Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2960/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2019. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 11.03.2019
Номер судового провадження: 1156 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" березня 2019 р.                                                                      Справа № 922/2960/17  
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя  Здоровко Л.М., 
		за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
		за участю представників:
		від апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на підставі ордеру серія ХВ № 967 від 18.12.2018 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.06.2012 № 1219);
		апелянт Шинкарчук Андрій Володимирович - не з'явився,
		від ПАТ "Укргазбанк" - Джаловян І.А. - за довіреністю від 11.10.2018 № 516 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 05.09.2018 серія КС №6928/10);
		ліквідатор - не з'явився, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1156) та апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (вх.№1199),
		на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018, ухвалену суддею Міньковським С.В. в приміщенні господарського суду Харківської області (повний текст постанови складно 05.11.2018),
		у справі № 922/2960/17, 
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків", м.Харків, 
		про визнання банкрутом,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Постановою господарського суду Харківської області від 30.10.2018 в задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_1 про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство - відмовлено. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків", код 39200462, арбітражного керуючого Данченко Андрія Сергійовича, іден. код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, свідоцтво №1176 від 17.06.2013. Визначено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про визнання боржника ТОВ "Омега Плюс Харків", код 39200462, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із зазначенням найменування та інших реквізитів боржника, визнаного банкрутом, найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, дати прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, відомостей про ліквідатора (ліквідаційну комісію), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника. 
		Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
		господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, 
		строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, 
		у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, 
		припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, 
		відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, 
		продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом.
		Визначено, що скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом місячного строку з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
		Зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 30.10.2019 виконати ліквідаційну процедуру, по закінченні ліквідаційної процедури надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку про знищення печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.
		ОСОБА_1 з вказаною постановою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків".
		В обґрунтування правових підстав щодо наявності права на звернення з апеляційною скаргою на вказаний процесуальний документ зазначає, що він є учасником справи про банкрутство як ліквідатор (голова ліквідаційної комісії) у досудовій процедурі ліквідації боржника. При цьому, оскаржуваною постановою суду було вирішено питання про його права та обов'язки як ліквідатора (голови ліквідаційної комісії), зокрема, відмовлено у задоволенні поданої ним заяви про відкликання заяви про  порушення справи про банкрутство, не закрито провадження у справі про банкрутство, відмовлено у задоволенні заяви про призначення його ліквідатором боржника. 
		Доводами апеляційної скарги заявником визначено наступне: по-перше, судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство з посиланням на ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки боржник через скасування рішення про звернення до господарського суд з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мав процесуальні підстави та право відкликати свою заяву, подану за 22 дні до судового засідання, в якому боржника визнано банкрутом; по-друге, судом неправомірно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 ліквідатором у даній справі з формальних підстав, не надавши належної оцінки перевагам його кандидатури поряд з кандидатурою арбітражного керуючого Данченко А.С.; по-третє, не зважаючи на те, що провадження у даній справі порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником не було дотримано порядку досудової ліквідації юридичної особи, визначеної цивільним законодавством України.  
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17.
		Арбітражний керуючий Шинкарчук Андрій Володимирович з вказаною постановою суду першої інстанції також не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Данченко Андрія Сергійовича та прийняти в цій частині нове рішення, яким призначити ліквідатором арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, свідоцтво № 662 від 22.03.2013, АДРЕСА_2).
		В обґрунтування своєї позиції у справі з посиланням на положення ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржником або визнання його банкрутом" зазначає, що суд не зв'язаний виключно кандидатурою арбітражного керуючого, визначеною судом за допомогою автоматизованої системи, яка підлягає оцінці на рівних засадах з іншими кандидатурами за ознаками, що визначені п.64 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", зокрема, за ознаками освіти, досвіду, показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені законом обов'язки. На думку апелянта, відсутність розгляду судом його кандидатури та кандидатур інших арбітражних керуючих за наслідками поданих заяв на участь у справі про банкрутство порушує основні засади судочинства у вигляді рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при виборі кандидатури ліквідатора. 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 у зв'язку із перебуванням судді Бородіної Л.І. на лікарняному сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Здоровко Л.М., судді Шутенко І.А.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17; справу призначено до розгляду.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судова колегія апеляційного господарського суду встановила, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича подані на один і той же процесуальний документ, у зв'язку із чим дійшла висновку щодо доцільності прийняття вказаних апеляційних скарг до спільного розгляду в межах апеляційного провадження у справі №922/2960/17.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ПАТ АБ "Укргазбанк" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення; постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 - без змін (вх.№ 2382).
