Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2340/4829/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 19.03.2019. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 29.07.2019
Результат оскарження 29.07.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2019 року справа № 2340/4829/18
		м. Черкаси
		 
		ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді Тимошенко В.П., 
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-2015 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		встановив:
		10 грудня 2018 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Дельта-2015 з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.11.2018 №0013961406, №0013971406.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.03.2017 ним за митною декларацією № UA902040/2017/410189 проведено митне оформлення товару: «Трактор колісний для сільськогосподарських робіт John Deere 6920S, серійний номер L06920V3508J9, 2003 року випуску, що був у використанні. Марка: John Deere, тип двигуна: дизельний, об'єм двигуна: 6800 см. куб., потужність 122 кВт., календарний рік виготовлення: 2003, не містить у своєму складі передавача або передавача та приймача. Виробник Deere & Company. Країна виробництва DE. Торговельна марка John Deere», на підтвердження задекларованої країни походження для проведення митного оформлення надано сертифікат перевезення (походження) товару EUR.1 від 29.03.2017 № А092399, оформлення якого здійснювалось уповноваженим митним органом Литовської Республіки, з території якої поставлявся товар. Також було надано рахунок - фактуру (інвойс), який містив відомості про країну походження товару. Після проведення митного оформлення, ОСОБА_1 митницею ДФС через ДФС України ініційовано перевірку зазначеного сертифікату (лист від 20.12.2017 року № 2009/8/23-70-19-35) шляхом направлення відповідного запиту до уповноваженого органу Литовської Республіки, отримана від уповноваженого органу Литовської Республіки інформація стала підставою для проведення відповідачем документальної перевірки позивача. Перевіркою встановлено, що сертифікат EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399 є справжнім, але походження товару за результатами проведеної верифікації не підтверджене. Позивач вважає, що визнання позивачем невідомою країни походження товару за МД № UА902040/2017/410189 здійснено з порушенням вимог ст.ст. 2,6 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної, енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України №1678-VІІ від 16.09.2014 та на підставі суперечливої інформації про верифікацію сертифікату походження товару EUR.1 від 29.03.2017 № А092399.
		Ухвалою суду від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом пятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. 
		Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 01.11.2018 № 414/23-00-14-0606/40072437 «Про результати документальної невиїзної перевірки позивача дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з окремих питань по митній декларації від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189 (товар №1). В звязку з тим, що, під час проведення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399, експортер не підтвердив статус походження розглядуваних товарів, товар №1 «Трактор John Deere 6920S..», митне оформлення якого здійснено позивачем за МД від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189, не може вважатися таким, що походить з ЄС, відповідно до статті 2 розділу II Протоколу і Угоди.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-2015» зареєстроване, як юридична особа 19.10.2015 Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 40072437.
		У періоді, що перевірявся, ТОВ «Дельта-2015» здійснювало вид діяльності за КВЕД, який пов?язаний із здійсненням зовнішньоекономічних операцій: « 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими, машинами й устаткуванням».
		31.03.2017 ТОВ «ДЕЛЬТА-2015» за митною декларацією № UA902040/2017/410189 проведено митне оформлення товару: «Трактор колісний для сільськогосподарських робіт John Deere 6920S, серійний номер L06920V3508J9, 2003 року випуску, що був у використанні. Марка: John Deere, тип двигуна: дизельний, об'єм двигуна: 6800 см. куб., потужність 122 кВт., календарний рік виготовлення: 2003, не містить у своєму складі передавача або передавача та приймача. Виробник Deere & Company. Країна виробництва DE. Торговельна марка John Deere», у товарній підкатегорії 8701 90 50 00 «Трактори для сільськогосподарських робіт (крім тракторів, що керуються водієм, який іде поряд) та трактори для лісового господарства, колісні, що використовувалися згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
		Товар ввозився позивачем на митну територію України на виконання умов договору купівлі-продажу від 17.03.2017 №168, укладеного між компанією UAB «Stаigus sprendіmai» (Lдzdiju area Кrosnos, K, Кrosnos sеn, Lithuania) (Продавець) та ТОВ «Дельта-2015» (Покупець) згідно з яким обєктом договору є трактор John Deere 6920S, серійний номер L06920V3508J9, 2003 року випуску, що був у використанні, загальною вартістю 25 500,00 євро, на умовах доставки FCA (згідно з Інкотермс-2010): Krosnos к Кrosnos sеn, Литва.
