Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/22830/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2019. Зареєстровано: 13.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1397/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018230040003522

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/22830/18
		н/п 1-кп/766/1397/19
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 березня 2019 року                         м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
		головуючого судді:                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря:                 ОСОБА_2 
		прокурора:                         ОСОБА_3 
		перекладача:                     ОСОБА_4 
		захисника:                      ОСОБА_5 
		обвинуваченого:                  ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 26.09.2018 року за №12018230040003522 за обвинуваченням:
		- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Імішлі Республіки Азербайджан, азербайджанець, громадянин Республіки Азербайджан, з базовою загальною середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, фізичних та психічних вад здоров`я не має, інвалідності не має, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 26.02.2018 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставіст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
		 
		встановив:
		ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у тому, що він за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, часу та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку поводження з вогнепальною зброєю, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи предмети, а саме: револьвер, який згідно висновку судової балістичної експертизи №306-БЗ від 27.09.2018 року є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю  дев`ятизарядним револьвером «Kora BRNO» калібру 4 мм Флобер з № на рамці НОМЕР_1 і № на барабані R 743, переробленим саморобним способом шляхом розсвердлювання камор барабану та встановленням саморобного ствола під 5,6 мм патрони кільцевого запалювання. Наданий револьвер придатний для проведення пострілів 5,6 мм патронами кільцевого запалювання, а також бойові патрони у кількості 12 шт, які згідно зазначеної експертизи є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання. Надані патрони придатні до стрільби. Вказаний револьвер та патрони ОСОБА_6 без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав та носив при собі до моменту виявлення та вилучення зазначених предметів з незаконного обігу працівниками поліції в ході проведення огляду місця події від 26.09.2018 року в період часу з 13-22 до 14-59 год. між 3-м та 4-м поверхом у під`їзді №1 будинку АДРЕСА_3 .
		Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6  від надання пояснень з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину відмовився. Разом з цим заявив, що документування інкримінованих йому дій відбулося з порушенням кримінального процесуального закону. У питанні щодо оцінки доказів, наданих прокурором на підтвердження його винуватості, підтримав позицію захисника та просив виправдати його за недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Відповідно дост.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.
		У ст.91КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно зі ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на прокурора.
		Відповідно до ч. 2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Статтею 25КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, за положеннями кримінального процесуального закону саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.
		Згідно із ч. 1 ст.84КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вислухавши показання обвинувачуваного, допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 17, 22, 23КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст.321КПК України здійснення сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про визнання невинуватим обвинуваченого ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдання з наступних підстав.
		 
		На підтвердження пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення стороною обвинувачення зібрані наступні докази, досліджені під час судового розгляду, обсяг яких був визначений згідно ч. 1 ст. 349 КПК України:
		- протокол огляду місця події від 26.09.2018 року з додатком - відеозаписом, під час якого у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на пістолет «Kora BRNO» калібру 4 мм № НОМЕР_1 та 12 патронів (а.п. 121-124);
		- висновок експерта від 27.09.2018 року №306-БЗ, відповідно до якого вилучений у ОСОБА_6 під час огляду місця події та наданий на дослідження револьвер є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю  дев`ятизарядним револьвером «Kora BRNO» калібру 4 мм Флобер з № на рамці НОМЕР_1 і № на барабані R 743, переробленим саморобним способом шляхом розсвердлювання камор барабану та встановленням саморобного ствола під 5,6 мм патрони кільцевого запалювання. Револьвер придатний для проведення пострілів 5,6 мм патронами кільцевого запалювання. Крім того, вилучені у ОСОБА_6 під час огляду місця події та надані на дослідження дванадцять патронів є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання, придатними до стрільби (а.п. 94-101);
		- постанова про визнання речовими доказами дев`ятизарядного револьвера «Kora BRNO» калібру 4 мм Флобер з № на рамці НОМЕР_1 і № на барабані R 743 та бойових патронів у кількості 12 шт. від 26.09.2018 року (а.п. 137),
		- допитаний в ході судового розгляду свідок обвинувачення ОСОБА_7  дав показання про те, що брав участь у якості спеціаліста в складі оперативно  слідчої групи у огляді місця події, в ході якого у обвинуваченого поліцейським в сумці було виявлено та вилученого предмет, зовні схожий на револьвер, та набої до нього;
		- допитаний в ході судового розгляду свідок обвинувачення ОСОБА_8  дав показання про те, що у вересні 2018 року близько 13-00 год., будучи попередньо запрошеним поліцейськими, був свідком того, як у під`їзді житлового будинку між 3-м та 4-м поверхами в районі готелю «Фрегат» у м. Херсоні у трьох осіб чоловічої статі, серед яких був і обвинувачений, поліцейські з сумок та кишень забирали пістолети та телефони.
		 
