Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/946/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2019. Зареєстровано: 25.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 523 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		УХВАЛА
		про закриття апеляційного провадження
		 
		"20" березня 2019 р. Справа № 905/946/18
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
		представників учасників судового процесу:
		апелянта - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 15.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.01.2006 №3083/10;
		позивача - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 19.02.2019 №02-19-02, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.07.2012 №1276;
		відповідача - ОСОБА_3 на підставі довіреності від 28.12.2018 №4/19, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.06.2018 серія ЗР №21/1462,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) (вх.№523 Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Фурсовою С.М., час проголошення ухвали - 14:46год., дата складання повного тексту ухвали - 24.09.2018, у справі № 905/946/18 
		за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі", м. Київ, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна", м. Київ,
		до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Покровськ, Донецька обл.,
		про стягнення 2 842 785, 58євро
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18 затверджено мирову угоду від 18.09.2018, укладену між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - Металургійний завод" на зазначених у резолютивній частині ухвали від 19.09.2018 умовах.
		Закрито провадження у справі №905/946/18 за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод" про стягнення 2 842 785, 58євро.
		Постановлено, що дана ухвала є виконавчим документом згідно зі статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження".
		Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що надана суду мирова угода не суперечить діючому законодавству, інтересам сторін та фактичним обставинам справи, вона підписана уповноваженими представниками.
		Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.), який не брав участі при розгляді справи в суді першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Як зазначає апелянт, мирова угода укладається з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін, проте, зміст мирової угоди у даній справі свідчить лише про наявність поступок зі сторони відповідача, який погодився добровільно погасити заборгованість перед позивачем.
		В обґрунтування права на апеляційне оскарження апелянт вважає, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання, яке стосується його інтересу отримати повну сплату боргу від відповідача як боржника апелянта за іншим кредитним договором.
		Як вказує апелянт, він є кредитором відповідача відповідно до договору позики від 28.06.2013 на суму до 500 000 000 доларів США; відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов'язань за договором позики і загальний розмір заборгованості відповідача перед апелянтом станом на 02.01.2019 становить 37 256 491, 12 доларів США.
		Апелянт зазначає, що порушення його інтересу на повне повернення боргу відповідачем за договором позики полягає у тому, що в силу затвердженої мирової угоди позивач як один із кредиторів відповідача отримує необґрунтовану перевагу перед апелянтом у черговості стягнення коштів з відповідача. Кошти, які мають бути сплачені відповідачем на підставі мирової угоди, могли б бути використані відповідачем на погашення боргу перед апелянтом за договором позики, якби не мало місця затвердження мирової угоди.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18; встановлено апелянту строк до 05.03.2019 для подання до апеляційного господарського суду письмових пояснень та доказів в обґрунтування своїх доводів, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 19.09.2018 суд вирішив питання про права, інтереси та обов'язки Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.); постановлено сторонам у справі у строк до 05.03.2019 надати суду докази щодо виконання мирової угоди від 18.09.2018; встановлено учасникам справи строк до 05.03.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; призначено справу до розгляду на 14.03.2019 о 15:15год.
		20.02.2019 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1895), зазначає, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 19.09.2018 не вирішено питання про права, обов'язки та (або) інтереси апелянта, у зв'язку із чим, просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18.
		28.02.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2245), також зазначає, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 19.09.2018 не вирішено питання про права, обов'язки та (або) інтереси апелянта, у зв'язку із чим, просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18.
		07.03.2019 засобами поштового зв'язку від апелянта надійшли письмові пояснення (вх.№2456), зазначає, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання щодо охоронюваного законом інтересу Est West United Bank S.A. на користування матеріальним благом (грошові кошти, належні йому від відповідача за договором позики), яке полягає у тому, що в силу затвердженої мирової угоди позивач як один із кредиторів відповідача отримує необґрунтовану перевагу перед апелянтом (інший кредитор) у черговості стягнення коштів з відповідача. Кошти, які мають бути сплачені відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, могли б бути використані відповідачем на погашення боргу перед апелянтом за договором позики, якби не мало місця затвердження мирової угоди у даній справі.
		Апелянт також зазначає, що затвердження оскаржуваною ухвалою мирової угоди ставить апелянта у нерівне становище перед позивачем; відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується копією балансу ПрАТ "Донецьксталь" - Металургійний завод" за ІІ квартал 2018 року, а умови мирової угоди погіршують його ще більше.
