Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1140/2767/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2019. Зареєстровано: 29.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2019.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: 852/1350/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		27 березня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2767/18
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
		суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., 
		розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року(суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі №1140/2767/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн Пласт Сервіс" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про скасування постанови,-
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2018 року ТОВ "Дизайн Пласт Сервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому, просить скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2011/42/АВ/ТД - ФС від 19.09.2018 року про порушення вимог ч.ч.1,3 ст.24, ч.1 ст.21 КЗпП України, якою застосовано штраф в розмірі 111 690,00 грн.
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року в адміністративній справі №1140/2767/18 адміністративний позов задоволено.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Управління Держпраці у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та не врахування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
		Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Дизайн Пласт Сервіс" зареєстроване в якості субєкта господарювання 29.05.2013 року(а.с.79-80).
		Відповідно до наказу заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області від 03.09.2018 року за №1172 посадовим особам Управління доручено у період з 04.09.2018 року по 05.09.2018 року здійснити позаплановий захід (інспекційне відвідування) ТОВ "Дизайн Пласт Сервіс", в звязку з наявністю інформації, передбаченої абз.15 пп.6 п.5 та пп.3п.5 Порядку №295 (а.с.124).
		05 вересня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Кіровоградській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "Дизайн пласт сервіс".
		За наслідками інспекційного відвідування складено акт №КР2011/42/АВ від 05.09.2018року, яким встановлено, що на підприємстві (станом на 04.09.2018р.) укладено цивільно  правовий договір від 22.08.2017р. №08/17-3, а саме  з громадянином ОСОБА_1 на надання послуг, саме яких в договорі не зазначено, будь які додатки до договору на підприємстві відсутні. В договорі відсутній обсяг виконуваних робіт або послуг. При цьому, в актах виконаних робіт з серпня 2017р. по серпень 2018р. зазначено перелік послуг, які надавав ОСОБА_1, а саме  підготовка та розробка нормативних документів з охорони праці, підготовка та погодження Декларації відповідності і матеріально технічної бази по виконанню робіт підвищеної небезпеки, систематичний контроль за станом охорони праці на робочих місцях, підготовка працівників до здачі іспитів в учбово курсовому комбінаті. Так, правовідносини з ОСОБА_1, з яким укладено ЦПД є трудовими відносинами, які не оформлені належним чином, а саме працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.
		На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №КР2011/42/АВ/П від 05.09.2018року, яким встановлено термін для усунення порушень до 05.10.2018 року (а.с.21-22).
		10.09.2018 року заступником начальника управління прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.127).
		05.10.2018 року позивачем на адресу відповідача направлено лист з підтверджуючими документами про виконання припису (а.с.128-137).
		На підставі акта інспекційного відвідування, заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР2011/42/АВ/ТД-ФС від 19.09.2018р., за якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ "Дизайн пласт сервіс" накладено штраф у розмірі 111690,00 грн. (а.с.23-24).
		Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом. 
		Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах між позивачем та ОСОБА_1 містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат. За своїм змістом договір, що було укладено позивачем, є цивільно-правовим договором, а висновки відповідача про наявність у нього ознак трудового договору та порушення позивачем вимог пунктів 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, є помилковими.
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі Порядок № 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад обєднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
		Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.
		Крім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
		У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
		Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V) визначено підстави для здійснення позапланових заходів.
		Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Крім того, у частині 5 статті 2 Закону № 877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобовязані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Натомість, відповідно до положень п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів, у тому числі, про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.
		У даному випадку Відповідачем було проведено інспекційне відвідування з питань додержання Позивачем законодавства про працю на підставі п.п. 6 п. 5 Порядку № 295, а саме за інформацією, що містилась у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровградській області від 27.07.2017 № 14360/05-02 з додатками (а.с.120-122).
		Щодо правомірності винесення постанови від 19.09.2018 р. № КР2011/42/АВ/ТД, колегія суддів апеляційного суду зауважує наступне.
