Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 266/7343/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано судом: 01.03.2019. Зареєстровано: 04.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2019.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Результат оскарження 17.04.2019 Донецький апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/266/281/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                        Справа № 266/7343/18 
		                                                        Провадженя№ 2/266/281/19 
		 
		 
		                                РІШЕННЯ
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 березня 2019 року                                         м. Маріуполь                 
		Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого - судді Пантелєєва Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», третя особа - Маріупольська первинна профспілкова організація №141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» про визнання незаконними дій та стягнення моральної шкоди ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В грудні 2018 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дій щодо встановлення відео камер на робочому місці незаконними, стягнення з відповідача на його користь компенсації моральної шкоди, завданої діями відповідача в сумі 120 000 грн.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він знаходиться в трудових відносинах з ПрАТ «МК «Азовсталь», працюючи на посаді машиніста тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту. З 24.02.2018 року він є членом виборного органу Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» (далі - МППО). 12.09.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо дій, пов'язаних з установкою на його робочому місці в кабіні тепловозу відеокамер, які було встановлено без його згоди. Також відповідач мав отримати згоду на зйомку працівника та узгодити установку відеокамер з профспілковою організацією, однак не зробив цього. Просить суд визнати дії відповідача щодо встановлення відеокамер та зйомки робочого процесу та особисто ОСОБА_1 незаконними, стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 120 000 грн., судові витрати стягнути з відповідача в повному обсязі. 
		Відповідно до ухвали суду від 14.12.2018 року по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 
		Ухвалою суду від 12.02.2019 року строк спрощеного позовного провадження було подовжено в зв'язку із необхідністю витребування доказів.                                                                             
		Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу в особі ПрАТ «МК «Азовсталь», вручено адресату та повернуто на адресу Приморського районного суду м. Маріуполя. 
		Позивачу надіслана ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.      
		Ухвалою суду від 18.01.2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про перехід від спрощеного позовного провадження по справі до слухання справи в загальному провадженні.               
		В своєму відзиві та додатковому поясненні відповідач в особі ПрАТ «МК «Азовсталь» позовні вимоги не визнав. Свої заперечення проти позовних вимог обґрунтував тим, що впровадження відео зйомки не є суттєвою зміною умов праці, оскільки під істотними умовами праці розуміється система та розмір оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяця (ч.3 ст. 32 КЗпП України). Істотні умови праці в позивача, який є машиністом тепловозу, не змінились. Процес фіксування трудової діяльності позивача також не є одним з факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці, тому не може бути прирівняний до умов праці. Відеофіксація робочого процесу ведеться з метою дотримання вимог законодавства про охорону праці та максимального запобігання виникнення нещасних випадків на підприємстві, здійснюється контроль за виробничим процесом на підприємстві, який включає в себе, в тому числі, відкрите здійснення технологічної відео зйомки вказаних виробничих процесів на всій території підприємства, про що працівників сповіщають відповідні позначення, позивач є машиністом тепловозу, який є джерелом підвищеної небезпеки, відповідач здійснює відео фіксацію всього процесу загалом, а не особисто робочого процесу за участю лише ОСОБА_1, тобто не здійснює відео спостереження безпосередньо за позивачем, а веде зйомку на постійній основі з метою недопущення виробничої неполадки або нештатної ситуації. Відеозаписи відповідачем не зберігаються. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		          Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку. 
		ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ПрАТ «МК «Азовсталь», займаючи з 01.-07.2016 року посаду машиніста тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту (а. с. 9-11)
		30.08.2017 року ОСОБА_1 прийнятий членом до профспілки МППО, про що повідомив генерального директора ПрАТ «МК «Азовсталь» (а. с.18, 22)
		12.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив демонтувати камери, які встановлено на його робочому місці або припинити фіксування його робочого процесу та його особисто (а. с. 15-16)
		17.09.2018 року відповідачем надано відповідь на заяву позивача, в якій ним відмовлено в задоволенні заяви позивача (а. с. 17)
		В своїй відповіді на заяву відповідач посилається на контроль робочого процесу, законність своїх дій обґрунтовує в тому числі наявною згодою на збір та обробку персональних даних, включених в базу персональних даних «Наймані працівники» ПрАТ «МК «Азовсталь» (а. с. 43)
		З наданих відповідачем Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених конференцією трудового колективу 29.07.2008 року (далі - ПВТР) вбачається, що працівник,згідно п. 5.1.6 має право на повну та достовірну інформацію про умови праці та вимоги охорони праці на робочому місці.
		Пунктом 5.2.3 ПВТР встановлено обов'язок працівника піклуватись про особисту безпеку та здоров'я.
		З п. 7.1 Колективного договору ПрАТ «МК «Азовсталь» в діючій редакції 2016 року вбачається, що сторони в особі трудового колективу та відповідача домовились дотримуватись права людини та норми державного та міжнародного права, зокрема право нс свободу та особисту недоторканість, п. 8 було закріплено правила взаємовідносин.
		В своєму запереченні на додаткові пояснення до позовної заяви ПрАТ «МК «Азовсталь» пояснив, наказ керівника ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» про зміну умов праці робітників, в
		якому описані технічні засоби, які встановлені на підприємстві, та мета запровадження
		такого відео спостереження, лист ознайомлення працівників комбінату з вище
		вказаним наказом з його особистим підписом; документи, якими підтверджуються
		зміни в організації виробництва і праці на підприємстві ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ»;
		наказ про попередження працівників про введення змін істотних умов праці з листами
		ознайомлення та їх особистими підписами не можуть бути надані до суду у зв'язку з
		тим, що вказаних документів не існує, оскільки, як зазначалося, здійснення
		технологічної відео зйомки не є умовою праці в розумінні вимог діючого трудового
