Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12365/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2019. Зареєстровано: 15.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 04.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		11.03.2019Справа №  910/12365/18За позовом   1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбуаз"
		        2) Фізичної особи-підприємця Захарченко Світлани Володимирівни 
		        3) Фізичної особи-підприємця Кисельової Наталії Леонідівни 
		        4) Фізичної особи-підприємця Сидоренка Анатолія Миколайовича 
		        5) Фізичної особи-підприємця Коновця Вадима Леонідовича 
		        6) Фізичної особи-підприємця Паладюка Анатолія Валентиновича 
		        7) Фізичної особи-підприємця Зелінського Йосипа Леоновича 
		до          1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)  
		                      2) Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
		треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
		                   1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Маркет Солюшн" 
		                   2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемор"
		                   3)Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон Сервіс"
		                   4)Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Дівелопмент Сервіс"
		                   5)Товариство з обмеженою відповідальністю "Бліц Флоренц"
		                   6)Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Кіттс 78"
		                   7)Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб Т-2"
		                   8)Київська міська рада
		                   9)Комунальне підприємство "Київпастранс"
		про              визнання незаконним рішення 
		Суддя  Усатенко І.В.  
		Секретар судового засідання Микитин О.В.
		Представники сторін:
		від позивачів - Нестеришин Т.С.
		від відповідачів - Глущенко Д.В.
		від третьої особи 1 - Ботвінов Р.Г.
		від третьої особи 3 - Тарасов А.Г., Ручка О.А.
		від третьої особи 8 - Глущенко Д.В.
		від інших не з'явились 
		вільні слухачі ОСОБА_13, ОСОБА_14
		В судовому засіданні 11.03.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбуаз", Фізична особа-підприємець Захарченко Світлана Володимирівна, Фізична особа-підприємець Кисельова Наталія Леонідівна, Фізична особа-підприємець Сидоренко Анатолій Миколайович, Фізична особа-підприємець Коновець Вадим Леонідович, Фізична особа-підприємець Паладюк Анатолій Валентинович, Фізична особа-підприємець Зелінський Йосип Леонович звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); 2) Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); 3) Постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва про затвердження умов інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до здійснення комплексу заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві, оформлене протоколом № 102/2017 від 13 грудня 2017 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, законодавства про інвестиційну діяльність та цим актом порушені права Позивачів як інвесторів, існує загроза порушення їх права власності, права на вільну конкуренцію та права на свободу підприємницької діяльності, а також порушується охоронюваний законом інтерес на участь в інвестиційному конкурсі. Як було зазначено та обґрунтовано Позивачами у поданій до суду позовній заяві, Позивачі є інвесторами по забезпеченню переобладнання зупинок міського громадського транспорту сучасними зупинковими комплексами за інвестиційними договорами, укладеними з Комунальним підприємством "Київпастранс" (перелік зазначено в заяві). На виконання договорів позивачами були здійснені відповідні інвестиції в переобладнання зупинок громадського транспорту та було придбано та облаштовано зупинковими комплексами зупинки громадського транспорту. Оскаржуваним рішенням Комісії, оформленим протоколом від 13 грудня 2017 року № 102/2017, яким були затверджені умови інвестиційного конкурсу (пункти 2.10, 3.15), передбачений обов'язок замовника здійснити заходи для звільнення 20-ти метрової зони зупинки від тимчасових споруд, малих архітектурних форм та елементів благоустрою, які можуть завадити виконанню інвестиційного договору. У відповідності до підпункту 6.3.2. Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 528/1189 (далі - Положення № 528/1189) умови конкурсу повинні бути включенні до умов інвестиційних договорів. Тобто внаслідок виконання інвестиційних зобов'язань місцеві органи влади та інші уповноважені суб'єкти зобов'язані будуть вжити заходи від звільнення (демонтажу) належних Позивачам, як інвесторам, зупинкових комплексів.  Предметом спору у даній справі є, фактично, спір щодо права Позивачів на прийняття участі в інвестиційному конкурсі та права на здійснення своєї діяльності внаслідок здійснення інвестицій і необхідності дотримання законодавчих гарантій захисту інвестицій (зупинкових комплексів).