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.03.2019 представник апелянта оголосив клопотання про відкладення розгляду справи з тієї підстави, що представник ознайомився з матеріалами справи 04.03.2019 і йому не вистачило часу для підготовки до судового засідання.
		Колегія суддів вирішила клопотання апелянта про відкладення розгляду справи розглянути після заслуховування учасників судового процесу.
		Представник апелянта також оголосив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_6 ЛТД Лімітед з тих підстав, що дана особа також є кредитором відповідача за договором позики від 28.06.2013. 
		Крім того, апелянт оголосив клопотання про обєднання кількох справ в одне провадження, в якому просить обєднати справи №905/944/18, №905/945/18, №905/946/18, №905/947/18 в одне провадження; залишити об'єднану справу на розгляді колегії суддів Східного апеляційного господарського суду, яка розглядає справу №905/946/18. 
		Після заявлених клопотань представником апелянта одразу оголошено заяву про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду, яка розглядає дану справу.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 14.03.2019 визнано необґрунтованою заяву West United Bank S.A. про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. при розгляді справи № 905/946/18, оскільки заява представника апелянта про відвід колегії суддів розцінена судом виключно як зловживання своїми процесуальними правами, спрямоване на безпідставне затягування розгляду апеляційної скарги, оскільки своїми ж діями (поданням заяви про відвід) представник апелянта унеможливив суду розглянути клопотання, у тому числі й про відкладення розгляду справи для надання йому можливості підготуватись до судового засідання. Оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00год. 20.03.2019. Передано справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у складі судді Дучал Н.М. відмовлено у задоволенні заяви East West United Bank S.A., Luxembourg про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. у справі №905/946/18.
		19.03.2019 від апелянта надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх.№2826), просить долучити до матеріалів справи паперову копію електронного листа представника групи підприємств "Донецьксталь" від 10.10.2018 з додатком та їх переклад. До заяви додано незасвідчену копію роздруківки тексту з електронної пошти і докази надсилання додаткового доказу 18.03.2019 сторонам у справі. Вказаного у заяві додатку до листа не додано.
		Також від апелянта 19.03.2019 надійшли додаткові пояснення (вх.№2827), вважає, що сторони у поданих суду відзивах звужують тлумачення щодо порушеного інтересу апелянта, посилаючись на те, що в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання про інтерес апелянта; таке звуження, на думку апелянта, суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також вважає, що питання про закриття або відмову у закритті провадження повинно вирішуватись на заключній стадії апеляційного розгляду під час ухвалення судового рішення по суті апеляційної скарги. 
		Апелянт також вважає, що мирова угода, затверджена оскаржуваною ухвалою суду від 19.09.2018, не відповідає вимогам закону, оскільки передбачає стягнення відсотків за кредитом, нарахованих за періоди після закінчення строку повернення кредиту; нарахування пені здійснено в іноземній валюті у гривневому еквіваленті.
		Судова колегія зазначає, що згідно з положеннями статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. 
		Відповідно до статті 266 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
		Проте, як вбачається із матеріалів справи, апелянт подав суду апеляційної інстанції доповнення апеляційної скарги вже після спливу строку на апеляційне оскарження; і апелянт не звертався до суду із заявою про продовження пропущеного процесуального строку відповідно до положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає надані апелянтом доповнення апеляційної скарги.
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.03.2019 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги; просить апеляційну скаргу задовольнити. 
		Також представник підтримав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів і надав суду додаток до електронного листа, на який апелянт посилається у клопотанні.
		Представник апелянта також підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи і про об'єднання справ в одне провадження; зазначив, що клопотання про відкладення розгляду справи знімає з розгляду.
		Представник позивача проти доводів апеляційної скарги і клопотань заперечує, просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18.
		Представник відповідача також проти доводів апеляційної скарги і клопотань заперечує, просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у даній справі.
		Представники позивача і відповідача надали пояснення, що наразі мирова угода сторонами не виконана; позивач не звертався до виконавчої служби із оскаржуваною ухвалою для її виконання.
		 
		Розглянувши клопотання представника апелянта про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_6 ЛТД Лімітед, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
		Згідно з приписами статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
		З наведеного вбачається, що третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в суді апеляційної інстанції може вступити або бути залученою у справу до початку першого судового засідання.
