Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 281/881/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2019. Зареєстровано: 06.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2019.
Дата набрання законної сили: 11.03.2019
Номер судового провадження: 2-а/281/2/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Лугинський районний суд Житомирської області
		11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області
		тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua 
		 
		Справа № 281/881/18
		Провадження по справі 2-а/281/2/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27 лютого 2019 року                         смт Лугини
		Лугинський районний суд Житомирської області у складі:
		головуючого судді                        Свинченко Г.Д.,
		за участю:
		секретаря судових засідань            ОСОБА_1
		розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 326312 від 15.11.2018,
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому уточнив та просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 326312 від 15.11.2018 відносно нього, а справу закрити.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 15.11.2018 року близько 21 години 39 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1 на 161 км. по трасі Київ-Ковель та був зупинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, який заявив, що ним були порушені Правила дорожньогоруху (ПДР), а саме - керування транспортним засобом, в якому не був освітлений задній д.н.з., чим порушив вимоги п.2.9(в) ПДР, а також керування транспортним засобом, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив вимоги п.31.3(6) ПДР. Постановою серія НК №326312від 15.11.2018 про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за порушення, передбачене ч. 3, ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		ОСОБА_2 вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3, ч. 6 ст.121КУпАП є незаконним та необгрунтованим, посилається на те, що автомобіль яким він керував не підлягає обов'язковому технічному огляду, як то зазначено в ст. статті 35Закону України«Про Дорожнійрух»,стосовно задньогономерного знакузазаначив,що за1,5години предзупинкою йоготранспортного засобуінспектором,при виїздіз м.Житомира,номерні знакипідсвічувалися і щопід часруху вінфізично неміг побачитизазначеної поломки,однак інспекторжодним чиномна йогопояснення невідреагував.У зв'язкуз викладеним просив скасувати зазначену постанову. 
		Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.
		Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Положеннями ч. 2 ст.19КонституціїУкраїни встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ст.9КодексуУкраїнипро адміністративніправопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
		Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122).
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
		Пунктом 11 ч. 1 ст.23ЗаконуУкраїни"ПроНаціональнуполіцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		За змістом статті 31 вказаного Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
		Відповідно до абз. "а" п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
		Згідно зі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
		Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
		За загальним правилом, відповідно до ст. 254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1-3ст. 258 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цьогоКодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
		Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.
		Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
		Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		З матеріалівсправи вбачається,що постановою серії НК № 326312 від 15.11.2018 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3, ч. 6 ст.121КпАП України у зв'язку з тим, що 15.11.2018 року близько 21 години 39 хвилин він керував автомобілем НОМЕР_1 на 161 км. по трасі Київ-Ковель в якому не був освітлений задній д.н.з., чим порушив вимоги п.2.9(в) ПДР, а також транспортний засіб не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив вимоги п.31.3(6) ПДР.
		   Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» №3565 -17 від 05.07.2011 року, який набрав чинності 14 серпня 2011 року було скасовано обов'язковий технічних огляд транспортних засобів, за виключенням транспортних засобів, які підлягають обов'язковому технічному контролю.
		   Згідно п. п. «б» п. 31.1 розділу 31 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
		   Згідно статті 35Закону України«Про Дорожнійрух» обов'язковому технічному контролю не підлягають:
		1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
		   Згідно Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні» транспортні засоби вагою до 3500 кг і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше восьми відносяться лише до категорії «В», тобто до легкових автомобілів.
		   Згідно ПДР, які у відповідності з Законом «ПроДорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по всій території України, в пункті 31.4.1 присутня класифікація транспортних засобів по типам:
		1.Легкові автомобілі та їхні модифікації для перевезення вантажів
		2.Автобуси
		3.Вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою до 12 т включно
		4.Вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 12 т
		5.Автопоїзди, тягачами яких є легкові автомобілі та їхні модифікації для перевезення вантажу
		6.Автопоїзди, тягачами яких є вантажні автомобілі
		Таким чином, суд приходить до висновку, що транспортний засіб позивача, який відповідно до свідоцтва про реєстраціюважить1160 кілограмів і кількістю місць для сидіння, що не перевищує більше ніж 8, не враховуючи місця водія, є - легковим автомобілем. Даний транспортний засіб не використовується для роботи в якості таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, у зв'язку з чим не підлягає обов'язковому технічному контролю.
		Крім того Лист від 16.01.2012 p. № 4/14-К-23 Управління Державтоінспекції МВС України роз'яснює, щоавтомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки є легковим та відповідно до ст.35Закону України«Про Дорожнійрух» обов'язковому технічному контролю не підлягає ( крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку).
		Таким чином відповідач необгрунтовано зробив висновок, що автомобіль позивача підпадає під категорію, автомобілів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії НК№ 326312від 15.11.2018 про накладення адміністративного стягнення на позивача, не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.
		Відповідно дост.242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2ст.62 Конституції України).
		Окрім зазначеного вище суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06).
		Вирішуючи питання щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом вживались всі необхідні заходи для встановлення істини у справі, зокрема відповідач неодноразово викликався в судові засідання, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справа, тобто відповідачу надавалась можливість і час для подання всіх необхідних доказів для підтвердження своєї позиції.
		Отже, неявка в судове засідання відповідача, не заявлення ним своєї позиції та не підтвердження її, не надання інспектором жодної оцінки поясненням як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та поясненням власника автомобіля ОСОБА_4, який знаходився в кабіні автомобіля, викликає сумнів у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3,6 ст. 121 КУпАП з вини особи стосовно якої винесено оскаржувану постанову, а тому будь-який сумнів тлумачиться на користь позивача.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем всупереч ч. 2 ст.77КАСУкраїни правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова інспектора про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 326312 від 15.11.2018, підлягає скасуванню.
		Керуючись ст. ст.2, 6, 77, 242-246,286, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 326312 від 15.11.2018  задовільнити.
		Скасувати постанову серії НК №326312 від 15.11.2018 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3,6ст.121КУпАП та закрити провадження відносно останнього.
		Повний текст рішення суду буде виготовлений 04 березня 2019 року.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя Г.Д. Свинченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...