		В обґрунтування своєї позиції у справі кредитор вказує на те, що: ТОВ "Омега Плюс Харків" було подано заяву про порушення справи про банкрутство з підстав неплатоспроможності банкрута, передбаченої ч. 5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак, відносно такої категорії справ про банкрутство існує законодавча імперативна норма ч. 5 ст. 15 вказаного Закону щодо заборони боржникові відкликати свою заяву про порушення провадження у справі про банкрутство; посилання апелянта на розроблення комплексу заходів з відновлення його платоспроможності, який може призвести до розрахунку з кредиторами, свідчить про факт визнання самим боржником власної неплатоспроможності на даний час та можливість відновлення платоспроможності лише в майбутньому; доводи апелянта про те, що рішення загальних зборів ТОВ "Омега Плюс Харків" про звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство є скасованим, не обґрунтовують наявність підстав для задоволення відповідної заяви про відкликання, оскільки зазначене рішення є актом індивідуального застосування, що вичерпало свою дію за наслідками подання разом з заявою про банкрутство, та є лише одним з доказів неплатоспроможності боржника; обираючи кандидатуру ліквідатора, суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з урахуванням того, що кандидатура арбітражного керуючого Данченка А.С. була обрана за допомогою автоматизованої системи, а також того, що ОСОБА_1 був керівником ТОВ "Омега Плюс Харків" та одним з засновників (учасників) банкрута.
		Також в додаткових поясненнях у справі кредитор вказує на те, що положення ч.7 ст. 111 Цивільного кодексу України, на порушення яких посилається апелянт, передбачають лише обов'язок юридичної особи, яка має намір ліквідуватися, забезпечити вчасне надання відповідним державним органам документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідної перевірки, якщо така проводиться. Відтак, на думку кредитора, на юридичну особу, яка має намір ліквідуватись, не покладається обов'язок подання відповідних документів до компетентних органів в інших випадках, окрім випадків проведення перевірки, рішення щодо якої приймається виключно компетентними органами. ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає, що компетентні органи були повідомлені про ліквідацію ТОВ "Омега Плюс Харків" більш, ніж за місяць до моменту звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, та не повідомляли боржника про призначення перевірок ТОВ "Омега Плюс Харків", що свідчить про відсутність обов'язку боржника щодо надання звітних документів для проведення таких перевірок. 
		Крім того кредитор вказує, що ПАТ АБ "Укргазбанк" є державним банком, що увійшов до переліку об'єктів  державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Відповідно, банк позбавлений можливості розпоряджатися і користуватися  належними йому значними коштами, що впливає на його господарську діяльність та завдає збитків економіці держави. В свою чергу, оскільки в ході даного провадження боржником не було надано жодних доказів щодо можливості відновлення його платоспроможності, відтак подальший повторний процес банкрутства ТОВ "Омега Плюс Харків" лише значно віддалить реальне стягнення заборгованості з боржника і відновлення законних прав кредиторів на повернення належних їм коштів. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ліквідатор арбітражний керуючий Данченко А.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 - без змін (вх.№ 2393).
		Обґрунтовуючи свою позицію у справі вказує, що у відповідності до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" місцевий господарський суд повинен вчинити підготовчі дії шляхом надіслання запиту до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих для отримання кандидатури ліквідатор, яка повинна розглядатися в судовому засіданні за принципом конкуренції з кандидатурою голови ліквідаційної комісії боржника, відповідно, господарським судом Харківської області було здійснено всі необхідні заходи, передбачені чинним законодавством, для визначення кандидатури  ліквідатора ТОВ "Омега Плюс Харків".
		В додаткових поясненнях у справі ліквідатор також посилається на те, що з аналізу ч.ч 1-3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до переліку документів, які повинні додаватися до заяви про порушення справи про банкрутство, не віднесено акт податкової перевірки стосовно боржника або іншого рішення податкового органу, винесеного за результатами перевірки боржника. В свою чергу, ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2017, яка не оскаржувалась та набрала законної сила, в підготовчому засіданні було розглянуто відповідну заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи, перевірено порядок проведення досудової ліквідації, встановлено недостатність вартості активів для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим порушено провадження у справі про банкрутство.   
		У відзиві на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. ПАТ АБ "Укргазбанк" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17 - без змін (вх.№ 2518). Зокрема, кредитор, враховуючи, що ст.114  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено чіткий порядок визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора банкрута з обов'язковим застосуванням автоматизованої системи, за виключенням випадку, якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати ліквідатором у справі, вказує, що у суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не було умов для вибору іншої кандидатури для виконання обов'язків ліквідатора банкрута, оскільки від обраного автоматизованою системою арбітражного керуючого Данченка А.С. надійшла відповідна заява про участь у справі із зазначенням всіх необхідних даних, на основі яких суд дійшов висновку, що саме кандидатура арбітражного керуючого Данченка А.С. є найбільш прийнятною для призначення ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків". 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2018 у зв'язку із перебуванням судді Шутенко І.А. у відрядженні сформовано колегію  суддів  у  складі:  головуючого  судді Лакізи  В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М.
		У відзиві на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. ліквідатор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 - без змін (вх.№ 1048 від 30.01.2019).
		Свою правову позицію у справі ліквідатор обґрунтовує тим, що його кандидатуру було визначено автоматизованою системою розподілу арбітражних керуючих для отримання кандидатури ліквідатора у відповідності до вимог законодавства та ним подана заява про згоду на участь у даній справі, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно призначив ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Данченко А.С. і не повинен був розглядати заяви інших арбітражних керуючих, в тому числі заяву арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. Крім того, зазначає, що арбітражний керуючий Шинкарчук Андрій Володимирович є заінтересованою особою у справі №922/2960/17 стосовно банкрутства ТОВ "Омега Плюс Харків" в розумінні ч. 2 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та має конфлікт інтересів між власними інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого.  
