Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/62/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2019. Зареєстровано: 13.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2019.
Дата набрання законної сили: 30.05.2019
Результат оскарження 30.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 березня 2019 року справа № 580/62/19
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
		головуючого судді  Бабич А.М., 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Салабай М.В.,
		позивача  ОСОБА_1 (особисто),
		представника відповідачів  ОСОБА_2 (згідно з довіреностями),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні з правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Управління з питань державної реєстрації ОСОБА_4 організаційного забезпечення Черкаської міської ради, ОСОБА_4 організаційного забезпечення Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення і зобовязання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		04.01.2019 ОСОБА_3 (18029, АДРЕСА_1) (далі  позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд.36) (далі  відповідач 1), Управління з питань державної реєстрації ОСОБА_4 організаційного забезпечення Черкаської міської ради (18000, м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170) (далі  відповідач 2), в якому просить:
		визнати незаконним та скасувати рішення відповідача 1 від 04.09.2018 №738;
		зобовязати відповідача 2 повернути домову книгу на домоволодіння за адресою: м.Черкаси, пров. Івана Гука, буд.22.
		В обґрунтування позову зазначено, що затверджений спірним рішенням порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення є незаконним, оскільки перешкоджає позивачу реалізації права власності на частину вищевказаного домоволодіння, зокрема щодо самостійного вирішення питання реєстрації місця проживання у ньому осіб. На підставі спірного рішення у позивача відібрали її домову книгу, що, на її думку, суперечить вимогам законодавства та порушує її право власності. Також позивач вказує, що із-за спірного рішення відповідача 1 незаконно відмовлено в реєстрації в домоволодінні позивача ОСОБА_5
		Ухвалою суду від 08.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, на підставі ч.8 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання. Установлено відповідачу строк тривалістю пятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позовну заяву та зобовязано відповідача 1 з урахуванням вимог ст.264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття судом провадження у справі у виданні, у якому було офіційно оприлюднено спірне рішення. Вказану ухвалу відповідач 1 отримав 14.01.2019, а позивач  21.01.2019. 
		Ухвалою суду від 11.02.2019, внесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі третім відповідачем ОСОБА_4 організаційного забезпечення Черкаської міської ради (далі  відповідач 3).
		28.01.2019 представник відповідачів 1 та 3 подав суду відзиви на позовну заяву з проханням у її задоволенні відмовити повністю.
		У відзиві відповідача 1 вказано, що спірне рішення прийняте на виконання вимог п.3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» (далі  Закон №888-VIII), яким визначено обовязок житлово-експлуатаційних організацій, інших підприємств, установ та організацій, що забезпечували або забезпечують ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, передати їх відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Крім того, представник відповідачів зазначив, що рішення Уряду, яке передбачало надання будинкових книг для реєстрації місця проживання, втратило чинність, а запис щодо такої реєстрації станом на час вирішення спору вноситься виключно до картки реєстрації особи. Отже, твердження позивача, що вилучення домової книги перешкоджає реалізації права власності на домоволодіння, є необґрунтованим. 
		У відзиві відповідача 3 вказано, що працівники Управління з питань державної реєстрації ОСОБА_4 організаційного забезпечення Черкаської міської ради виконують чинне рішення від 04.09.2018 №738. Отже, не допустили порушень нормативно-правових актів.
		07.02.2019 до матеріалів справи долучено відповідь на відзив, в якому позивач зазначила, що після створення Управління з питань державної реєстрації ОСОБА_4 організаційного забезпечення Черкаської міської ради картотека житлово-експлуатаційних управлінь передана до вказаного управління. Водночас така передача не розповсюджується на будинки приватного сектору і вилучення у неї її будинкової книги на приватне домоволодіння вважає незаконним.
		13.02.2019 представник відповідача 3 подав заперечення на позов, в якому зазначив, про відсутність підстав для повернення позивачу будинкової книги, яка вилучена на підставі чинного рішення Черкаської міської ради від 04.09.2018 №738.
		Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Суд встановив, що 04.09.2018 на засіданні виконавчого комітету Черкаської міської ради одноголосно прийняте спірне рішення №738, яким затверджені: Порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення (додаток 1); форма акту перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення (додаток 2).
