Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/2020/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.

Номер судового провадження: 61-15774ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України                           
		 
		27 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 556/2020/15-ц
		 
		провадження № 61-15774св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_2,
		відповідачі: виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, Володимирецька районна державна адміністрація Володимирецького району Рівненської області, територіальне управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області,
		представники виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області: Осмолович Олександр Григорович, Блищик Людмила Петрівна,
		представники Володимирецької районної державної адміністрації Володимирецького району Рівненської області: Хоружний Володимир Іванович, Неродик Олександр Володимирович, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області у складі судді Демчини Т. Ю. від 29 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів:            Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В. від 14 березня 2017 року,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1. Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, уточнивши його, до виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, Володимирецької районної державної адміністрації Володимирецького району Рівненської області, територіального управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області, про зобов'язання позачергово надати благоустроєне житло.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що в 2004 році його було призначено на посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області, 
		а з 2010 року його обрано на цю посаду безстроково. Він перебуває на черзі для отримання житла з лютого 2005 року, проте виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Рівненської області, порушуючи вимоги частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів» не забезпечив його житлом.
		Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд зобов'язати виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області надати йому благоустроєне житло у вигляді окремої квартири на склад сім'ї з однієї особи у межах норм житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, з урахуванням 10 кв. м додаткової площі, не пізніше трьох місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Кузнєцовського міського суду Рівненської області                                від 29 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області надати ОСОБА_2 благоустроєне житло в смт Володимирець Володимирецького району Рівненської області у вигляді окремого жилого приміщення, що відповідає встановленим санітарно-технічним вимогам, у межах норм жилої площі з урахуванням права на додаткову жилу площу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, застосовуючи положення, зокрема, частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на момент призначення ОСОБА_2 на посаду судді, та статті 46 ЖК Української РСР, виходив із того, що обов'язок позачергового забезпечення позивача жилим благоустроєним приміщенням в межах норми жилої площі та з урахуванням права на додаткову площу покладено на виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області. Суд першої інстанції ухвалив рішення з посиланням на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 07 травня 2012 року в справі                     № 21-292а11 та від 12 листопада 2014 року в справі № 6-157цс14.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області відхилено. Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2016 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 07 травня 2012 року в справі № 21-292а11, обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а дії Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) та її територіальних управлінь із забезпечення суддів житлом є додатковими у разі не вирішення цього питання органом місцевої виконавчої влади.
		При цьому суд апеляційної інстанції послався на порушення вимог частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, зазначивши що виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_2. житлом забезпечено не було, тому зобов'язав виконавчий комітет селищної ради надати йому благоустроєне житло за місцем роботи у вигляді окремого жилого приміщення, що відповідає встановленим санітарно-технічним вимогам, у межах норм жилої площі з урахуванням права на додаткову жилу площу.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційнійскарзі Володимирецька селищна рада Володимирецького району Рівненської області,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 
		№ 556/2020/15-ц з Кузнєцовського міського суду Рівненської області.
		 
		У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		03 квітня 2018 року справа надійшла з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня вищевказану справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 червня 2018 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини сьомою 
		статті 44 Закону України «Про статус суддів» і постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2005 року № 707, якою затверджено Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, законодавець поклав обов'язок із забезпечення судді відповідним житлом саме на місцеві органи виконавчої влади та                        ДСА України й її територіальні управління, а до обов'язків виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області (органу місцевого самоврядування) належить взяття, перебування та зняття з обліку позивача. Таким чином ухвалюючи судові рішення, суди хоча й послались на висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 07 травня 2012 року в справі № 21-292а11 та 12 листопада 2014 року в справі № 6-157цс14, але відступили від правових позицій, висловлених у них, без наведення відповідних мотивів. 
		Крім того, Володимирецька селищна рада Володимирецького району Рівненської області зазначила, що позивачу безпідставно було надано перевагу в забезпеченні житлом перед іншими особами, які також користуються пільгами під час визначення черговості забезпечення житлом, і спір щодо забезпечення позивача благоустроєним житлом уже вирішувався в адміністративному порядку. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Указом Президента України № 1540/2004 від 25 грудня 2004 року ОСОБА_2 було призначено на посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області, а постановою Верховної Ради України     № 2765-VI від 02 грудня 2010 року «Про обрання суддів» його було обрано суддею безстроково.
		ОСОБА_2 постійно проживає в АДРЕСА_1, за час перебування на посаді судді Володимирецького районного суду Рівненської області Володимирецькою селищною радою Рівненської області, Володимирецькою районною державною адміністрацією та територіальним управлінням ДСА України житлом не забезпечувався, проживає у гуртожитку, окремого благоустроєного житла не має.
		Рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області № 24 від 15 лютого 2005 року «Про взяття на квартирний облік громадянина ОСОБА_2.» позивача внесено до списку осіб для першочергового отримання житла згідно пункту 2 
		статті 46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
		 
		Згідно довідки Володимирецької селищної ради Рівненської області 
		№ 02-23/69 від 03 лютого 2016 року перед ОСОБА_2 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, перебуває 125 осіб, яких було взято на квартирний облік до 15 лютого 2005 року, з них у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в першочерговому порядку, перебуває 42 особи.
		 