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019 у зв'язку із перебуванням судді Бородіної Л.І. у відпустці сформовано колегію суддів  у  складі:  головуючого  судді Лакізи  В.В.,  судді Здоровко Л.М., судді Плахова О.В.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 у зв'язку із перебуванням судді Плахова О.В. у відпустці сформовано  колегію  суддів  у  складі:  головуючого судді  Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М.
		ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого посилається на те, що з метою спростування правової позиції ПАТ АБ "Укргазбанк" про обов'язковість проведення позапланової документальної перевірки суб'єкта господарювання у разі прийняття рішення про добровільну ліквідацію було подано адвокатський запит до Головного управління ДФС у Харківській області, Київського управління Головного управління ДФС в Харківській області, у якому поставлено наступні питання:
		-          чи було проведено податковим органом позапланову документальну перевірку ТОВ "Омега Плюс Харків" у зв'язку з прийняттям рішенням від 27.06.2017 про його добровільну ліквідацію?
		-          чи є обов'язковим проведення позапланової документальної перевірки при прийнятті  суб'єктом господарювання рішення про добровільну ліквідацію?
		-          чи є обов'язковою передумовою звернення до господарського суду з заявою про визнання банкрутом в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" проведення позапланової документальної перевірки чи є достатнім надання повідомлення податковому органу про факт прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання? 
		З цього приводу судова колегія зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
		В свою чергу, застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
		Крім того, згідно з статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.   
		Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України скаржником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження неможливості подання вказаних в поданому клопотанні про відкладення розгляду справи документів до суду першої інстанції  у визначений законом строк, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами. Крім того більшість питань, що заявник ставить перед податковими органами в надісланому адвокатському запиті, мають суто правовий характер, повноваження щодо вирішення яких покладається на суд у відповідності до статті 237 Господарського процесуального кодексу України.
		За таких обставин, судова колегія не вбачає необхідності відкладення розгляду справи з зазначених в поданому клопотанні підстав та наявності обставин, які перешкоджають вирішенню справи, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заявленого ОСОБА_1 клопотання. 
		Крім того, арбітражним керуючим Ширканчуком Андрієм Володимировичем подано клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого вказує про неможливість прийняти участь у розгляді справи у зв'язку з викликом до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області.
		Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України   суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.
		Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України   встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.
		Разом з тим, підстави для відкладення справи на стадії апеляційного провадження викладені в ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.
		Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч. 11   ст. 270 Господарського процесуального кодексу України). 
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
		При вирішенні питання щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи суд приймає до уваги те, що про дату та час судового засідання скаржника було попереджено заздалегідь належним чином, отже, у останнього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити заявнику взяти участь у засіданні суду.
		Оскільки явка учасників сторін обов'язковою не визнавалась та матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, колегія суддів з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
		В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив скасувати постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17 та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків".
		Представник ПАТ "Укргазбанк" заперечував проти поданих апеляційних скарг, просив суд постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17 залишити без змін. 
		Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідно до вимог   статті 268 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчать протокол судового засідання Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 922/2960/17.
		Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2017 прийнято заяву ТОВ "Омега Плюс Харків" про порушення справи про банкрутство до розгляду. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2017 було порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника.
		Постановою господарського суду Харківської області від 03.10.2017 визнано ТОВ "Омега Плюс Харків" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бєлової О.А. задоволено, постанову господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у справі № 922/2960/17 в частині відмови арбітражному керуючому Бєловій О.А. у задоволенні заяви на участь у справі про банкрутство та призначення ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" ОСОБА_1 скасовано та в цій частині прийняте нове рішення. Призначено ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №986 від 30.04.2013, поштова адреса: а/с 188, м. Київ, 01019).
		Постановою Верховного Суду від 29.05.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та постанову господарського суду від 03.10.2017, справу направлено на новий розгляд в іншому складі суду на стадію підсумкового засідання.
		20.04.2018 під час перебування справи в провадженні Верхавного Суду до господарського суду Харківської області від Головного управління ДФС у Харківській області надійшла скарга (вх. № 10151) на дії ліквідатора Орданяна О.П. та зобов'язання ліквідатора Бєлової О.А. вчинити певні дії.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2018 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ГУ ДФС у Харківській області до повернення матеріалів справи з касаційної інстанції.
		08.10.2018 до господарського суду Харківської області надійшла заява ліквідатора ТОВ "Омега Плюс Харків" ОСОБА_1 про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, посилаючись на те, що рішенням загальних зборів товариства ТОВ "Омега Плюс Харків" від 10.09.2018 скасовано рішення загальних зборів від 30.08.2017, оформленого протоколом про звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2018 призначено справу до розгляду в підсумковому засіданні, на виконання приписів постави Верховного Суду здійснено запит до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.
		За результатом запиту господарського суду на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, відповідальною особою сформовано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича для участі у справі.
		Арбітражний керуючий Данченко Андрій Сергійович (свідоцтво №1176 від 17.06.2013) надав суду заяву на участь у справі.
		30.10.2018 ухвалено оскаржуване судове рішення.
		 
		Дослідивши   матеріали  апеляційної  скарги арбітражного керуючого Шинкарчука А.В., заслухавши пояснення присутніх учасників справи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 264 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17.