		Позивач зверталася до відповідача 2 длязняття з реєстрації в її будинку та реєстрації за іншою адресою окремих громадян, у зв' язку з чим на підставі вказаного спірного рішення відповідача 1 її домову книгу вилучено, про що складено акт від 26.12.2018 (форми, затвердженої спірним рішенням відповідача 1). На цій книзі проставлено штамп "Анульовано" та вказано, що взамін позивачу надано адресну картку. Водночас у судових засіданнях позивач пояснила, що цю книгу їй повернули, про що оригінал для огляду надавала суду, проте не вважає цю книгу чинною.
		З приводу посилань позивача на незаконнність вилучення на підставі спірного рішення будинкових книг суд врахував, що форму та порядок ведення будинкових книг, на яку посилається позивач, запроваджено Інструкцією про порядок прописки, реєстрації та виписки громадян, затвердженою наказом МВС СРСР від 09.10.1975 №261.
		Нею передбачено, що прописка та виписка на житлову площу, що належить громадянам на праві власності, здійснюється за домовими книгами, встановленої форми.
		Будинкові книги складаються з трьох розділів: розділ I  для внесення інформації про осіб, відповідальних за ведення книги та прописку в домі; розділ П  для внесення відміток посадовими особами про стан паспортного режиму у домі і правильності ведення книги; розділ III  для запису інформації про осіб, прибувших на проживання в будинок.
		На підставі норми наведеної Інструкції у будинках місцевих рад депутатів, державних і громадських організацій, житлово-будівельних кооперативів та гуртожитках прописка громадян здійснювалась за картками прописки і поквартирними картками.
		Отже, будинкова книга  це документ, який створювався виключно для фіксації та обліку громадян зареєстрованих (прописаних) у конкретному приватному домоволодінні. Інших відомостей така книга не містить, іншого призначення, аніж вказано, не має. Вказана книга не є правовстановлюючим документом щодо права власності на нерухоме майно та не впливає на право спадкування.
		Суд акцентує увагу, що на час спірних правовідносин на вирішення спору місце реєстрації (перебування) особи не є правовою підставою для набуття права власності (як наслідок, права на спадок), адже згідно з ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 
		Затверджений спірним рішенням Порядок стосується питань у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб, які урегульовані на законодавчому рівні з прийняттям Закону №888-VIII.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 затверджені Правила реєстрації місця проживання (далі  Правила №207), відповідно до п.3 яких реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
		Отже, на час спірного рішення та вирішення спору функції реєстрації місця проживання фізичних осіб передані органам місцевого самоврядування.
		Для вказаних цілей реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування рішенням Черкаської міської ради від 31.03.2016 №2-414 створений Відділ реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради.
		З преамбули спірного рішення вбачається, що однією із підстав його прийняття є п.3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №888-VIII, відповідно до якого до 4 квітня 2016 року житлово-експлуатаційні організації, інші підприємства, установи та організації, що забезпечували або забезпечують ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, передають їх відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
		На підставі п.30 Правил №207 орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання/перебування формує та веде реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного реєстру територіальної громади.
		При цьому, відповідно до п.15 Правил №207 до створення реєстру територіальної громади картотеки з питань реєстрації осіб, які передані відповідному органу реєстрації, ДМС, житлово-експлуатаційними організаціями та іншими підприємствами, установами та організаціями, що забезпечували ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, підтримуються в актуальному стані за карткою реєстрації особи та адресною карткою особи за відповідними формами згідно з додатками 4 та 5.
		З аналізу наведених норм вбачається, що на органи місцевого самоврядування покладено обовязок формування реєстру територіальної громади, який відповідно до ст.11-2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» створюється для потреб реєстрації місця проживання. При цьому, наповнення такого реєстру відбувається з даних відповідних картотек з питань реєстрації фізичних осіб, які є носіями такої інформації.
		Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
		Згідно зі ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст.144 Конституції України).
		Законом, що відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі  Закон № 280/97).
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону №280/97 місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст.4 Закону №280/97).