		Ухвалою суду від 25.09.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		27.09.2018 від позивачів через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 25.09.2018 про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою суду від 02.10.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі № 910/12365/18 в частині позовних вимог до  Постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на підставі п.1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 вирішено розглядати справу  за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Маркет Солюшн; Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемор"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон Сервіс"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Дівелопмент Сервіс"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Бліц Флоренц"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Кіттс 78"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб Т-2" та призначено підготовче засідання на 08.11.2018.
		29.10.2019 від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на наступні обставини. Відповідачі зазначають про відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки, було сформовано декілька лотів з різною кількістю зупинкових комплексів для надання можливості взяти участь у конкурсі суб'єктам господарювання з різною фінансовою можливістю. Відповідачі зазначили, що інвестиційний договір з ТОВ "Амбуаз" припинився закінченням строку його дії 03.07.2010; з ФОП Захарченко С.В. інвестиційний договір припинився  20.05.2010, з ФОП Кисельовою Н.Л. - 13.09.2010, з ФОП Сидоренко А.М. - 14.07.2011, з ФОП Коновець В.Л. - 30.07.2007, з ФОП Паладюк А.В. - 17.03.2009, з ФОП Зелінським Й.Л. - 25.10.2010, а тому оспорине позивачами рішення не впливає на їх права та обов'язки, оскільки, інвестиційні договори припинились задовго до прийняття спірного рішення. Рішення комісією було прийнято в рамках її повноважень, не порушує прав позивачів та відповідає вимогам чинного законодавства.
		31.10.2018 від третьої особи 1 через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких вона заперечує проти позову у повному обсязі та вказує, що спірне рішення прийнято згідно норм чинного законодавства, в межах наданих повноважень  та не порушує прав позивачів.
		Через канцелярію суду 06.11.2019 від позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі вказують, що подані відповідачами докази направлення повідомлень про припинення договорів, не є належними та допустимими доказами направлення відповідних повідомлень, оскільки не надано доказів відправки; позивач вказує на рішення антимонопольного комітету, яким встановлено порушення анти конкурентного законодавства; зазначено про процедурні порушення при проведенні конкурсу та неправомочності комісії на прийняття відповідних рішень.
		В підготовчому засіданні 08.11.2018 оголошено перерву до 06.12.2018.
		29.11.2018 від відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками, в яких наголошує, що подані ним докази підтверджують припинення інвестиційних договорів. Оскільки зупинковий комплекс є рухомим майном і може бути вільно переміщений, то проведення конкурсу не порушує прав позивачів; конкурс проведений згідно чинного законодавства в межах компетенції, а тому позов не підлягає задоволенню.
		29.11.2018 через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшли додаткові пояснення з додатками.
		Ухвалою суду від 06.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12365/18 до судового розгляду по суті на 21.01.2019. 
		В судовому засіданні 21.01.2019 оголошено перерву до 14.02.2019.
		В судовому засіданні 14.02.2019  оголошено перерву до 28.02.2019.
		28.02.2019 через канцелярію суду від третьої особи 1 через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, в якому зазначено про демонтаж зупинкових комплексів позивачів КП "Київблагоустрій" протягом 2017-2018 років.
		В судовому засіданні 28.02.2019 оголошено перерву до 11.03.2019.
		Через канцелярію суду 11.03.2019 від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення, в яких вона проти позову заперечує, вказуючи на ту обставину, що права позивачів не порушені.
		В судове засідання 11.03.2019 представники третіх осіб 2, 4, 5, 6, 7, 9 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
		Неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Судом не прийнято у якості письмового доказу лист, долучений третьою особою 8 до її заперечень.
		Представник позивачів у судовому засіданні 11.03.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи і просив позов  задовольнити у повному обсязі.
		Представники відповідачів, третіх осіб 1, 3, 8 підтримали заперечення, викладені у заявах по суті справи
		Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
		В судових дебатах представник позивачів підтримав позовні вимоги.
		Представники відповідачів, третіх осіб 1, 3, 8 просили у позові відмовити.