		Так, Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" подано клопотання, в якому кредитор просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 закрити. 
		В обґрунтування заявленого клопотання вказує на те, що, враховуючи факт наявності підтвердження на участь у справі від арбітражного керуючого, кандидатура якого обрана за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, суд першої інстанції правомірно повернув подану арбітражним керуючим Шинкарчуком А.В. заяву про участь у справі про банкрутство. Відтак, на думку заявника, в оскаржуваній постанові суду першої інстанції не було вирішено питань про права та обов'язки арбітражного керуючого Шинкарчука А.В., відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою є помилковим.
		В запереченнях на подане клопотання арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. вказує на те, що він, як арбітражний керуючий, є учасником справи та наділений правом оскарження рішень судів першої інстанції в силу приписів ст. 255 ГПК України. Оскільки ним було реалізоване право участі у справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" шляхом подання відповідної заяви суду на призначення ліквідатором банкрута, то відсутність аргументованої відмови в її задоволенні є порушенням права, на захист якого апелянт звернувся до суду.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (п.24).
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Стаття 129 Конституції України   встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).
		Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
		Відтак, реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції та ставиться в залежність від приписів процесуального закону.
		Приписами статті 2, ч.ч. 1, 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України закріплено вказаний конституційний принцип та передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Крім того, згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3ГПК України).
		За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011) передбачено, що учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Отже, процесуальне право на апеляційне оскарження мають особи, які   мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, особи, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
		Так, законодавець визначає, що, відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим законом для призначення розпорядника майна. Разом з тим, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
		Частиною 1 статті 114 Закону про банкрутство   визначено універсальний спосіб отримання судом кандидатури арбітражного керуючого, який призначається вперше, шляхом запиту до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Таке визначення кандидатури арбітражного керуючого запроваджено з метою зменшення корупційних ризиків призначення арбітражних керуючих, пов'язаних з учасниками провадження у справі про банкрутство (боржником, кредиторами). 
		Отже, до моменту проведення судового засідання на предмет визнання боржника банкрутом за статтею 95 Закону про банкрутство, місцевий суд повинен вчинити підготовчі дії до такого засідання шляхом надіслання запиту до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих для отримання кандидатури ліквідатора, яка повинна розглядатися в судовому засіданні за принципом конкуренції з кандидатурою голови ліквідаційної комісії боржника (якщо він виявить згоду виконувати повноваження ліквідатора у процедурі банкрутства) при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора з особливостями провадження за даною процедурою.
		Законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема в порядку статті 95 Закону про банкрутство.
		В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (Рішення ЄСПЛ у справі "Каньєте де Хоньї проти Іспанії").
		Отже, учасники провадження у справі про банкрутство вправі очікувати дотримання судами процесуальних правил щодо здійснення запиту та отримання кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі із застосуванням автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, визначеної статтею 114 Закону про банкрутство. Тільки така особа може бути конкурентом голові ліквідаційної комісії боржника при вирішенні судом питання про введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора за статтею 95 Закону про банкрутство.
		В рішенні ЕСПЛ "Корр проти Швейцірії" від 25.03.1998 розтлумачено поняття "відповідно до закону", як таке, що по-перше вимагає аби оспорюваний захід мав юридичну основу в національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права".
		Отже, оскільки законодавцем запроваджено нормативний акт, який передбачає застосування автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого при призначенні його вперше, суд повинен вживати заходів до застосування такої процедури, аби учасники процесу мали можливість передбачити наслідки дії такого закону   для себе.
		Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд в постанові від 29.05.2018 у справі № 922/2960/17 вказав, що суду належить вчинити підготовчі дії шляхом надіслання електронного запиту про визначення автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатором та за наявності конкуренції кандидатур голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 та арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, прийняти рішення про призначення ліквідатора у даній справі.     
		В свою чергу, на запит господарського суду до автоматизованої системи з відбору кандидатів арбітражного керуючого на участь у справі, системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Данченко А.С. для участі у даній справі в якості ліквідатора.
		Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Данченко А.С. з підстав, передбачених ч. 2 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, 19.10.2018 за вх. № 30162 арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. подав до господарського суду Харківської області заяву на участь у справі у якості ліквідатора у справі № 922/2960/17. Оскільки вказана заява на участь у справі в якості ліквідатора була подана поза межами автоматизованого розподілу справи, місцевий господарський суд повернув вказану заяву заявникові. Відповідно, останній не було надано оцінку в оскаржуваній постанові суду.
		Судова колегія погоджується з тим, що у даному випадку місцевий господарський суд мав призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Данченко А.С., кандидатуру якої визначено із застосуванням автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, та не вдаватися до оцінки усіх кандидатур арбітражних керуючих, які звернулися до суду з заявами про згоду на участь у справі.
		Таким чином, з огляду на правову позицію про призначення ліквідатором у справі, яка порушена за статтею 95 Закону про банкрутство, арбітражного керуючого, який визначається судом відповідно до статті 114 цього Закону, за допомогою автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України та неправомірність розгляду кандидатур арбітражних керуючих, які подали заяви поза межами автоматичного розподілу, судова колегія дійшла висновку, що подана арбітражним керуючим заява на участь у справі не могла бути предметом розгляду в суді першої інстанції, відповідно, за наслідками ухвалення оскаржуваної постанови про визнання ТОВ "Омега Плюс Харків" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не було вирішено питання щодо прав та обов'язків вказаної особи.   