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.11 Закону № 280/97 виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади  також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
		На підставі підп.4 п. «б» ч.1 ст.27, ст.37-1 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, як організаційне забезпечення надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг, повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб  формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.
		Ч.1 ст.52 Закону № 280/97 визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
		Оскільки Порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення, затверджений спірним рішенням, стосується регулювання питань у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб, суд дійшов висновку, що останнє прийняте відповідачем 1 у межах повноважень, наданих законом.
		Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради згідно з ч.1 ст.53 Закону № 280/97 є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
		Згідно з ч.6 ст.59 Закону № 280/97 виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
		Суд встановив, що спірне рішення прийняте одноголосно на засіданні виконавчого комітету Черкаської міської ради 04.09.2018, в якому брали участь більшість зі складу виконавчого комітету (7 осіб з 10), що підтверджується відповідним протоколом засідання від 04.09.2018 №09-01, наявному у матеріалах справи.
		На підставі ч.6 ст.59 Закону №280/97 рішення виконавчого комітету підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
		Суд врахував, що розпорядженням міського голови м. Черкаси А.В. Бондаренка від 29.0,8.2018 №410 р (в) у звязку з його тимчасовою непрацездатністю на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади ОСОБА_6 покладено виконання обовязків міського голови (з питань діяльності виконавчих органів влади).
		На виконання ч.6 ст.59 Закону №280/97 спірне рішення підписане уповноваженою особою  ОСОБА_6
		Отже, спірне рішення прийнято у спосіб, що передбачений вимогами чинного законодавства.
		З аналізу наведених норм вбачається, що з наданням органам місцевого самоврядування повноважень щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб, з метою забезпечення останніми ведення карток реєстрації та адресних карток особи та формування реєстру територіальної громади виникла необхідність перенесення інформації з будинкових книг, в яких до прийняття Закону №888-VIII та Правил №207 зазначалась інформація щодо реєстрації осіб у конкретно визначеному домоволодінні.
		При цьому, зі створенням реєстру територіальних громад та перенесенням до них інформації з карток прописки, поквартирних карток і будинкових книг, останні фактично втрачають силу, а їхні дані - актуальність. Тому їх вилучення не порушує чиїх-небудь прав.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте на виконання вимог Закону №888-VIII та Правил №207 обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
		Доводи позивача, що спірне рішення перешкоджає реалізації права власності на належне їй домоволодіння, у т.ч. щодо можливості реєстрації у ньому місця проживання третіх осіб, суд вважає необґрунтованими, оскільки у визначеному п.18 Правил №207 виключному переліку документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, будинкова книга відсутня. 
		Крім того, посилання позивача про необхідність надання будинкової книги для оформлення права на спадщину, є безпідставним, оскільки жодним чинними нормативно-правовим актом не передбачено обовязку надання будинкової книги для такого оформлення.
		Доводи про неправомірні дії відповідача 2, що полягають у відмові зареєструвати у домоволодінні позивача місце проживання ОСОБА_5, суд не враховує як обґрунтовані, оскільки вони не стосуються предмету цього спору, адже спірне рішення регулює питання перенесення інформації з даних будинкових книг до карток реєстрації та адресних карток особи. Повноваження органів місцевого самоврядування у випадках реалізації громадянами за згодою власників будинків обов'язку зареєструвати своє місце проживання врегульовані нормативно-правовими актами.
		Крім того, позовна вимога про зобовязання відповідача 2 повернути домову книгу на домоволодіння за адресою: м.Черкаси, пров. Івана Гука, буд.22, - є безпідставною, оскільки її оригінал знаходиться у позивача (копія в матеріалах судової справи а.с.69). Наявність на ньому штампу про анулуювання не свідчить про відсутність такого документа.
		Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, з'ясувавши на виконання ст.ст.210, 211 КАС України викладені в заявах по суті справи обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши їм обєктивну оцінку, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю. 
		Оскільки позивач не надав доказів понесених судових витрат і звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову ОСОБА_3  відмовити повністю.
		2. Копію рішення направити учасникам справи.
		3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення. 
		 
		 
		Суддя А.М. Бабич 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Рішення складене у повному обсязі 12.03.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...