Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/5359/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 22.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.

Номер судового провадження: 2/369/1433/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/5359/18
		Провадження № 2/369/1433/19
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		01.02.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
		головуючої судді                             Ковальчук Л.М.,
		при секретарі                                    Ярмак О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки,
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3,треті особи на стороні відповідачів, приватний нотаріусКМНО ОСОБА_4,приватний нотаріусКМНО ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, в якому просив визнати недійсними Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2017 року, реєстраційний № 102, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2018 року, реєстраційний номер № 32, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірні договори суперечать вимогам ч.1 ст.203, ч.3 ст.203, ч.1 ст.202, ст. 656, ст.658, ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 ЦК України, оскільки позивач, як власник обєкта нерухомості, не вчиняв жодних дій по його відчуженню, не підписував договорів, не мав волевиявлення на відчуження земельної ділянки, а невідома йому особа, яка фактично поставила свій підпис в Договорі від 29.09.2017 року, не була ні власником майна, ні представником власника, а отже не могла діяти як продавець за договором. Оскільки недійсний Договір від 29.09.2017 року не породжує правових наслідків, право власності на обєкти нерухомості за таким договором не переходило від позивача до ОСОБА_6, а відтак останній не міг вчиняти дій по її відчуженню майна ОСОБА_3 за Договором від 01.02.2018 року.
		З огляду на вищевикладене, позивач просив визнати вказані договори недійсними на підставі вимог ч.1 ст.215 ЦК України. 
		У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача позов підтримав та просив розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.
		У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позов визнав та просив розгляд справи проводити за його відсутності. В поданій до суду заяві відповідач ОСОБА_2 зазначав, що він до спірних договорів та земельних ділянок, зазначених в позові, не має жодного відношення, ніколи ніяких документів не підписував, земельні ділянки не купував і не продавав.
		У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
		У судове засідання треті особи, які не заявляють самостьійни х вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4,приватний нотаріусКМНО ОСОБА_5, не зявились, про дату, час і місце розгляду справ повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
		Суд, з»ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом..
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку за кадастровим № 3222480400:06:009:0150 площею 9.1750га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, цільове призначення: для розміщення виробничо-складського комплексу та офісних приміщень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 31.10.2007 року, Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №982747 від 27.09.2011, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 8101600 від 22.02.2017 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3207788952016 від 24.11.2016 року.
		З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна щодо обєктів нерухомого майна позивачу стало відомо, що поза його волею, як власника, належна йому земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_2.
		Право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки 29.09.2017 року, повідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4, реєстраційний № 102, за яким ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив належну позивачу земельну ділянку. Згідно тексту зазначеного договору від імені Позивача на підставі довіреності діяв ОСОБА_7.
		В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5, реєстраційний номер № 32.
		Як зазначив у позовній заяві позивач, він взагалі не знайомий та ніколи не зустрічався ні з ОСОБА_7В, ні з ОСОБА_2, ніколи не мав намірів та не укладав таких договорів, як і не уповноважував на їх укладання жодних осіб і не видавав жодних довіреностей щодо розпорядження земельною ділянкою на жодних осіб.
		На підставі вищевикладеного, за заявою позивача СВ Києво-Святошинськоговідділу поліціїГУ Національноїполіції вКиївській областірозпочато та розслідується кримінальне провадження 12018110200002645. Копії наявних у матеріалах кримінального провадження документів, повязаних з укладанням спірних договорів, за клопотанням позивача витребувано ухвалою Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 06.07.2018 року, на виконання якої до матеріалів з СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області були надані документи, а саме: належним чином завірена копія довіреності, видана 06.09.2017 року ОСОБА_1 на ім»я ОСОБА_7, копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2017 року, укладеного між ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, копія висновку судового експерта № 8-4/1274 від 27.08.2018 року.
		Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 8-4/1274 від 28 серпня 2018 року вбачається, що короткий рукописний запис «ОСОБА_1 А В» в графі «підпис» виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
		З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2017 року, реєстраційний № 102, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ні позивач ОСОБА_8 особисто, ні уповноважені ним особи ніколи не підписували, дій по відчуженню земельної ділянки за таким договором не вчиняли, їх волевиявлення на таке відчуження відсутнє.
		Наказом Міністерства юстиції України №1455/5 від 08.05.2018 року було задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії державних реєстраторів, скасовані рішення державних реєстраторів та реєстраційні записи про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
		Відповідно до приписів ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
		Згідно зі статтею 658 ЦК України право продажу майна належить його власнику.
		Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно з частиною 2 статті 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Тобто, з огляду на вищезазначені норми, належне відчуження власником майна передбачає наявність дій самого власника чи уповноваженої ним особи, наявність волевиявлення власника чи уповноваженої ним особи.
		Згідно вказаних положень ч.1 ст. 203, ч. 3 ст. 203, ч.1 ст.202, ст. 656, ст.658, ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 ЦК України спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки 29.09.2017 року, реєстраційний № 102, не відповідає вимогам законодавства, оскільки судом встановлено, що позивач, як законний власник земельної ділянки, ні особисто, ні через уповноваженого представника не вчиняв жодних дій по її відчуженню, спірний договір не підписував, не мав волевиявлення на відчуження земельної ділянки, а невідома особа, яка поставила свій підпис в спірному Договорі від його імені, не була ні власником майна, ні представником такого власника.
		Враховуючи викладене, спірний Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2017 року, реєстраційний № 102, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі частини 1 статті 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає вимогам ч.1 ст.203, ч.3 ст.203, ч.1 ст.202, ст. 656, ст.658, ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 ЦК України.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		З огляду на недійсність договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2017 року він не породжує правових наслідків, тобто право власності на обєкти нерухомості за таким договором ніколи не переходило від позивача до ОСОБА_2, а відтак він, не будучи власником земельної ділянки, не міг вчиняти і згідно з його власною заявою не вчиняв дій по відчуженню земельної ділянки ОСОБА_3, в звязку з чим Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2018 року, реєстраційний номер № 32, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, також на підставі частини 1 статті 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає вимогам ч.1 ст.203, ч.3 ст.203, ч.1 ст.202, ст. 656, ст.658, ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 ЦК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 11, 16, 202, 203, 207, 215, 216, 319, 656, 658 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 76 -89, 258, 263, 265 ЦПК України, суд-
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2017 року, реєстраційний № 102, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
		Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2018 року, реєстраційний номер № 32, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя                         Л.М. Ковальчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...