Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2040/6602/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2019. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 12.03.2019
Номер судового провадження: 1591/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 березня 2019 р.Справа № 2040/6602/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бегунца А.О.,
		Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,
		за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.11.18 року по справі № 2040/6602/18
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області 
		про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 58997 - 17 від 13.04.2018 прийняту Головним управлінням ДФС у Харківській області; зобовязати Головне управлінням ДФС у Харківській області провести нарахування авансових внесків для сплати єдиного податку з 01.03.2017 виходячи з розміру фіксованої ставки згідно з рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 Про місцеві податки та збори в місті Харкові; зобовязати Головне управлінням ДФС у Харківській області провести зарахування надміру сплачених сум єдиного податку за період березень - вересень 2017 року в сумі 2240 грн. в рахунок майбутніх платежів з даного податку в 2018 році.
		В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувана податкова вимога є безпідставною, протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону і підлягає скасуванню. При цьому, позивач вважає, що протягом 2017 та 2018 років він не порушував виконання податкового обовязку, оскільки податкові зобовязання зі сплати відповідних сум єдиного податку здійснював за місцем своєї податкової адреси, виходячи з розміру фіксованої ставки згідно з рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 Про місцеві податки та збори в місті Харкові в повному обсязі та у встановлений податковим законодавством строк. 
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 позов задоволено частково. Скасовано податкову вимогу № 58997-17 від 13.04.2018 прийняту Головним управлінням ДФС у Харківській області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. У задоволенні решти позову - відмовлено.
		Не погодившись з рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не зявились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у звязку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
		Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (паспорт серії МК №409972, а.с. 21-22) є фізичною-особою підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та з 01.01.2012 року є платником єдиного податку 2 групи, без найманих працівників, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 30.05.2012 (а.с. 11).
		13.04.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №58997-17 щодо сплати суми податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1280,50 грн. (а.с. 15), яку позивачем отримано 02.05.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 45).
		10.05.2018 не погодившись з вказаною податковою вимогою позивачем подано до Державної фіскальної служби України відповідну скаргу (а.с. 16-18), за результатами розгляду якої, рішенням Державної фіскальної служби України від 12.07.2018р. №10018/Р/99-99-17-04.14 оскаржувану податкову вимогу залишено без змін, а скаргу  без задоволення (а.с. 19-20).
		Не погодившись з оскаржуваною вимогою позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування податкової вимоги № 58997-17 від 13.04.2018 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у повному обсязі та у встановлені строки за місцем своєї податкової адреси було сплачено єдиний податок як платником другої групи відповідно до вимог ст. ст. 293-295 Податкового кодексу України.
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. 
		Судовим розглядом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної податкової вимоги стали дані ІТС Податковий блок, відповідно до яких позивач має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який виник в результаті сплати платником єдиного податку з фізичних осіб за ставкою 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати замість 20 відсотків за місцем провадження господарської діяльності.
		Так, відповідно до 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності-особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Згідно з п. 293.1, п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата). 
		Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
		Відповідно до п. 293.7 ст. 293 Податкового кодексу України, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
		Згідно із п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
		Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
		Матеріалами справи підтверджено, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за податковою адресою: 61174, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 61/Б, кв. 2; а місце провадження господарської діяльності є: Харківська обл., м. Красноград, Базарна площа, магазин Олімпієць, що також підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 30.05.2012 (а.с. 11).
		Позивач, як платник єдиного податку позивач проводить свою господарську діяльність на території однієї міської ради, а саме Красноградської міської ради. При цьому, податкова адреса позивача зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		Доказів зміни позивачем місця провадження своєї господарської діяльності або податкової адреси матеріали справи не містять, відповідачем до матеріалів справи доказів на старостування цього не надано, тому протиправними є твердження відповідача про проведення позивачем своєї господарської діяльності на території більш як однієї міської ради.
		Крім того, відповідно до п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України, сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
		Згідно рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 Про місцеві податки та збори в місті Харкові на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки встановлено фіксовану ставку єдиного податку з розрахунку на календарний місяць для ІІ групи платників єдиного податку на рівні 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, рішення набрало чинності з 01.03.2017 (а.с. 12).
		З цієї ж дати втрачає силу рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України, яким ставка єдиного податку для другої групи платників єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, крім побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства була встановлена на рівні 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
		З наявної в матеріалах справи податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 03.01.2018 (а.с. 13) встановлено, що у період з березня по вересень 2017 року позивач здійснював сплату єдиного податку на рівні 20% від розміру мінімальної заробітної плати (640,00 грн.) шляхом авансового внеску до 20 числа кожного місяця, що також підтверджується квитанціями про сплату єдиного податку від 17.01.2017р., від 16.02.2017р., від 15.03.2017р., від 13.04.2017р., від 17.05.2017р., від 12.06.2017р., від 18.07.2017р., від 17.08.2017р., від 12.09.2017р. (а.с. 55-57).
		Судовим розглядом встановлено, що про існування рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 Про місцеві податки та збори в місті Харкові позивачу стало відомо в жовтні 2017 року.
		В жовтні 2017 року згідно заяви від 29.08.2017 року в звязку з перебуванням у відпустці позивач не сплачував єдиний податок (а.с. 54).
		Починаючи з листопада 2017 року сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_1 здійснював вже в розмірі 10% від розміру мінімальної заробітної плати (320,00 грн.), що також підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 03.01.2018 наявною в матеріалах справи (а.с. 13) та квитанціями про сплату єдиного податку від 14.11.2017, від 13.12.2017 (а.с. 58).
		Матеріалами справи підтверджено, що 24.01.2018 позивач звертався з відповідною заявою до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про встановлення розміру ставки єдиного податку на рівні 10% і проведенні відповідних перерахунків з 1 березня 2017 року (а.с. 14), проте відповідь на вказану заяву позивач не отримував, таких доказів відповідачем до суду надано не було.
		Стосовно доводів апеляційної скарги з посиланням на рішення Красноградської міської ради від 21.06.2017 року №1018-VІІ Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік, а саме про обовязок сплати позивачем єдиного податку з фізичних осіб за ставкою 20% розміру мінімальної заробітної плати, колегія суддів зазначає, що вказане рішення встановлює ставки єдиного податку на території Красноградської міської ради та стосується податків, які сплачуються до місцевого бюджету міста Красноград.
		В той час як, позивач сплачує єдиний податок до місцевого бюджету міста Харкова за своєю податковою адресою, що підтверджено реквізитами рахунку для обліку місцевого бюджету зазначених на квитанціях про сплату податку (а.с. 55-58), а відповідачем до матеріалів справи не долучено будь-яких належних доказів неправомірності сплати позивачем єдиного податку до місцевого бюджету міста Харкова, а отже позивачем у повному обсязі та у встановлені строки за місцем своєї податкової адреси було сплачено єдиний податок як платником другої групи, тому оскаржувана податкова вимога від 13.04.2018 є необґрунтованою та підлягає скасуванню. 
		Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року по справі № 2040/6602/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис)  (підпис) ОСОБА_3   ОСОБА_4   Повний текст постанови складено 15.03.2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...