		законодавства, то відповідне видання вказаних документів на підприємстві
		Відповідача не повинно бути.
		В п. п. 1.1, 1.2 додатку до договору про надання послуг №ВМ/2017-36 вказано, що , що відеокамери дійсно встановлені на локомотиві, зазначено, що камери відео фіксації встановлено у кабіні машиніста (лівий верхній кут кабіни), яка забезпечує огляд кабіни машиніста і приладів пульта управління локомотивом, а так само фіксує радіопереговори і переговори у середині кабіни на протязі робочої зміни.
		Статтею 12 Загальної декларації прав людини передбачає, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.
		У ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права йдеться про те, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте чи сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканість його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь чи репутацію.
		Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32 Конституції України)
		За приписами ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
		Відповідно до ст. 301 ЦК України фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб, фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя, обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.
		Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом (ст. 307 ЦК України)
		Згідно з ч.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
		Перебуваючи на своєму робочому місці, позивач не втрачає свого права на особисте життя, повагу до нього, гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
		Встановлення відеокамер та аудіо фіксації на робочому місці ОСОБА_1, в кабіні тепловозу, робить можливим доступ до особистих телефонних розмов, текстових повідомлень, дій в мережі Інтернет.
		В рішенні «Копланд проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що збирання та збереження особистої інформації щодо телефонних контактів заявниці, а також щодо її електронної пошти та користування мережею Інтернет, без її відома становлять втручання у право на повагу до приватного життя та кореспонденції у розумінні ст. 8 Конвенції.
		Обладнання, встановлене відповідачем проводить саме таке втручання, фіксуючи не лише робочі процесі в кабіні тепловозу, а й приватні телефоні розмови та доступ до мережі Інтернет позивача, на що він своєї згоди не надав.
		В колективному договорі, ПВТР та посадовій інструкції машиніста тепловозу відсутні посилання на ведення повного відео та аудіо фіксування робочого процесу працівника підприємства відсутня. 
		Суд відхиляє, як такі, що не відповідають обставинам справи, доводи відповідача про те, що відео фіксація робочого процесу ведеться на законних підставах, оскільки позивачем підписано згоду на збір та обробку персональних даних з огляду на таке:
		Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином проінформований про повну відео та аудіо фіксацією на його робочому місці, її обсяг та спосіб, яким вона буде здійснюватись, внаслідок чого було допущено втручання в його особисте життя.
		Суд погоджується з посиланням відповідача на те, що проведення відео та аудіо фіксації не є суттєвою зміною умов праці з огляду на таке:
		Згідно вимог ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, а саме, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
		У відповідності до Додатку № 1 до «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці» (із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням Міністерства праці України, Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1993 року N 06-960), умовами праці є сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці - це шкідливі фактори (запиленість), вплив на людину в повітрі шкідливих речовин, інтенсивність роботи, температура роботи.
		За правилами ст. 32 КЗпП України У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
		Як вбачається з матеріалів справи, умови праці ОСОБА_1 істотно не змінювались, однак суд наголошує, що в зв'язку із встановленням постійної відео та аудіо фіксації на робочому місці позивача були порушені його права, як людини та громадянина України, тому позовні вимоги в частині визнання дій відповідача незаконними підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Згідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Свої позовні вимоги про стягнення компенсації завданої моральної шкоди ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що встановлене відео та аудіо фіксування викликало в нього моральне напруження, вивалювання та почуття психологічного дискомфорту. Також посилається на те, що порушення його прав збоку відповідача принизило його, призвело до моральних страждань. Поновлення прав вимагає в нього додаткових зусиль, під час відновлення прав він почувається пригніченим, знервований з приводу постійного спостереження за ним, змушений витрачати час на поновлення своїх прав.
		Компенсація моральної шкоди не має чітких меж та визначених сум, позбавлена точного матеріального виразу компенсації душевного болю, страждань тощо, вона повинна бути спів розмірною завданим стражданням, однак не повинна перевищувати розумних меж такої компенсації.
		Заявлену суму компенсації моральної шкоди суд вважає перевищеною, оскільки ОСОБА_1 не втратив здоров'я та здатність працювати, не хворіє через свій стан на будь - яку хворобу, тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та стягує на користь позивача компенсацію моральної шкоди в сумі 20 000 грн., враховуючи тривалість порушення прав позивача та завдані йому моральні страждання.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача  на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. 
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 263, 265, 268, 272, 354, 355  ЦПК України, ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вул. Лепорського, б. 1, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00191158), третя особа - Маріупольська первинна профспілкова організація №141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» (пр. Миру, б. 1, оф. 318, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 40270481) про визнання незаконними дій та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Визнати незаконним дії Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вул. Лепорського, б. 1, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00191158) щодо встановлення на робочом місці ОСОБА_1 відео камер та мікрофонів для проведення відео та аудіофіксації робочого місця та ОСОБА_1. 
		Стягунути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вул. Лепорського, б. 1, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00191158) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
		Стягнути Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вул. Лепорського, б. 1, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00191158) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
		В решті позовних вимог - відмовити.
		На рішення може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 01.03.2019 року. 
		 
		       
		       
		       Суддя:                                        Пантелєєв   Д. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...