Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/5595/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2019. Зареєстровано: 21.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.

Номер судового провадження: 1-кс/760/3403/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22016000000000364

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		760/5595/19
		1-кс/760/3403/19
		 
		СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 березня 2019 року м. Київ 
		Солом`янський районний суд міста Києва
		в складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		адвоката - ОСОБА_3 ,
		детектива ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій оскаржує бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) щодо неповернення тимчасово вилученого майна. Просить зобов`язати детективів в кримінальному провадженні повернути ОСОБА_5 ноутбук марки Apple (модель А1466, серійний номер C17OJP4FG940), вилучений під час обшуку 19.08.2016 в його квартирі за адресою АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги з урахуванням пояснень в судовому засіданні наступним.
		Так, 19.08.2016 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва в квартирі за адресою проживання ОСОБА_5 проведено обшук, під час якого вилучено ноутбук, дозвіл на відшукання та вилучення якого не надавався вищезазначеною ухвалою слідчого судді. Тому на це майно розповсюджується статус тимчасово вилученого майна. Відтак, перебування його у органу досудового розслідування без рішення про арешт такого майна протягом двох з половиною років є, на думку представника власника майна, незаконним.
		Детектив в судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення скарги. Наполягав на тому, що зазначений ноутбук не має статусу тимчасово вилученого майна, оскільки ухвалою слідчого судді про обшук квартири ОСОБА_5 надавався в 2016 році дозвіл на його вилучення. Сама ця ухвала, на його думку, надає право зберігати вилучене майно у себе. Зазначив, що через рік після цього ноутбук був оглянутий та визнаний речовим доказом у іншому провадженні, яке по суті, є об`єднаним із тим, в рамках якого відбувся сам обшук.
		Представник власника майна звернула увагу слідчого судді на те, що сама резолютивна частина вищезазначеної ухвали про обшук не надає дозвіл на відшукання та вилучення комп`ютерної техніки з конкретними ідентифікуючими ознаками або ж з ознаками хоча б відношення інформації, яка можливо міститься на такій техніці до кримінального провадження, яке розслідується. Тому наведене в ухвалі формулювання навпаки, за переконанням представника, порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішеннями Європейського суду з прав людини «Смирнов проти Росії», «Ернст та інші проти Бельгії», оскільки надає слідчому занадто широкі повноваження під час такої слідчої дії.
		Представник не погодилась із доводами детектива і зауважила, що ухвала про обшук в приміщенні не є тим рішенням суду, на підставі якого особа  власник майна  може бути позбавлена права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, тобто, права власності. Навіть якщо таке майно в подальшому буде визнано речовим доказом. 
		Заслухавши представника власника майна та детектива, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Відповідно до п.1 ч.1ст.303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
		Частиною 1статті 167КПК України передбачено, щотимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
		Відповідно до ч.2ст.167 КПК Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
		Відповідно до ч.2 ст.2ст.168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
		Згідно із ч.7ст.236КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо наданодозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
		Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.08.2016 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №22016000000000179 від 14.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258-5, ч.5 ст.191 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 з метою відшукання та вилучення, серед іншого, комп`ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації тощо.
		Надаючи оцінку доводам детектива та представника власника майна в цій частині слід погодитися з твердженнями останньої про те, що таке формулювання резолютивної частини ухвали слідчого судді надає слідчому/прокурору занадто широкі повноваження з вилучення речей і документів під час обшуку, і аж ніяк не ідентифікує майно, яке може бути відшукано.
		Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Смирнов проти Росії» від 07.07.2007 зазначив, що «ураховуючи невизначеність формулювань постанови, працівники органів внутрішніх справ за власним розсудом визначали предмети, що підлягають вилученню».
		Аналогічну позицію Європейський суд з прав людини висловив в рішенні у справі «Ернст та інші проти Бельгії», зазначивши, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними».
		19.08.2016 на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді слідчим проведений обшук в квартирі ОСОБА_5 та вилучено, серед інших речей і документів, ноутбук марки Apple (модель А1466, серійний номер C17OJP4FG940), що підтверджується відповідним протоколом обшуку. За викладених обставин, слід погодитися із тим, що це майно є тимчасово вилученим, оскільки не було наведено його індивідуальні або родові ознаки. 
