Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/2548/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 12.03.2019
Номер судового провадження: 51-2791км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016020010003094

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		 
		12 березня 2019року
		м. Київ
		 
		справа № 127/2548/17
		провадження № 51-2791км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6  (в режимі відеоконференції)
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року, за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця м. Вінниці, одруженого, з вищою освітою, такого, що має на утриманні малолітню дитину, працюючого барменом кафе «Чілі піцца», раніше не судимого,
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 КК,
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 2 листопада 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
		Відповідно до пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»  ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання. 
		Стягнуто із засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 - 9161 грн 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн на відшкодування моральної шкоди.
		Як встановив суд, ОСОБА_7 23 квітня 2016 року о 22:30 год. перебуваючи на вул. М. Шимка у м. Вінниці, у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, демонструючи зверхнє ставлення до інших осіб, ігноруючи норми моралі та елементарні правила поведінки в суспільстві, грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося нецензурною лайкою в присутності неповнолітніх, що характеризувалось особливою зухвалістю і виразилось в безпричинному триваючому нанесенні ударів кулаками та ногами по тулубу та у голову ОСОБА_8 , внаслідок чого потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. 
		Зокрема, суд встановив, що ОСОБА_7 безпричинно раптово схопив за волосся неповнолітню ОСОБА_9 , 2002 р.н., супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, після чого отримав зауваження від її батьків - ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи прохання заспокоїтись, пішов вслід за вказаними особами та, наздогнавши їх поблизу будинку АДРЕСА_1 , вдарив потерпілого ОСОБА_8 кулаком у обличчя та завдав декілька ударів ногою у живіт, порвав його куртку, після чого ОСОБА_10 вдалось відвести  ОСОБА_8 , і вони продовжили свій рух у напрямку місця проживання.
		Однак, ОСОБА_7 продовжував переслідувати потерпілого, знову наздогнав його та продовжуючи хуліганські дії, завдав удар потерпілому ОСОБА_8 у тулуб, внаслідок чого останній впав на землю, а ОСОБА_7 , використовуючи безпорадний стан потерпілого, завдав ще ударів ногами в область тулуба, доки його дії не зупинила ОСОБА_10 .
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо  ОСОБА_7 залишено без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах:
		- засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального кодексу, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що його не було належним чином повідомлено про день та час розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, чим істотно порушено його права.
		- захисник ОСОБА_6 посилаючись на аналогічні істотні порушення кримінального процесуального кодексу, проситьскасувати ухвалу апеляційного суду щодо його підзахисного, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав свою касаційну скаргу і касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_7 та просив задовольнити їх у повному обсязі, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		У судовому засіданні прокурор просила задовольнити касаційні скарги засудженого та його захисника, ухвалу апеляційного суду скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційних скаргах, суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Згідно з ч. 1 ст. 20 КПК засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені КПК.
		Частиною 3 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено право кожного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника. Право обвинуваченого на захист закріплене у п. 5 ч. 1 ст. 129 КонституціїУкраїни, як одна з основних засад судочинства.
		Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції.Відповідно до зазначених принципів, кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Суд визнав, що дані принципи є застосовними також в частині вручення сторонам судових документів.
		У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованихстаттею 6 Конвенціїє обов`язком держави. Адекватний захист обвинуваченого, як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.
		Неприбуття сторони кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду лише у разі, якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомила про поважні причини свого неприбуття.
		Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. 
		При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
		Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
		Як слідує зі змісту статей342,345,405 КПК, суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові виклики та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання. 
		Проте цих вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався.
		З матеріалів кримінального провадження слідує, що не погодившись з вироком суду першої інстанції, засуджений  ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. 
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2017 року закінчено підготовку та призначено апеляційний розгляд кримінального провадження щодо  ОСОБА_7 на 28 грудня 2017 року.
		Згідно рекомендованих повідомлень, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначена ухвала апеляційного суду була направлена 22 грудня 2017 року на адресу Вінницької місцевої прокуратури та прокуратури Вінницької області, 26 грудня 2017 року на адресу захисника ОСОБА_6 (відмітка про отримання 29 грудня 2017 року, тобто вже після судового засідання). Проте, матеріали кримінального провадження не містять відомостей чи була надіслана така ухвала на адресу засудженого ОСОБА_7 та чи отримав він її.
		Суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові виклики та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання. Втім, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, розпочавши 28 грудня 2017 року судовий розгляд, не переконався належним чином у тому, що засуджений та його захисник належним чином повідомлені про дату та час розгляду провадження. 
		Принцип рівності під час провадженні в суді апеляційної інстанції було порушено у зв`язку з практичним позбавленням засудженого та його захисника можливості виступити на підтримку апеляційної скарги та викласти доводи на підтримку своєї позиції. З огляду на практику ЄСПЛ застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на захист є абсолютним та однією з основоположних ознак справедливого судового розгляду. 
		ЄСПЛ у справі «Лазаренко та інші проти України» постановив, що національними судами було порушено п.1 ст.6 конвенції, де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Крім того, у цьому рішенні, ЄСПЛ виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.
		Так, у п. 36 рішення у цій справі ЄСПЛ звернув увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» та «Авотіньш проти Латвії»). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою, та надати власні зауваження із цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі «Беєр проти Австрії»).
		У п. 37 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції (рішення щодо прийнятності заяв у справах «Богонос проти Росії» від 5.02.2004 та «Бац проти України» від 24.01.2017). Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи (рішення у справі «Загородніков проти Росії» від 7.06.2007). Разом з тим загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» від 23.06.93), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт (рішення у справі «Діліпак та Каракая проти Туреччини» від 4.03.2014). Невручення стороні судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні (рішення у справі «Заводнік проти Словенії» від 21.05.2015).
		За таких обставин, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 не були належним чином повідомлені про дату та час розгляду кримінального провадження, а отже твердження, викладені в касаційних скаргах про порушення судом їх прав, є обґрунтованими. 
		У зв`язку з тим, що таке порушення кримінального процесуального закону є істотним, тобто таким, що перешкодило чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду на підставі ст. 438 КПК України, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Під час нового судового розгляду апеляційному суду слід виконати вказівки касаційного суду, судовий розгляд провести з дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення права на захист та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, яке б відповідало положеннямст. 370 КПК.
		Керуючись статтями434,436,438,441,442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив: 
		касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 задовольнити, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року щодо ОСОБА_7  скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...