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звернення арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17.
		Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
		За таких обставин, оскільки не вбачається правових підстав для розгляду поданої апеляційної скарги, заявлене ПАТ АБ "Укргазбанк" клопотання підлягає задоволенню, а порушене апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у цій справі - закриттю.
		Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" також подано клопотання, в якому кредитор просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 закрити.
		В обґрунтування заявленого клопотання вказує на те, що ОСОБА_1 як учасник та голова ліквідаційної комісії ТОВ "Омега Плюс Харків" на має майнових вимог до боржника та здійснював виключно управлінські функції до прийняття судом постанови про визнання боржника банкрута та відкриття ліквідаційної процедури, що полягали у обов'язковому зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі з підстав встановлення критичної неплатоспроможності боржника та неможливість задоволення вимог ТОВ "Омега Плюс Харків" перед кредиторами. Відтак, на думку заявника, в оскаржуваній постанові суд не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_1, відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою є помилковим. 
		Розглянувши заявлене кредитором клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
		Частиною першою статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
		Згідно з ст. 9 Закону справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
		Отже, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки.
		Судом першої інстанції має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. 
		У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі про банкрутство, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов'язків. 
		Як зазначено вище, стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 визначає, що учасниками у справі про банкрутство є, зокрема, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Як вбачається з наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємства та громадських формувань стосовно боржника станом на 12.10.2017, ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Омега Плюс Харків", а також органом управління юридичної особи, уповноваженим представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами.
		З огляду на предмет апеляційного оскарження колегія суддів відхиляє доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо відсутності у апелянта права на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки, враховуючи особливості процедури банкрутства (в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також правовий статус керівника юридичної особи, передбачений нормами цивільного законодавства, вирішення питання щодо переходу до наступної судової процедури у справі про банкрутство стосується прав, інтересів та обов'язків скаржника, як особи, яка має правовий статус учасника справи.
		Переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
		Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013.
		Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
		Неплатоспроможність це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
		Імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
		Такий порядок передбачений нормами ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи. 
		Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
		Частиною 1 ст. 105 ЦК України врегульовано, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
		З метою забезпечення виконання вимог ст. 105 ЦК України на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади оприлюднюються відомості про: рішення про припинення юридичної особи, відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.
		Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
		Згідно з ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
		При цьому, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб (ч. 4 ст.111 ЦК України).
		Частиною 7 ст. 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
		До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		В контексті зазначеного колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є подання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою до господарського суду.
		Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 вказаного Закону   та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм зазначеної статті.
		Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Відповідно до ст. 76 ГПК України у чинній редакції належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Статтею 77 ГПК України у чинній редакції встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України у чинній редакції достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справ, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Як вбачається з заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, доданих до заяви документів, ліквідатор ТОВ "Омега Плюс Харків" ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про визнання боржника ТОВ "Омега Плюс Харків" банкрутом в порядку   ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків", код 39200462, зареєстровано за місцезнаходженням: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 50/52, 1 поверх.
		У відповідності до ст. 59 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 105, ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України учасниками було прийнято рішення про ліквідацію підприємства (протокол № 20 від 27.06.2017), призначено ліквідатора товариства, визначено порядок припинення боржника, встановлено строк для пред'явлення вимог кредиторів боржника - два місяці з дати публікації повідомлення про прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) ТОВ "Омега Плюс Харків" в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (т.1, а.с. 18-20).
		У встановлений ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України строк та на виконання вимог ч.9 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" ліквідатором було передано державному реєстратору опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційних дій "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи". Державним реєстратором було внесено відповідні відомості про прийняття рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в ЄДР 29.06.2017. 
		Повідомлення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації було оприлюднено 29.06.2017 на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 29.06.2017 боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників, про що внесено до реєстру відповідний запис. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 29.08.2017.
		У відповідності до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України   ліквідатором було прийнято рішення про надіслання всім кредиторам боржника, перед якими відповідно до даних бухгалтерського обліку товариства рахується заборгованість, персональних повідомлень про припинення підприємства. 
		У встановлений законодавством строк 1 кредитор ФОП Назаренко А.О. скористався своїм правом та направив заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 501 410,00 грн. Вказані вимоги підтверджуються рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.16 р. у справі № 922/3479/16, що набрало законної сили, у зв'язку з чим визнані ліквідатором в повному обсязі, про що повідомлено кредитора. Боржник не має заборгованості із виплати заробітної плати. 
		Як свідчать документи бухгалтерської звітності, а також згідно заявленим кредиторами претензій, загальна сума кредиторської заборгованості, що не оспорюється боржником та підлягає включенню до проміжного балансу, складає 501 410,00 грн. Суд з'ясував, що ліквідатором персонально письмово повідомлено всіх відомих (явних) кредиторів, перед якими відповідно до даних бухгалтерського обліку боржника рахується заборгованість.
		Згідно довідки Київської ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 03.08.2017 боржник має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах. Відповідно до довідок ПАТ "Укргазбанк" і ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти на вказаних рахунках відсутні.
