Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/12150/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2019.
Дата набрання законної сили: 21.03.2019
Номер судового провадження: 51-6600км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		21 березня 2019 року
		м. Київ
		справа № 127|12150|16-к
		провадження № 51-6600км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від01березня 2018 року в кримінальному провадженні №12015020010001602 щодо
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 309 КК України.
		 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2017року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України  ОСОБА_7 виправдано. 
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від01 березня 2018 року апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду  без змін.
		Як установив місцевий суд, ОСОБА_7 у березні 2015 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи біля сходів до водноспортивної бази «Спартак», що на вулиці Свердлова в м. Вінниці, знайшов на землі фольговий згорток з психотропною речовиною - амфетаміном, який зберігав за місцем свого проживання, а саме в кімнаті квартири АДРЕСА_2 .
		В подальшому, 12 березня 2015 року близько 22:20, працівниками СБНОН Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області під час огляду квартири за місцем проживання ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: фольговий згорток з порошкоподібною речовиною, паперовий згорток із речовиною коричневого кольору, 14 фрагментів фольгового паперу з нашаруванням невідомої речовини.
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 12 березня 2015 року близько 19:35, перебуваючи біля будинку №31, що на вулиці Литвиненка в м. Вінниці, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 250грн збув громадянину ОСОБА_8 один фольговий згорток з порошкоподібною речовиною - амфетаміном масою 0,1202 г.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		За змістом касаційної скарги захисник  ОСОБА_6 в інтересах засудженого  ОСОБА_7 , не погоджуючись із судовим рішенням, ухваленим щодо  ОСОБА_7 , через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд при призначенні  ОСОБА_7 покарання не в повній мірі врахував обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, на диспансерному наркологічному обліку не перебуває, не потребує примусового лікування і не виявляє ознак наркоманії, що, на її думку, призвело до надто суворого покарання та вважає, що виправлення  ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.Крім того вказує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки суд своїх висновків належним чином не мотивував, не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги.
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. 
		Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, не оцінив їх з точки зору належності, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України та уникнення останнім покарання. Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи прокурора та не мотивував рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України. Вказує про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги показання свідка ОСОБА_8 , який пояснював, що один раз купував амфетамін у ОСОБА_7 . 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_9 вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою, просив її задовольнити та скасувати ухвалу апеляційного суду. Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення.
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
		Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним єрішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права здотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим єрішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Згідно з вимогамист. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установленихКПКвипадках, на потерпілого.
		Винуватість особи має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом.
		Відповідно до приписів ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, ане факту. Він перевіряє правильність застосування норм матеріального тапроцесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		У своїй касаційній скарзі прокурор вказував на безпідставне виправдання  ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що, надумку колегії суддів, є необґрунтованим.
		Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, з дотриманням вимог статей86,87,94 КПК Українизробив ґрунтовний аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини.
		Також суд апеляційної інстанції слушно зауважив про те, що судом у вироку зроблено правильний висновок про недопустимість протоколу огляду місця події від 12березня 2015 року, який відбувся не за місцем збуту наркотичної речовини, а у дворі відділу поліції, куди ОСОБА_7 прибув добровільно, кошти у ОСОБА_7 вилучались, повертались та знову вилучались і повторно оглядались уже в присутності понятих, а тому висновки експерта в цій частині також правильно судом визнано недопустимими. Доказів, які би спростували висновки суду, прокурором не надано.
		З огляду на викладене, доводи прокурора про неправильну оцінку доказів обвинувачення, зроблену судом, колегія суддів уважає безпідставними та такими, щоне ґрунтуються на матеріалах провадження та вимогах закону.
		Обвинувачення не може ґрунтуватись наприпущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться наїї користь, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з яким погодився апеляційний суд, й навів у вироку належні й достатні мотиви прийнятого рішення, з яким погоджується колегія суддів.
		Даних, які б свідчили, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, Судом не виявлено.
		Твердження захисника про невідповідність призначеного засудженому судом покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, єнеобґрунтованими.
		Відповідно до ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так ііншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення тапопередження нових злочинів.
		Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк небільше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Як убачається із кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи засудженому ОСОБА_7 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки, враховував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, котрий є особою раніше судимою, на диспансерному наркологічному обліку не перебуває, перебував на стаціонарній судово-психіатричній експертизі у 2010 році та виписаний з діагнозом без психічних розладів, не виявляє ознак наркоманії, виявляє ознаки зловживання амфетаміном та коноплею, примусового лікування не потребує. Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, суд врахував рецидив злочину. Враховуючи наведені обставини, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, передбачене санкцією статті, дійшов висновку, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 і попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому, враховуючи дані про особу засудженого, суд не знайшов підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією зазначеної статті ККУкраїни. З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції та вказав, що засуджений не надав доказів, що працює та надає допомогу матері, яка має ряд захворювань.
		На думку колегії суддів є правильним висновок суду про необхідність призначення засудженому покарання, передбаченого санкцією статті, за якою його визнано винуватим.
		Таким чином, призначивши засудженому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, суд не порушив вимогстатей 50, 65 ККУкраїни, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру йтяжкості вчиненого злочину, є справедливим, необхідним і достатнім длявиправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, атому його не можна визнати невідповідним ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок суворості.
		Суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваного судового рішення внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, та не вважає призначене покарання явно несправедливим через його суворість. 
		Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційні скарги прокурора, засудженого та захисника, належним чином перевірив наведені в них доводи, дав на них вичерпну відповідь, й зазначив в ухвалі достатні підстави, через які залишив апеляційні скарги без задоволення.
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України, та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказували прокурор та захисник у своїх касаційних скаргах, Судом не встановлено.
		Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг прокурора та захисника.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною йоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...