		Суд зазначає, що Фізичні особи-підприємці Кисельова Наталія Леонідівна (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), Паладюк Анатолій Валентинович (АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2), Зелінський Йосип Леонович (АДРЕСА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_3) припинились. Проте з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 05.06.2018 № 338/180/17, від 13.02.2019 № 910/8729/18 про продовження існування правовідносин, що виникли з господарської діяльності фізичної особи-підприємця, після його припинення як підприємця, для фізичної особи. В зв'язку з цим відсутні підстави для закриття провадження в частині позовних вимог позивачів, які припинились як суб'єкти підприємницької діяльності. Проте в даних правовідносинах не застосовується інститут правонаступництва, а тому суд не вбачає підстав для заміни позивачів їх правонаступниками. Після припинення позивачів я фізичних осіб-підприємців, позивачами у даній справі є фізичні особи - Кисельова Наталія Леонідівна (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), Паладюк Анатолій Валентинович (АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2), Зелінський Йосип Леонович (АДРЕСА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_3).
		Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідачів, третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		13.12.2017 відбулось засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 102/2017 від 13.12.2017, зокрема лоти 1-28, додатки 3-30, в частині яких позивач просить визнати рішення незаконним (далі - рішення, оформлене протоколом № 102/2017 від 13.12.2017).
		Додатками 3-30 рішення, оформленого протоколом № 102/2017 від 13.12.2017, визначено умови конкурсу із залученням інвестора до реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту у місті Києві (лоти 1-28).
		Позивачі вважають, що їх права порушені вищезазначеним рішенням, оскільки, воно порушує антиконкурентне законодавство, інвестиційне законодавство та їх права як інвесторів згідно укладених договорів.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 200 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 02.07.2007, укладений між ТОВ "Амбуаз" та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02.07.2010 року. Термін дії даного договору, за домовленістю сторін, автоматично продовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору (п. 6.1, 6.2 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 200 від 02.07.2007 та копії квитанцій про сплату за утримання і обслуговування зупинкового комплексу 2016, 2017 роках.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 120 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 20.05.2004, укладений між ФОП Захарченко Світланою Володимирівною та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 20.05.2007 року. Термін дії даного договору, за домовленістю сторін, автоматично продовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору (п. 6.1, 6.2 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 120 від 20.05.2004 та копії квитанцій про сплату за утримання і обслуговування зупинкового комплексу 2014 році; дозвіл № 721/03 від 31.10.2003 на розміщення малої архітектурної форми; паспорт на зупинковий комплекс та ордер на його встановлення.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 217 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 13.09.2007, укладений між ФОП Махлай Наталією Леонідівною (змінила прізвище на Кисельову) та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 2010 року. Термін дії даного договору, за домовленістю сторін, автоматично продовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору (п. 6.1, 6.2 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 217 від 13.09.2007.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 139 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 14.07.2005, укладений між ФОП Сидоренко Анатолієм Миколайовичем та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 14.07.2008 року. Термін дії даного договору, за домовленістю сторін, автоматично продовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору (п. 6.1, 6.2 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 139 від 14.07.2005 та копії квитанцій про сплату за утримання і обслуговування зупинкового комплексу 2017 році; договір на купівлю-продаж зупинкового комплексу та договір на виготовлення зупинкового комплексу, паспорти на зупикнові комплекси, черговий кадастровий план, договір оренди земельної ділянки та рішення ради про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 41 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 30.07.2002, укладений між ФОП Коновцем Вадимом Леонідовичем та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.07.2007 року. (п. 6.1 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 41 від 30.07.2002, дозволи на розміщення малих архітектурних форм  та паспорти на тимчасове розміщення зупинкових комплексів.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 115 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 17.03.2004, укладений між ФОП Паладюком Анатолієм Вадимовичем та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17.03.2009 року. Термін дії даного договору, за домовленістю сторін, автоматично продовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору (п. 6.1, 6.2 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 115 від 17.03.2004, дозволи на розміщення малих архітектурних форм на зупинках громадського тарснпорту, ордери на розміщення та акти воду в експлуатацію зупинкових комплексів, паспорт на розміщення зупинкового комплексу, рішення ради про надання в оренду земельної ділянки, банківські виписки, в яких зазначено про оплату вартості зупинкових комплексів та сплату послуг щодо суміного утримання зупинкових комплексів у 2017 році., договір реалізації проїзних документів в зупикнових комплексах.