		З метою виявлення інших активів банкрута ліквідатором отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Регіонального сервісного центру в Харківській області Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держпраці у Харківській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Харківської митниці Державної фіскальної служби, Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів, Департаменту льотної придатності Державіаслужби України, Укртрансбезпеки, ДП "Укрпатент" про відсутність у підприємства будь - якого зареєстрованого майна.
		Також з метою виявлення усього наявного на підприємстві майна ліквідаційною комісією на виконання вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, п.12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419 (із наступними змінами і доповненнями), ліквідатором було проведено інвентаризацію активів боржника. 
		За результатами проведення інвентаризації ліквідатором було складено акт проведення інвентаризації станом на 30.08.2017, згідно якого у боржника є в наявності лише нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 340,8 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 3, остаточною балансовою вартістю 100 тис.грн, що перебувають в іпотеці у ПАТ АБ "Украгазбанк" відповідно до договору іпотеки №34/2016-1 від 27.09.2016; дебіторська заборгованість - в сумі 26115,00 грн, проте жодних доказів в підтвердження наявності дебіторської заборгованості суду не надано та в матеріалах справи відсутні.
		Під час дослідження судом матеріалів справи №922/2960/17 судом також встановлено, що ТОВ "Омега Плюс Харків" є кредитором перед ПАТ АБ "Укргазбанк", вимоги якого заявлені в розмірі 16 016 069,05 грн та забезпечені іпотекою майна боржника на підставі договору іпотеки №34/2016-І від 27.09.2016.
		Після закінчення всіх необхідних ліквідаційних заходів у відповідності до ч.8   ст.111 Цивільного кодексу України ліквідатором був складений та підписаний проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 30 серпня 2017 року, який був затверджений засновниками товариства (протокол від 30.08.2017).
		Проміжний ліквідаційний баланс включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Зокрема, ліквідатором ОСОБА_1 було визнано та включено до проміжного ліквідаційного балансу лише пред'явлені до боржника вимоги кредиторів в кількості 1 особи, а саме ФОП Назаренко А.О.
		Отже, в процесі здійснення ліквідації товариства ліквідатором виявлено недостатність вартості активів боржника для задоволення вимог всіх кредиторів (активи складають 126115,00 грн: дебіторська заборгованість, нежитлові приміщення), проте заявлена кредиторська заборгованість, що не забезпечена майном боржника, складає 501410,00 грн.
		Наявність кредиторської заборгованості, що перевищує вартість наявних у боржника активів, підтверджується й тим, що нежитлові приміщення, що знаходяться у власності ТОВ "Омега Плюс Харків", перебувають в іпотеці ПАТ АБ "Укргазбанк", та отримані від реалізації такого майна грошові кошти не можуть бути направлені на задоволенні інших вимог кредиторів.
		На підставі наданих стороною документів, місцевий господарський суд також дійшов висновку про дотримання боржником приписів ч. 7 ст.111 ЦК України в повному обсязі під час звернення з заявою про порушення відносного нього процедури банкрутства.
		Так, відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України   документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		Згідно з підпунктом 75.1.2    пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України   документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до пункту 11.1 Порядку платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
		Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.
		Відповідно до Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18 березня 2016 року № 759/5/371, Державна фіскальна служба України забезпечує доступ своїх територіальних органів до відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі, отриманих з Реєстру.
		Згідно з положеннями пункту 11.9 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1 - 11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. 
		Призначається перевірка у такі строки: не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.
		При проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 Порядку).
		Окрім того, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 цього Кодексу.
		Відповідно до підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема направлення на проведення такої перевірки. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.
		Відповідно до пункту 85.1, 85.2 статті 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
		Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		На виконання зазначених приписів ч.7 ст. 111 ЦК про ліквідацію ТОВ "Омега Плюс Харків" ліквідатором виконано свій обов'язок щодо повідомлення контролюючих органів, зокрема, Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 31.07.2017, ГУ ДФС у Харківській області 01.08.2017, УПФУ в Київському районі м.Харкова 22.08.2017, Харківський міський центр зайнятості 22.08.2017 (довідка Харківського міського центру зайнятості від 23.08.2017 про відсутність реєстрації як платника страхових внесків) про власне припинення шляхом надіслання відповідним органам заяви про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Омега Плюс Харків», що підтверджено відповідними листами-повідомленнями з доказами про їх отримання (т.1, а.с. 28 - 33). 
		Отже, відповідні контролюючі органи були повідомлені про ліквідацію ТОВ "Омега Плюс Харків" більше, ніж за місяць до моменту звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, та за вказаний час не приймали відповідного рішення про призначення перевірок стосовно боржника, не ставили перед боржником вимог щодо подання звітності за останній звітний період для їх проведення. 
		Положення підпункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України також не виключають можливість проведення позапланової документальної перевірки податковим органом після порушення провадження у справі про банкрутство.  В свою чергу, неможливість її проведення, як свідчення про неналежне виконання посадовими особами боржника взятих на себе обов'язків, має бути вирішено за наслідками розгляду скарги Головного управління ДФС у Харківській області надійшла (вх. № 10151) на дії ліквідатора Орданяна О.П. та зобов'язання ліквідатора Бєлової О.А. вчинити певні дії.