		Відтак, апелянт мав подати таке клопотання не в судовому засіданні 14.03.2019, а завчасно, з поданням апеляційної скарги, як того вимагають приписи господарського процесуального законодавства.
		Крім того, третя особа залучається судом, якщо рішення у справі може вплинути на його права або обов'язки; як вказує апелянт, ОСОБА_6 ЛТД Лімітед є кредитором відповідача за договором позики від 28.06.2013, проте, суд не вбачає у цьому будь-якого правого зв'язку із оскаржуваною ухвалою, якою жодним чином не вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_6 ЛТД Лімітед.
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апелянтом не доведено суду наявності правових підстав для залучення ОСОБА_6 ЛТД Лімітед у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відтак, відхиляє заявлене клопотання.
		Щодо клопотання апелянта про обєднання справ №905/944/18, №905/945/18, №905/946/18, №905/947/18 в одне провадження, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Подане клопотання мотивовано тим, що, по-перше, ці справи за позовом одного й того самого позивача до одного і того самого відповідача; по-друге, вимоги у цих справах повязані однією і тією самою підставою виникнення  договір про відступлення права вимоги, за яким позивач набув права вимоги до вказаного відповідача; по-третє, обєднання вказаних справ в одне провадження сприятиме своєчасному вирішенню судом спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності. 
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки за приписами частини 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Зазначеною нормою встановлений присічний строк для обєднання справ в одне провадження (як за клопотанням учасників справи, так і з власної ініціативи суду).
		Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не передбачає можливості обєднання справ на стадії апеляційного перегляду судових рішень місцевого господарського суду. 
		Судова колегія розцінює подані представником апелянта клопотання про залучення третьої особи і об'єднання справ як зловживання учасником своїми процесуальними правами, спрямоване на необґрунтоване затягування розгляду справи, про що свідчить безпідставна (заздалегідь підготовлена) заява представника апелянта про відвід колегії суддів, що розглядає дану справу, яка була мотивована тим, що суд в судовому засіданні 14.03.2019 ухилився, на думку заявника, від їх розгляду, а у письмовій заяві представник апелянта зазначив, що суд в судовому засіданні 14.03.2019 відмовив йому у задоволенні цих клопотань.
		Щодо клопотання представника апелянта про долучення до матеріалів справи додаткових доказів - паперової копії електронного листа представника групи підприємств "Донецьксталь" від 10.10.2018 з додатком та їх переклад, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		При цьому, суд наголошує, що в силу вимог статей 76, 78 Господарського процесуального кодексу України, докази мають бути належними, тобто, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування, а також достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Із наданої представником апелянта незасвідченої копії роздруківки тексту з електронної пошти Малишко ОСОБА_7 (суду невідомо, яке відношення до справи має ця особа) вбачається лише текст про те, що у вкладенні до листа надається модель руху грошових коштів для шахтоуправління "Покровське". Безпосередньо вкладення відсутнє. 
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.03.2019 представник апелянта надав пояснення, що за умовами отриманого ним листа представника групи підприємств "Донецьксталь" від 10.10.2018, апелянту були запропоновані гірші умови щодо погашення заборгованості відповідача, у порівнянні з умовами для позивача за мировою угодою. 
		Колегія суддів відхиляє такі доводи представника апелянта, оскільки у своїй господарській діяльності відповідач як суб'єкт господарювання самостійно обирає, яким чином співпрацювати зі своїми контрагентами. 
		При цьому, надана представником апелянта роздруківка має примітку про те, що апелянт не бере на себе будь-якої юридичної відповідальності за зміст цього повідомлення; інформація є конфіденційною і вона призначена виключно для адресата; будь-що в повідомленні не може створювати і не має на меті створення будь-яких юридично обов'язкових зобов'язань для будь-якої сторони.
		Враховуючи, що надана представником апелянта незасвідчена паперова копія електронного листа не є належним і допустимим доказом у розумінні статей 76, 78 Господарського процесуального кодексу України і апелянтом не обґрунтовано, яким чином даний доказ стосується фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не приймає додатковий доказ - паперову копію електронного листа представника групи підприємств "Донецьксталь" від 10.10.2018.
