Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/319/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 22.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 березня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №826/319/17
		адміністративне провадження №К/9901/59441/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кравчука В.М., суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
		 
		розглянув в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області 
		на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №826/319/17 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 
		до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, 
		третя особа: ОСОБА_1 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          У грудні 2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
		-          визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2;
		-          визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про видачу довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2;
		-          визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про внесення відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що перебувають на обліку за адресою: АДРЕСА_2;
		-          скасувати довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2
		2.          Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, в задоволенні вимог відмовлено.
		3.          16.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018.
		4.          У касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		5.          Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі. 25.08.2018 надійшов відзив від Відповідача.
		6.          Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за участі його представника. Однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи. Відповідач клопотав про розгляд справи за його відсутності.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		7.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2007 між позивачем та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №3093, згідно якого, ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору від 01.03.2007 №1318, передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2 (далі по тексту - квартира, предмет іпотеки). Як стверджує позивач та не заперечується сторонами справи, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 01.03.2007 №1318 утворилась заборгованість і позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки.
		8.          Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задоволено, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2, шляхом продажу банком як іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку 38 Закону України «Про іпотеку» та наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселення всіх мешканців.
		9.          Згідно інформації, яка була у позивача, у спірній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_1 Після набрання вищезазначеним рішенням суду законної сили, позивач 18.04.2016 отримав виконавчий документ про виселення ОСОБА_1 та пред'явив його до виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. При примусовому виконанні рішення суду від 18.02.2016 з виселення ОСОБА_1 позивач дізнався, що за адресою знаходження іпотечного майна, перебуває на обліку внутрішньо переміщена особа.
		10.          Листом від 10.06.2016 №37/18-61983 позивач звернувся до відповідача для офіційного підтвердження отриманої інформації. З листа відповідача від 21.06.2016 №37/18-12754 позивач дізнався, що за адресою: АДРЕСА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб перебувають на обліку 6 осіб.
		11.          26 листопада 2014 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004005662, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.
		12.          13 січня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004008207, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2. У заяві ОСОБА_4 зазначено про проживання з нею дитини до 18 років - ОСОБА_5.
		13.          В подальшому внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010887, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (точну дату подання заяви ОСОБА_6 з наданої до суду копії встановити не можливо).
		14.          12 травня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010889, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		15.          В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на незаконність дій відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2. У внутрішньо переміщених осіб немає законного права на проживання у вказаному приміщенні, отриманого у встановленому порядку, що свідчить про порушення відповідачем порядку взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Внаслідок цього порушуються встановлені Конституцією, Законами України, кредитним та іпотечним договорами права та інтереси іпотекодержателя, тобто позивача.
		16.          Відповідач зазначив, що діяв в межах своїх повноважень згідно чинного законодавства. Управління лише виконує нормативні та законодавчі акти України, проблеми заповнення прогалин у законодавстві, з'ясування або роз'яснення, офіційна інтерпретація актів міністерств і відомств України, як і питання щодо законності актів державної влади та органів місцевого самоврядування, до компетенції відповідача не належать.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		17.          Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (сім'ї ОСОБА_7 - 6 чоловік) містять усі, передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі, визначеній законодавством. Підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідач та суд не встановив, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		18.          Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права:
		А) судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам Позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин статті 124 Конституції України, на підставі якої суд може визнати такими, що не відповідають Конституції України чи законам України акти органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;
		Б) судами попередніх інстанцій не перевірено обставини складання актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 Крім того, даними актами встановлено, що в квартирі житловою площею 16,70 кв.м. постійно проживають разом з власником житла 6 осіб, що суперечить нормі житлової площі (13,65 кв.м на 1 особу), визначеній в ст. 47 Житлового Кодексу Української РСР;
		В) суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили правомірність взяття на облік шостої особи, про яку зазначено в листі Відповідача від 21.06.2016.
		19.          Відповідач у відзиві зазначив, що всім доводам скаржника вже було надано оцінку, а рішення судів попередніх інстанцій є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв'язку з чим просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
		 
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		20.          Суд дослідив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків. 
		21.          Предметом спору є правомірність рішення Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2. При цьому позивач не порушує питання щодо правомірності користування цієї квартирою з боку тимчасово переміщених осіб. 
		22.          Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Відповідно до статті 1 цього Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		23.          Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		24.          Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
		25.          Згідно абзацу першого частини четвертої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник). 
		26.          Відповідно до абзаців першого та другого частини сьомої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
		27.          Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) регулює Порядок оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 (далі по тексту - Порядок).
		28.          Згідно пункту 2 Порядку для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
		29.          Пунктом 3 Порядку передбачено, що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.
		30.          Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
		31.          Частиною десятою статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
		32.          Аналогічні підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи містить у пункті 8 Порядку, абзацом сьомим якого встановлено, що рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.
		33.          Як зазначалося вище, листом від 21 червня 2016 року №37/18-12754 відповідач повідомив позивача, що за адресою: АДРЕСА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб перебувають на обліку 6 осіб. 
		34.          Суд не враховує доводи скаржника, наведені в п. 18 А), та погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що всі вищезазначені заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб містять усі передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі визначеній законодавством, тобто відповідають законодавству України. 
		Зі змісту заяв вбачається, що до заяв про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб додавалися паспорти повнолітніх внутрішньо переміщених осіб та свідоцтво про народження дитини до 18 років, які підтвердили громадянство внутрішньо переміщених осіб та містили відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", а саме: "проведення АТО". Докази наявності підстав для відмови ОСОБА_3 та членам її сім'ї у видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2, до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.
		35.          У відповідача були відсутні підстави для відмови ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за спірною адресою, що свідчить про правомірність оскаржуваних дій відповідача.
		36.          Суд не бере до уваги покликання Позивача, наведені в п. 18 Б), та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 підтверджують факт проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2, а тому підстави для скасування довідок відсутні. 
		Доводи щодо того, що Акти обстежень матеріально-побутових умов не можуть вважатися доказом фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи за вказаною адресою на момент прийняття відповідачем рішення про взяття на облік вказаних осіб є необґрунтованими, адже нормами чинного законодавства чітко регламентована процедура взяття на облік осіб як внутрішньо переміщених та видачі їм відповідної довідки, визначено чіткий перелік необхідних документів, - необхідність встановлення фактичного проживання особи, яка бажає отримати довідку внутрішньо переміщеної особи за вказаною останньою адресою чинне законодавство не містить. 
		37.          Крім того, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що покликання скаржника щодо порушення відповідачем вимог законодавства щодо житлових норм (ст. 47 Житлового кодексу УРСР) не може братися судом до уваги, адже законодавцем не визначено такої підстави для відмови у наданні довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, як порушення норм житлової площі, а саме необхідність її надання у розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.
		38.          Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		39.          Статтею 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
		40.          Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
		41.          Зазначені законодавчі приписи дають підстави для висновку, що процес видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеною особи та уповноваженого органу. 
		42.          Суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 Порядку у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначається адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення і не свідчить про наявність правових підстав використання певного житлового приміщення. 
		43.          Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на відміну від документу, до якого вносяться відомості про місце проживання - в контексті Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207) не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці.
		44.          Доводи, зазначені у п 18-В) суд відхиляє, оскільки вони не мають самостійного значення і не впливають на загальний висновок по справі.
		45.          Враховуючи зазначене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при вирішенні справи. 
		46.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		47.          З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №826/319/17 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    Т.О. Анцупова
		 
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...