		З огляду на вказані обставини, учасниками товариства було вирішено звернутись до господарського суду з заявою про визнання боржника ТОВ "Омега Плюс Харків" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що свідчить протокол від 30.08.2017.
		В свою чергу, судом першої інстанції перевірено правильність вжиття ліквідатором боржника всіх передбачених чинним законодавством України заходів, що є передумовою для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.
		При цьому слід зазначити, що розгляд проблем неспроможності та банкрутства через призму засад верховенства права показує, що боржник як суб'єкт права має право на відновлення своєї платоспроможності за наявності реальної економічної можливості   на продовження майнової діяльності і отримання доходу. Здійснюючи своє право, боржник може скористатися наданим йому   Законом про банкрутство   можливостями та прийняти рішення про укладення мирової угоди.
		Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
		Таким чином, законодавцем встановлено право суду за наявності певних обставин (після закінчення термінів визначених вищевказаним Законом), за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо укладення мирової угоди, ухвалити постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		На підставі аналізу положень ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів зазначає, що господарський суд, проводячи підготовче засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з застосуванням судового розсуду.
		Як встановлено судом першої інстанції, фінансовий стан боржника відповідає ознакам неплатоспроможності, неоплатності, що виключає можливість (здатність) відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів.
		Враховуючи наведені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку головою ліквідаційної комісії боржника були вчинені дії, передбачені приписами Цивільного кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в тій мірі та в тому обсязі, які дозволяють дійти висновку про неплатоспроможність ТОВ "Омега Плюс Харків". 
		Слід звернути увагу на те, що процедури банкрутства за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають строковий характер.
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, процедура банкрутства ТОВ "Омега Плюс Харків" триває з 14.09.2017.
		З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, наявні у матеріалах справи, достатньо тривалий строк процедури банкрутства на стадії вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доцільність визнання боржника таким, що є неспроможним відновити свою платоспроможність та виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами інакше як через його ліквідацію та повного або часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації його майнових активів.
		Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви боржника про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, з огляду на таке.
		Згідно до ч. 5 ст. 15 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду.
		У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство до винесення ухвали про її прийняття господарський суд виносить ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство. У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство після винесення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду господарський суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду.
		Разом з тим, частиною 5 ст. 15 Закону про банкрутство визначено заборону боржнику відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини п'ятої статті 11 цього Закону.
		В свою чергу норми ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство визначено, що боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Як встановлено місцевим господарським судом, боржник звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, визначених ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки під час досудової ліквідації боржника встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. 
		Ці обставини у відповідності до положень ч. 5 ст. 11, п. 1 ст. 95 Закону про банкрутство зобов'язують боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, до якою додається рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду з відповідною заявою.
		При цьому, рішення загальних зборів учасників товариства є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
		У прийняття відповідних актів суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України   та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішення загальних зборів ТОВ "Омега Плюс Харків" про звернення з заявою до господарського суду про банкрутство, оформлене протоколом від 30.08.2017, прийнято учасниками товариства, які володіють 100 % статутного (складеного) капіталу юридичної особи (т.1, а.с. 35,36).
		Як встановлено місцевим господарським судом, зазначене рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" від 30.08.2017 було виконано ліквідатором ОСОБА_1, шляхом звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" в порядку ст. 95 Закону про банкрутство (вх.№ 2960/17 від 04.09.2017).
		За наслідками перевірки судом порядку проведення досудової ліквідації в підготовчому засіданні встановлено недостатність вартості активів для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2017, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, було призначено проведення підсумкового засідання суду. 
		З огляду на те, що ТОВ "Омега Плюс Харків" було подано заяву про порушення справи про банкрутство за наявності правомочного рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неплатоспроможності боржника, визначених ч.5 ст. 11 Закону, відповідно чого існує імперативна норма щодо заборони боржником відкликати свою заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, подану в порядку, визначеному Законом, місцевим господарським судом було правомірно відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
		Отже, твердження скаржника щодо відсутності у суду обов'язкових умов для розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, з огляду на те, що рішення боржника про звернення в порядку ст. 95 Закону про банкрутство було скасовано на підставі рішення загальних зборів товариства ТОВ "Омега Плюс Харків", оформленого протоколом від 10.09.2018, не відповідає дійсності та є необґрунтованим. 
		Визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора за статтею 95 Закону про банкрутство є одноактною дією, яка змінює правовий статус боржника, визначаючи його, як юридичну особу, яка припинила господарську діяльність та перебуває в судовій процедурі реалізації активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів у судовій ліквідаційній процедурі. Відтак, обґрунтованість призначення ліквідатора за статтею 95 Закону про банкрутство нерозривно пов'язана з перевіркою вищестоящим апеляційним судом обґрунтованості визнання боржника банкрутом.
		Відповідно до ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. 
		Згідно ч.1 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
		Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.
		Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
		У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
		Пунктом 1.5 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 № 8 та погодженого міністерством юстиції України (лист від 12.07.2016 № 24098/15282-0-32-16/9), передбачено, що метою функціонування автоматизованої системи є: об'єктивний та неупереджений відбір кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора (зокрема, за статтею 95 Закону) (далі - арбітражний керуючий) у справі про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (далі - Реєстр) та зареєстрованих в автоматизованій системі.
