Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/258/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2019. Зареєстровано: 13.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2019.
Дата набрання законної сили: 28.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"28" лютого 2019 р.                                                        Справа №907/258/18
		 
		 
		м.Львів
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого  судді                                        Матущака О.І.
		суддів                                                            Мирутенка О.Л.
		                                                                               Якімець Г.Г.
		 
		 
		За участю представників сторін від:
		позивача: Колотуха О.М. - адвокат;
		відповідача: Лапка І.С. - адвокат
		 
		розглянувши апеляційну скаргу            Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкмобайле», м. Ужгород б/н від 08.10.2018 (вх..№ЗАГС 01-05/716/18 від 23.10.2018)          
		 
		на рішення                                                   Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2018, повне рішення 13.08.2018 (суддя О.В. Васьковський)
		 
		за позовом                                                   Фізичної особи-підприємця Олашина Дмитра Сергійовича, м. Ужгород
		 
		до відповідача                                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкмобайле», м. Ужгород
		 
		про                                                             розірвання договору про нерозголошення конфіденційної інформації від 30.08.2017 відповідно до ст.ст. 188, 206 ГК України
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Суть спору.
		До Господарського суду Закарпатської області ФОП Олашин Дмитро Сергійович звернувся з позовом до ТОВ «Сінкмобайле» про розірвання контракту від 10.08.2017 та договору про нерозголошення конфіденційної інформації від 30.08.2017
		В ході проведення підготовчого провадження сторони подали суду докази про врегулювання спору в частині вимоги щодо розірвання контракту від 10.08.2017 і в цій частині позову провадження судом закрито. 
		Таким чином, предметом спору у справі є: розірвання договору про нерозголошення конфіденційної інформації, укладеного між сторонами у спорі 30.08.2017. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір про нерозголошення конфіденційної інформації був укладений у зв'язку та для забезпечення виконання укладеного між ними ж 10.08.2017  контракту, тобто по своїй суті є похідним від останнього. А тому, оскільки означений контракт в подальшому було розірвано, господарські відносини між сторонами, відповідно, було припинено, укладений на його виконання спірний договір вважає таким, що підлягає розірванню. 
		Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2018 позов задоволено повністю. Розірвано договір про нерозголошення конфіденційної інформації від 30.08.2017, укладений між ТОВ «Сінкмобайлс» та ФОП Олашиним Д.С.; стягнуто з ТОВ «Сінкмобайлс» на користь ФОП Олашина Д.С. 1762,00 грн  на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		Рішення суду обґрунтоване тим, що предмет договору про надання послуг від 10.07.2017 є повністю тотожний з предметом контракту, укладеного 10.08.2017, а також враховуючи положення п. 12.1, згідно з яким сторони погодили, що після підписання даного контракту всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються даного контракту, втрачають юридичну силу,    а відтак, з моменту підписання сторонами контракту 10.08.2017 попередній договір від 10.07.2017 втратив чинність. Таким чином, твердження позивача про наявність договірних відносин, які повинні забезпечуватись договором про нерозголошення конфіденційної інформації, є помилковим.
		Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. 
		Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про відмову в позові. У своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що суд першої інстанції допустив порушення матеріального та процесуального права та не врахував того, що договір про нерозголошення конфіденційної інформації від 30.08.2017 було укладено між сторонами з метою збереження прав відповідача-замовника та гарантії того, що до того часу, доки проекти та інформація є актуальною, вона не буде розголошена, а також будуть збережені інші права замовника. Крім цього скаржник зазначає, що оспорюваний договір є строковим не тому, що за цей період сторонами повинні були бути ділові стосунки та виконуватися робота, а тому, що цей строк визначений з метою забезпечення нерозголошення інформації саме в цей період, адже розголошення її у 2020 не завдасть, на думку сторін, жодних порушень прав замовника чи кінцевого споживача послуг з інформатизації. Відповідач також наголошує, що згідно п.4.7 оспорюваного договору, зобов'язання сторін, визначені цим договором, залишаються чинними в межах строку дії цього договору незалежно від припинення дії будь-яких інших договорів (контрактів), укладених між сторонами. Апелянт стверджує, що оскільки договором не встановлено підстав для його розірвання у судовому порядку, такі визначаються ст. 651 Цивільного кодексу України, однак позивач не вказав істотної зміни обставин для розірвання договору. 
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що договір про нерозголошення конфіденційної інформації був укладений після вступу сторін у господарські відносини з надання послуг і після укладення між сторонами контракту від 10.08.2017. При цьому, з моменту підписання контракту позивач не отримав від відповідача жодного замовлення і не виконав жодної послуги, тобто був повністю позбавлений доступу до конфіденційної інформації відповідача. Позивач також наголошує, що в преамбулі спірного договору зазначено, що однією з причин, які послужили передумовою для його укладення, є необхідність двостороннього врегулювання питання забезпечення нерозголошення та уникнення іншого незаконного поширення та використання інформації, яка стала чи в майбутньому стане відома сторонам договору в процесі здійснення ними співпраці. Позивач зазначає, що договір про нерозголошення конфіденційної інформації є похідним від контракту від 10.08.2017, а враховуючи відсутність між сторонами господарських відносин, включаючи також весь період дії контракту від 10.08.2017 до моменту його припинення, оспорюваний договір підлягає розірванню. Позивач також стверджує, що оспорюваний договір містить жорсткі і дискримінаційні умови по відношенню до позивача.
		Позивачем подано пояснення б/н від 21.02.2019 на апеляційну скаргу.