		До матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 221 фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 25.10.2007, укладений між ФОП Зелінським Йосипом Леоновичем та Комунальним підприємством "Київпастранс". Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 25.10.2010 року. Термін дії даного договору, за домовленістю сторін, автоматично продовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору (п. 6.1, 6.2 договору). До договору долучено перелік зупинок громадського транспорту, з приводу яких було укладено договір № 221 від 25.10.2010, договір купівлі-продажу зупинкового комплексу та договір реалізації проїзних документів.
		Отже до матеріалів справи долучено копії договорів фінансування спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту, укладені в період з 2002 року по 2007 роки між позивачами та КП "Київпастранс". Умовами вказаних договорів передбачене автоматичне продовження строку їх дії, у разі відсутності заперечення сторін. Крім договору № 41 від 30.07.2002 з ФОП Коновцем Вадимом Леонідовичем.
		До матеріалів справи долучено лист Департаменту економіки та інвестицій, адресований КП "Київпастранс" від 20.09.2019 № 050/07-6542 з запитом про чинність інвестиційних договорів  з позивачами. КП "Київпастранс" надано відповідь від 27.09.2018 № 053101/3142, в якій зазначено, що інвестиційні договори з позивачами не продовжувались, а тому припинили свою дію датою, визначеною у договорах як строк їх дії. До листа долучено копії листів-повідомлень про припинення інвестиційних договорів з позивача: від 01.06.2010 № 16/1719/1, від 30.07.2010 № 16/2267, від 08.06.2011 № 16/1045, від 02.04.2008 № 02/939-16, від 20.01.2009 № 02/161-16, від 01.09.2010 № 16/2531, витяг з журналу вихідної кореспонденції. Доказів направлення листів позивачам до матеріалів справи не долучено.
		Позивачі заперечують, що повідомлення про припинення договорів є належними та допустимими доказами, оскільки, не засвідчені належним чином та відсутні докази направлення вказаних листів.
		Суд погоджується з запереченнями позивачів, оскільки, хоча договорами не передбачено яким саме чином має бути повідомлено інвесторів про припинення договорів, проте договором визначено обов'язковість письмової форми повідомлень і якщо відповідачі вказують саме про направлення вказаних листів, то мають довести обставини щодо їх направлення належними та допустимими доказами, чого зроблено не було.
		Крім того, суд не вбачає обґрунтованості в запереченнях третьої особи щодо того, що договорами передбачено автоматичне продовження договору на новий строк лише одноразово, оскільки, про це в договорах не зазначено. Тобто відсутні будь-які обмеження крім повідомлення про припинення договору щодо кількості строків, на які договори можуть бути автоматично продовжені.
		Тобто суду не надано доказів того, що інвестиційні договори з позивачами, припинили свою дію,  крім договору № 41 від 30.07.2002 з ФОП Коновцем Вадимом Леонідовичем, яким не передбачено автоматичне продовження дії договору.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
		Об'єктами інвестиційної діяльності, згідно зі статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
		Згідно з нормами статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
		Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
		Відповідно до статті 16 Закону України «Про інвестиційну діяльність»  Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території, в тому числі шляхом погодження питань про створення виробничих і соціальних об'єктів, використання природних ресурсів суб'єктами інвестиційної діяльності.
		Відповідно до положень Цивільного та Земельного кодексів України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України-місто-герой Київ», «Про інвестиційну діяльність», «Про оренду землі», з урахуванням рішень Київської міської ради від 24 червня 2005 року №322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти», від 19 липня 2005 року №810/3385 «Про затвердження тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві», від 06 вересня 2001 року №17/1451 «Про порядок набуття права власності на об'єкти інвестування» порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу визначає Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року №528/1189 (далі по тексту - Положення №528/1189).
		Відповідно до пункту 1.2 Положення №528/1189 інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.
		За визначенням пункту 1.4 Положення №528/1189 інвестиційний договір - це угода, що укладається з переможцем конкурсу про інвестування та здійснення будівництва, реконструкції тощо об'єктів інвестування на умовах проведення інвестиційного конкурсу; конкурс - це процедура виявлення найкращої економічної інвестиційної пропозиції на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, проведення якого визначається цим Положенням, із передачею у власність об'єкта (або його частини) та передачею у власність або користування відповідної земельної ділянки.
