Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/1499/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано судом: 29.03.2019. Зареєстровано: 31.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2019.
Дата набрання законної сили: 01.08.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		05 березня 2019 року м. Ужгород№ 807/1499/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Микуляк П.П. 
		при секретарі Петрус К.І.,
		за участю:
		позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2, 
		відповідача: ГУ Нацполіції у Закарпатській області, представник - ОСОБА_3, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на займаній посаді, стягнення невиплаченого грошового забезпечення та зобовязання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 18 березня 2019 року.
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, яким після уточнення (а.с.206) просить суд визнати протиправним дії відповідача щодо звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, визнати протиправним та скасувати накази Головного управління національної поліції в Закарпатській області від 17.08.2017 року №1420 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області" в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та наказ від 22.08.2017 року №169 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно - оперативної робити управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, зобовязати виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 серпня 2017 року до набрання рішення суду законної сили, зобовязати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_1, щодо його звільнення.
		 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.08.2017 року начальником Головного управління національної поліції Закарпатської області полковником поліції ОСОБА_4 було незаконно видано наказ №169 о/с, яким звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0116222), оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію. 
		Підставою для наказу по особовому складу №169 о/с від 22.08.2017 року вказано п.2 наказу Головного управління національно поліції в Закарпатській області від 17.08.2017 року №1420. А наказ №1420 від 17.08.2017 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності…" виданий на підставі „Висновку за результатами службового розслідування за фактом отримання неправомірної винагороди оперуповноваженими УПН ГУНП ОСОБА_5 та ОСОБА_1С." від 17.08.2017 року. 
		Вказане службове розслідування було проведено на підставі наказу Головного управління національної поліції в Закарпатській області „Про призначення службового розслідування" від 23.06.2017 року №1104.
		Позивач вважає, що відповідачем було порушено порядок, строки проведення та оформлення вказаних службових розслідувань. 
		Вважає оспорювані накази протиправними та незаконними, факти які начебто досліджені  надумані, а саме звільнення  безпідставним та таким, що порушує його права та інтереси.
		 
		В судовому засіданні представник позивача та сам позивач підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Надавали додаткові пояснення з приводу всіх перерахованих в службовому розслідуванні фактів.
		 
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, вказаних у відзиві, просить суд у задоволенні позову відмовити.
		Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає адміністративного позову, оскільки службові розслідування проводилися законно, у відповідності до ОСОБА_6 «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», а накази Головного управління національної поліції в Закарпатській області про звільнення позивача були оголошені відповідно до чинного законодавства.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Судом встановлено, що 22.08.2017 року начальником Головного управління національної поліції Закарпатської області було видано наказ №169 о/с, яким звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію. 
		Підставою для Наказу по особовому складу №169 о/с від 22.08.2017 року вказано п.2 наказу Головного управління національної поліції в Закарпатській області від 17.08.2017 року №1420.
		Наказ №1420 від 17.08.2017 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності…" виданий на підставі висновку «за результатами службового розслідування за фактом отримання неправомірної винагороди оперуповноваженими УПН ГУНП ОСОБА_5 та ОСОБА_1С." від 17.08.2017 року, затвердженого начальником ГУНП в Закарпатській області полковником поліції 17.08.2017 року. 
		Службове розслідування було проведено на підставі наказу Головного управління національної поліції в Закарпатській області „Про призначення службового розслідування" від 23.06.2017 року №1104.
		 
		В матеріалах службового розслідування зазначено, що 22.06.2017р. до чергової частини ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення із Закарпатського управління ДВБ НП України щодо затримання за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області.
		А саме 23.05.2017р. до Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України звернулася громадянка ОСОБА_7 із заявою про вимагання оперуповноваженим відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності - ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та іншими працівниками поліції грошових коштів у сумі 1000 доларів США за не притягнення її племінника ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за правопорушення пов'язане із обігом наркотичних засобів.
		23.05.2017р. прокуратурою Закарпатської області, за матеріалами Закарпатського управління ДВБ НП України розпочато кримінальне провадження №42017070000000176 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 та ч.2 ст.365 КК України.
		В матеріалах службового розслідування згадуються обставини, що відбулися та,які стали причиною подальшого звільнення, зокрема:
		- 23.05.2017 року без ухвали суду у квартиру за місцем проживання гр. ОСОБА_8Ч, (м. Чоп, вул. Лушкіна 5/11), зайшли працівники поліції, в т.ч. і позивач - ОСОБА_1, які відрекомендувавшись звинуватили його у розповсюдженні наркотичних засобів на території області.
		- ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стали у подальшому вимагати у ОСОБА_8 Г,Ч, грошові кошти у розмірі 1000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності. У зв'язку з тим, що в останнього не було зазначеної суми, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зателефонували родичці ОСОБА_8, гр. ОСОБА_7 та погрожуючи його арештом стали вимагати у неї грошові кошти. При цьому, поставили умову щодо перерахунку грошей на банківську картку гр. ОСОБА_8, після чого, дотримуючись вимог конспірації, утримували його у своєму власному автомобілі.
		- Близько 19.00 години цього ж дня ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_5, перерахувала на банківську картку гр. ОСОБА_8 4000 гривень, які останній зняв у банкоматі та у подальшому передав ОСОБА_5, який знаходився біля нього та контролював його дії. Окрім цього, ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 ще 1000 грн.
		- Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 погрожуючи арештом ОСОБА_8, змінили свої вимоги та знизили суму до 15000 гривень. Однак, зрозумівши, що ці кошти вони також не отримають, близько 22.00 години відпустили ОСОБА_8
		 