		Відповідачем проведено перевірку, на підставі якої складено акт від 01.11.2018 № 414/23-00-14-0606/40072437 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2015» (код ЄДРПОУ 40072437) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з окремих питань по митній декларації від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189 (товар №1)» (а.с.10-21).
		Перевіркою встановлено такі порушення ТОВ «Дельта-2015»:
		- підпункту а) частини першої статті 16 розділу V Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 №1678-VII;
		- положень частин четвертої та пятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI;
		- положень Закону України від 19.09,2013 №584-VII «Про Митний тариф України» в частині застосування розміру ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями;
		- положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України;
		в результаті чого занижено податкове зобовязання по сплаті митних платежів на загальну суму 32217,40 грн., в тому числі, ввізного мита на суму 26847,84 грн, податку на додану вартість на суму 5 369,56 гривень.
		На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.22-25), не погоджуючись з якими позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		У відповідності до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
		Згідно з п.216.4 ст.216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.
		Крім того, п.190.1 ст.190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
		Згідно з п.187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
		Згідно із статтею 272 Митного кодексу України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України. 
		Згідно з частинами 4 та 5 статті 272 Митного кодексу України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
		Частиною 1 статті 281 Митного кодексу України, встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
		Відповідно до частини 7 статті 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або
		піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України.
		Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної, енергії і їхніми державами-членами. 
		Статтею 26 Глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, повязані з торгівлею» якої встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).
		Згідно з відомостями граф митної декларації, що була оформлена 31.03.2017 (до коригування а.с. 69), для проведення митного оформлення товару 31.03.2017 ТОВ «ДЕЛЬТА-2015» за митною декларацією №UA902040/2017/410189:
		- не надавало сертифікат перевезення (походження) товару EUR.1 від 29.03.2017 року № А092399;
		- в графі 34 задекларувало країну походження товару DE (Німеччина), а не Європейський Союз;
		- на підтвердження країни походження для застосування пільгової ставки ввізного мита у розмірі 10% ТОВ «ДЕЛЬТА-2015» надало інвойс від 17.03.2017 STG №1646;
		- наявність преференції по ввізному миту в графі 36 не вказувало;
		- згідно з відомостями граф 34, 36, 47 та В, ТОВ «ДЕЛЬТА-2015» задекларувало товар за пільговою ставкою ввізного мита 10% та сплатило ввізне мито у сумі 81 357,09 грн.
		В подальшому, 31.08.2017 ОСОБА_1 митницею ДФС, на підставі аркуша коригування від 31.08.17 (а.с.71) за зверненням ТОВ «ДЕЛЬТА-2015», яке після завершення митного оформлення надало сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399 для застосування преференції по сплаті ввізного мита за кодом пільги « 410-товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу», були внесені відповідні коригування до граф митної декларації від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189 (а.с.70), а саме:
		- в графі 34 «Код країни походження»: DE (Німеччина) змінено на EU (Європейський Союз);
		- в графі 44 «Додаткова інформація/ Подані документи/ Сертифікати і дозволи»: за кодом « 0954» вказано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399;
		- в графі 36 «Преференції»: початкові відомості « 000000000» змінено на « 410000000», де перші три цифри означають преференцію по сплаті ввізного мита за кодом пільги « 410- товари. що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС». відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України (розділ IV. Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011.
		Підстава для надання пільги: абзац перший частини першої статті 29, додаток 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Закон України №1678-VII);
		- в графі 47 «Нарахування платежів» пільгова ставка ввізного мита у розмірі 10% замінена преференційною ставкою в розмірі 6.7%, а сума ввізного мита до сплати 81357,09 грн. замінена сумою 54 509,25 грн., про що вказано в графі В.
		Щодо посилань позивача на те, що висновок податкового органу в акті перевірки грунтується на суперечливому твердженні відповідача про те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399 є недійсним для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди товару №1 «Трактор колісний для сільськогосподарських робіт John Deere 6920S...», митне оформлення якого ним здійснено за митною декларацією від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189, суд зазначає таке.
		Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Митного кодексу України, у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обовязково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
		Згідно з частиною 1 статті 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR. 1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.
		Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 розділу V Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR. 1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
		Відповідно до частини 1 статті 29 розділу V Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17(3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.