		За п.4.23 Положення у разі коли від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі про банкрутство або не надійшла заява про участь у такій справі в установлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого із вчиненням повторного запиту до автоматизованої системи в порядку, визначеному цим Положенням.
		При виборі кандидатури ліквідатора судом враховується освіта, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом   обов'язки (п.64   постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство").
		Отже, призначення ліквідатора у справі про банкрутство, яка порушена у відповідності до ст. 95 Закону здійснюється господарським судом в порядку, встановленому цим Законом саме для призначення розпорядника майна, тобто в загальному порядку встановленому ст. 114 Закону, яка передбачає визначення судом кандидатури розпорядника майна із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а призначення судом ліквідатором іншої кандидатури, ніж визначена із застосуванням автоматизованої системи може мати місце лише у випадку не надання арбітражним керуючим, обраним автоматизованою системою, заяви на участь у справі, відмови від участі у справі чи наявності щодо такого арбітражного керуючого обставин, наведених ч. 2 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 
		Таким чином, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема, в порядку статті 95 Закону про банкрутство. 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №908/433/17.
		Крім того, в своїй постанові від 29.05.2018 у справі №922/2960/17 Верховний Суд зазначив, що при подальшому розгляду справи, суду, за наявності конкуренції кандидатур голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 та арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, належить прийняти рішення про призначення ліквідатора у даній справі. 
		Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		Матеріали справи свідчать про те, що автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ  "Омега Плюс Харків" визначено кандидатуру арбітражного керуючого Данченко А.С., яким подано заяву про надання згоди на участь у справі.
		Зокрема арбітражним керуючим повідомлено, що він відповідно до ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є заінтересованою особою у цій справі про банкрутство; управління цим боржником - юридичною особою раніше не здійснював; не є особою, якій відмовлено в допуску до державної таємниці та не має конфлікту інтересів. Судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони займати керівник посади не має. Має організаційні та технічні можливості виконувати належним чином обов'язки ліквідатора.
		Місцевим господарським судом також встановлено, що арбітражний керуючий Данченко Андрій Сергійович (свідоцтво №1176 від 17.06.2013р.) здійснює діяльність арбітражного керуючого з 2006 року, має вищу юридичну освіту. Постійно мешкає у місті Харкові, виконує свої обов'язки на підприємствах банкрутах, розташованих на території м. Харкова та Харківської області, що дозволяє заощаджувати кошти під час проведення процедур банкрутства та сприяє оперативності роботи. З метою здійснення своєї діяльності, на правах оренди, використовує приміщення, яке пристосоване до офісу арбітражного керуючого, має всі організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки ліквідатора у даній справі. Має в користуванні автомобіль, який дозволяє пересуватися у межах міста, та у разі необхідності за його межами, що свідчить про можливість оперативного вирішення питань, які постають під час виконань процедур банкрутства. Має договір добровільного страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого №ВАК33/18 від 02.08.2018р.
		Крім того, із заявою про участь у даній справі звернувся голова ліквідаційної комісії боржника ОСОБА_1.
		Як встановлено місцевим господарським судом, гр. ОСОБА_1 не є арбітражним керуючим, постійно мешкає у м. Вовчанськ Харківської області, виконував функції ліквідатора в досудовій ліквідації боржника, не надав суду доказів наявності у власності або користуванні транспортного засобу, який дозволив би оперативно вирішувати питання, що постають під час виконань процедур банкрутства, враховуючи постійне місце проживання за межами м. Харкова. Крім того, голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, додаткових пояснень щодо своєї кандидатури не надав.
		Судова колегія зазначає, що ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина статті 95 Закону про банкрутство). 
		Разом з тим, призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і, відповідно до ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
		Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/433/17.      
		Статтю 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника.
		Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Омега Плюс Харків" свідчить про те, що голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 є учасником товариства та керівником юридичної особи, а тому в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"   є заінтересованою особою стосовно боржника.
		Таким чином, у випадку призначення ліквідатором банкрута голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 існують ризики зловживання правами, невиконання покладених законодавством обов'язків з метою уникнення задоволення вимог кредиторів у даній справі про банкрутство.
		Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо обрання кандидатури арбітражного керуючого Данченко А.С., оскільки останнім було своєчасно подано заяву про згоду виконувати повноваження ліквідатора у справі, до якої долучені копії усіх необхідних документів.
		Враховуючи викладене, постанова господарського суду в частині призначення ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків арбітражного керуючого Данченко А.С. та відхилення кандидатури голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення постанови в цій частині без змін.
		При вирішенні питання щодо обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у оскаржуваному судовому рішенні, вичерпності висновків місцевого господарського суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. 
		Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. 
		Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
		Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи оскаржувану постанову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв судове рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.
		У даній справі судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанову господарського Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 слід залишити без змін.
		Керуючись статтями 253, 254, п. 2, ч. 1 ст. 264, ст. 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі №922/2960/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складений 20.03.2019.
		 
		Головуючий суддя                                                                    В.В. Лакіза
		 
		Суддя                                                                                           Л.І. Бородіна  
		 
		Суддя                                                                                           Л.М. Здоровко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...