		Пункт 1.5 Положення №528/1189 визначає, що рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.
		Згідно з пунктом 1.6 Положення №528/1189 об'єктом конкурсу можуть бути, у тому числі, спорудження комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури та забудова земельних ділянок, на яких вони розташовані, з подальшим вирішенням майново-правових питань та передачею новостворених об'єктів у власність відповідно до умов конкурсу; інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки, об'єкти архітектурної та містобудівної діяльності, з подальшим вирішенням майново-правових питань та передачею новостворених об'єктів у власність відповідно до умов конкурсу.
		Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Положення №528/1189 пропозиції до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, надаються щомісячно організатору конкурсу структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головними управліннями, управліннями, балансоутримувачами зазначених об'єктів (у випадку, коли вони є замовниками ДПТ), районними в місті Києві державними адміністраціями за формою згідно з додатком 2, таблицями 1, 2, зокрема: Головним управлінням економіки та інвестицій - перелік об'єктів будівництва, реконструкції, реставрації, інженерної та транспортної інфраструктури тощо, об'єкти, по яких в Програмі соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва не передбачені бюджетні асигнування на фінансування капіталовкладень, та об'єкти будівництва, реконструкції, реставрації, інженерної та транспортної інфраструктури тощо, які включені в Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста за рахунок всіх джерел фінансування в частині, що стосується інвестиційно привабливих складових проекту.
		Відповідно до п. 2.1.4 - 2.1.6 Положення № 528/1189 організатор конкурсу формує перелік об'єктів за встановленою формою та подає його на розгляд Комісії. Робоча група розглядає запропоновані переліки об'єктів та формує перелік інвестиційно привабливих об'єктів, у тому числі земельних ділянок. Після визначення робочою групою переліку інвестиційно привабливих об'єктів організатор конкурсу забезпечує їх оформлення за формою та подає на розгляд Комісії. Комісія щотижня (або в інші визначені Комісією терміни) розглядає пропозиції робочої групи, зазначений перелік та своїм протокольним рішенням визначає об'єкти, по яких пропонується проведення інвестиційних конкурсів. Затвердження переліку інвестиційних об'єктів (у тому числі земельних ділянок), які потребують залучення інвестицій, здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) шляхом прийняття відповідного розпорядження за поданням організатора конкурсу.
		З наведених норм Положення №528/1189 слідує, що КМДА наділена повноваженнями приймати рішення щодо затвердження лише тих інвестиційних об'єктів, які потребують залучення інвестицій для фінансування будівництва, реконструкції інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, інакше кажучи, щодо таких об'єктів, які потребують вкладень з метою їх створення або приведення до придатного стану для досягнення того чи іншого ефекту (отримання прибутку, задоволення потреб громадян тощо); при цьому, за наслідками затвердження об'єктів інвестування та проведення інвестиційного конкурсу із інвестором укладається інвестиційний договір, який регулює майново-правові питання та передбачає передачу новостворених об'єктів у власність відповідно до умов конкурсу.
		Укладення інвестиційного договору щодо конкретних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та передача новостворених об'єктів у власність інвестора вказує, що інвестування як таке вже реалізовано, а тому всі питання після реалізації конкурсу на певні об'єкти інвестування вирішуються в контексті виконання/невиконання сторонами умов інвестиційного договору та не можуть бути врегульовані шляхом нового (повторного) проведення нового конкурсу, відповідно, «проінвестовані» об'єкти не можуть бути повторно об'єктом інвестиційного конкурсу без розірвання інвестиційного договору.
		Оскільки, як встановлено судом інвестиційні договори укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбуаз", Фізична особа-підприємець Захарченко Світлана Володимирівна, Фізична особа-підприємець Кисельова Наталія Леонідівна, Фізична особа-підприємець Сидоренко Анатолій Миколайович, Фізична особа-підприємець Паладюк Анатолій Валентинович, Фізична особа-підприємець Зелінський Йосип Леонович є чинними і продовжують діяти, а тому включення переданих їм за інвестиційними договорами місць розміщення зупинкових комплексів до списку інвестиційних об'єктів суперечить принципам, інвестиційного законодавства.
