивачем з порушенням вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013  № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення»; в порушення вимог підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України позивачем в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,  і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 4 квартал 2012 року та за 2-3 квартал 2013 року не відображені виплачені на користь фізичних осіб-підприємців суми за придбання товарів; в порушення вимог підпункт 2 пункту 1  статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем занижено суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок на суму 379 063,64 грн., в т.ч. за 2012 рік - 80105,80 грн., за 2013 рік - 176347,26 грн., за 2014 рік - 122610,58 грн.
		У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги, просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, з посиланням на їх законність та обґрунтованість.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій здійснений системній аналіз положень статей 3,  32 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII, підпункт  14.1.226  пункту  14.1  статті  14, пунктів  178.1,  178.6 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті  1, пунктів 4,  5  частини першої статті  4, пункт 2 частини першої, частини третьої статті  7, частини 11 статті  8, частини другої, абзацу четвертого та п'ятого частини восьмої статті  9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Міністерством доходів та зборів України наказом від 09.09.2013 №454  , який зумовив висновок про  те,  що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю,    зокрема нотаріальною діяльністю, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
		Відповідне положення міститься і в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому  постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2011 року за №1014/18309, яка діяла до 08 січня 2014 року.
		Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до зазначених вище Порядків має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач подавала податкові декларації про майновий стан і доходи, які прийняті та зареєстровані контролюючим органом. Згідно декларацій про майновий стан і доходи: за 2012 рік від 26.04.2013 року сума чистого оподатковуваного доходу становить - 4 667, 60 грн.; за 2013 рік від 23.04.2014 року сума чистого оподатковуваного доходу становить - 10 591,74 грн.; за 2014 рік від 29.04.2015 сума чистого оподатковуваного доходу склала 19 132,42 грн..
		Згідно даних звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що подавались позивачем до УПФУ в м. Чернігові протягом 2011-2013 років та Чернігівської ОДПІ в 2014 за 2014 рік, суми чистого оподаткованого доходу, що зазначені в деклараціях про майновий стан та доходи, були перенесені позивачем до звітів про суми нарахованого єдиного внеску.
		Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а саме таблиця 3 Додатку № 5 Порядків подані: за 2012 рік - 23.04.2013 року (на суму 4 667,60 грн.), за 2013 рік - 23.04.2014 року (10 591,74 грн.), за 2014 рік - 29.04.2015 року (на суму 19 132,42 грн.), тобто у строки, передбачені законодавством України.
		Позивачем, податкова звітність сформована на підставі первинних документів, відображених в Книгах обліку доходів та витрат: за 2013 - 2014 роки (зареєстрована в Чернігівській ОДПІ (МДПІ 26.04.2012 року за № 998) та за 2014 рік (зареєстрована в Чернігівській ОДПІ 18.12.2013 року за № 236). Оскільки законодавством не врегульовано питання, які саме документи є підставою для проведення вищевказаного розрахунку самозайнятою особою, а саме нотаріусом, суд вважає, що податкова звітність за період, який перевірявся відповідачем, складена і подана до Чернігівської ОДПІ на підставі належних документів.
		З наведеного вбачається, що позивач здійснила правильний розрахунок загального чистого доходу за перевіряємий період, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску. Зокрема, у графі 3 таблиці 3 Додатку № 5 вказано базу для нарахування єдиного внеску суму чистого оподаткованого доходу відповідно до поданих декларацій про майновий стан і доходи.
		При цьому, згідно п.п. 2.1.2 акта перевірки, під час перевірки правильності визначення валового доходу Чернігівською ОДПІ, відображеного в деклараціях про майновий стан і доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, розбіжностей не виявлено. В п.п.2.1.1 даного акту перевірки також зазначено, що вищевказані декларації про майновий стан та доходи були подані позивачем без порушення встановленого терміну, а їх форма відповідає законодавчо затвердженій формі.
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність обов'язку позивача ділити суму доходу, отриману за рік в рівних частинах (визначення середньоарифметичної величини), для визначення доходу на яку нараховується єдиний внесок. Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що єдиною вимогою до такої особи є відповідність даним річної податкової декларації. Встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, передбачає, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця та переносить такі дані до таблиці 3 (Додаток №5 відповідно до Порядку №454 та Порядку №22-2).
		За таких обставин, є правильними висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість висновку контролюючого органу, що  позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, у розмірі 383 260,24 грн. та відповідно занижена сума єдиного внеску на 131 534,94 грн., а тому оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 №Ф-0003671707 та рішення про застосування штрафних санкцій від 08.04.2016 року №0003661701 є неправомірними та підлягають скасуванню.
		Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)  загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
		Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (абзац 1 пункту 178.3. статті 178 Податкового кодексу України).
		Відповідно до  ст. 31 Закону України «Про нотаріат» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)  приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.
		Позивачем, як самозайнятою особою, отримувалися доходи, пов'язані із її професійною діяльністю, у вигляді плати за вчинені нотаріальні дії.
		Встановлено, що така плата за вчинені нотаріальні дії відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених  наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5, вказується у відповідній графі реєстру для реєстрації нотаріальних дій. У кінці кожного робочого дня після останньої нотаріальної дії здійснюється підсумковий запис, у якому зазначається в тому числі розмір отриманої приватним нотаріусом плати.
		Проте реєстр для реєстрації нотаріальних дій не є первинним документом у розумінні бухгалтерського обліку, який би підтверджував отримані доходи. Він є частиною документів нотаріального діловодства. Здійснені в ньому записи є доказом вчиненої нотаріальної дії. Інформація з реєстру для реєстрації нотаріальних дій використовується для заповнення Книги обліку доходів і витрат.