		Із наданої представником апелянта в судовому засіданні незасвідченої копії якоїсь таблиці, яку апелянт вважає додатком до електронного листа, цього встановити неможливо, як і неможливо встановити, яке відношення до розгляду скарги мають відомості (цифрові показники), зазначені у таблиці. 
		 
		Розглянувши апеляційну скаргу Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке. 
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
		Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Порядок реалізації конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення передбачений положеннями процесуального закону.
		Так, відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		А положеннями частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Тобто, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
		У разі, якщо апеляційним господарським судом буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалися, зазначене в силу положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття апеляційного провадження.
		Відтак, чинний господарський процесуальний кодекс передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.
		Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
		Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
		Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.
		При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що така правова позиція порушує право апелянта на доступ до правосуддя, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. 
		У даному випадку чинним Господарським процесуальним кодексом України врегульовані правові підстави, за яких особа, яка не брала участі у справі, може в апеляційному порядку оскаржити судове рішення - якщо оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки.
		Судова колегія зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної апелянтом ухвали суду від 19.09.2018 не містяться висновки про права, інтереси та (або) обов'язки Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.), у резолютивній частині ухвали суду також не вказано про права, інтереси та (або) обов'язки Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.).
		Разом з тим, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про інтерес апелянта на повне повернення боргу відповідачем за укладеним між ними договором позики внаслідок затвердження мирової угоди, яка на думку заявника апеляційної скарги, порушує черговість задоволення заборгованості перед кредиторами відповідача, виходячи з такого.
		Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).
		Доводи апелянта щодо порушення черговості задоволення заборгованості відповідача перед його кредиторами не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України; будь-який суб'єкт господарювання є вільним у своїй господарській діяльності з контрагентами, а його відносини з іншими контрагентами не створюють жодної черговості у погашенні заборгованості.
		Крім того, доводи апелянта, що кошти, які мають бути сплачені відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, могли б бути використані відповідачем на погашення боргу перед апелянтом за договором позики, якби не мало місця затвердження мирової угоди у даній справі, є виключно його припущеннями і власним прогнозуванням щодо імовірних дій відповідача, що, до речі, не підтверджені жодними доказами.
		Об'єктивно, у разі, якщо б місцевим господарським судом у даній справі було ухвалено рішення на користь позивача, рішення суду підлягало би виконанню відповідачем у встановленому законом порядку.
		При цьому, у будь-якому випадку відповідач свою господарську діяльність у відповідності до положень цивільного і господарського законодавства здійснює самостійно. 
		Судова колегія враховує офіційне тлумачення поняття інтересу, що підлягає захисту, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні чітко не розмежував способи захисту суб`єктивного права від способів захисту інтересу, який існує поза конкретним суб`єктивним правом. Прагнення особи користуватися благом на підставі законного інтересу, але поза суб`єктивним правом, відрізняється від того ж самого прагнення, але в межах наявного у особи суб`єктивного права. Тобто, в першому випадку законний інтерес не передбачає певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки, в іншому випадку - при суб`єктивному праві - інтерес задовольняється шляхом покладення на певних осіб відповідного суб`єктивному праву обов`язку. 
		Тому способів захисту інтересу об`єктивно буде значно менше, адже менше буде реальних життєвих випадків, коли цей інтерес дійсно буде підлягати захисту з боку закону та права. 
		У спірних правовідносинах апелянтом не наведено суду обґрунтованих доводів щодо порушення оскаржуваною ухвалою його майнового інтересу, оскільки фактично усі доводи апелянта зводяться щодо наявності певної черговості у погашенні відповідачем своєї заборгованості перед контрагентами, зокрема перед позивачем і апелянтом.
		Проте, такі доводи апелянта є надуманими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та базуються виключно на його припущеннях щодо імовірного непогашення відповідачем своєї заборгованості перед апелянтом за наявності мирової угоди, укладеної сторонами у справі.
		Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 19.09.2018 питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалося, що має наслідком закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у спірних правовідносинах не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
		При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У даній справі скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 17, 234, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Est West United Bank S.A. (ОСОБА_4 Юнайтед ОСОБА_5 Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі №905/946/18
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення; порядок і строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст ухвали складено 25.03.2019.
		 
		 
		Головуючий суддя Л.М. Здоровко 
		 
		Суддя Л.І. Бородіна 
		 
		Суддя В.В. Лакіза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...