Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 24/25-908/5753/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 18.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.03.2019 року                            м.  Дніпро               Справа №  24/25-908/5753/14
		       Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Кощеєва     І.М. ( доповідач )   
		суддів:                      Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.
		 
		секретар судового засідання  Пінчук Є.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому  засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  на  ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. ( суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя ) прийнятої за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 24/25-908/5753/14  
		за позовом         Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії 
		                           "Нафтогаз України"
		                            ( м. Київ )
		до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"
		                           ( Донецька область, м. Горлівка, адреса для листування: м. Київ, м. Черкаси ) 
		за участю Прокуратури Донецької області 
		                           ( Донецька область, м. Маріуполь )
		про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
		орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( м. Київ ) 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Господарського суду Запорізької області Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол", звернулось із заявою, в якій просило суд, в порядку ст. 328 ГПК України, визнати наказ Господарського суду Запорізької області  від 19.09.2017 р. по справі № 24/25-908/5753/14, таким, що не підлягає виконанню частково, в частині стягнення 934 521 524,38 грн. основного боргу, а також суми витрат по оплаті державного мита ( судового збору ) в розмірі 73 080,00 грн., у зв'язку із затвердженням Господарським судом Запорізької області від 14.03.2016 р. мирової угоди між сторонами у вказаній справі.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. заяву ПрАТ "Концерн Стирол" про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 таким, що не підлягає виконанню частково задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню частково наказ Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14. 
		Не погодившись  з мотивувальною частиною вказаною  ухвали,  Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить  ухвалу господарського суду  змінити, виключити з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали абзаци наступного змісту: "Слід зазначити, що відповідно до п. 4 укладеної мирової угоди боржник зобов'язується сплатити па користь стягувана 934 521 527,38 гривень (дев'ятсот тридцять чотири мільйони п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім гривень 38 коп.) основного боргу, а також суми витрат по оплаті державного мита ( судового збору) в розмірі 73 080,00 гривень (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) та суми витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) рівними частинами впродовж двадцяти трьох місяців по 38 941 451,81 гривень (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 81 коп.) щомісячно, а в двадцять четвертому місяці 38 941 451,75 гривень (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 75 коп.), починаючи з місяця, що слідує за місяцем закінчення антитерористичної операції, що проводиться у зв'язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.
		Цим самим пунктом мирової угоди сторони взаємопогодили, що місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно-правовий акт про завершення антитерористичної операції.
		Таке визначення моменту завершення антитерористичної операції повністю узгоджується з положенням ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. № 1669-VII, якою встановлюється, що "Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України  від 13.042014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України".
		При цьому слід зазначити, що Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на даний час видано не було.
		Слід додатково зазначити, що положеннями Указу Президента України № 116/2018 від 30.04.2018 р."Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях", виданого в межах прийнятого Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 р. № 22б8-VIIІ. - також не оголошено про завершення антитерористичної операції.
		Отже, з наведеного вище вбачається, що розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 антитерористична операція, на даний момент триває."
		В решті ухвалу, Скаржник просить залишити без змін.
		В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що не оскаржує резолютивну частину ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. у справі №24/25-908/5753/14, однак не погоджується з висновками суду першої інстанції, зробленими у мотивувальній його частині, у зв'язку з цим вважає за необхідне змінити ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.01.2019  р. у справі № 24/25-908/5753/14 та виключити з її мотивувальної частини відповідні абзаци.
		Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що положеннями Указу Президента України № 116/2018 від 30.04.2018 р. не оголошено про завершення антитерористичної операції, проте такий висновок нічим не мотивував.    
		Вищевикладена позиція судом першої інстанції не обґрунтована та не встановлена, більше того, не є предметом розгляду, що є порушенням положень ст. 234 ГПК України.
		Крім того, Скаржник зазначає, що викладена позиція повністю скопійована з заяви ПрАТ «Концерн Стирол», який приходить до такого висновку, однак жодними доказами його не обгрунтовує та не доводить.
		Таким чином, для Скаржника є незрозумілим на підставі яких доказів суд першої інстанції зробив висновок, що положеннями вказаного Указу не оголошено про завершення антитерористичної операції, тоді як вказаний документ визначений тільки як для службового користування.
		Одночасно, Скаржник вказує на те, що строки виконання не є предметом розгляду вказаної заяви ПрАТ «Концерн Стирол». Для вирішення справи достатньо перевірити правильність стягнення сум заборгованості з боржника. 
		Разом з апеляційною скаргою Скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької  області від 21.01.2019р. по справі № 24/25-908/5753/14.  Подання апеляційної скарги  після закінченні строку, встановленого для її подання, Скаржник пояснює тим, що він отримав ухвалу суду 29.01.2019 р., що свідчить про неможливість Позивача скористатись раніше своїм правом на апеляційне оскарження ухвали суду.
		Разом з апеляційною скаргою Скаржник подав клопотання про розгляд  апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  на  ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 р. відновлено строк подання апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  на  ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р.  у справі  № 24/25-908/5753/14. Відкрито  апеляційне  провадження   у  справі та призначено апеляційну скаргу  до розгляду в судовому засіданні 14.03.2019 р., в режимі відеоконференції.
		Від ПрАТ «Концерн Стирол» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій Відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017  р. таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 24/25-908/5753/14 - відмовити у повному обсязі. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 24/25-908/5753/14 - залишити без змін.