		Посилання детектива на те, що інший слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва 07.08.2018 в своїй ухвалі вже прийшов до висновку, що цей ноутбук не є тимчасово вилученим майном, слідчий суддя до уваги не бере. Оскільки, фактично з тексту представленого детективом рішення не вбачається, що в цій частині доводам власника майна була надана оцінка. Крім того, є незрозумілим обсяг доказів, який був представлений слідчому судді детективом в іншому судовому провадженні порівняно з тими документами, які детектив надав сьогодні. 
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на, в тому числі, подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч.2 ст.22 КПК України).
		Суд лише, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).
		З наданих представником власника майна документів вбачається 03.10.2016 Головне слідче управління Служби безпеки України повідомило листом представника ОСОБА_5 , що 27.09.2016 із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22016000000000179 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, виділено матеріали за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України, - під №22016000000000364.
		При цьому, зазначено в листі, до реєстру виділених матеріалів з кримінального провадження №22016000000000179 від 14.05.2016 у кримінальне провадження №22016000000000364 від 27.09.2016 увійшли й речі і документи, які були вилучені в ході обшуку 19.08.2016 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
		03.10.2016 постановою заступника Генерального прокурора України підслідність у кримінальному провадженні №22016000000000364 від 27.09.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України, визначено за НАБУ.
		Судовим розглядом встановлено, що станом на час розгляду скарги НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22015000000000323 від 20.10.2015 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.258-5 КК України. Зазначене кримінальне провадження об`єднано із кримінальним провадженням №22016000000000364 від 27.09.2016 із присвоєнням номеру №22015000000000323.
		В той же час, детектив надав постанову від 06.09.2017 , з якої вбачається, що більш ніжчерез ріквід моментупроведення обшуку в кримінальному провадженні вже під номером №22015000000000323 вилучений під час вищезазначеного обшуку ноутбук марки Apple (модель А1466, серійний номер C17OJP4FG940) визнаний речовим доказом.
		В той же час, відповідно до ч.5ст.171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
		У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
		Огляд самого вилученого майна взагалі як зазначено в протоколі про визнання його речовим доказом відбувся через рік після вилучення. При цьому, такий протокол огляду детективом слідчому судді не представлений. 
		Учасники розгляду скарги не заперечують, що з таким клопотанням сторона обвинувачення ні в кримінальному провадженні №22016000000000179, ні в кримінальному провадженні №22016000000000364, ні в кримінальному провадженні №22015000000000323  не зверталися.
		За змістомст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене, в таких випадках: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п`ятою статті171, частиною шостою статті173цьогоКодексу; у разі скасування арешту.
		Постанова слідчого, прокурора про визнання речей, документів речовими доказами, так само як і ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук приміщення з метою відшукання та вилучення тих чи інших речей і документів не надає право утримувати у себе майно, навіть за умови визнання його речовим доказом.
		Зазначена позиція узгоджується із положеннями ч.1 ст.100 КПК України, оскільки речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження, або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст.160-166, 170-174 КПК України.
		При цьому, частина 2 статті 100 КПК України не встановлює інше, відмінне від частині 1 цієї статті правило  можливість утримувати у себе речовий доказ без судового рішення про його арешт.
		А п.1 ч.2 ст.170 КПК України взагалі прямо передбачає серед підстав арешту майна і подальшого знаходження його у сторони обвинувачення  необхідність збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов`язання вчинити певну дію. 
		Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК України, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
		На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, і, з урахуванням тривалості кримінального провадження та обмеження прав ОСОБА_5 в частині неповернення протягом тривалого часу належного йому майна, слід встановити строк для виконання вимог останнього.
		Керуючись ст.ст.98, 100, 114, 169, 170-174, 303-309 КПК України, слідчий суддя -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого, - задовольнити.
		Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України в кримінальному провадженні №22015000000000323 повернути ОСОБА_5 вилучене під час обшуку 19.08.2016 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме ноутбук марки Apple (модель А1466, серійний номер C17OJP4FG940) протягом 10 днів з моменту отримання копії повного тексту ухвали.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Повний текст виготовлено 20.03.2019 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...