Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/11574/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2019. Зареєстровано: 27.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.06.2019
Результат оскарження 29.04.2020 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: змінено рішення суду першої та апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 2/766/1589/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/11574/18
		н/п 2/766/1589/19
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.03.2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
		головуючого судді Дорошинської В.Е.
		за участю секретаря Рєпи А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		 
		в с т а н о в и в :
		Позивач звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого зазначив, що 13.11.2007 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений договір кредиту №Ф070880К, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 77000 дол. США зі сплатою 13 відсотків річних та з кінцевим терміном повернення до 12.11.2032 року або достроково у випадках, передбачених Договором. У звязку з неналежним виконанням позивачем своїх зобовязань за договором, а саме порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, відповідач звернувся до третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення боргу. Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.06.2010 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» було стягнуто заборгованість за договором кредиту №Ф070880К в сумі 696065,62 грн. Однак, 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис на договорі кредиту №Ф070880К від 13.11.2007 року, яким повторно стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором. Вважає, що у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису на кредитному договорі. Крім того, заявлені вимоги щодо яких в будь-якому випадку сплив строк позовної давності.
		У звязку з викладеним просить визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №Ф070880К від 13.11.2007 року таким, що не підлягає виконанню.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.07.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено судове засідання.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.07.2018 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову.
		Відповідно до ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2019 року розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу та третій особі було встановлено строк в пятнадцять днів з дня отримання ухвали суду від 29.01.2019 року на подачу відзиву на позовну заяву. 
		Представник відповідача був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак відзиву на позовну заяву до суду не надав.
		Третьою особою приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_3 до суду було надано відзив на позовну заяву, в якому він при розгляді справи покладається на розсуд суду та просить проводити судові засідання без його участі.
		Третьою особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надано. 
		Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		13.11.2007 року між АКБ Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №Ф070880К, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 77000 дол. США зі сплатою 13 відсотків річних та з кінцевим терміном повернення до 12.11.2032 року або достроково у випадках, передбачених Договором.
		У звязку з неналежним виконанням позивачем своїх зобовязань, відповідач звернувся до третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення боргу.
		Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.06.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 696065,62 грн.
		31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла по кредитному договору №Ф070880К від 13.11.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.04.2015 року по 12.09.2017 року. Загальна сума заборгованості становить 163153,06 дол. США.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису  це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та на даний час перебуває на розгляді Великої палати Верховного Суду, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови ) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, які випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 31 жовтня 2017 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
		Крім того на думку суду навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріусу, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 31 жовтня 2017 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про порушення кредитних зобов'язань.
		З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду ані відзиву на позовну заяву, ані належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
		Крім того, позивачем зазначено, що при вчинені виконавчого напису нотаріусом були порушені ст. 88 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність (основна вимога) заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями  не більше одного року; пункт 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якої, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
		Позивач вважає, що банком не надано всіх необхідних документів; заборгованість за виконавчим написом не є безспірною та виконавчий напис вчинено поза межами строку, передбаченого статтею 88 Закону України «Про нотаріат», а отже пропущена позовна давність.
		Згідно з вимогами частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		В першу чергу слід звернути увагу, що строки передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат», за своєю природою, не є позовною давністю, вчинення виконавчого напису, є позасудовим способом захисту цивільних прав. Але навіть якщо виходити з норм статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ця норма закону стосується саме звернення до суду, а ні в якому разі не строком звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Не зважаючи на те, що строк позовної давності невірно використовувати у даному випадку, банком норма цієї статті не порушена. Оскільки згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. У даному випадку певною подією для початку перебігу строку має бути дата припинення дії договору. Але договір не був припинений, відповідно до п. 1.1.2 договору кінцевим терміном повернення заборгованості є 12.11.2032 року, у звязку з чим нотаріусом вчинено напис в межах встановленого строку.
		Враховуючи те, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
		Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. 1191 ЦК України, ст.ст.317, 321, 391 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню  задовольнити.
		Визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №Ф070880К від 13.11.2007 року таким, що не підлягає виконанню.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		 
		 
		Суддя В.Е. Дорошинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...