		Цього ж дня працівниками Закарпатського управління ДВБ НП України спільно із працівниками прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 та ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та відкрито кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017070000000176 від 23 травня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1
		 
		22.06.2017р. прокуратурою Закарпатської області ОСОБА_5 та ОСОБА_1, повідомлено про підозру у скоєнні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189 та ч.2 ст.365 КК України.
		 
		Опитаний з даного приводу ОСОБА_1 факт отримання неправомірної винагороди категорично заперечив, як і інші факти, що нібито були встановлені службовим розслідуванням.
		 
		Зазначена подія, що проявилася у вимаганні і отриманні ОСОБА_1 та іншого працівника неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_8, а також безпідставному перебуванні їх у помешканні ОСОБА_8Ч, та в подальшому незаконному його утриманні в автомобілі протягом дня, стала наслідком їх низьких ділових та моральних якостей, недотримання ними вимог ст.1.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції" та наказу МВС України від 09.11.2016 №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських".
		Відповідно до вище викладеного та за результатами проведеного службового розслідування було прийнято висновок та дисциплінарний наказ ГУ НП в Закарпатській області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
		 
		Факти встановлені судом.
		Суд зазначає, що кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017070000000176 від 23 травня 2017 року, щодо звинувачення позивача, у формі приватного обвинувачення було закрито, за заявою гр. ОСОБА_8 статус, якого був встановлений як потерпілого, що вказано в Ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 20.03.2018р. та міститься в матеріалах судової справи.
		 
		Крім того гр. ОСОБА_8 повідомив Закарпатському окружному адміністративному суду, що: 
		- з ОСОБА_1 завжди були в хороших відносинах, та він позичав від нього на підставі цивільно-правової угоди одну тисячу доларів США, яку йому згодом повернув.
		-ОСОБА_1 просив в адекватній формі повернути саме борг, який гр. ОСОБА_8 вказав вище, а інші гроші, зокрема за не притягнення до кримінальної відповідальності - ніколи не казав давати, в його присутності такої розмови ніколи не було.
		-ОСОБА_1 ніколи його не утримував у автомобілі проти його волі, і участі в таких діях не приймав.
		-ОСОБА_1 якщо і був у його помешканні, то він проти цього не заперечував, він ніколи мені не погрожував незаконним притягненням до кримінальної відповідальності чи будь-якими іншими подібними неприємностями.
		-Будь-яких протиправних дій ОСОБА_1 відносно ОСОБА_8 ніколи не здійснював і в його присутності таких не відбувалось
		 
		Вказані факти та деякі інші подані суду для приєднання і врахування при вирішенні справи та завірені нотаріально, що в свою чергу спростовує зазначені у висновку та в наказі звинувачення щодо позивача та ставить під сумнів правомірність оспорюваних наказів відповідача та реальність висновків службового розслідування, які фактично базувалися на інформації спростованій гр. ОСОБА_8 у власних поясненнях.
		 