		Рішенням постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403 від 25.05.2016 (протокол № 84/2016) було вирішено: включити до переліку інвестиційних об'єктів, які потребують залучення інвестицій проект "Комплекс заходів благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту у місті Києві"; визнати таким, що втратило чинність розпорядження № 1025 від 18.06.2012.
		Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська   державна   адміністрація) від 14.07.2016 № 541 «Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проекту «Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві»» яке було опубліковано в газеті «Хрещатик» від 22 липня 2016 року № 77 (4847) Київською міською державною адміністрацією було оголошено про проведення нового конкурсу щодо облаштування зупинок громадського транспорту, зазначене розпорядження також оприлюднено 14.07.2016 на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва. Відповідно до п. 1 Розпорядження № 541 затверджено перелік об'єктів, які потребують залучення інвестицій.
		Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві"" від 14.07.2016 № 541  зобов'язано: затвердити перелік об'єктів, які потребують залучення інвестицій, що додається; визначити комунальне підприємство "Київпастранс" замовником реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві"; визначити комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" замовником підготовчих (передінвестиційних) робіт для проведення інвестиційних конкурсів; Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство": 4.1. Розробити орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроектні пропозиції по об'єкту інвестування. 4.2. Погодити в установленому порядку орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроектні пропозиції з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальним підприємством "Київпастранс". 4.3. Надати орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроектні пропозиції та пропозиції до умов конкурсу до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку для підготовки умов конкурсу; Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальному підприємству "Київпастранс" за запитами комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" надавати потрібні висновки, погодження та матеріали для підготовки орієнтовних техніко-економічних показників щодо реалізації інвестиційного проекту в установленому законодавством порядку;  Постійно діючій конкурсній комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в установленому порядку провести інвестиційні конкурси із залучення інвесторів.
		Як вбачається із наявних у справі доказів, Протоколом постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403 від 13.12.2017 № 102/2017 були затверджені умови інвестиційного конкурсу по архітипах зупинкових комплексів та павільйонів очікування, технічним умовам, адресному переліку розташування зупинкових комплексів, формування лотів, іншу конкурсну документацію.
		В подальшому, в газеті «Хрещатик» від 22 грудня 2017 року №135 (5048) (оприлюднена на веб-сайті видання за адресою в глобальній мережі Інтернет http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/5048/rubs/pdf.html) було оприлюднено конкурсні умови інвестиційних конкурсів із залучення інвестора до реалізації проекту «Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві».
		Як вбачається з матеріалів справи, умови відповідних інвестиційних конкурсів були затверджені Комісією протоколом від 13.12.2017 № 102/2017. Вказані рішення Комісії були оприлюднені на офіційному інтернет-сайті Київської міської державної адміністрації.
		Відповідно до п. 6.2.5 Положення, Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, має право, зокрема, за поданням організатора конкурсу на підставі відповідного рішення Київради визначати та затверджувати на підставі техніко-економічних показників об'єкту умови конкурсу, склад і зміст конкурсної документації; форму заявки на участь у конкурсі, текст інформаційного оголошення про проведення конкурсу. Таким чином, затверджуючи відповідні умови конкурсів, Комісія діяла в межах наданих законодавством повноважень.
		Щодо посилання позивачів на рекомендації Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд зазначає, що зазначені у рекомендаціях висновки не впливають на господарсько-правові відносини позивачів, оскільки, стосуються порядку підготовки та проведення конкурсу, є процедурними питаннями, що носять публічно-правовий характер.
		Суд відзначає, що позивачі не довели, що мали намір приймати участь у конкурсах та не надали належних та допустимих доказів того, що з урахуванням спірного рішення вони були позбавлені права чи можливості брати участь у відповідному конкурсі.
		Крім того, щодо обраного позивачами способу захисту їх прав.
		Як встановлено у ч. 6      ст. 55 Конституції України      кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до      статті 4 Господарського процесуального кодексу України      право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України      передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Дана норма кореспондується з положенням      ст.20 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи іншій спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього), так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.
		Реалізуючи передбачене      ст. 64 Конституції України      право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.
		Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. 