		При цьому, реєстр для реєстрації нотаріальних дій містить відомості про осіб, які зверталися за вчиненням нотаріальних дій, тому не може надаватись перевіряючим для підтвердження отриманого позивачем доходу в розрізі операцій, в силу заборони передбаченої статтею 8 Закону України «Про нотаріат».
		В свою чергу, позивачем на підтвердження сум загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності в готівковій та безготівковій формах надано до перевірки: Книги обліку доходів і витрат за 2012-2014 роки; довідку ПАТ ДБ «Ощадний банк України» про рух коштів по рахунку від 24.03.2016 №080/183 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014; виписку/особовий рахунок ПАТ «Мегабанк» з 07.08.2013 по 21.03.2016.
		Відтак, з огляду на те, що на законодавчому рівні не закріплено форми та порядку оформлення первинним бухгалтерським документом отримання нотаріусом плати за вчинення нотаріальних дій, а на надання реєстрів встановлені обмеження, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про надання позивачем до перевірки повного пакету документів в підтвердження отриманого у перевіряємому періоді доходу.
		Допущені позивачем порушення порядку ведення податкового обліку не є підставою для висновку про непідтвердження сум доходів ОСОБА_1, отриманих за кожен перевіряємий рік. Відповідальність за порушення особами встановленого  законом  порядку ведення податкового обліку передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Витрати, необхідні для провадження приватної нотаріальної діяльності, встановлені    статтями  5,  14,  25,  26,  28,  34 Закону України «Про нотаріат»,  наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами    України»,  наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно правових актів Міністерства юстиції України»,  наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 № 888/5 «Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності»  та іншими.
		Зокрема, основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності. При цьому, зазначені витрати повинні бути підтверджені документально.
		До перевірки надавались документи, які підтверджують понесені позивачем витрати, необхідні для здійснення приватної нотаріальної діяльності та були з нею пов'язані, сформовані у справу № 01-14 «Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, нарядів на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна, матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо)» за відповідні роки, які належним чином оформлені (квитанції, фіскальні чеки, платіжні доручення, акти виконаних робіт, відомості тощо) та підтверджують проведені позивачем розрахунки, як у готівковій, так і в безготівковій формах по здійсненим витратам.
		Понесені витрати, здійснені в безготівковій формі, підтверджуються довідкою ПАТ ДБ «Ощадний банк України» про рух коштів по рахунку від 24.03.2016 №080/183 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, яка надавалась на перевірку, та випискою по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», за період з 22.05.2012 по 31.12.2014. Витрати у готівковій формі належним чином відображені в Книгах обліку доходів і витрат.
		Судами попередніх інстанцій вірно зазначено про те, що чинне у період 2012-2014 років законодавство України, встановлюючи можливість зменшення оподатковуваного доходу особи, що провадить незалежну професійну діяльність, на витрати, які є необхідними для її провадження, не передбачало вичерпного переліку таких витрат. Під час проведення перевірки працівниками податкової перевірялися усі вищеперераховані документи, що підтверджують понесені позивачем витрати, доказом чого є підписаний, в тому числі перевіряючими, опис документів, поданих для огляду для проведення документальної планової перевірки, та складений додаток до акту перевірки щодо грошових потоків та призначення платежів, здійснених фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю.
		Таким чином, включення позивачем до складу витрат, пов'язаних із веденням нотаріальної діяльності у перевіряємий період, сум, підтверджених первинними документами і сформованих у справах №№ 01-13 та 01-14, є правомірним.
		Посилання відповідача на те, що позивачем до перевірки не було надано виписки по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України» є необґрунтованими, оскільки надання такої виписки до перевірки відповідачем у запиті не вимагалось. Разом з тим, в суді першої інстанції позивачем була надана виписка по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», за період з 22.05.2012 по 31.12.2014, в якій відображено безготівкові операції щодо отриманого доходу та понесених витрат.
		Стосовно висновку податкового органу щодо порушення платником податків підпункту «б» пункту 176.2  статті  176, підпункту  49.18.2  пункту  49.18 статті  49 Податкового кодексу, а саме подання не у повному обсязі, податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб-підприємців за товари (роботи, послуги) (форма № 1-ДФ), слід зазначити про таке.
		Відповідно до пункту  18.1  статті  18 Податкового кодексу України,  податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
		Відповідно до підпункту 14.1.180  пункту  14.1  статті 14 Податкового кодексу України  податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений  розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею  18  та розділом  IV  цього  Кодексу.
		Аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що податковим агентом визнається особа, яка не лише виплачує дохід фізичній особі, але й нараховує, утримує та сплачує податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
		Разом з тим, відповідно до пункту  177.8  ст.  177 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Таким чином, самозайнята особа є податковим агентом у відношенні до    фізичної особи-підприємця і відповідно, повинна подавати звіт за формою № 1-ДФ лише у випадку, коли самозайнята особа виплачує дохід фізичній особі-підприємцю, та нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету з цього доходу.
		Однак, зважаючи на те, що фізичними особами-підприємцями, щодо яких позивачем не була зазначена інформація у формі № 1-ДФ, були надані копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно відповідно до пункту  177.8  статті  177 Податкового кодексу України  податок на доходи не утримувався, оскільки в даному випадку остання не виступає податковим агентом щодо таких осіб. Обов'язок щодо подання інформації про виплату доходу зазначеним фізичним особам-підприємцям за формою № 1-ДФ у позивача відсутній.
		З огляду на викладене, суди попередній інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 04.05.2016: № 0004411701, №0004421701 та №0004431701.
		Правильність висновків судів попередніх інстанцій доводами касаційної скарги не спростовані.
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.
		Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 у справі №825/809/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                                         Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                                                                                        Л.І. Бившева
		 
		                                                                                                       В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...