		Як вбачається зі спірного наказу, однією із підстав звільнення позивача з займаної посади зазначено оголошення 22.06.2017 року працівниками Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України спільно із працівниками прокуратури Закарпатської області про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189 та ч.2 ст.365 КК України.
		Ст. 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Таким чином, лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, може бути використано як доказ в адміністративній справі.
		Відповідно до ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС у разі проведення за фактом учинення проступку кримінального провадження на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня закінчення кримінального провадження. Кримінально-процесуальним законом визначено поняття кримінального провадження. Згідно ст. 3 КПК України кримінальне провадження складається зі стадій досудового розслідування та судового провадження. 
		Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. 
		Судове провадження включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відсутній обвинувальний вирок за результатами розгляду кримінального провадження, яким би позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить презумпції невинуватості, яку передбачено ч.1 ст.62 Конституції України.
		При цьому тільки вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, може бути використано відповідачем як доказ в адміністративній справі. Тому висновок службового розслідування, в якому стверджується, що позивач вчинив умисний корупційний злочин суд не може вважати законним та обґрунтованим.
		Матеріалами службового розслідування не може доводитися вина у вчиненні правопорушення.
		Згідно з ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.
		Згідно ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ч.2). 
		Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7.11.2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначив, що п. 2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом. 
		Європейський Суд з прав людини у рішенні від 26.09.2006 року по справі "Грабчук проти України" зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Питання, чи, порушує, твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене.
		В розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988 у справі Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії, принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов'язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб'єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб'єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, в рішенні від 10.02.1995 у справі ОСОБА_9 де Рібемон проти Франції, де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, порушення статті 6 пункту 2 мало місце. 
		Таким чином, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою. Він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином доведення вини відповідно до закону, та перебираючи на себе функцію суду.
		Розпочате кримінальне провадження не може слугувати підставою для винесення наказу про звільнення позивача.
		Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України Про Національну поліцію України поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Однак, як встановлено судом, позивача не було відсторонено від посади, що підтверджено відсутністю прийнятих наказів про відсторонення позивача від займаної посади, натомість позивача звільнено з займаної посади, де однією з підстав вказана наявність кримінального провадження та оголошення йому повідомлення про підозру.
		Проте вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу та набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення такої особи до кримінальної відповідальності є різними підставами для притягнення особи до відповідальності у вигляді звільнення з посади.
		Правовою підставою для звільнення особи за вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу є наявність в її діях (бездіяльності) складу такого проступку, а для звільнення особи у зв'язку з вчиненням нею кримінального правопорушення - набрання законної сили відповідним рішенням суду.
		 
		Відносно проведення службового розслідування та винесення наказу Головного управління національної поліції в Закарпатській області від 17.08.2017 року № 1420 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби Національній поліції України слід повідомити наступне.
		 
		Згідно наказу Головного управління національної поліції в Закарпатській області „Про призначення службового розслідування" від 23.06.2017 року №1104 було призначено службове розслідування на підставі відношення УВБ ДВБ НП України щодо окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області та доручено проведення службового розслідування старшому інспектору з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП в Закарпатській області підполковникові поліції Софілканичу ОВ та заступнику начальника ВОР Закарпатського УВБ ДВБ НПУ підполковнику поліції ОСОБА_10
		 
		Згідно п.3.2 ОСОБА_6 «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затверджена наказом МВС України № 230, від 12.03.2013 року (ОСОБА_6), службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.
		Однак, як вбачається з матеріалів справи та матеріалів службового розслідування, пояснення від позивача були відібрані майором поліції ОСОБА_9, доручення якому брати участь у даному службовому розслідуванні в матеріалах справи відсутнє а, за таких умов, згідно п.6.3.6 ОСОБА_6 даний висновок службового розслідування не мав бути затверджений.
		 
		Разом з тим в розпорядчій частині наказу «про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області» № 1420 від 17.08.2017 року, вказана мотивація щодо звільнення позивача, а саме зазначено, що у зв'язку із скоєнням вчинку ОСОБА_5, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому та проявилось у безпідставному перебуванні у помешканні ОСОБА_8, незаконному утриманні ОСОБА_8 в автомобілі протягом дня та у вимаганні, а в подальшому і одержанні неправомірної вигоди від останнього за не притягнення його до кримінальної відповідальності за обіг наркотичних засобів, оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, відповідно до п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - звільнити зі служби в Національній поліції України.
		 
		Отже, обґрунтовуючи звільнення ОСОБА_1 Відповідач свідомо посилається на протиправні дії, які були вчинені ОСОБА_5, а не позивачем, ОСОБА_1, що у свою чергу являється грубим та недопустимим порушенням вимог ст.61 Конституції України.
		 