		Згідно з вимогами чч. 2, 3 ст.214КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.
		З наведеного випливає, що огляд місця події є єдиною слідчою дією, що у невідкладних випадках може проводитись до початку внесення даних про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, щодо ОСОБА_6 26.09.2018 року слідчим СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області було проведено огляд місця події, про що складено протокол, у якому зазначено, що «26.09.2018 року в період часу з 13 год. 22 хв. до 14 год. 59 хв. слідчий здійснив огляд…, об`єктом огляду є, в тому числі, громадянин ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході особистого огляду якого з сумки чорного кольору цього громадянина вилучений предмет, зовні схожий на пістолет, а також патрони».
		Проте, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення зазначеного огляду місця події. Натомість, відомості про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР лише після проведення такого огляду місця події та на підставі даних, отриманих в результаті його проведення (а.п. 119).
		За змістом ч. 1 ст. 237 КПК України, огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Проведення огляду особи положеннями ст.237КПК України не передбачено.
		 
		Водночас, згідно з вимогами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 208 КПК України, уповноважена особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, якщо цю особу застали на місці вчинення злочину, та може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК, якими регламентовано порядок проведення обшуку та, зокрема, визначено, що обшук особи здійснюється за рішенням слідчого чи прокурора з обов`язковою участю не менше двох понятих. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК.
		При цьому, згідно зі ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Відповідно до ст.8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України(ст. 19 Основного Закону України).
		Ст.9КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Обставини проведення огляду місця події стосовно ОСОБА_6 , встановлені шляхом дослідження складеного за результатами його проведення протоколу та перегляду відеозапису  додатку до нього, свідчать про те, що в ході проведення такого огляду на руки обвинуваченого, які були за спиною, були одягнуті кайданки, він стояв під стіною поряд з іншими затриманими особами в той час, коли співробітник поліції перевіряв вміст його кишень, сумки, яка була при ньому, і з тієї ж сумки той же співробітник поліції дістав револьвер та патрони. Такі обставини дають підстави для висновку про те, що на момент проведення огляду місця події ОСОБА_6 був затриманою особою в розумінні ст. 209 КПК України.
		Долучений прокурором до матеріалів справи протокол затримання ОСОБА_6 як особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.09.2018 року (а.п. 83-84) висновків суду не спростовує, оскільки даний протокол був складений пізніше, ніж протокол огляду місця події (о 17-10 год. у приміщенні Херсонського відділу поліції) і у ньому зазначено, що у ОСОБА_6 нічого вилучено не було, тоді як речі, що є предметом інкримінованого його злочину, були вилучені в ході фактичного обшуку обвинуваченого, проведеного раніше із грубим порушенням норм КПК України.
		Додатково суд звертає увагу на те, що порядок проведення та оформлення процесуальних дій у кримінальному провадженні регламентований ст. 104 КПК України, в якій, зокрема, зазначено, що протокол слідчої дії підписується всіма учасниками. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі та засвідчується підписом захисника, у разі його відсутності  понятих.
		Між тим, в порушення зазначеної норми закону протокол огляду місця події від 26.09.2018 року за участю ОСОБА_6 не підписаний останнім, в ньому відсутні дані про роз`яснення йому будь  яких прав, про це ж свідчить і відеозапис  додаток до протоколу.
		Таким чином, слідчий всупереч вимогам закону до внесення відомостей про вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення до ЄРДР, фактично здійснив слідчу дію  особистий обшук ОСОБА_6 , його одягу та речей при ньому, під час якого у нього було вилучено револьвер та патрони.
		З зазначеного випливає, що законні процедури стосовно ОСОБА_6 не були дотримані, а отже, в діях працівників поліції також наявне порушення засад законності кримінального провадження, визначених ст. 9 КПК України.
		Наведене дає підстави для висновку про відсутність належного процесуального оформлення затримання ОСОБА_6 та вилучення у нього предметів інкримінованого йому злочину, яке приховане протоколом огляду місця події 26.09.2018 року як доказом, отриманим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, встановлених нормами ч. 4 ст. 208 та ст. 214 КПК України, в зв`язку з чим такий доказ слід визнати недопустимим.
		 
		Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно зі ст.8КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а сам принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У своєму рішенні по справі «Пантелеєнко проти України», заява №11901/02, п. 49, Європейський суд з прав людини підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм.
		В рішенні від 30.06.2008 року у справі №22978/05 «Гефген проти Німеччини» Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
		В рішенні від 21.04.2011 року по справі № 42310/04 «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Протокол огляду місця події від 26.09.2018 року, в якому відображено вилучення у обвинуваченого револьвера та патронів, є у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 ключовим доказом, і, на думку суду, цей доказ здобутий з порушенням закону.
		З таких підстав суд не приймає як допустимий доказ, який є похідним, висновок судово-балістичної експертизи від 27.09.2018 року №306-БЗ, постанову про визнання речовими доказами дев`ятизарядного револьвера «Kora BRNO» калібру 4 мм Флобер з № на рамці НОМЕР_1 і № на барабані R 743 та бойових патронів у кількості 12 шт. від 26.09.2018 року (оскільки на дослідження експертові, як видно з висновку, були надані револьвер та патрони, вилучені У ОСОБА_6 з порушенням процесуальних норм).
		 
		З огляду на наведене, показання допитаних у судовому засіданні свідків обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також не можуть бути взяті до уваги на підтвердження пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення , оскільки ці свідки були залучені у якості спеціаліста та понятого відповідно при проведенні огляду місця події і фактично дали пояснення про вилучення у ОСОБА_6 револьверу та патронів під час проведення цієї незаконної слідчої дії.
		При цьому суд зазначає, що з`ясування обставин справи було закінчено за рішенням суду без допиту свідка обвинувачення ОСОБА_10 , який, як видно з матеріалів справи, також був залучений при проведенні огляду місця події у якості понятого, та згідно позиції прокурора також мав повідомити про обставини проведення цього огляду.
		При прийнятті такого рішення суд виходив з положень ч.ч. 1, 4ст. 28 КПК України щодо необхідності розгляду кримінального провадження в розумні строки, а щодо особи, яка тримається під вартою, - ще й здійснення розгляду невідкладно та першочергово, та зважаючи на те, що у якості підстави для відкладення засідання прокурор вказав на необхідність перевірки інформації про перебування вказаного свідка за межами України, зазначивши разом з цим, що перешкод для перевірки такої інформації починаючи з дати призначення справи до судового розгляду (26.11.2018 року) у нього не було. При цьому, доказів про направлення запиту про перевірку такої інформації до порушення питання про відкладення засідання через неявку свідка прокурор також не надав.
		 
		Згідно ч. 3 ст.373КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У пункті 18 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування КонституціїУкраїни приздійсненні правосуддя»№9від 01.11.1996року зазначено, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст.62Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості.
		У рішенні по справі «Барбера, Мессегу та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного».
		Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у рішеннях по справах «Тельфнер проти Австрії» від 20.03.2001 року та «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08.02.1996 року.
		У пункті 23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Провиконання судамиУкраїни законодавстваі постановПленуму ВерховногоСуду Україниз питаньсудового розглядукримінальних справі постановленнявироку» №5від 29.06.1990року вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи не винність обвинуваченого. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		З огляду на викладене, оцінивши в сукупності досліджені під час судового розгляду докази згідно вимог ст. 94 КПК України, у відповідності до ст. 337 КПК України, розглянувши матеріали кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно виправдати через недоведеність в його діянні складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		 
		Процесуальні витрати на проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 858,00 грн. згідно зі ст.124КПК України слід прийняти на рахунок держави, оскільки вироком суду не встановлено вини обвинуваченого у вчиненні злочину.
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України, тобто револьвер та патрони слід знищити після набрання цим вироком законної сили.
		 
		Відповідно до положень ст.ст. 203, 377 КПК України обвинувачений підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання у зв`язку з виправданням.
		 
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373  374, 376-377 КПК України, суд 
		 
		ухвалив:
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		Звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі судового засідання.
		 
		Процесуальні витрати у справі в сумі 858,00 грн. прийняти на рахунок держави (а.п. 136).
		 
		Речові докази в справі: дев`ятизарядний револьвер «Kora BRNO» калібру 4 мм Флобер з № на рамці НОМЕР_1 і № на барабані R 743, бойові патрони в кількості 12 шт.  знищити.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачений та захисник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...