		Актом інспекційного відвідування №КР2011/42/АВ від 05.09.2018 року встановлено, що на підприємстві (станом на 04.09.2018р.) укладено цивільно  правовий договір від 22.08.2017р. №08/17-3, а саме  з громадянином ОСОБА_1 на надання послуг, саме яких в договорі не зазначено, будь які додатки до договору на підприємстві відсутні. В договорі відсутній обсяг виконуваних робіт або послуг. При цьому, в актах виконаних робіт з серпня 2017р. по серпень 2018р. зазначено перелік послуг, які надавав ОСОБА_1, а саме  підготовка та розробка нормативних документів з охорони праці, підготовка та погодження Декларації відповідності і матеріально технічної бази по виконанню робіт підвищеної небезпеки, систематичний контроль за станом охорони праці на робочих місцях, підготовка працівників до здачі іспитів в учбово курсовому комбінаті. Так, правовідносини з ОСОБА_1, з яким укладено ЦПД є трудовими відносинами, які не оформлені належним чином, а саме працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
		Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
		Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
		Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
		Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
		Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
		З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Матеріалами справи встановлено, шо на підставі наказу № ОП-26 від 02.10.2017 «Про службу з охорони праці», до складу служби входить інженер з охорони праці- Михальчук С.І. На підставі наказу № ОП-15 від 23.04.2018 «Про призначення постійно діючої комісії по перевірці знань з питань охорони праці» до складу комісії входить інженер з охорони праці ОСОБА_1 На підставі наказу «Про призначення працівників відповідальних за проведення вступного інструктажу з охорони праці та правил пожежної безпеки» № ОП-17 від 23.04.18 відповідальним призначений інженер з охорони праці ОСОБА_1
		Отже, на підставі вищезазначених наказів встановлено, що ОСОБА_1 виконує на підприємстві обовязки інженера з охорони праці, а також виконує накази директора підприємства. Праця здійснюється в межах діяльності підприємства з систематичним виконанням трудових функцій та дотриманням трудової дисципліни. Правовідносини з ОСОБА_1 є по суті трудовими, але вони не оформлені належним чином, а саме працівник допущений до роботи без укладання трудового договору.
		Крім того, відповідно до наказу ТОВ «Дизайн Пласт Сервіс» № ОП-26 від 02.10.2017, на підприємстві створено службу охорони праці, виконання функцій служби покладено на інженера з охорони праці ОСОБА_1.
		Наказом №ОП-17 від 23.04.2018 ОСОБА_1 призначено відповідальним за проведення на підприємстві вступного інструктажу, визначено місце проведення вступного інструктажу та час проведення (щоденно з 9.00 по 10.00 год).
		Отже, з характеру виконуваних обовязків (систематичний контроль за станом охорони праці на робочих місцях, підготовка працівників до здачі іспитів, проведення повторних інструктажів з працівниками та ін.) вбачається, що ОСОБА_1 працює на підприємстві за посадою інженера з охорони праці, виконує накази директора підприємства та підпорядковується безпосередньо директору підприємства.
		Відповідно до вимог ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» від 14.10.1992 X» 2694-ХІІ Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
		Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
		Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право: видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці; надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
		Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що обовязки інженера з охорони праці можливо виконувати лише перебуваючи у трудових відносинах з підприємством, що не враховано судом першої інстанції. 
		При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Отже, обов'язковою умовою використання праці особи є укладення з нею трудового договору та повідомлення відповідного органу про прийняття працівника на роботу.
		22.10.2018 року на адресу Управління надійшов звіт про виконання припису №КР2011/42/АВ від 05.09.2018 року, в якому ТОВ "Дизайн Пласт Сервіс" повідомляв, що трудовий договір з ОСОБА_1 укладений належним чином та повідомлено про прийняття на роботу органи ДФС.
		Отже, трудовий договір з ОСОБА_1 укладений вже після інспекційного відвідування.
		Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Враховуючи відсутність порушення органом Держпраці порядку проведення інспекційного відвідування позивача, а також встановлення факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неправомірності оскарженої постанови про накладення штрафу на позивача. 
		Виходячи з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд приходить висновку про те, що позивачем допущено порушення законодавства про працю, а саме ч.3 ст.24 КЗпП України, а тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.09.2018 року №КР2011/42/АВ/ТД, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 111 690 грн., винесена відповідачем правомірно.
		Водночас, апеляційний суд критично оцінює доводи позивача, які суперечать один одному та вважає їх необґрунтованими, такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.
		Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи наведене, позивачем не доведено правомірність своїх дій, а відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його заперечення, відтак позовні вимоги ТОВ "Дизайн Пласт Сервіс" є не обґрунтованими та до задоволення не підлягають. При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини третьої ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області - задовольнити.
		Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року в адміністративній справі №1140/2767/18 скасувати та прийняти нову постанову.
		У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн Пласт Сервіс" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про скасування постанови - відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 27.03.2019 року.
		 
		 
		Головуючий - суддяН.І. Малиш 
		 
		 суддяС.В. Білак 
		 
		 суддяВ.А. Шальєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...