		2. Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		У частині третій статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області зобов'язаний забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов.
		Проте з таким висновком судів погодитись не можна.
		У статтях 126, 130 Конституції України закріплено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
		Згідно зі статтею 14 Закону України від 7 лютого 2002 року «Про судоустрій України» (чинного на час виникнення спірних відносин) гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів.
		Частиною сьомою статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. 
		У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 707 затверджено Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів (був чинним на час виникнення спору), згідно з пунктами 2, 4 якого суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства. 
		У разі коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечив житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з ДСА України або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді (пункт 7 цього Порядку).
		Пунктом 9 указаного Порядку передбачено, що для забезпечення суддів благоустроєним житлом ДСА України та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) ведуть контрольні списки суддів, які потребують поліпшення житлових умов, та суддів, які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом.
		Аналіз положень зазначених Закону та Порядку свідчить, що обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а дії ДСА України та її територіальних управлінь із забезпечення суддів житлом є додатковими у разі невирішення цього питання органом місцевої виконавчої влади. 
		Такий же висновок застосування вказаних норм матеріального права було викладено, зокрема в постановах Верховного Суду України від 07 травня та 09 жовтня 2012 року в справах за адміністративними позовами суддів до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади про визнання бездіяльності протиправною та забезпечення благоустроєним житлом (справи № 21-292а11 та № 21-350а12 відповідно).
		До того ж судова палата у цивільних справах Верховного Суду України                  у постанові від 12 листопада 2014 року у справі № 6-157цс14, прийнятій у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статті 46 ЖК Української РСР, статті 44 Закону України «Про статус суддів» дійшла висновку про те, що правовідносини, що виникли з приводу забезпечення позивача житлом у зв'язку з обранням його суддею, регулюються нормами частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів», яка була чинною на момент виникнення у судді права на отримання житла.
		Відповідно до статті 43 ЖК Української PCP громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
		Статтею 46 ЖК Української PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою.
		Частиною першою статті 46 ЖК Української PCP передбачено надання жилого приміщення поза чергою інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
		Згідно з частиною другою статті 46 ЖК Української РСР поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством.
		Застосовуючи вказані норми житлового права, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 03 червня 2015 року у справі № 6-390цс15 дійшла висновку, що положення частини другої 
		статті 46 ЖК Української РСР розповсюджуються і на правовідносини щодо забезпечення суддів благоустроєним житлом.
		У цій постанові також указано, що для осіб, обраних на виборну посаду, коли це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, чинним законодавством не встановлено строк, у який вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
		Зобов'язуючи виконавчий комітет Володимирецької селищної ради Рівненської області забезпечити ОСОБА_2 благоустроєним жилим приміщенням, судами не було взято до уваги, що частиною першою
		статті 46 ЖК Української РСР передбачено строк для надання поза чергою жилого приміщення виключно для таких категорій громадян: по-перше, інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку особам протягом 2 років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення; по-друге, інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав протягом року.
		Для осіб, обраних на виборну посаду, чинним законодавством не встановлено строк, у який вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
		Згідно довідки Володимирецької селищної ради Рівненської області 
		№ 02-23/69 від 03 лютого 2016 року перед ОСОБА_2 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, перебуває 125 осіб, яких було взято на квартирний облік до 15 лютого 2005 року, з них у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першочерговому порядку, перебуває 42 особи.
		Отже, оскільки статтею 46 ЖК Української РСР не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, то ОСОБА_2 має бути забезпечений житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР.
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 03 червня 2015 року у справі 
		№ 6-390цс15.
		Вирішуючи спір, суди на вказані вимоги закону уваги не звернули, а тому дійшли помилкового висновку про необхідність зобов'язання виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області забезпечити позивача благоустроєним житлом у позачерговому порядку з переважним правом на одержання жилого приміщення перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
		За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими.
		Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення в справі, неправильно застосували норми матеріального права, порушивши норми процесуального права. Тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії Першої судової палати суддів Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області задовольнити частково.
		 
		Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2017 року скасувати.
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, Володимирецької районної державної адміністрації Володимирецького району Рівненської області, територіального управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області, про зобов'язання позачергово надати благоустроєне житло відмовити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник 
		 
		 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		 
		 
		Є. В. Синельников 
		 
		 
		С. Ф. Хопта 
		 
		 
		Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...