		В обгрунтування своїх заперечень, Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказане Сторонами у затвердженій судом Мировій угоді визначення моменту завершення антитерористичної операції повністю узгоджується з  положенням ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII, якою встановлюється, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
		У судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2019 р. в режимі відеоконференції була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну  скаргу слід задовольнити, ухвалу господарського суду  змінити, виключити з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали зазначені в апеляційній скарзі абзаци, виходячи з наступного. 
		Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 р. у справі № 24/25-908/5753/14, частково зміненого Постановою Донецького апеляційного господарського сулу від 20.03.2017, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 (дев'ятсот тридцять чотири мільйони п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 38 коп., пеню в розмірі 7 675 088 (сім мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 87 коп., інфляції в розмірі                396 438 952 (триста дев'яносто шість мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 (тридцять чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 90 коп. та 73 080 (сімдесят три тисячі                 вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
		На виконання вищевказаного судового рішення раніше, 13.10.2015 р. виданий судовий наказ, щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"  на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - основний борг за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 (дев'ятсот тридцять чотири мільйони п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 38 коп., пеню в розмірі 23 025 266 (двадцять трьох мільйонів двадцяти п'яти тисяч двохста шістдесяти шести) грн. 61 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 (триста дев'яносто шість мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гри. 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 (тридцять чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 90 коп. та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
		Проте даний судовий наказ було визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки суму відображеної в ньому пені було змінено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. у даній справі.
		16.09.2015 р. між сторонами у даній справі було укладено мирову угоду, яка     14.03.2016 р. була затверджена Господарським судом Запорізької області.
		19.09.2017 р. Господарським судом Запорізької області був виданий наказ у справі                       № 24/25-908/5753/14 про стягнення з ПрАТ "Концерн Стирол" зазначених вище сум грошових коштів, без врахування вище вказаної мирової угоди.
		Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 р., ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди між сторонами у справі № 24/25-908/5753/14 - залишено в силі. Таким чином, на даний час вказана ухвала суду є чинною.
		За приписами ч. 2 та ч. 3 ст.193 ГПК України, ухвала про затвердження мирової угоди - є окремим самостійним виконавчим документом, який у разі її невиконання може бути пред'явлена до примусового виконання до відповідного органу виконання судових рішень.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
		Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
		Як слушно зауважив суд першої інстанції з вищенаведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачено ряд підстав, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, які стосуються випадків якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. 
		За таких обставин, суд першої інстанції задовольнив заяву ПрАТ "Концерн Стирол" про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 таким, що не підлягає виконанню частково, прийнявши відповідну ухвалу.
		Предметом апеляційного оскарження є мотивувальна частина вказаної ухвали, яка стосується строків виконання Мирової угоди і з якою не погоджується Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
		Відповідно до ч. 1 ст. 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків.
		Задовольняючи частково заяву ПрАТ "Концерн Стирол" про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 таким, що не підлягає виконанню, місцевий господарський суд в  мотивувальній частині ухвали також зазначив: «…відповідно до п. 4 укладеної мирової угоди боржник зобов'язується сплатити па користь стягувана 934 521 527,38 гривень (дев'ятсот тридцять чотири мільйони п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім гривень 38 коп.) основного боргу, а також суми витрат по оплаті державного мита ( судового збору) в розмірі 73 080,00 гривень (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) та суми витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) рівними частинами впродовж двадцяти трьох місяців по 38 941 451,81 гривень (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 81 коп.) щомісячно, а в двадцять четвертому місяці   38 941 451,75 гривень (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 75 коп.), починаючи з місяця, що слідує за місяцем закінчення антитерористичної операції, що проводиться у зв'язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.
		Цим самим пунктом мирової угоди сторони взаємопогодили, що місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно-правовий акт про завершення антитерористичної операції.
		Таке визначення моменту завершення антитерористичної операції повністю узгоджується з положенням ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. № 1669-VII, якою встановлюється, що "Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України".
		При цьому слід зазначити, що Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на даний час видано не було.
		Слід додатково зазначити, що положеннями Указу Президента України № 116/2018 від 30.04.2018 р."Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р."Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях", виданого в межах прийнятого Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 № 2268-VIIІ. - також не оголошено про завершення антитерористичної операції.
		Отже, з наведеного вище вбачається, що розпочата відповідно до Указу Президента України віл 14.04.2014 р. № 405/2014 антитерористична операція, на даний момент триває.»
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника, що строки виконання не є предметом розгляду вказаної заяви ПрАТ «Концерн Стирол». Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для дослідження та встановлення строків виконання зобов'язання Відповідача за мировою угодою.
		Вказані висновки здійсненні господарським судом поза межами вимог заяви Відповідача змістом якої є винесення відповідної ухвали, а відтак підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема змінити рішення.
		Зміна судового рішення, відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, що відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та зміни ухвали  Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14 шляхом виключення з мотивувальної частини зазначених в скарзі абзаців. 
		Згідно з ст. 129 ГПК України  судові витрати по сплаті Позивачем судового збору слід покласти на Відповідача.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.  
		 