		Розглянувши вказане пояснення та враховуючи ч.2 ст.207 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення його без розгляду у зв'язку з тим, що таке подано поза межами встановленого строку.
		Фактичні обставини справи. 
		Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, між 
		ТОВ «Сінкмобайле» (замовник) та ФОП Олашиним Дмитром Сергійовичем    (виконавець) 10.08.2017 укладено контракт, предметом якого є послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення (в тому числі додатків), послуги з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та іншій послуги у сфері інформаційних технологій (ІТ), які протягом строку дії    цього контракту доручає замовник, а виконавець - зобов'язується надати.
		Відповідно до п.п. 2.2., 2.3 контракту послуги надаються виконавцем замовнику відповідно до технічних завдань (замовлень) замовника та / або клієнта замовника,    яке повинно містити: об'єм та зміст послуг, термін виконання замовлення (терміни виконання окремих етапів замовлення).
		Сторони обумовили, що розмір винагороди виконавця складає суму в гривнях, еквівалентну 350 доларів США за кожен календарний місяць надання послуг. 
		Оплата проводиться виключно за умови отримання замовником від виконавця    звіту про надані послуги за відповідний місяць, погодження такого звіту замовником та підписання сторонами акту приймання-передавання наданих послуг за відповідний місяць (пункт 3.1 контракту з наступними змінами, внесеними відповідно до додатку до контракту від 01.09.2017).
		Як підтверджується матеріалами справи, станом на день підписання контракту між сторонами у спорі діяв договір про нерозголошення конфіденційної інформації від 27.04.2017, який був розірваний у зв'язку з підписанням нового аналогічного договору 30.08.2017 відповідно до його пункту 9.13.    
		Відповідно до преамбули вказаного договору, сторони дійшли згоди щодо необхідності двостороннього врегулювання питання забезпечення нерозголошення та уникнення іншого незаконного поширення і використання інформації, яка складає «конфіденційну інформацію» (включаючи інформацію,що становить комерційну таємницю), охороняється законодавством і стала чи в майбутньому стане відома в процесі здійснення ними співпраці. 
		Згідно п.п. 4.7, 7.2, 8.1, 8.2 вказаного договору, зобов'язання сторін, визначені цим договором, залишаються чинними в межах строку дії цього договору незалежно від припинення дії будь-яких інших договорів (контрактів), укладених між сторонами.
		У випадку недосягнення ними угоди шляхом переговорів, яким усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або в зв'язку з ним, у тому числі ті, що    стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в судах України.
		Договір діє з 30.08.2017 до 27.04.2020. 
		Одностороння відмова від договору та/або його дострокове розірвання (припинення) сторонами не допускаються.
		Оцінка суду.
		Згідно ст.ст. 627, 638, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		З огляду на зазначені норми законодавства, укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання сторонами протягом строку його дії. А тому, висновок суду першої інстанції на те, що спірний договір укладений у зв'язку та для забезпечення виконання контракту, тобто прямо пов'язаний з контрактом та є похідним від нього, є помилковим та суперечливим. Так, оспорюваний договір не містить вказівки на те, що укладається на виконання договору - контракту, натомість сторонами врегулювано зазначене питання шляхом встановлення п.4.7 договору, згідно положень якого зобов'язання сторін, визначені цим договором, залишаються чинними в межах строку дії цього договору незалежно від припинення дії будь-яких інших договорів (контрактів), укладених між сторонами.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
		Згідно ст. 651, 652 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. 
		Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у справі №3-63гс12 від 11.12.2012).
		Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з покликаннями апелянта про те, що оскільки договором не передбачено одностороннє розірвання договору у судовому порядку, такі визначаються ст. 651 Цивільного кодексу України, однак позивач не вказав істотної зміни обставин для розірвання договору. Таких істотних обставин і не встановлено судом. 
		Щодо покликань позивача про те, що з моменту підписання контракту позивач не отримав від відповідача жодного замовлення і не виконав жодної послуги, тобто був повністю позбавлений доступу до конфіденційної інформації відповідача, то такі твердження спростовуються актами про надання послуг від 31.07.2017, від 15.08.2017, від 15.09.2017, які знаходяться у матеріалах справи. 
		Окрім цього, твердження апелянта про те, що оспорюваний договір містить жорсткі і дискримінаційні умови по відношенню до позивача, то зазначені обставини не можуть бути підставою для розірвання договору, враховуючи принцип свободи договору, а також законодавчі підстави для розірвання договору.
		Відповідно до ст. 277 ГПК України,  підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		За викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють відносини у сфері укладення та розірвання договорів, а також договорів про надання послуг. 
		Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
		Судові витрати.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення судового збору за розгляд апеляційної скарги на позивача. 
		Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України, 
		Західний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкмобайле», м. Ужгород задовольнити.
		Рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2018 у справі №907/258/18 скасувати. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		 
		2.          Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.
		 
		Стягнути з фізичної особи - підприємця Олашина Дмитра Сергійовича (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкмобайле» (88000, м. Ужогород, пл. Петефі, буд.47, оф.401, код 39364549) судовий збір у розмірі 2  643, 00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		Господарському суду Закарпатської області видати наказ на виконання цієї постанови. 
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до  Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
		 
		Справу повернути  до місцевого господарського суду.
		 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.03.2019
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      О.І. Матущак
		 
		 
		Судді                                                                                          О.Л. Мирутенко
		 
		          
		          Г.Г. Якімець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...