		Отже за результатами прийнятого рішення, оформленого протоколом № 102/2017 від 13.12.2017, були проведено конкурси, за результатами яких визначено переможців (розпорядження про затвердження переможців долучені до матеріалів справи) та укладено відповідні правочини.
		Отже, вказане рішення, оформлене протоколом № 102/2017 від 13.12.2017, яке є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, вичерпало свою дію внаслідок його виконання третіми особами (укладенням договорів). У зв'язку з чим визнання незаконним спірного рішення не породжує жодних правових наслідків для переможців конкурсу, після укладення відповідних інвестиційних договорів, оскільки у таких осіб вже виникло право на інвестиційну діяльність і виникло воно на підставі правочинів. Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі №21-405а14.
		   Як оскаржуване рішення вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акту не породжує правових наслідків для переможців конкурсу - третіх осіб у даній справі, оскільки, їх права виникли на підставі норм закону та правочинів, що вони уклали.   Тобто, обраний позивачами спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконним рішення, оформленого протоколом № 102/2017 від 13.12.2017, не забезпечує реального захисту порушеного права інвестора, тобто у будь-якому випадку не призведе до поновлення прав позивачів, які вони вважають порушеними внаслідок прийняття спірного рішення. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі №916/654/15-г.
		Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з нормами статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.    Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 № 911/1563/17).
		Суд також враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
		Зміст зобов'язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.
		Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
		Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Загалом, необхідно зазначити, що власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. 
		Тобто саме ефективність способу захисту є основоположним принципом, який має враховуватись судом при ухваленні рішення.
		З поданого позову вбачається, що обраний позивачами спосіб захисту є неефективним та не приведе до їх порушених інвестиційних прав, оскільки, за результатами конкурсів, умови проведення яких фактично оскаржує позивач уже визначено переможців та укладено інвестиційні договори, а тому визнання незаконним рішення, оформленого протоколом № 102/2017 від 13.12.2017, яке фактично уже вичерпало свою дію не призведе до поновлення чи захисту прав позивачів
		Крім того, суд відзначає, що Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська   державна   адміністрація) від 14.07.2016 № 541, на підставі якого і були проведені конкурси і саме на підставі якого було прийнято спірне рішення, в частині об'єктів інвестиційної діяльності, які вже були передані позивачам, є чинним. Отже оскільки, спірне рішення комісії було прийнято саме на підставі розпорядження, суд не вбачає правових підстав для визнання його незаконним з урахуванням обставин щодо чинності Розпорядження № 541. Суд відзначає, що спірне рішення, оформлене протоколом № 102/2017 від 13.12.2017,  є способом реалізації Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська   державна   адміністрація) від 14.07.2016 № 541
		Суд наголошує, що позивачами не надано доказів того, що вони мали намір брати участь у конкурсах, а тому не доведено належними та допустимими доказами, яким саме чином спірне рішення могло порушити чи обмежити їх права.
		Відповідно до   статті 13 Господарського процесуального кодексу України      судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно зі      статтею 73 Господарського процесуального кодексу України      доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами;
		2) висновками експертів;
		3) показаннями свідків.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України      визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		За приписами      статті 86 Господарського процесуального кодексу України      суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до      ст. 236 Господарського процесуального кодексу України      судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбуаз" (02088, м. Київ, вул. Леніна, 31, офіс 2, ідентифікаційний код 33689819), Фізичної особи-підприємця Захарченко Світлани Володимирівни (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4), фізичної особи Кисельової Наталії Леонідівни (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1), Фізичної особи-підприємця Сидоренка Анатолія Миколайовича (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_5), Фізичної особи-підприємця Коновця Вадима Леонідовича АДРЕСА_7, ідентифікаційний код НОМЕР_6), фізичної особи Паладюка Анатолія Валентиновича (АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2), фізичної особи Зелінського Йосипа Леоновича (АДРЕСА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_3) до 1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 00022527); 2) Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 04633423) про визнання незаконним та скасування рішення Постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва про затвердження умов інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до здійснення комплексу заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві, оформлене протоколом № 102/2017 від 13 грудня 2017 року - відмовити повністю.
		Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
		Повне рішення складено 14.03.2019
		 
		 
		Суддя                                                                                          І.В. Усатенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...