		Як встановлено раніше судом 17.08.2017 року було винесено висновок за результатами службового розслідування за фактом отримання неправомірної вигоди оперуповноваженими УПН ГУНП ОСОБА_5 та ОСОБА_1
		Того ж дня, Головним управління Національної поліції в Закарпатській області було видано наказ № 1420 про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення із служби із Національної поліції України. 
		Так, відповідно до ОСОБА_6 про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 року № 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073 ( надалі - ОСОБА_6 № 230), пунктом 3.1. ОСОБА_6 № 230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Пунктом 5.2 ОСОБА_6 № 230 визначено, що початок службового розслідування визначається датою наказу про його призначення і, згідно пункту 5.3 Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.
		Наказ Департаменту патрульної поліції  Про призначення службового розслідування датується 23.06.2017 року № 1104, а висновок за результатами службового розслідування оформлений 17.08.2017 року, тобто з порушенням місячного строку. 
		Із матеріалів службового розслідування вбачається, що 21.07.2017 року, у зв'язку з необхідністю продовження строків службового розслідування, заступником начальника УКЗ ГУНП у Закарпатській області було направлено т.в.о. начальнику ГУНП в Закарпатській області рапорт на продовження строків проведення службового розслідування. 
		Так судом встановлено, що рапорт від 21.07.2017 року заступника начальника УКЗ ГУНП у Закарпатській області не відповідає інструкції МВС України №230 відносно мотивації продовження строків проведення службового розслідування, оскільки в ньому не наведено жодної причини, що могла стати підставою для продовження строку проведення службового розслідування та не вказано строк, на який просить продовжити службове розслідування. 
		Рапорт це письмове звернення до посадової особи вищого рівня із висловленням відповідного прохання. Не мотивований рапорт не може породжувати правові підстави для продовження строку проведення службового розслідування. Рапорт є службовим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення посадової особи вищого рівня. 
		На вище згаданому рапорті, наявна резолюція на дозвіл т в.о. начальника ГУНП в Закарпатській області, щодо продовження терміну службового розслідування.
		Рішення у формі наказу чи розпорядження про продовження проведення призначеного наказом від 23.06.2017 року №1104 службового розслідування не приймалось.
		У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет, завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.
		Доказів отримання будь - якого рішення про продовження термінів проведення службового розслідування виданого особою, яка призначила службове розслідування, відповідачем не надано. 
		Про прийняття (в разі прийняття) рішення щодо строку проведення службового розслідування повинні бути проінформовані особи, відносно яких вона проводиться, що відповідно зроблено не було. Так службове розслідування було продовжено фактично не у спосіб, встановлений ОСОБА_6 №230.
		 
		З огляду на порушення термінів проведення та оформлення службового розслідування, визначені ОСОБА_6 № 230, не співрозмірність типу стягнення та інших порушень - суд вважає, що наказ департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.08.2017 № 1420 є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. 
		 
		Водночас, суд наголошує, що під час розгляду справи, суд встановлює лише правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни та обставину чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час прийняття наказів про звільнення позивача.
		При цьому, суд не встановлює обставин, що стали підставою проведення службового розслідування та не досліджує достовірність подій та обставин, які викладені у висновку службового розслідування, яке проведено та оформлено з порушення термінів визначених ОСОБА_6 № 230, базується на факті оголошення підозри, а не вироку, що набрав законної сили.
		На підставі наведеного суд вважає, що наказ Головного управління національної поліції Закарпатської області №1420 від 17.08.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області» та наказ по особовому складу №169 о/с від 22.08.2017 року в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є неправомірними, винесені з порушенням Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, норм підзаконних нормативно-правових актів, Дисциплінарного статуту ОВС.
		 
		Питання строків подачі позову та часу ознайомлення з наказом було досліджено судом окремо при вирішенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. (а.с. 16 т2) про що була винесена Ухвала, яка набрала законної сили.
		Крім того судом враховано Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018р. ( а.с.115) та заяву позивача (а.с.185), якими зобовязано продовжувати розгляд справи та окремо обгрунтовано строки звернення до суду. 
		 
		Стосовно позовної вимоги про зобовязання відповідача внести виправлення до трудової книжки щодо звільнення в разі поновлення слід повідомити, що така є передчасною з огляду на відсутність відмови відповідача. 
		 
		Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок 100) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку 100 - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Наказом МВС України від 06.04.2016 року за № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (зареєстрована в Мінюсті України 29.04.2016 року за № 66928799, далі Порядок), згідно п. 1 якого - ці порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейський Національної поліції, при цьому, згідно положень Порядку грошове забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів.
		Згідно з абзацом п'ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
		У відповідності до довідки про заробітну плату позивача, розмір заробітної плати, за два фактично відпрацьовані місяці ОСОБА_1 за червень 2017 року складає 10863,36 грн. (30 календарних днів) та липень 2018 року  6433,15 (31 календарних днів), відтак, середньомісячний розмір заробітної плати складає 8648,25 грн. (17296,51грн./2), середньоденний розмір заробітної плати складає 283,54 грн. (17296,51 грн./61 календарний день).
		Виходячи з наведеного стягненню на користь позивача підлягає виплата середнього заробітку в межах стягнення за один рік у розмірі 103779,00 грн. 
		На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на займаній посаді, стягнення невиплаченого грошового забезпечення та зобовязання вчинити дії - задовольнити частково. 
		 
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Закарпатській області від 17.08.2017 року №1420 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПН ГУНП в Закарпатській області" в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
		 
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Закарпатській області від 22.08.2017 року №169 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно - оперативної робити управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
		 
		Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно - оперативної робити управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
		 
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд.13, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 40108913) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 88000, РНОКПП - НОМЕР_1) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 серпня 2017 року по 05 березня 2018 року в розмірі 103779,00 грн. (сто три тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень).
		 
		Рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно - оперативної робити управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 8648,25 грн. підлягає до негайного виконання.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		СуддяОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...