		Ухвалу  Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14 змінити, виключити з мотивувальної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14 абзаци наступного змісту:
		«Слід зазначити, що відповідно до п. 4 укладеної мирової угоди боржник зобов'язується сплатити па користь стягувача 934 521 527,38 гривень (дев'ятсот тридцять чотири мільйони п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім гривень 38 коп.) основного боргу, а також суми витрат по оплаті державного мита ( судового збору) в розмірі 73 080,00 гривень (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) та суми витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) рівними частинами впродовж двадцяти трьох місяців по 38 941 451,81 гривень (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 81 коп.) щомісячно, а в двадцять четвертому місяці 38 941 451,75 гривень (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 75 коп.), починаючи з місяця, що слідує за місяцем закінчення антитерористичної операції, що проводиться у зв'язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.
		Цим самим пунктом мирової угоди сторони взаємопогодили, що місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно-правовий акт про завершення антитерористичної операції.
		Таке визначення моменту завершення антитерористичної операції повністю узгоджується з положенням ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. № 1669-VII якою встановлюється, що "Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України".
		При цьому слід зазначити, що Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на даний час видано не було.
		Слід додатково зазначити, що положеннями Указу Президента України № 116/2018 від 30.04.2018 р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях", виданого в межах прийнятого Закону України". Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донеиькій та Луганській областях" від 18.01.2018 р. № 2268-VIII. - також не оголошено про завершення антитерористичної операції.
		Отже, з наведеного вище вбачається, що розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 антитерористична операція, па даний момент триває.»
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 
		суму судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в розмірі 1 921  грн. 00 коп., про що видати наказ.
		 
		        Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. 
		 
		        Повний текст постанови складено  18.03.2019 р.
		 
		Головуючий суддя                                                                        І.М. Кощеєв
		 
		Суддя                                                                                          І.Л. Кузнецова
		 
		Суддя                                                                                   Л.П. Широбокова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...