Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/2150/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 15.03.2019
Номер судового провадження: 61-11184ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		15 березня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 216/2150/17
		провадження № 61-11184св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач-ОСОБА_4,відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України,  Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області,  Криворізький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області,третя особа-слідчий слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пеклун Рената Олександрівна, 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Онопченка О. В. від 31 серпня  2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,               від 27 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - слідчий слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пеклун Рената Олександрівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням речового доказу.
		 
		Встановив:
		У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до             держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - слідчий слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області) Пеклун Р. О., про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням речового доказу. 
		Позовна заява мотивована тим, що вона є власником транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2007 року випуску, державний номерний знак (далі - ДНЗ) НОМЕР_1, яким користувались також члени її сім'ї - син ОСОБА_6 та чоловік ОСОБА_7 
		11 січня 2017 року о 19:24 год невстановлена особа умисно підпалила належний їй автомобіль, який знаходився біля під'їзду № 2 будинку № 12 на вул. Церковній у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, у зв'язку з чим її чоловік ОСОБА_7 звернувся до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину й за вказаним фактом слідчим внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за частиною другою статті 378 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні. 
		Постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. від 12 січня 2017 року належний їй автомобіль визнано в якості речового доказу у кримінальному провадженні                                                        № 12017040230000059 та розміщено на зберігання на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів (далі - ТЗ) при Криворізькому ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою:                             вул. Першотравнева, 14 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
		Зважаючи на низку погроз про фізичне знищення їхньої родини та майна,              12 січня 2017 року її чоловік ОСОБА_7 звернувся до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою-клопотанням про вжиття заходів забезпечення його безпеки та безпеки його близьких родичів і майна, яке постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. задоволено частково.
		На вказану постанову слідчого ОСОБА_7 до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу подана скарга, яка ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області                      від 23 січня 2017 року задоволена та постанова слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. від 12 січня 2017 року скасована в частині відмови у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки щодо близьких родичів судді Жовтневого районного суду                             м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та належного їм майна. Цією ж ухвалою суд зобов'язав слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. вжити передбачені законодавством України заходи безпеки щодо членів сім'ї судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та їхнього майна за допомогою наявних організаційно-технічних заходів, спрямованих на захист життя, здоров'я, житла та майна судді і членів його сім'ї. 
		Разом з тим, 05 лютого 2017 року її автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», ДНЗ НОМЕР_1, який знаходився на зберіганні на території адміністративних споруд ізолятору тимчасового тримання № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, розташованому за адресою:                                             вул. Першотравнева, 14 м. Кривий Ріг Дніпропетровська область шляхом умисного підпалу повністю знищено.
		За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження                                         № 12017040230000221 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України.
		Посилаючись на вказані обставини, позивач просила стягнути з Держави Україна на її користь шляхом списання Державною казначейською службою України з Державного бюджету України суми в розмірі 524 360,00 грн - вартість автомобіля та 650,00 грн - вартість авто-товарознавчого дослідження, а всього 525 010,00 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих знищенням майна, а також 500 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу                               від 31 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено; стягнуто з Держави Україна на користь ОСОБА_4 шляхом списання Державною Казначейською службою України з Державного бюджету України суму в розмірі 524 360,00 грн - вартість автомобіля та 650,00 грн - вартість авто-товарознавчого дослідження, а всього - 525 010,00 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих знищенням майна, та суму в розмірі 500 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх вимог.Враховуючи те, що відповідальними особами Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області не було вжито достатніх заходів для збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а тому шкода завдана знищенням автомобіля повинна бути відшкодована державою.
		Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу               від 31 серпня 2017 року в частині визначення розміру моральної шкоди змінено та зменшено цей розмір з 500 000,00 грн до 100 000,00 грн; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції з приводу доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, однак виходячи з характеру, інтенсивності, тривалості фізичних і моральних страждань позивача та керуючись засадами розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру моральної шкоди. 
		У касаційній скарзі, поданій у січні року до Верховного Суду, Державна казначейська служба України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій односторонньо розглянули справу та дійшли передчасних висновків про часткове задоволення позову, оскільки такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року, серед іншого,  відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали справи                                      з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		24 травня 2019 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.
		У відзиві на касаційну скаргу, поданому у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить відхилити касаційну скаргу Державної  казначейської служби України та залишити без змін постанову апеляційного суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами попередніх інстанцій при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на таке.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
		Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними свої повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Згідно із частинами другою, четвертою статті100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. 
		Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок). Цей Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
		Відповідно до пункту5 Порядку умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.
		Згідно із пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
		Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17, підстав відступити від якого Верховним Судом не встановлено.
		Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1, право користування яким мали чоловік позивача - ОСОБА_7 та син -            ОСОБА_6
		11 січня 2017 року о 19:24 год біля під'їзду № 2 будинку № 12 на                                    вул. Церковній в м. Кривому Розі Дніпропетровської області невстановлена особа умисно підпалила належний позивачу транспортний засіб, про що відомості внесено до ЄРДР.
		Під час проведення огляду місця події слідчим Криворізького ВП старшим лейтенантом поліції Мороз Ю. М. вилучено вказаний автомобіль та направлено до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		Постановою слідчою СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. 12 січня 2017 року належний позивачу автомобіль визнано в якості речового доказу у кримінальному провадженні                                     № 12017040230000059 та розміщено його на зберігання на спеціальний майданчик тимчасового утримання ТЗ при Криворізькому ВП ГУНП в Дніпропетровській області на вул. Першотравневій, 14 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
		12 січня 2017 року чоловік позивача - ОСОБА_7, як суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, звернувся до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою-клопотанням про вжиття заходів забезпечення його безпеки та безпеки його близьких родичів і майна, яке постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. від 12 січня 2017 року задоволено частково.
		Зазначена постанова ОСОБА_7 оскаржена до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області й ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2017 року скарга ОСОБА_7 задоволена та постанова слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р.О. від 12 січня 2017 року скасована в частині відмови у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки щодо близьких родичів судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та належного їм майна. Цією ж ухвалою суд зобов'язав слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. вжити передбачені законодавством України заходи безпеки щодо членів сім'ї судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та їхнього майна за допомогою наявних організаційно-технічних заходів, спрямованих на захист життя, здоров'я, житла та майна судді і членів його сім'ї.
		05 лютого 2017 року автомобіль позивача, який знаходився на зберіганні на території адміністративних споруд ізолятору тимчасового тримання                      № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, розташованому на                                               вул. Першотравневій, 14 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, шляхом умисного підпалу знищено повністю.
		За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України.
		Відповідно до висновку судового експерта від 20 березня 2017 року                        № Д19/03/17 дійсна (ринкова) вартість автомобіля станом на 05 лютого 2017 року становить 524 360,00 грн, при цьому вартість заподіяного матеріального збитку власнику становить 524 360,00 грн. 
		Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову, оскільки відповідальними особами Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області не було вжито достатніх заходів для збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а тому завдана у зв'язку із знищенням автомобіля матеріальна і моральна шкода повинна бути відшкодована державою. 
		Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. 
		У касаційній скарзі Державна казначейська служба України посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням. Механізм відшкодування шкоди завданої злочином законодавчо не врегульований, а тому стягнення такої шкоди з державного бюджету є безпідставним. Крім того, Державна казначейська служба України жодних прав та інтересів позивача не порушувала, а тому не повинна нести відповідальність за шкоду спричинену іншими особами. Посилається на безпідставне стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, що призведе до спричинення економічно-необгрунтованих збитків Державному бюджету України.
		Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку вказаним доводам та обґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позову та стягнення матеріальної і відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України, оскільки недоведеність порушення Державною Казначейською службою України прав позивача та відсутність у зв'язку з цим підстав для відшкодування завданої позивачу шкоди, не мають правого значення, тому що статтями 1173, 1174 ЦК України не встановлюється вина Державної Казначейської служби України, а за її рахунок тільки здійснюється відшкодування спричиненої шкоди державою.
		Крім того, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету України, в тому числі й шляхом безспірного списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду з єдиного казначейського рахунку.
		Зменшуючи розмір моральної шкоди з 500 000,00 грн до 100 000,00 грн апеляційний суд обгрунтовано виходив з конкретних обставин справи, характеру, інтенсивності, тривалості фізичних і моральних страждань позивача, істотності вимушених змін в її життєвих стосунках.
		Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено положеннями статті 400 ЦПК України, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.
		Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року зупинено виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня  2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
		З урахуванням того, що касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України колегія поновлює виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня  2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області                      від 27 грудня 2017 року.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419, 436 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, 
		Постановив:
		 
		Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.
		 
		Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року, в нескасованій частині, та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року залишити без змін. 
		 
		Поновити виконання рішення Центрально-Міського районного суду                           м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня  2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня                     2017 року.
		 
		Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на Державну казначейську службу України. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            В. В. Пророк 
		 
		 
		                                                                                                                      В.С. Висоцька
		 
		 
		                                                                                                                      І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...