		Відповідно до частини 2 статті 32 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.
		Частинами 1, 3 та 5 статті 33 «Перевірка підтверджень походження» розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь- яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, шо походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
		Відповідно до частини 1 статті 45 Митного кодексу України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
		ОСОБА_1 митниці ДФС від 16.10.2018 №1124/7/23-70-19-01-37 «Про надання інформації» ГУ ДФС у Черкаській області було повідомлено про проведення митницею перевірки (через ДФС) тарифної преференції зі сплати ввізного мита (код 410) по товару «Трактор John Deere 6920S...», ввезеному із Литовської Республіки ТОВ «ДЕЛЬТА-2015» за МД від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189.
		Оскільки, для застосування преференційної ставки ввізного мита, підтвердження країни походження «Європейський Союз» товару ТОВ «ДЕЛЬТА-2015», після завершення митного оформлення, був наданий сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399, виданий митними органами Литовської Республіки, на підставі цього ОСОБА_1 митницею ДФС 31.08.2017 внесені коригування до МД від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189.
		На виконання вищеперелічених правових норм, департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС, листом від 10.10.2018 №31460/7/99-99-19- 04-03-17 «Про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1», проінформував ОСОБА_1 митницю ДФС щодо результатів перевірки та направив копію відповіді Митного Департаменту Міністерства Фінансів Литовської Республіки (уповноваженого органу Литви), наданої листом від 26.09.2018 №(15.7/26)ЗВ-8058 на лист ДФС України від 04.05.2018 №7668/5/99-99-19-04-03-16 та копію сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399.
		У відповідь на запит ДФС України від 04.05.2018 №7668/5/99-99-19-04-03-16 стосовно подальшої перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399, Митний Департамент Міністерства Фінансів Литовської Республіки (уповноважений орган Литви), листом від 26.09.2018 №(15.7/26)ЗВ-8058 (а.с.73-74), повідомив про результати перевірки: «Розслідування, проведене у Литві, показує, що зазначений документ дійсно видавався (є аутентичним, дійсним) але транспортний засіб, зазначений у сертифікаті, не є товаром відповідного походження згідно з положеннями Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Експортер не підтвердив походження використовуваного трактора John Deere. Відповідно, він вважається таким, що має невизначене походження, а документ про підтвердження походження - недійсним».
		Щодо наданого позивачем ОСОБА_2 за результатами проведенння судової товарознавчої експертизи по визначенню країни походження трактора колісного для сільськогосподарських робіт John Deere 6920S №41/19 від 31.01.2019, за висновками якого країна походження трактора колісного для сільськогосподарських робіт John Deere 6920S серійний номер L06920V3508J9, 2003 року випуску, що був у використанні. Марка: John Deere, тип двигуна: дизельний, об'єм двигуна: 6800 см. куб., потужність 122 кВт., календарний рік виготовлення: 2003, є Німеччина (а.с.81-84), суд зазначає таке.
		Частиною 1 статті 43 Митного кодексу України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Інших документів, які б підтверджували країну походження товару не передбачено.
		Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Митного кодексу України, у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
		Частиною 7 статті 36 Митного кодексу України передбачено, що повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
		Як встановлено вище, у звязку з тим, що, під час проведення митними органами країни експорту, на підставі статей 32 та 33 «Перевірка підтверджень походження» розділу VI Протоколу І Угоди, подальшої перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.03.2017 № А 092399, експортер не підтвердив статус походження розглядуваних товарів, товар №1 «Трактор John Deere 6920S..,», митне оформлення якого здійснено позивачем за митною декларацією від 31.03.2017 №UA902040/2017/410189, не може вважатися таким, шо походить з ЄС, відповідно до статті 2 розділу II Протоколу і Угоди.
		Крім того, при проведенні експертного дослідження обєкт дослідження - трактор «John Deere 6920S» не оглядався, визначення країни походження трактору «John Deere 6920S» проводилось за матеріалами мережі Інтернет, тобто, при проведенні експертного дослідження обєкту дослідження трактору «John Deere 6920S» не досліджувалися критерії достатньої переробки товару, визначені частиною 2 статті 40 Митного кодексу України та правила походження товарів, викладені в Протоколі І Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення  рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено підстави для розподілу судового збору відсутні.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складений 18.03.2019.
		 
		Суддя В.П. Тимошенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...